Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

   >     >  Федір Іванович Ревай

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Ревай Федір Іванович

1890 - 1945 рр.

 
Біографія:

Народився 1890 року в с. Мирча Великоберезнянського району. Журналіст, громадський діяч, голова Українського національного об’єднання (УНО). З родини вчителів. Вчився в сільській народній школі, але здобути фахову чи навіть вищу освіту йому не вдалося. Рано  прилучився до політичного життя та соціал-демократичного руху в Австро-Угорщині. У 1907-1911 роках перебував в Угорській соціал-демократичній робітничій партії. Відслужив дійсну службу в айстро-угорській армії і позбувся партійності.Після приєднання Закарпаття до Чехословаччини у 1919 році вступив уже в Чехословацьку соціал-демократичну партію. У 1929-1930 роки обирався членом президії крайової організації партії та депутатом земського представництва від неї. У  1936 році був виключений із партії за те, що не погоджувався на обрання в земське представництво чеха за національністю і відстоював висунення українця. Йому приписали порушення партійної дисципліни і національний ухил, хоч був єдиним представником від національно - культурних сил українства. У 1938 році став редактором газети “Нова свобода” і працював там до 25 січня 1939 році. Після створення партії УНО його було обрано головою проводу.  12 лютого 1939 обраний послом до  Сойму Карпатської України Сойму. На засіданні Сойму обраний заступником Голови Сойму. Після угорської окупації ув'язнений у Тячівській тюрмі, згодом у таборі в селі Крива, потім у Вар'юлопоші біля Ніредьгази. Після звільнення жив і працював у Хусті. Після окупації Закарпаття радянською армією у 1944 році  заарештований і вивезений агентами “Смерш”. Загинув  Ревай Федір Іванович у радянській в'язниці в місті Єнакієве у 1945 році.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Вегеш, Микола Миколайович. Ревай Федір : (1893–1945) : [громад. і політ. діяч Закарпаття, видавець, публіцист] / М. М. Вегеш // Енциклопедія історії України. – Т. 9 : Прил–С. – К. : Наукова думка, 2012. – С. 147. : фото. – Бібліогр. наприкінці ст.          

Довганич, Омелян. Федір Ревай – голова УНО : До 110-річчя з дня народження  / О. Довганич // Календар "Просвіти" на 2000 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2000. – С. 164-165.

Довганич, Омелян. Посли (депутати) першого сойму Карпатської України. Ревай Федір Іванович : [ред. газ. "Нова Свобода", голова політ. партії "Українське національне об`єднання"] / О. Довганич // Європа-Центр. – 2008. – № 4 (24) груд. –  С. 31-32. : портр.           

Малюта, Ольга. Ревай Федір  : [про громад.-політ. діяча Закарпаття] / О. Малюта // Малюта, О. "Просвіти" і Українська Державність (друга половина XIX – перша половина XX ст.). – К. : Просвіта, 2011. –  С. 632-633. : фот.

Ревай, Федір. Між українською і чеською народними радами нав'язується контакт : [розмова з головою Укр. Нар. Ради (УНР)] / Ф. Ревай // Політична еліта на сторінках "Нової свободи". – Ужгород : Говерла, 2009. –  С. 67-70.           

Рубіш, Федір Федорович. Ревай Федір Іванович : [політв’язень, репрес. із с. Мирча Великоберезн. р-ну] / Ф. Ф. Рубіш, О. Д. Довганич // Рубіш, Ф. Закарпатці під пресом сталінського свавілля / Ф. Рубіш, О. Довганич. – Мукачево : Карпатська вежа, 2009. –  С. 160-161. : портр.           

Інтернет ресурси:

Ревай Федір Іванович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://1939.in.ua/deputati-sojmu-karpatskoyi-ukrayini/revaj-fedir-ivanovich/ : Назва з екрану.

Ревай Федір Іванович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2FZSdl0 – Назва з екрана.

 

Новини

2022-05-25

Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку, присвячену життю і творчості видатного літературознавця та фольклориста Івана Сенька "Збирач скарбів народних".

2022-05-20

Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку присвячену 100-річчю від Дня народження лавреата Національної премії ім. Тараса Шевченка  Івана Чендея "Криниця мудрості і любові".

2022-05-20

До вашої уваги віртуальна виставка, яка присвячена 80-річчю від Дня народження Петра Скунця, лавреата Національної премії ім. Тараса Шевченка "Моя Вкраїна у мене в крові".

2022-05-17
В історії кожного народу є власні сторінки трагедії й боротьби. Для кримських татар найтрагічніша подія, що не оминула жодної сім’ї, – депортація 18 травня 1944 року. Депортація кримських татар 18-20 травня 1944 року – один із найстрашніших прикладів злочинів радянської влади, вчинених нею під час Другої світової війни. До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Непотрібні громадяни".
2022-05-12

Шановні користувачі. Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Феномен Юрія Бачі", яка присвячена 90-річчю від Дня народження українського громадсько-культурного діяча на Пряшівщині, письменника, публіциста та літературного критика.