Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Орлай Іван Семенович
1771 -  1829 рр.


Біографія.

 

Орлай Іван Семенович – лікар, педагог, письменник. Доктор медицини, академік, член Санк-Петербурзької медико-хірургічної академії.

Народився  Іван Орлай у грудні 1771 року в м. Хуст у сім‘ї священника. Навчався в Ужгородській гімназії і в ліцеях міст Карей і Варадин (на території Румунії). Вищу освіту здобув у Львівському університеті, де навчався на філософському й богословському факультетах. Разом з іншими закарпатцями зарекомендував себе здібним студентом, про що свідчить такий факт. У 1787 р. австрійський імператор Йосиф II під час відвідин університету попросив професора І. Феслера представити йому кращих студентів. Були представлені троє, і всі закарпатські – І. Орлай, П. Лодій, В. Кукольник.

Однак творче зростання професорів-русинів не відповідало інтересам університетського польсько-німецького керівництва, яке всіляко обмежувало їх права. І. Орлай неодноразово намагався влаштуватися у світський педагогічний заклад в Угорщині, але всі спроби закінчилися невдачею. Тому в 1791 р. виїхав до Санк-Петербурга, де вступив у Медичну академію, а після її закінчення ще три роки удосконалював свої знання у Відні. Повернувшись у Росію, написав і в 1806 р. у Дерптському університеті, одному з найкращих у Російській імперії, захистив дисертацію на звання доктора медицини й хірургії. Його досягнення в галузі медицини були відзначені затвердженням у 1808 р. ученим секретарем медико-хірургічної академії, а в 1811 р. –  редактором „Журнала врачебной науки”. У 1807 р. його обрали членом „Московского общества испытателей природы”, а  Кенінгсберзький університет присвоїв йому звання доктора філософії. За виняткові досягнення в галузі природознавства і філософії І. Орлай у 1810 р. був обраний почесним доктором Ерланзького та Ієнського (Німеччина) університетів. В останньому він познайомився із відомим поетом Й. Гете, з яким тривалий час листувався. Окремі листи сьогодні зберігаються в будинку-музеї поета у Веймарі.

Займаючи високі посади, він багато зробив для поліпшення медичної освіти в Росії. Як лікар Генерального сухопутного госпіталю, брав участь у Французько-російській війні

1812 р. за що був нагороджений орденом і медаллю.

 Іван Семенович Орлай відзначився і як педагог-демократ. Він пропагував безстанову систему навчання і відстоював право дітей бідних батьків на навчання, бо серед них є чимало здібних до науки. З приводу цього справедливо запитував : „Хіба безсмертний наш Ломоносов не з рибальського куреня підніс себе славою вище багатьох багатіїв і дворян?”. Педагогічний талант Івана Семеновича запримітило вище керівництво освіти і його в 1821 р. було призначено директором Гімназії вищих наук ім. Безбородька в Ніжині. На цій посаді він змінив другого закарпатця – В. Кукольника. І. Орлай розгорнув велику організаторську роботу по підбору молодих і здібних викладачів. Вони повинні були володіти глибокими знаннями з декількох галузей наук, щоб, у випадку хвороби когось, можна б його легко замінити. Така висока професійна підготовка забезпечувала і високу якість навчання. Не випадково Ніжинська гімназія згодом стала відомим навчально-методичним і науковим центром, при якому була відкрита кафедра слов‘янознавства і на якій працювали відомі вчені-славісти.

Педагогічну майстерність І. Орлай проявив і будучи директором Рішельєвського ліцею в Одесі в 1826-1829 рр. Новому директору вдалося підвищити якість викладання, виховати кваліфіковані кадри, зміцнити навчально-лабораторну базу. Все це дало можливість у 1864 р. реорганізувати Рішельєвський ліцей у Новоросійський університет.

Іван Орлай прагнув  ввести новий зміст у систему російської освіти. Орлай висловив прогресивну і зовсім нову на той час ідею про загальну освіту для широких народних мас, яка складала демократичну основу його концепції.

