Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

   >     > 

Календарі краєзнавчих знаменних дат

2013-07-05
ТИВОДАР КОСТКА ЧОНТВАРІ
150-річчя від дня народження художника (1853–1919)

Тиводар Костка Чонтварі – можливо, єдиний в європейському мистецтві художник, що не піддається ніяким класифікаційним зусиллям і не вписується у звичні розповідні схеми за принципом “життя і творчість”. Угорщина пишається цим винятковим митцем, а він за одну із своїх життєвих цілей мав прославлення Угорщини засобами малярства. Чонтварі склав і виконав програму свого життя, всі пункти якої – це радше орієнтири чи мітки плану, над яким здій­мається духовна побудова зі світла й віри. Він став художником, переживши осяяння. Він прийняв аскезу як умову здійснення плану-місії­, він побував у різних країнах, щоб відобразити різноманітність світла божого світу, він дивував своїми роботами, але, виставляючи їх, здобув мінімальне визнання, зате зажив слави божевільного і прийняв посмертне забуття, щоб відродитися в своєму мистецтві гордістю Угорщини. Отже, він досяг мети – виконав свою місію. Для нас він цікавий і причетністю до Закарпаття, про що згадує у своїй автобіографії:

“З Кішсебена мій покійний батько переїхав у Середнє. Три мої брати і я потрапили в унгварську гімназію. Добре пам’ятaю, що в Унгварі в іграх, плаванні, на полюванні й на ковзанах я завжди був кращим. Захоплювався ще й розведенням шовковичних червів. Не дивно, що оцінки мої були не блискучими, і батько відправив мене в Еперєш (нині Пряшів, Словаччина), де я мав працювати прикажчиком у крамниці. Там я провів три з половиною роки, водночас набуваючи фах фармацевта. Отримавши диплом, я поїхав у Будапешт”.

Народився Тиводар Костка в містечку Кішсебен (нині Сабінов, Словаччина) 5 липня 1853 р. Його батько Ласло Костка, лікар і аптекар, походив із збіднілої польської шляхти. Вже в Будапешті проявилася жага Тиводара до пізнання світу – “я хотів знати все й перечитав неймовірну кількість книг”. Згодом він посів місце керуючого аптекою в містечку Іґлов (нині Спішска Нова Вес, Словаччина). Несподівано в спокійне провінційне життя втрутилася рука Господа чи голос долі. У 1881 році уві сні пролунали слова, що змінили життя аптекаря і породили вражаючу віру в своє призначення: “Ти станеш великим живописцем вільної натури і перевершиш Рафаеля”. Він цілком прагматично розпланував своє подальше життя, відвівши собі 20 років, з яких перших 10 – на досягнення фінансової незалежності. Він відкрив аптеку в місті Ґач на півночі Угорщини і почав займатися малюванням. Рівно через 10 років, коли аптека почала приносити прибуток, Тиводар Костка вирушив на навчання у Мюнхен. Півроку він відвідував приватну школу, очолювану співвітчизником Шімоном Голлоші та, очевидно, не знайшов там бажаного. Ще були короткотривалі спроби вчитися в Карлсруе та Парижі, а тоді він віддався своєму покликанню і поклику згори. Його вабить пленер – вільна природа й світло. Пізніше він напише, що хотів бути “найбільшим художником Сонячного Шляху”. Він вирушає у мандри – Далмація, Італія, Греція, Північна Африка, Близький Схід – місця, де зароджувалася європейська культура, християнство і де земля залита особливo ясним сонячним світлом.

Він малює світ, ігноруючи загальноприйняті художні правила та насичуючи свої роботи власним уявленням всесвітнього змісту. Його художницький суверенітет присутній відразу в перших рисунках і олійних творах 1880-х років. Пейзаж конкретного географічного місця набуває позачасового виміру, архітектурні мотиви – як міста вічної благодаті. Зображення дерев, зокрема ліванських кедрів – як епічні легенди. Образи святих ніби зійшли зі сторінок біблії. Пізніше про нього скажуть – Чонтварі відважився прямо малювати вічність.

