Видатні закарпатці

Шанта Юрій Петрович

Біографія:

Юрій Шанта народився 29 січня 1918 р. в с. Люта на Великоберезнянщині у селянській родині. Початкову школу закінчив у рідному селі, а середню освіту здобув у Мукачівській торговельній академії у 1938 р. Тут вступає у “Пласт”, бере участь у молодіжному русі, а також у з’їзді молоді в 1934 р. Почав працювати у 1938 р. в Підкарпатському банку в Ужгороді. У листопаді 1938 р. переїжджає у Виноградів, де працює в опікунській установі. 14 березня 1939 р. Ю. Шанта, який уже тоді був січовиком, стає на захист своєї батьківщини, 16 березня воював на Красному Полі. Сили були нерівними, довелося відступати. Разом з групою 273 січовиків на чолі з полковником М. Колодзінським, підійшли до Великого Бичкова, який гортіївці вже зайняли, тому січовики і понад 200 цивільних біженців змушені були перейти холодну Тису і дістатися до Румунії. Січовики на румунському боці склали зброю, але 18 березня їх було передано назад до Бичкова. Кілька днів ув’язнені в горожанській школі полонені терпіли побої та знущання. Окупанти з ненавистю та жорстокістю били не тільки січовиків, але і цивільних осіб. Ю. Шанті пощастило, бо поруч з ним були чотири учні з Виноградова, які вільно розмовляли угорською мовою, і їм вдалося переконати слідчого Кастнера, що вони, а також ще п’ятеро, серед яких і Ю. Шанта, є учнями Великобичківської гімназії і участі в боях не брали, а потрапили в полон випадково. Повернувшись у рідне село, Ю. Шанта не міг тут довго залишатися, бо всі знали про його українські переконання. Тому влітку 1939 р. він прощається із Закарпаттям і тікає у Словаччину. Необхідна була робота, а її тут не було, тому Ю. Шанта вирушає в Берлін, влаштовується на роботу, вивчає німецьку мову і у січні 1941 р. записується на навчання до Вищої економічної школи. Навчання закінчив улітку 1944 p., коли наближалася до свого завершення Друга світова війна. Не залишається в Берліні, який постійно бомбардували, а в листопаді 1944 р. переїжджає у Судети, в Усті-над-Лабем. Тут застав його кінець війни. Він залишається в Судетах, бо звідси чехи відселили німців і була робота. У жовтні 1950 p., коли виникла небезпека потрапити в руки СМЕРШу або чеської служби безпеки, він тікає в Баварію. Звідси влітку 1951 p. переїжджає в Канаду, поселяється в Торонто і з перших днів поринає в роботу Братства Карпатська Січ та Українського Національного Об’єднання, в якому був спочатку секретарем. У Канаді Ю. Шанта завершує своє навчання, здобуває ступінь магістра славістики. Працював бухгалтером, а з 1983 р. і до сьогодні – управителем кредитної спілки. Дуже активний член БКС. Був обраний до Центральної управи, очолював Контрольну комісію Центрального Проводу. Виступав з доповідями на святах по відзначенню річниць Карпатської України. Крім того, він був членом Українського Національного Об’єднання в Канаді. На початку 1991 р. у перших трьох номерах львівського журналу “Літопис Червоної Калини” надруковано статті Ю. Шанти про Карпатську Січ. Він активно досліджував боротьбу карпатських січовиків проти польських і угорських терористів, а головно проти угорських військ. При цьому виступає з дуже реалістичних позицій, використовуючи документи, зокрема, польського походження. Збірник “Операція “Лом” вийшов у Варшаві в 1998 p. і містить 127 документів. У першій частині збірника “Красне поле” у розділі “За гарячими подіями” Ю. Шанта надрукував дослідження “Карпатська Україна, свобода, здобута кров’ю” про бої Карпатської Січі з угорськими окупантами. Дружина Ю. Шанти Олеся Бризнун-Шанта (8 квітня 1920–7 грудня 2011) також була членом Братства “Карпатська Січ”, вона відома як дитяча письменниця Канади. Донька Людмила – відома художниця, що працює в техніці акварелі.

Додаткова інформація: