Календарі краєзнавчих знаменних дат

ВАСИЛЬ ЮРІЙОВИЧ ГАЛЛА

Василь Юрійович Галла – один із творців науково-виробничого колективу в університеті, в якому успішно поєднувалися генерація нових ідей по розробці природоохоронних технологій та їх успішне впровадження у виробництво на багатьох промислових підприємствах України та колишнього СРСР. В ньому поєднуються здібності керівника і вченого та велика особиста працездатність.

В. Ю. Галла народився 1 січня 1928 р. в с. Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області. У 1947 р. закінчив Ужгородську СШ № 1 і до 1952 р. навчався на хімічному факультеті Ужгородського державного університету.

Трудову діяльність Василь Юрійович розпочав 15 серпня 1952 р. учителем фізики Мукачівської СШ № 2. Наприкінці цього ж року він обирається секретарем міському комсомолу м. Мукачево, а згодом і Закарпатського обкому комсомолу. У 1958–1973 рр. перебуває на керівній роботі у партійних та державних органах Закарпаття.

У 1970 р. В. Ю. Галла в Інституті історії природознавства АН СРСР (м. Москва) захищає дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук.

У 1973–1984 рр. В. Ю. Галла займається науково-педагогічною роботою на хімічному факультеті УжДУ, очолюючи кафедри аналітичної хімії, неорганічної хімії, неорганічної хімії та виробничої екології. У квітні 1975 р. він затверджується у вченому званні доцента. У 1987–1989 рр. виконує обов’язки професора кафедри неорганічної хімії та виробничої екології, а в 1989–1999 рр. працює на посаді головного наукового співробітника науково-дослідного сектора Ужгородського університету.

В. Ю. Галла є спеціалістом у галузі історії хімії та виробничої екології. Ним досліджено історію розвитку хімії та хімічної промисловості в Угорщині та Болгарії. Під його керівництвом разом з доцентом кафедри неорганічної хімії та виробничої екології В. М. Бузашом розроблені технології регенерації залізо- та міднохлоридних, мідноаміачних травильних розчинів плат друкованого монтажу, сірчанокислотних травильних розчинів окалини стального прокату (труб, металевих виробів), виготовлення екологічно безпечних флюсів для паяння плат друкованого монтажу, переробка вторинного поліетилену, утилізації міді та хрому із відпрацьованих хромовміщуючих електролітів та промивних вод, комплексної та безвідходної переробки відпрацьованих свинцевих акумуляторів. Остання технологія пройшла успішну екологічну експертизу у Словаччині і виграла тендер у конкурсі з іншими закордонними технологіями. Загалом творчому колективу, який очолював Василь Юрійович вдалося впровадити у виробництво понад 26 технологічних процесів, захищених відповідними патентами та авторськими свідоцтвами. Згадані технології були здані в експлуатацію на 18 промислових підприємствах Закарпаття, України, Росії та Латвії, що дозволило суттєво покращити екологічну ситуацію навколо цих підприємств. Науково-виробничий колектив, створений В. Ю. Галлою, був спроможний не тільки генерувати нові наукові ідеї, але й успішно втілювати їх у “метал” і доводити їх до промислової експлуатації. Для університетської науки на цей час це було неабияким елементом новизни.

Завдяки досягненням в галузі розробки і впровадження у промислове виробництво природоохоронних технологій очолювану В. Ю. Галлою кафедру загальної та неорганічної хімії УжДУ у 1987 р. було перейменовано на кафедру неорганічної хімії та виробничої екології, яка на той час стала однією з перших на Україна екологічного профілю.

Подальші успіхи творчого колективу, очолюваного В. Ю. Галлою, у впровадженні новітніх природоохоронних технологій у виробництво на численних підприємствах країн СНД створило підґрунтя для перейменування у 1993 р. кафедри на кафедру хімічної технології та виробничої екології. Ця зміна статусу кафедри дозволила не тільки готувати всебічно підготованих спеціалістів в галузі виробничої екології, а й створювати нові природоохоронні процеси.

Серед них технології вилучення важких металів (кадмію, куп­руму, цинку, нікелю, феруму та хрому) з стічних вод гальванічних цехів і дільниць (серед яких тільки на Закарпатті було розташовано 35) дозволило в багатьох випадках уникнути серйозної загрози забруднення водойм та ґрунтів високотоксичними іонами згаданих важких металів.

Виробництво плат друкованого монтажу на підприємствах приладо- та машинобудування призвело до появи серйозної екологічної проблеми – забруднення довкілля іонами феруму та купруму.

Процеси травлення виробів з металопрокату служать одним з найпотужніших джерел забруднення довкілля іонами важких металів. Враховуючи великі обсяги відпрацьованих сірчанокислотних травильних розчинів та високі концентрації в них іонів феруму та сульфатної кислоти, розв’язання цієї проблеми представляє великий інтерес.

Однією з найактуальніших проблем є забруднення довкілля плюмбумом та його сполуками внаслідок їх високої токсичності є відпрацьовані свинцеві акумулятори. Вирішення цієї проблеми є актуальним у цілому світі.

Таким чином, наукова діяльність В. Ю. Галли у стінах нашого університету дала потужний поштовх розвитку екологічних ідей на Україні, які дозволили реалізувати численні природоохоронні технології і започаткувати підготовку і випуск висококваліфікованих фахівців в галузі виробничої екології.

В. Ю. Галла є автором 70 наукових праць, монографії “Химия и химическая промышленность Венгерской народной республики”, 14 винаходів, один з яких запатентовано у 18 країнах світу.

Він нагороджений 4 орденами “Знак пошани” та медаллю “За трудову доблесть”.

1. Галла, В. Ю. Развитие химико-промышленных исследований и химиче­ской промышленности в Венгерской Народной Республике : (спец. № 580: история науки и техники) : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. хим. наук / В. Ю. Галла. – М., 1970. – 30 с.

***

2. Галла, В. Ю. До питання розвитку хіміко-технологічних досліджень в УНР / В. Ю. Галла // Матеріали наукової конференції аспірантів-випускників. – Ужгород, 1970. – С. 20-31.

3. Галла, В. Ю. Економічна і науково-технічна допомога СССР Угорській Народній Республіці в розвитку хімічної промисловості (1960–1968 рр.) / В. Ю. Галла // Питання нової та новітньої історії європейських соціалістичних країн. – Ужгород, 1969. – С. 20-30.

4. Галла, В. Ю. Із досвіду організації промислово-хімічних досліджень в Угорській Народній Республіці та їх фінансування / В. Ю. Галла // Деякі питання економічної реформи. – Ужгород, 1970. – С. 20-31.

5. Галла, В. Ю. О развитии фармацевтической промышленности и химико-фармацевтических исследований в Венгерской Народной Республике / В. Ю. Галла // Труды ХІІ научной конференции аспирантов и младших научных сотрудников Института истории естествознания и техники АН СССР. – М., 1970. – С. 105-113.

***

6. Базель, Я. Р. Галла Василь Юрійович : [вчен.-хімік] / Я. Р. Базель // Енциклопедія Закарпаття : визначні особи ХХ ст. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 81-82. : портр.

7. Шманько, П. І. Галла Василь Юрійович : канд. хім. наук, доц. / П. І. Шманько, В. Г. Лендєл, І. І. Шманько // Шманько, П. І. Хіміки Закарпаття / П. І. Шманько, В. Г. Лендєл, І. І. Шманько. – Ужгород : Патент, 2003. – С. 40-41. : портр.