Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Художники Закарпаття


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

Додаткова інформація за телефоном 67-11-16


Семан Ференц (Ечі)
Народився :1937-03-27
Місце народження: м. Ужгород
Помер :2004-08-27
Біографія.

Ференц Семан, можливо, найбільш волелюбний і незалежний художник Закарпаття. Семан – це єдність життя і творчості. Це гра, що тривала все життя, – гра серйозна і комедійна, сатирична і пародійна, весело-епатажна.
 
Полотна Семана – великий дивний світ радісних кольорів, цікавих тональних поєднань, несподіваних ракурсів, чаруючих ліній. Його живопис – цикл пригод, велике свято, що переходить у карнавал, приправлений гумором та іронією. Він тішився нестримно-фантазійними вигадками, постійно народжував нові ідеї, сюжети, форми, сміливо їх утілював. Його формальні експерименти – радикальні й безкомпромісні, вони рівні європейським мистецьким здобуткам, однак світ його портретів – на диво теплий і навіть ніжний, а в автопортретах відчутна деформація, надломленість. Його пливучі тонко акцентовані акварелі – надзвичайно оптимістичні, абстракції – одухотворена естетика.
 
Семан закінчив Ужгородське художнє училище, два роки вчився в Талліні вільним студентом Академії мистецтв – цього було досить для того, хто народився художником. Йому пощастило мати вчителями Ерделі й Манайла й успадкувати від них велику любов до рідного гірського краю, яку він ніколи не зрадив. Він любив гори й образотворчу спадщину закарпатських художників, але не міг працювати в рамках традиції. Йому пощастило бути поміж художниками, які творили нове закарпатське мистецтво і таким чином зберегли основу мистецтва – внутрішню свободу і пошук мови свого часу. Павло Бедзір, Ліза Кремницька, Ференц Семан – різні за характерами й творчістю й об’єднані мистецькими пошуками.
 
Семан був би художником за будь-якого устрою, і тому радянський лад не зміг йому перешкодити, хоча максимально обмежив його у публічному вимірі, у можливості виставляти свої роботи, їздити на виставки в західні країни. Згодом художник виніс системі живописний вирок, гротесково, сатирично, іронічно використав її реалії у своїх творах.
 
Семан пішов із життя в далекому вже 2004-му, але його феєричний мистецький світ і світ його неповторної особистості залишився з нами у вигляді притягального, інспіруючого і веселого енергетичного поля. Воно виникає завжди там, де з’являються його картини.
 
[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття", автор – Михайло Сирохман]
 
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
 
Непередбачуваний і епатажний, екзальтований і експресивний, парадоксальний і пристрасний... Таким „увірвався” у мистецтво Закарпаття Ференц Семан – на ім”я Ечі, яке стало його творчим псевдонімом і котрим він сигнував усі свої мистецькі праці. Це трапилось на початку 60-х років минулого століття, коли вітчизняна образотворчість знаходилась в тісних лещатах більшовицької ідеології. Природньо, що тогочасний художній та політичний офіціоз демонстрував різке неприйняття богемно-артистичного художника-вільнодумця, що так не вписувався в радянське ідеологічне кліше, затаврував його, як чужака-формаліста, що сповідує ворожу соціалістичному суспільству буржуазну культуру. 
Ференц Семан народився в Ужгороді. Здібному юнакові поталанило закінчити Ужгородське художнє училище, однак двері професійних „вищів” виявилися для нього зачиненими: за молодим художником міцно закріпилась репутація „духовного емігранта”, „прислужника чужої ідеології”. Втім, Ечі не здавався на милість неприхильної до нього долі. Він вперто і наполегливо працював, сміливо відстоюючи свою власну художню програму, не зраджуючи своїм естетичним уподобанням. Йому навіть пощастило стати вільним слухачем Таллінського художнього інституту, а в 1968 році відкрити персональну виставку своїх творів. Дарма, що за лічені дні вона була закрита. На вернісажі все ж встигли побувати десятки, сотні прихильників його таланту. Виставка стала знаковою, резонансною подією в художніх колах міста.
На цьому виставкова діяльність Ф.Семана на теренах України закінчилася аж до початку 90-х років, коли радянська імперія, а разом з нею і ідеологічна інквізиція, пішли у небуття. До Ечі прийшло визнання, популярність сягнула далеко за межі України, але це було потому...
У далекі ж 60-і – холодна байдужість до долі митця: життя Ечі супроводжувалось тотальним безгрошів’ям, відсутністю гідної роботи. Він по вінця скуштував гіркоту неприйняття і непорозуміння. Та наперекір випробуванням долі живий, темпераментний, до безтями закоханий у мистецтво Семан не здавався. Він без втоми писав – для себе, друзів, знайомих. Це було сенсом і формою його існування, без творення він не мислив свого життя. В роботах художника-бунтівника прочитується добра інформованість, ґрунтовна обізнаність з іноваційними здобутками європейського мистецтва. В них висвічується відгомін творчості Сезана, Матіса, Пікассо, Ван Гога, Моро. 
У мистецькому доробку живописця зустрічаються численні автопортретні відтворення. Виразні риси художника проступають в іронічно-сентиментальних образах арлекінів з штучно намальованою посмішкою і театральною сльозою, в сумних живописних відображеннях сліпих музикантів та знедолених бідаків, у готескових обличчях чудних персонажів сюжетних композицій.
Ці картини – автомонографічні віддзеркалення життя художника, Багатій уяві і фантазії Ечі немає меж. Його креативність – яскрава суміш тем і жанрів, настроїв і емоцій, стилів і образних потрактувань. Смуток і радість, заспокоєність і тривога, інтрига і роздуми, провокація і зосередженість - на картинах художника строкатий калейдоскоп настроїв, проявів людського життя. А відтак – своєрідна еклектичність засобів художньої мови, сплав, здавалося б, несполучних формальних ознак, які під талановитим пензлем Ечі перетворюються на струнку цілісну естетичну малярську формулу. Художник сміливо вдається до живописних гіпербол і експресивних деформацій, образних узагальнень і граничних стилізацій, сміливих композиційних зміщень і активних колірних дисонансів. У такий спосіб автор бентежить, збуджує, хвилює уяву, закликає глядача до співпереживання, співтворення картинного образу. За зовнішньою бравурністю, живописною легковажністю криється чутлива вразлива душа, добре любляче і чуйне серце Художника.
З часом настроєва забарвленість композицій Семана підлягає авторській корекції: скорботні, часом трагічні, сумувато-іронічні ноти поступаються місцем гармонійній ясній тональності, полотна висвічують відчуття радості і щастя життя. Такими є „Угорська сюїта”, „Закарпатські Мадонни”, „Квіткові натюрморти”. 
Натюрморти – різновид малярства, що займає важливе місце у творчості живописця. Тут панує неполишаюча атмосфера гри – гра відтінків, ліній, форм, об’ємів, фактур. Втім, у цьому дивовижному коловороті предметного різнобарв’я безпомилково вгадується центр композиції, її колірні, структорові та архітектонічні наголоси.
На особливу увагу заслуговують акварелі Семана останніх років. Вони є своєрідною антитезою малярства попередніх десятиліть. Це переважно зображення квітів „по мокрому” – тобто на зволоженому папері. В цих великоформатних аркушах автор вочевидь відступає від свого скептично-іронічного погляду на світ, від занадто виявленої деформації і стилізації предметних зображень. За переконанням художника кожна квітка – досконалий витвір природи, вона несе в собі частку світової гармонії і краси. Праці цієї серії вирізняються складним співвідношенням прозорих акварельних барв – зіставлення і контрасти бузкових, рожевих, блакитно-перлястих, пурпурово-червоних, що робить ці твори особливо привабливими і загадковими.