Він починає малювати в середині 80-x років XIX ст. У 1900 р. приймає псевдонім Чонтварі. 1902–1909 роки називають його зоряним семиріччям. Окремі успіхи за кордоном (виставка в Парижі 1907 року і прихильна стаття американського мистецтвознавця П’єра Вебера) і повне невизнання на батьківщині. Після мандрів художник повертається у Будапешт. Тут його вважають божевільним – через дивну поведінку і спосіб життя, пророче натхнення у спілкуванні. Він живе відособлено, працює напружено й безперервно, поступово збільшуючи розміри полотен. З’являються дивні, ні на що не схожі твори – “Кастелламаре ді Стабія” (100Ч120) 1902, “Страсті господні”, “Вітер у Великій Гортобаді” (58Ч116,5) 1903, “Стіна плачу в Єрусалимі” (205Ч293) 1904, “Великий Тарпатак в Татрах” (230Ч520) 1904–1905, “Руїни грецького храму в Таораміні” (302Ч570) 1904–1905, “Баальбек” (385Ч714) 1906 та інші – поезія назв місцевостей, біблійних оповідей – всього близько ста робіт за роки малярського подвижництва. Згадані роботи і ряд інших належать до шедеврів Чонтварі. Його така відмінна від звичайного життя доля дивиться на нас очима художника на “Автопортреті” (кінець 1890-х), а “Одинокий кедр” (1907) – неначе автобіографія, розповідь у фарбах про прекрасне й блаженне життя, світло якого поступово гасло в захмаренні.

Художник відчував, що творчі дні його полічені. Остання робота “Кінна прогулянка біля моря” датується 1909 роком, а потім хмари повністю огорнули його свідомість. Помер Чонтварі 20 червня 1919 року. Після його смерті родичі звернулися до фахівців, щоб визначити цінність робіт. Фахівці були одностайними – нічого цінного в роботах Чонтварі немає. Картини винесли на розпродаж як полотняний матеріал, вкритий фарбою, і візники дуже раділи – чудове покриття для їхніх фаетонів! На щастя, на розпродаж випадково потрапив архітектор Ґедеон Ґерлоці. Він купив усі полотна гуртом, зберіг їх і навіть дожив до першої посмертної виставки Чонтварі в Сийкешфегерварі 1963 року.

Воістину Дух святий віє де хоче. Осяяння і пророчі слова створили художника Чонтварі, якого ми знаємо, який нас дивує і захоплює. Життя Чонтварі чітко ділиться на дві частини – спочатку аптекар, потім – художник, є ще третя частина – останнє, затьмарене божевіллям, десятиріччя. На межі осяяння і затьмарення створилося рідкісне, єдине за своїм здійсненням мистетцво. Його намагалися, і небезпідставно, трактувати як наївізм, але, занадто заряджене вогнем, воно не вкладалося у цей формат. Схилялися до висновку, теж вмотивованого, що це своєрідний експресіонізм, але ж скільки там побожного смирення і благоговіння перед величчю Творця і сотворіння. Чонтварі залишається особистістю найбільш окремою, найбільш виразно самотньою, проте зачарованою тою величною побудовою зі світла, яку він прийяв у свою душу і щиро розлив на своїх полотнах. Він знав, що робив і що ніс у своїй душі, і сам говорив про це.

“Я, Тиводар Костка, заради оновлення світу відмовився від своєї юності. Коли я прийняв посвяту від невидимого духа, я мав забезпечене становище, я жив у статках і зручностях. Але я залишив батьківщину, тому що на схилі свого життя хотів бачити її багатою і славною. Щоб досягти цього, я довгі роки подорожував Європою, Азією, Африкою. Я хотів знайти передвіщену мені істину і перетворити її в живопис. Відчувши себе, нарешті, в силі, я став у Парижі 1907 року один на один з мільйонами, і подав плоди своєї праці, якими я завдячую турботам Вседержителя. Я зруйнував марнославство всього світу, в один день примусив капітулювати Париж і перевершив усіх. Але я не посилав десять мільйонів на неуникну смерть, я тільки звернувся до їхнього розуму. Я не займався саморекламою, не турбувався пресою, що належить торгашам і скнарам. Замість цього я пішов у високогір’я Лівану, щоб малювати там кедри”.

Ці слова художника завершують чудовий нарис про нього А. Кержнера.



Автор: МИХАЙЛО СИРОХМАН


Бібліографія/джерела

1. Csontvбry Kosztka, T. Цnйletrajz / Tivadar Csontvбri Kosztka ; az előszуt йs a jegyzeteket нrta G. Szigethy. – Bp. : Magvető Kцnyvkiadу, 1982. – 80 old. – (Gondolkodу magyarok).

***

2. Csontvбry-emlйkkцnyv : Vбlogatбs Csontvбry Kosztka Tivadar нrбsaibуl йs a Csontvбry-irodalombуl / Vбlogatta йs emlйkezйseivel kiegйszнtette G. Gerlуczy ; bevezette, az цsszekцtő szцvegeket нrta йs szerkesztette L. Nйmeth. – Bp. : Corvina Kiadу, 1877. – 296 old. – (Művйszet йs elmйlet).

