Біографія. Неординарна Єлизаветта народилася в патріархально-провінційній околиці міста в ординарній угорсько- словацькій родині офіціанта Людвика Кремницького, що помер ще у 1949р. Жила з мамою і молодшим братом ОттоЮ що згодом став скульптуром.
Працювала в галузі живопису та графіки. У 1950 році закінчила Ужгородське училище прикладного мистецтва. Після училища першим і єдиним місцем роботи став Художфонд. У 1952 році вперше виставила свої роботи на обласній виставці і з тих пір її виставкова діяльність не припинялася, сягнувши загальноукраїнських і всесоюзних обріїв. Член Національної Спілки художників України з 1968 року. Учасниця художніх виставок з 1952 р.
Мистецтвознавець Олена Папета закінчує свою розвідку про Лізу Кремницьку так: «Її живопис дзвінкий, як голос француженки Едіт Піаф — чиє прізвисько «піаф» означає «пташка». Ті, хто знав Лізу Кремницьку, запам'ятали її саме такою — невисокою, звичайною, незалежною, вразливою, безкомпромісною, магнетично притягальною». «Ліза була дивиною для нас, — згадує про неї Габріела Андял. — Дуже обов'язкова в мистецтві, вона нагадувала пташку, яка наче билася об шибку».
Померла 1978 року в м.Ужгород.