Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Художники Закарпаття


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

 



Ковач Павло Павлович (старший)
Народився :1959-06-09
Місце народження: с. Свобода Берегівського району Закарпатської області
Біографія.

Член Національної спілки художників України (1993).
 
Народився Павло Ковач 9 червня 1959 року в селі Свобода, що в Берегівському районі Закарпаття. У 1976 році вступив на відділення художньої обробки металу Ужгородського училища прикладного мистецтва. Роки навчання в училищі пригадуються митцем із особливою теплотою. Талановиті педагоги Шандор Петкі, Іван Маснюк, Йосип Пал, Василь Петрецький дали професійні знання, а також вселили майбутньому художнику віру у власні сили. На другому курсі Павло відкрив для себе мистецтво Федора Манайла, Адальберта Ерделі, Андрія Коцки – закарпатська школа живопису була у розквіті. Юнак був вражений, адже все це не збігалося  з його уявленнями про мистецтво.
 
А в 1978 році у студента-третьокурсника Павла Ковача відбулася доленосна зустріч з відомим художником-нонконформістом Павлом Бедзіром, який, за словами самого молодого художника, «взяв і все перевернув. Точніше, поставив все на своє місце». Павло Бедзір був не схожим на своїх колег: він захоплювався езотеричними вченнями Сходу, практикував йогу і працював на межі фігуративного та абстрактного мистецтв. Будучи прекрасним педагогом, він став справжнім гуру для молодих митців, котрі зацікавилися філософією світосприйняття та самовираження, відмінними від загальноприйнятих догм того часу. Павло Ковач став учнем і послідовником Павла Бедзіра, і до цього часу залишається вірним його поглядам та настановам.
 
Павло Ковач вважає мистецтво однією із найважливіших форм пізнання світу, самопізнання та самовираження, віддаючи перевагу інтуїції перед візуальним сприйняттям. У 1984-му році митець розпочав виставкову діяльність, а у 1989-му – став учасником міжнародних бієнале.
 
Довгий період, із 1989 по 2002 рік, Павло Ковач працював учителем малювання в Ужгородській гімназії. В складні 90-ті роки митець проявив неабиякий педагогічний талант: знаходив до кожної дитини та її творчості індивідуальний підхід, будучи, по суті, художником-психологом. При цьому художник не полишав власну творчу діяльність. У 1998 році він на базі творчої групи «Ліве око» започатковує мистецьке угрупування «Поп-транс», яке об’єднує свободолюбивих художників, котрі сміливо висловлюють власну думку, а також мають чітку громадянську позицію. Вони проводять спільні виставки та цікаві мистецькі акції.
 
А з 2002 року розпочався новий етап у творчому житті художника – він приступає до реконструкції та реставраційних робіт. Його зусиллями відновлені розписи Хрестовоздвиженського кафедрального греко-католицького собору в Ужгороді, а також церкви в с. Білки, що в Іршавському районі Закарпаття.
 
На початку 2003 року Павло Ковач започаткував діяльність неформальної галереї «Коридор» – простору, що став альтернативою для тих, хто мислить відмінно від традиційних форм художнього висловлювання. Тут автор утілює в життя цікаві мистецькі проекти. Галерея «Коридор» стала місцем спілкування творчої богеми – молодих митців, музикантів, літераторів. Тим самим підтримується дух авангардистських зібрань часів Павла Бедзіра.
 
Поле діяльності Павла Ковача є надзвичайно широке: живопис, інсталяція, відео-перформанс. Свою творчість художник описує так: «Я вільний від всяких стилів, бо маю інші пріоритети. Моя цінність – внутрішня свобода, що може виражатися через будь-який стиль. І тому я вважаю, що художник не повинен себе показувати в одному стилі і бути впізнаваним. У цьому є якась попса. Я не намагаюся комусь подобатися. Для мене важливо, щоби людина, яка бачить мої роботи, розуміла, що я виходив зі своєї власної пустки, власного нуля, з якого я росту».  
 
Художник є активним учасником виставкових та мистецьких заходів. Роботи митця були представлені в персональних та групових проектах у Художній галереї сучасного мистецтва Bottega, Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький арсенал», Музеї історії міста Києва, Карась Галереї (усі – в м. Київ); в ILKO Gallery, галереї «Ужгород» (Ужгород); в Галереї Дзиґа, Галереї Барі Гаумана (Львів); а також у галереях та на фестивалях в Польщі, Угорщині, Словаччини, Італії, США та інших країнах.
 
Павло Ковач живе і працює в Ужгороді.
 
[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]
Містерія з трикутником і колом
1990
100 x 85
полотно, темпера
Свято вогняного півня
1989
150 x 120
полотно, олія
Сірий ангел
1989
150 x 120
полотно, олія
Містерія з хижим птахом
1990
100 x 90
полотно, олія
Стіл страсної неділі
80 x 76
папір, полотно, темпера
Вій
1988
46 x 41
кольорова ксилографія
Вальпургієва ніч
1987
46 x 41
кольорова ксилографія
Покинутий цвинтар
2009
150 x 130
Корінь мандрагори
2009
80 x 60
полотно, олія
Свято грибів і форелі
2009
150 x 200
полотно, олія
Композиція №1
1997
із циклу "Крейдяний період" 100 x 100
дошка, левкас, акрил
Фрагменти пам'яті
1997
70 x 70
оргаліт, левкас, акрил
Містерія з овалом
1997
77 x 77
оргаліт, левкас, акрил

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день