Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Видатні закарпатці
Шанта Юрій Петрович
Біографія:
Юрій Шанта народився 29 січня 1918 р. в с. Люта на Великоберезнянщині у селянській родині. Початкову школу закінчив у рідному селі, а середню освіту здобув у Мукачівській торговельній академії у 1938 р. Тут вступає у “Пласт”, бере участь у молодіжному русі, а також у з’їзді молоді в 1934 р. Почав працювати у 1938 р. в Підкарпатському банку в Ужгороді. У листопаді 1938 р. переїжджає у Виноградів, де працює в опікунській установі. 14 березня 1939 р. Ю. Шанта, який уже тоді був січовиком, стає на захист своєї батьківщини, 16 березня воював на Красному Полі. Сили були нерівними, довелося відступати. Разом з групою 273 січовиків на чолі з полковником М. Колодзінським, підійшли до Великого Бичкова, який гортіївці вже зайняли, тому січовики і понад 200 цивільних біженців змушені були перейти холодну Тису і дістатися до Румунії. Січовики на румунському боці склали зброю, але 18 березня їх було передано назад до Бичкова. Кілька днів ув’язнені в горожанській школі полонені терпіли побої та знущання. Окупанти з ненавистю та жорстокістю били не тільки січовиків, але і цивільних осіб. Ю. Шанті пощастило, бо поруч з ним були чотири учні з Виноградова, які вільно розмовляли угорською мовою, і їм вдалося переконати слідчого Кастнера, що вони, а також ще п’ятеро, серед яких і Ю. Шанта, є учнями Великобичківської гімназії і участі в боях не брали, а потрапили в полон випадково. Повернувшись у рідне село, Ю. Шанта не міг тут довго залишатися, бо всі знали про його українські переконання. Тому влітку 1939 р. він прощається із Закарпаттям і тікає у Словаччину. Необхідна була робота, а її тут не було, тому Ю. Шанта вирушає в Берлін, влаштовується на роботу, вивчає німецьку мову і у січні 1941 р. записується на навчання до Вищої економічної школи. Навчання закінчив улітку 1944 p., коли наближалася до свого завершення Друга світова війна. Не залишається в Берліні, який постійно бомбардували, а в листопаді 1944 р. переїжджає у Судети, в Усті-над-Лабем. Тут застав його кінець війни. Він залишається в Судетах, бо звідси чехи відселили німців і була робота. У жовтні 1950 p., коли виникла небезпека потрапити в руки СМЕРШу або чеської служби безпеки, він тікає в Баварію. Звідси влітку 1951 p. переїжджає в Канаду, поселяється в Торонто і з перших днів поринає в роботу Братства Карпатська Січ та Українського Національного Об’єднання, в якому був спочатку секретарем. У Канаді Ю. Шанта завершує своє навчання, здобуває ступінь магістра славістики. Працював бухгалтером, а з 1983 р. і до сьогодні – управителем кредитної спілки. Дуже активний член БКС. Був обраний до Центральної управи, очолював Контрольну комісію Центрального Проводу. Виступав з доповідями на святах по відзначенню річниць Карпатської України. Крім того, він був членом Українського Національного Об’єднання в Канаді. На початку 1991 р. у перших трьох номерах львівського журналу “Літопис Червоної Калини” надруковано статті Ю. Шанти про Карпатську Січ. Він активно досліджував боротьбу карпатських січовиків проти польських і угорських терористів, а головно проти угорських військ. При цьому виступає з дуже реалістичних позицій, використовуючи документи, зокрема, польського походження. Збірник “Операція “Лом” вийшов у Варшаві в 1998 p. і містить 127 документів. У першій частині збірника “Красне поле” у розділі “За гарячими подіями” Ю. Шанта надрукував дослідження “Карпатська Україна, свобода, здобута кров’ю” про бої Карпатської Січі з угорськими окупантами. Дружина Ю. Шанти Олеся Бризнун-Шанта (8 квітня 1920–7 грудня 2011) також була членом Братства “Карпатська Січ”, вона відома як дитяча письменниця Канади. Донька Людмила – відома художниця, що працює в техніці акварелі.
Додаткова інформація:
Новини
Шановні користувачі, для вас новинки Відділу наукової інформації та бібліографії.
Шановні користувачі, до вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2026 р.".
Шановні користувачі, до вашої уваги новинки Відділу краєзнавства.