Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Віртуальні виставки

Шановні користувачі!

Тут вашій увазі запропоновано віртуальні виставки, які присвячено знаменним датам, ювілеям, окремим темам, визначним подіям вітчизняної та світової історії, науки і культури.


Архів по рокам
виставки за 2005 виставки за 2006 виставки за 2007 виставки за 2008 виставки за 2009 виставки за 2010 виставки за 2011 виставки за 2012 Виставки за 2013Виставки за 2014Виставки за 2015Виставки за 2016Виставки за 2017Виставки за 2018Виставки за 2019
за весь період
Поточна сторінка    

2019-02-25

Леся-славна донька України  

до дня народження Лесі Українки

Леся Українка — без перебільшення одна із найвизначніших постатей в історії української літератури. Її ставлять в один ряд із геніальними Тарасом Шевченком та Іваном Франком. Довкола життя видатної письменниці завжди було багато міфів. Та й не безпідставно — цьому сприяли складні стосунки з матір’ю, життєві перипетії, трагічне кохання і хвороби, які супроводжували тендітну Лесю Українку чи не все життя.


2019-01-30

Санаторії Закарпаття  

Закарпаття – один із наймальовничіших куточків України. Цей чарівний край Європи, розташований на заході нашої держави, займає північно-східну частину Придунайської низовини та південно-західну частину українських Карпат.
М’які кліматичні умови краю, мальовничі гірські ландшафти, насичені п’янким повітрям та цілющими мінеральними джерелами, є необхідними складовими для повного зцілення організму людини.

 


2018-12-11

Розстріляне Відродження. Євген Плужник  

до 120-річчя від дня народження українського поета, драматурга, перекладача

26 грудня – 120 років з дня народження Євгена Павловича Плужника (літературний псевдонім Кантемирянин; 1898–1936), поета, перекладача, драматурга, входив до літературних об'єднань «Аспис», «Ланка» (згодом «МАРС»). Постать Євгена Плужника увійшла як в історію української літератури, так і в перелік жертв сталінських репресій 30-х років ХХ ст.


2018-12-11

Бібліогурманіка - апетитне читання  

Спілкування з книгами юність плекає,
старість звеселяє, щастя прикрашає,
у нещасті дає притулок і розраду,
вдома радує, а поза домом не заважає.
Цицерон
 
У художньої літератури є два призначення. По-перше, вона відкриває вам залежність від читання. Жага дізнатися, що ж станеться далі, необхідність продовжувати, навіть якщо буде важко, тому що хтось потрапив у біду, і ти повинен дізнатися, чим це все скінчиться … в цьому є справжній драйв. 
Це змушує дізнаватися нові слова, думати по-іншому, продовжувати рухатися вперед. Виявляти, що читання саме по собі є насолодою. Одного разу усвідомивши це, ви на шляху до постійного читання.

 


2018-11-27

“З журбою радість обнялась...”  

до 140-річчя від дня народження Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандиби), поета, драматурга

5 грудня 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам’ятна дата – 140 років з дня народження Олександра Олеся (справжнє ім’я та прізвище - Олександр Кандиба) (1878-1944), поета, драматурга, громадського діяча.


2018-11-27

"Театр Карпатської України"  

до 80-річчя від дня відкриття театру "Нова сцена" в м. Хуст

Драматичний театр «Нова сцена» – важлива сторінка національно-культурного та державотворчого життя Закарпаття у XX ст. Передісторія та історія цього своєрідного колективу на теренах української театральної культури маловідомі, тому і складають для нашого сучасника неабиякий інтерес.


2018-11-07

„Святині мистецтва-70”  

(до 70-річчя від дня утворення Музею ім. Й. Бокшая)
Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая є одним із осередків культури та мистецтва нашого краю. Він пройшов непростий шлях свого становлення і розвитку довжиною більше, ніж пів століть. 
 
Все розпочалось у червні 1945 році, коли під експозицію колишньої Земської картинної галереї були передані декілька приміщень в Ужгородському замку. Вони відкрились для шанувальників образотворчого мистецтва у листопаді 1948 року. Йшли роки, музейна експозиція поповнювалася експонатами з приватних колекцій, а також з музеїв Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Харкова, Одеси, Львова. Фондам були потрібні нові площі. І навесні 1979 році наш музей переїздить у історичний центр Ужгороду, в прекрасну будову колишнього жупанату, пам’ятку архітектури 1809 року, взірця класичного мистецтва, де і знаходиться по сьогоднішній день. 
 

2018-10-31

“Ім‘я, яке не кане в Лету”  

до 90-річчя від дня народження Юрія Васильовича Шкробинця

“Ім‘я, яке не кане в Лету”: до 90-річчя від дня народження Юрія Васильовича Шкробинця, українського літературознавця, перекладача, письменника, редактора, педагога.


2018-10-12

За Україну, за її волю!  

(до Дня українського козацтва)

Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Гімн України

 

Ніколи не виживе той народ,
котрий сприймає трактування
своєї історії очима сусіда.
Фрідріх Ніцше

 

Козацтво й Україна, козацтво і український народ… Ці поняття здавна були в одному асоціативному ряду. І не випадково. Адже через історію козацтва, по суті, переломлювалася ціла епоха в минуло України та її народу. На певному етапі історичної еволюції саме козацтво відбивало загальні тенденції розвитку українців як окремої спільноти, окремої нації.
Козацтво назавжди увійшло у свідомість українського народу як символ прагнення до свободи, демократії й національної незалежності, забезпечило появу у ній нових стереотипів мислення.

 


2018-09-20

„Голодний вік, як чорна птиця над краєм змореним літав”  

(до 85-х роковин з дня Голодомору 1932-1933 років в Україні)
      Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом.В історії бурхливого XX ст. голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце.Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії. Причини його лише частково мали об'єктивний характер – посуха 1931 р., економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хлібородних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України.

 


Поточна сторінка    







Новини