3. Nйmeth, L. Csontvбry Kosztka Tivadar / Lajos Nйmeth. – Bp. : Corvina Kiadу, 1970. – 291 old. : reprodukciуk.

4. A szбzadfordulу йs a XX. szбzad festйszete. // M. Kiss, P. Művйszetről mindenkinek / Pбl M. Kiss. – Bp. : Corvina Kiadу, 1966. – Old. 330. : reprodukciуk.

5. Csontvбry Kosztka Tivadar // Britannica Hungarica Vilбgenciklopйdia. IV. kцtet. Chamorro-David. – Bp. : Magyar Vilбg Kiadу, 1995. – Old. 603-604. : reprodukciу.

6. Csontvбry Kosztka Tivadar // Magyar Nagylexikon. 6. kцtet. Csen-Ec. – Bp. : Magyar Nagylexikon Kiadу, 1998. – Old. 159-160. : reprodukciу.

7. Csontvбry Kosztka Tivadar // Művйszeti Lexikon. 1. kцtet. A-E. – Bp. : Akadйmiai Kiadу, 1965. – Old. 479-481. : reprodukciуk.

8. Csontvбry Mъzeum // Hбrs, Й.- Romvбry, F. Modern magyar kйptбr Pйcs / Йva Hбrs, Ferenc Romvбry. – Bp. : Corvina Kiadу, 1981. – Old. 19-20 ; 36-41. : reprodukciуk.

9. Fehйr, D. Zs.- Pogбny, Ц.G. Magyar festйszet a XX. szбzadban / Zsuzsa D. Fehйr, - Gбbor Ц. Pogбny. – Bp. : Corvina Kiadу, 1975. – Old. 2 ; 14. : reprodukciуk.

10. Ъj magyar kйptбr : A Magyar Nemzeti Galйria festйszeti gyűjtemйnye. – Bp. : Kйpzőművйszeti Alap Kiadуvбllalata, 1976. − Old. 64. : reprodukciу.

***

11. Попович, О. Закарпатський Ван Гог – Тиводар Чонтварі (Костка), художник Сонячного Шляху / Олександр Попович // Ужгород. – 2012. – 23  серп. - С. 7. : фото.

12. Balla, D. K. Hнdavatбs : 150 esztendeje szьletett Csontvбry Kosztka Tivadar / Kбroly Balla D. // Kбrpбti Igaz Szу. Hуvйge. – 2003. – jъl. 26. – Old. 21.(V.).

13. Ibos, Й. Vнz йs tűz : Kosztka tйnyek – Csontvбry legendбk / Йva Ibos // Tiszayбj. – 2011. – dec. – Old. 127-132.

14. Lajos, M. A magбnyos ъtkereső : [Csontvбry Kosztka Tivadarrуl] / Mihбly Lajos // Kбrpбtalja. – 2011. – jъl. 1. – Old. 11. : reprodukciуk.


Новини

2021-06-18
 24 червня о 17:00 відбудеться лікбез «Конституція – фундамент правової держави», присвячений 25-річчю з дня прийняття Конституції України.   Доктор історичних наук, почесний краєзнавець України, письменник Роман Андрійович Офіцинський розповість про історію українського конституційного процесу, тих, хто долучився до цього багатовікового процесу та про те, як ухвалювався наш Основний закон 25 років тому.   Модератор заходу – Віктор Новграді-Лецо, працівник відділу обслуговування користувачів.
2021-06-15
Ужгород відвідає легендарний український письменник Сергій Жадан! У понеділок, 21 червня, у читальній залі нашої бібліотеки відбудеться творчий вечір відомого українського письменника, перекладача, музиканта, громадського діяча Сергія Жадана. Початок – о 16:30 Захід відбудеться за сприяння народної депутатки України, голови Закарпатської ТО ПП «Європейська Солідарність» Іванни Климпуш-Цинцадзе. Запрошуємо всіх шанувальників сучасної української літератури до спілкування!

 

*Творчий вечір Сергія Жадана – дебютний у проекті «Зустрічі біля ЄС», в рамках якого із закарпатцями зустрічатимуться провідні українські митці, громадські діячі, лідери думок. Стежте за анонсами! Буде цікаво!
2021-06-14

14 червня минає 130 років від дня народження українського полковника Євгена Коновальця (1891–1938), який створив Організацію українських націоналістів (ОУН) і Українську військову організацію (УВО), якого називають людиною з державницьким мисленням. Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку присвячену цій визначній постаті "Євген Коновалець - батько української національної ідеї".

2021-05-08

В нашій електронній бібліотеці поповнення. Завдяки Лесю Белею у нас з’явилися електронні версії книг "Старослов’янсько-український словник" та "Ім’я дитини в українській родині".