Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Любомир Омелянович Белей

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Белей Любомир Омелянович

1962 - 2018 рр.

 
Біографія:
Любомир Омелянович Белей – відомий мовознавець, педагог і громадський діяч, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови філологічного факультету Ужгородського національного університету, засновник і директор науково-дослідного Інституту україністики ім. Михайла Мольнара, відомий широкому колу українських і зарубіжних учених.
Любомир Белей народився 18 березня 1962 р. в селищі Войнилів Івано-Франківської області. У 1983 р. закінчив Ужгородський держуніверситет. Захистив кандидатську дисертацію «Варіантність антропонімів на різних рівнях української мови» (1986) і докторську дисертацію «Українська літературно-художня антропонімія кінця ХVIII–XX ст.» (1997). З 1986 по 2000 рр. працював викладачем, доцентом, а згодом професором кафедри загального і слов’янського мовознавства, з 2000 р. – професором кафедри української мови Ужгородського національного університету. У 2005–2007 рр. працював проректором з навчально-виховної роботи УжНУ.
Л. О. Белей досліджував українську та слов’янську ономастику, історію української літературної мови, питання соціолінгвістики й мовної політики, мову та культуру українців поза межами української держави. Він має чималий доробок у сфері лексикографії та перекладу. Під його керівництвом виконали й захистили кандидатські дисертації семеро науковців. Широке визнання в Україні й за її межами отримали монографії, словники, підручники Любомира Белея, зокрема «Функціонально-стилістичні можливості української літературно-художньої антропонімії ХІХ–ХХ ст.» (1995), «Старослов’янсько-український словник» (2001), «Нова українська літературно-художня антропонімія» (2002), «Українські імена колись і тепер» (2010), «Ім’я дитини в українській родині» (2011), «Не минаючи ані титли… Лінгвобіографія старослов’янської мови» (2015), «Русинський» сепаратизм: націєтворення in vitro» (2017). Він підготував до друку та опублікував маловідомі або рідкісні в Україні праці Дмитра Дорошенка, Юрія Шевельова, Євгена Маланюка, Аркадія Животка, Франтішка Тіхого, Михайла Мольнара.Окремої згадки заслуговує останнє монографічне дослідження вченого «Русинський» сепаратизм: націєтворення in vitro», що вийшла друком менше, як за рік до його смерті. У ньому автор дає різнобічний аналіз різних виявів «русинського» сепаратизму в Закарпатській області України та на суміжних теренах сусідніх держав. «Русинізація» українців та українських земель за Карпатами має важливе геополітичне значення, її задумано як перешкоду на шляху до європейської інтеграції України. Мета неорусинської доктрини – заперечити українськість історичного Закарпаття. «До кінця ХІХ – початку ХХ ст. усі мешканці Галичини, Буковини, Закарпаття були русинами. …Усі ми – русини. Франко говорив, що він вигодуваний твердим руським хлібом… Це наше велике лихо, що від нас украли самоназву» – вважав Любомир Белей. Очолюваний професором Л. О. Белеєм Інститут україністики ім. Михайла Мольнара за порівняно нетривалий час видав друком понад два десятки наукових праць, наукових пам’яток, підручників і словників. Учений підтримував тісні наукові стосунки з українознавчими й славістичними осередками в Словаччині, Чехії, Сербії, Польщі, співпрацював з Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, брав участь у наукових конференціях, що відбувалися в інституті, публікувався в збірниках наукових праць і журналі «Мовознавство».
Помер Любомир Омелянович Белей 12 травня 2018 року в м. Ужгород.
Додаткова інформація:
Джерельні приписи:
 
