Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Календарі краєзнавчих знаменних дат

2013-01-29
ЮРІЙ ШАНТА
95-річчя від дня народження громадського діяча, мемуариста (нар. 1918)

Юрій Шанта народився 29 січ­ня 1918 р. в с. Люта на Ве­­ли­ко­бе­рез­нян­щ­и­ні у селянській ро­ди­­ні. По­чат­кову школу за­­кінчив у рідно­му селі, а се­ре­дню освіту здо­­був у Мукачівській торго­ве­л­ь­­ній академії у 1938 р. Тут вступає у “Пла­с­т­”, бере участь у молодіжному русі, а також у з’їз­ді молоді в 1934 р. Почав працювати у 1938 р. в Підкарпатсько­му банку в Уж­го­роді. У листопаді 1938 р. пе­­реїжджає у Ви­но­градів, де працює в опі­кун­­ській уста­нові. 14 бе­рез­ня 1939 р. Ю. Шанта, який уже тоді був січо­ви­ком, стає на захист своєї батьківщини, 16 березня воював на Красному Полі. Сили були нері­в­ни­ми, довелося відступати. Разом з групою 273 січо­виків на чолі з полковником М. Колодзінським, підійшли до Ве­­ликого Бич­кова, який гортіївці вже зайняли, тому січовики і понад 200 цивільних біженців зму­шені були перейти холод­ну Тису і дістатися до Румунії.

Січовики на румунському боці склали збр­о­ю, але 18 березня їх було пере­да­но назад до Бич­кова. Кілька днів ув’язнені в горо­жан­сь­кій шко­лі полонені терпіли побої та знущання. Окупанти з не­на­ви­­стю та жорстокістю били не тільки січо­ви­ків, але і ци­віль­­них осіб. Ю. Шанті поща­сти­ло, бо поруч з ним були чо­ти­ри уч­ні з Ви­ногра­дова, які вільно розмовляли угорською мо­вою, і їм вдалося переконати слідчого Кастнера, що вони, а та­кож ще п’ятеро, серед яких і Ю. Шанта, є учнями Великобич­ків­­сь­кої гімназії і участі в боях не брали, а потрапили в полон ви­пад­ково.

Повернувшись у рідне село, Ю. Шанта не міг тут довго за­ли­­шатися, бо всі знали про йо­­го українські переконання. Тому вліт­ку 1939 р. він прощається із Закарпаттям і тікає у Сло­­вач­чи­ну. Необхідна була робота, а її тут не було, тому Ю. Шанта ви­рушає в Бер­лін, влаштовується на роботу, вивчає німе­ць­ку мо­ву і у січні 1941 р. записується на навча­н­­­ня до Вищої еко­но­міч­ної школи. Навчання за­кін­чив улітку 1944 p., коли наближалас­я до сво­го завершення Друга світова війна.

Не зали­ша­єть­ся в Берліні, який пос­ті­й­но бом­бардували, а в листопаді 1944 р. переїжджає у Су­дети, в Усті-над-Лабем. Тут зас­тав його кі­нець війни. Він залишається в Судетах, бо звідси чехи відселили нім­ців і була робота. У жовтні 1950 p., коли виникла небезпека по­тра­­пити в руки СМЕРШу або чеської служби без­пеки, він ті­кає в Баварію. Зві­дси влітку 1951 p. переїжджає в Канаду, по­се­ляється в То­ронто і з перших днів поринає в роботу Брат­­ст­ва Карпатська Січ та Українського Націо­нального Об’єднання, в якому був спо­чатку секретарем.

У Канаді Ю. Шанта завершує своє нав­ча­н­ня, здобуває сту­пінь магістра славістики. Пра­цю­­­вав бухгалтером, а з 1983 р. і до сьо­годні – управителем кредитної спілки. Дуже активний член БКС. Був обраний до Центральної управи, очолював Конт­роль­ну комісію Центрального Про­воду. Виступав з до­по­ві­дями на свя­тах по відзначенню річниць Карпатської Ук­ра­ї­ни. Крім того, він був членом Українського Національного Об’­єд­­нан­ня в Канаді.

