Український літературознавець, перекладач, письменник, редактор, педагог. Народився  в місті Хусті на Закарпатті в родині службовця. Початкову освіту здобув у Хусті. Навчався в Будапешті в гімназії, атестат зрілості отримав уже за Радянської влади. 1952 р. закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. Чотири роки працював педагогом, а згодом, аж до переходу на творчу роботу (1971), завідував відділом літератури і мистецтва обласної газети «Закарпатська правда».З 1948 р. виступає з перекладами поетичних і прозових творів переважно угорських, а також російських, комі, осетинських, словацьких та чеських письменників. Серед найбільш вагомих творчих здобутків на ниві художнього перекладу –  переклади з угорської поеми «Апостол» (1968) та «Витязь Янош» (1972) Ш. Петефі, балад і поеми  «Толді» (1969) Я. Араня, антології «Угорська арфа» (1970), романів та повістей Ж. Моріца, Ф. Карінті, Д. Ійєша, К. Бігарі, Б. Берти, а також багатьох угорськомовних поетів Румунії, Югославії, Словаччини та Закарпаття.

Юрій Шкробинець вперше переклав українською мовою угорські поезії закарпатського вченого та поета Василя Довговича (1783-1849), повернув українському читачеві закарпатські казки у записах Михайла Фінцицького. У творчому доробку Юрія Шкробинця значна кількість літературно-критичних статей, досліджень з історії українсько-угорських літературних зв’язків та питань художнього перекладу, рецензій, нарисів есе, а також оригінальних віршів, що склали посмертну збірку « Може,  в Лету не кане ім`я»…