Белей, Л. О.  Функціонально-стилістичні можливості української літературно-художньої антропонімії ХІХ-ХХ ст. / Л. О. Белей. – Ужгород, 1995. – 120 с.
Белей, Л. О. Українська літературно-художня антропонімія кінця XVIII-XX ст. : автореф. дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Любомир Омелянович Белей; Ужгород. держ. ун-т. – Ужгород, 1997. – 48 с.
Белей, Л. О. Старослов'янсько-український словник / Л. О. Белей, О. О. Белей. – Л. : Свічадо, 2001. – 332 с. : табл.
Белей, Л. О. Ім’я дитини в українській родині / Л. О. Белей. – К. : Далечінь, 2013. – 288 с. – Бібліогр.: с. 280-282. 
Белей, Л. О.  Неорусинство як контрдискурс українства / Л. О. Белей // Українці-русини: етнолінгвістичні та етнокультурні процеси в історичному розвитку / НАН України ; [гол. ред. Г. Скрипник]. – К., 2013. – С. 126-136.
Белей, Л. Не минаючи ані титли... Лінгвобіографія старослов’янської мови / Л. О. Белей. – К. : Темпора, 2015. – 256 с.
Белей, Л. О. "Русинський" сепаратизм: націєтворення in vitro / Л. О. Белей ; ред. Л. Марченко. – К. : Темпора, 2017. – 392 с. – Бібліогр.: с. 383-390 та у підряд. прим.
***
Белей, Л. О. "Русинська" мова на теренах Центральної Європи / Л. О. Белей // Народна творчість та етнологія. – 2018. – № 1(січ.-лют.). – С. 5-13. – Бібліогр. в кінці ст.
Белей, Л. О. "Русиньскый язык" у Закарпатській області України поч. ХХІ ст.: реалізація мовних прав автохтонного населення чи мовна містифікація? / Л. О. Белей // Мовознавство. – 2013. – № 5. – С. 97-103. – Бібліогр. в кінці ст.
Белей, Л. О. Християнізація іменника українців та її наслідки для української антропонімної системи / Л. О. Белей // Мовознавство. – 2009. – № 3-4. – С. 25-29. – Библиогр.: с. 29
Белей, Л. О. Наріжний камінь спотикання: український вимір старослов’янської писемності / Л. Белей // Український тиждень. – 2015. – № 29. – С. 44-47.
Белей, Л. О. Українські імена перед викликами XXI ст. / Л. О. Белей // Дивослово. – 2011. – № 9. – С. 40-45.
Белей, Л. О. Декомунізація топонімії: українські проблеми та європейський досвід / Л. О. Белей // Український тиждень. – 2015. – № 16/17. – С. 12-15.
Белей, Л. О. Дволикий Янус української історії, або Несподівані варіації канадського автора / Л. Белей // Дзеркало тижня. – 2007. – № 36.
Белей Л. О. SUI JURIS – випадковий анахронізм чи знаряддя антиукраїнської політики? / Л. О. Белей // Український тиждень. – 2010. – № 10.
***
Белей Любомир Омелянович : [вчений-філолог] // Наукова еліта Закарпаття. – Ужгород : Ґражда, 2005. – С. 15 : портр.
Гаврош, О. Заповіт професора Белея : [про проф. каф. укр. мови філолог. ф-ту УжНУ Л. Белея] / О. Гаврош // Укр. літ. газ. – 2018. – 13 лип. – С. 2 : фот.
Горват, В. З похованням Любомира Белея унікальне наукове явище стало історією / В. Горват // Новини Закарпаття. – 2018. – 19 черв. – С. 6 : фот.
Любомир Омелянович Белей (18.03.1962 – 12.05.2018) : [некролог] // Мовознавство. – 2018. – № 6. – С. 78 : портр.
Світлій пам’яті Любомира Белея : [некролог ; проф. каф. укр. мови філолог. ф-ту УжНУ] // Новини Закарпаття. – 2018. – 15 трав. – С. 7 : фот.
 
Інтернет ресурси:
 
Белей Любомир Омелянович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2X66y38. – Назва з екрана.
Белей Любомир Омелянович [Електронний ресурс] : пошуковий профіль науковця на порталі НБУВ. – Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/0258669. – Назва з екрана.
Белей Любомир Омелянович (1962–2018) [Електронний ресурс] / Електронна бібліотека "Україніка". – Режим доступу : https://bit.ly/3l76pdm – Назва з екрана.
 
Підготувала бібліограф Маргарита Бадида.

Новини

2024-04-18
Друзі, 23 квітня о 15:00 запрошуємо вас на безкоштовний майстер-клас з виготовлення Великоднього декору.  Інструменти та матеріали надаємо.  Кількість місць обмежена.  Реєстрація обов'язкова: https://forms.gle/xtW9wf8GDJmh95p87  Місце зустрічі: пр. Свободи, 16  Захід відбудеться за підтримки Карпатський Фонд / Carpathian Foundation Fondation de France.
2024-04-17
Запрошуємо на Клуб літературних дебютів "Нові імена", який відбудеться 24 квітня о 16:00. Цього разу у нас три дебютантки: Олександра Янчишин, Наталія Фогел та Олена Прібиткова.  Місце зустрічі: м.Ужгород, пр.Свободи, 16. Вхід вільний!
2024-04-15

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу художньої літератури.

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день