На початку 1991 р. у перших трьох номерах львівського журналу “Літопис Червоної Калини” надруковано ста­тті Ю. Шанти про Карпатську Січ. Він ак­тивно досліджував боро­тьбу карпатських січовиків проти поль­сь­ких і угорських терористів, а головно проти уго­р­­ських військ. При цьому виступає з дуже ре­а­ліс­тичних позицій, використовуючи доку­мен­ти, зокрема, польського походження. Збір­­­ник “Опе­рація “Лом” вийшов у Варшаві в 1998 p. і міс­тить 127 до­ку­ментів. У першій час­­­ти­ні збірника “Красне по­ле” у розділі “За га­ря­­чими подіями” Ю. Шанта надрукував до­слі­д­­ження “Карпатська Україна, свобода, здо­­бу­та кров’ю” про бої Карпат­ської Січі з угор­­сь­кими окупантами.

Дружина Ю. Шанти Олеся Бризнун-Шанта (8 квітня 1920 – 7 грудня 2011) також була членом Братства “Карпатська Січ”, вона відо­ма як дитяча пись­мен­ниця Канади. Донька Лю­д­ми­ла – відома художниця, що працює в тех­ніці акварелі.



Автор: СЕРГІЙ ФЕДАКА


Бібліографія/джерела

1. Шанта, Ю. Карпатська Україна: кров, пролита за свободу / Юрій Шанта // Орбіта-логос. – 1999. – 11 берез. – С. 12-13. : портр., фото.

2. Шанта, Ю. Карпатська Україна: свобода, здобута кров’ю / Юрій Шанта // Красне поле. – Ч. 1. : Про Карпатську Україну / упоряд. : Ю. Зейкан, В. Копейко. – Ужгород : Патент, 1999. – С. 22-38. : фото.

3. Шанта, Ю. Карпатська Україна. 1939-й : боротьба з чес. збройн. силами // Закарпат. правда. – 1993. – 13 берез. – С. 2.

***

4. Худанич, В. Шанта Юрій / В. Худанич // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ ст. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 368.

5. Худанич, В. Юрій Шанта / Василь Худанич // Карпатська Україна : док. і матеріали : хроніка подій : персоналії : у 2 т. – Т. 2 : Карпатська Україна : хроніка подій : персоналії / упоряд. С. Д. Федака. – Ужгород : Закарпаття, 2010. – С. 524-526.


Новини

2025-08-20

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу обслуговування.

2025-08-18
У понеділок, 25 серпня, о 17:00, в читальній залі нашої бібліотеки, презентують нову збірку письменниці зі Львова Роксолани Жаркової «Розсипані кордони». У цій книжці короткої прози авторка дає силу жіночому голосу говорити про важливе, майже інтимне. Тут кордон між країнами стає фізичним кордоном людини, її емоційною граничністю. Ця межовість дуже відчутна після втрати дому, коли життя перетворюється на збирання себе по крихтах в умовах складних досвідів. «Ці досвіди важко ословлюються, вони до болю загострюють чуття, вони проникають під шкіру, безнадійно розсипаються, самотньо губляться серед трагічної буденності, але їх потрібно відрефлексувати, щоб жити далі», – вважає письменниця. В Ужгороді зустріч модеруватиме головна редакторка обласної бібліотеки Іванка Когутич-Гаврош.
2025-08-14

Ментальне здоров’я є невід’ємною складовою гармонійного життя кожної людини. Це поняття охоплює широкий спектр факторів – від емоційного балансу до соціальної взаємодії та самореалізації. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ментальне здоров’я – це стан благополуччя, при якому людина може реалізовувати власний потенціал, справлятися з життєвими труднощами, ефективно працювати та робити внесок у життя своєї спільноти. Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Ключ до ментального здоров’я на сторінках книг".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день