 

Гуцульська сім'я
1969
105 x 119
полотно, олія
Купол
1960-і 100 x 120
полотно, олія
Старий клоун
1960-і 100 x 69
картон, олія
Прихід угорців у Закарпаття
1996
76 x 108
полотно, олія
Гуцульське весілля
1993
120 x 100
полотно, олія
Хлопчик з півнем
1992
58,5 x 78
полотно, олія
Іриси на стільці
1996
70 x 80
полотно, олія
Натюрморт
1992
100 x 80
полотно, олія
Натюрморт з трубою
1974
101 x 111
полотно, олія
Ранковий стіл
1993
91,5 x 54
полотно, олія
Куток кав'ярні
1975
96 x 97
картон, олія
Сім жінок на сонці
1994
80,5 x 80,5
полотно, олія
Автопортрет з порожніми очима
1989
54,5 x 67,5
полотно, олія
Автопортрет з нічним горщиком
1990
51 x 95
полотно, олія
Арлекін
1992
99 x 179
полотно, олія
Вид на церкву з вікна майстерні
1994
80,5 x 80
полотно, олія
Баран
1994
59 x 79
полотно, олія
Світлячок
1992
66,5 x 91
полотно, олія
Прірва ХХ сторіччя (комунізм)
1990
105 x 115
полотно, олія
Портрет дитячого лікаря
1994
105 x 115
полотно, олія
Польові квіти
1990
64 x 69,5
полотно, олія
Іриси
2001
50 x 60
папір, китайська туш
Колючки
1992
91 x 100
полотно, олія
Композиція. Верба
2002
72 x 56
полотно, олія
Композиція
1985
29 x 51
полотно, олія
Маки
2001
73 x 102
папір, акварель
Натюрморт з самоваром, листям, квітами, лимонами та яблуком
1996
84 x 133,5
полотно, олія
Верба
1994
68 x 86
полотно, олія
Старенька
1986
69 x 120
полотно, олія
Ворона
1996
52 x 56
полотно, олія
Додаткові відомості:

Семан, Ференц. Живопис як автобіографія: альбом. – К. : Сталь, 2005. – 144 с. : іл. – ISBN 966-7589-44-7.

Новини

2022-08-05

Шановні користувачі, до вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за липень 2022 р.".

2022-07-21
Шановні користувачі ! На базі нашої бібліотеки стартує новий проєкт "ТАТОhub", основними місіями якого є: 🔸підтримка родин під час воєнних дій в Україні 📎 продуктивне татівство і піклування 📎 дозвілля і розвиток 📎 партнерська підтримка 📎 психологія Підписуйтесь на сторінку проєкту, стежте за анонсами! Ми готуємо для вас дуже багато цікавого, корисного і крутезного! https://www.facebook.com/tatohubvuzhhorody