 Іван Семенович, як людина всебічно освічена, велику увагу приділяв проблемам історії південно-західної Русі, куди включав Галичину, Волинь, Підкарпатську Русь, Трансільванію, Молдавію, Валахію.

Помер Іван Семенович  Орлай 27 лютого 1829 року  в Одесі  (тоді Херсонська губернія, Російська імперія).



Додаткова інформація.

 

 

Джерельні приписи:

 

Видатні освітні постаті XVIII  – початку XIX століття // Освіта Закарпаття / В. В. Химинець, П. П. Стрічик [та ін.]. – Ужгород : Карпати, 2009. – С. 97-106 : фот.

 

Данилюк, Д. Д. І. Орлай (1771–1829) – засновник російської історіографії Закарпаття : [вчений, педагог] / Д. Д. Данилюк // Данилюк, Д. Історична думка на Закарпатті епохи національного відродження (кінець XVIII – середина XIX ст.). – Ужгород : Інформ.-вид. центр ЗІППО, 2009. – С. 72-80 : фот.

 

Данилюк, Д. Іван Семенович Орлай : (1771-1829) : [культур. діяч Закарпаття] / Д. Данилюк // Данилюк, Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах : ( з давніх часів до початку XX ст.) / Д. Данилюк. – Ужгород : Патент, 1997. – С. 76-85 : портр., іл.

 

Данилюк, Д. Іван Семенович Орлай : 175-річчя від дня смерті культ.-освіт. діяча (1771-1829) / Д. Данилюк // Календар краєзнавчих пам‘ятних дат на 2004 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2003. – С. 69-74. – Бібліогр. наприкінці ст.

 

Данилюк, Д. Історія Закарпаття у працях І. Орлая / Д. Данилюк // Данилюк, Д. Історична наука на Закарпатті (кінець XVIII – перша половина  XX ст.) / Д. Данилюк. – Ужгород : Патент, 1999. – С. 72-82.

 

Данилюк, Д. Орлай Іван Семенович (1771-1829) : [культур. діяч Закарпаття] / Д. Данилюк // Хто є хто. Закарпаття : міжнар. довід.-бібліогр. вид. – К. : Поліграфкнига, 2004. – Вип. 1. – С. 8 : портр.

 

Орлай Іван : (1770-1829) : [культур. діяч Закарпаття] // Закарпаття в енциклопедії українознавства : енциклопедія / Наук. т-во ім. Шевченка ; ред.-упоряд.  та передм. В. Маркусь. – Ужгород : Ґражда, 2003. – С. 113 : портр.

 

Павленко, Г. В. Орлай Іван Семенович : (1771-17.2.1829) ; [культур. діяч Закарпаття] / Г. В. Павленко // Павленко, Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енциклопед. слов. : 270 біо-бібліографій / Г. В. Павленко. – Ужгород : Патент, 1999. – С. 130-131 : портр.

 

Пагиря, В. Іван Орлай : [культур. діяч Закарпаття] / В. Пагиря // Пагиря, В. "Я світ узрів під Бескидом" / В. Пагиря. – Ужгород : Карпати, 1993. – С. 34-37.

 

Сенько, І. Коли і де народився І. Орлай / І. Сенько // Земля з іменем : краєзнавчі студії. – Ужгород : Патент, 1998. – С. 48-50.

 

Сенько, І. Штрихи до життєписів Івана Орлая та Юрія Венеліна-Гуци / І. Сенько // Сенько, І. М. Від часів Лаборця до сьогодення : літ.-краєзнав. студії про будителів, просвітян, будівничих Закарпаття / І. М. Сенько. – Ужгород : Карпати, 2012. – С. 69-80 : фот. іл.

 

Скрипник, П. І. Орлай Іван Семенович : [лікар, учений, педагог, громад. діяч] / П. І. Скрипник // Енциклопедія історії України : у 10 т. Т. 7 : Мл-О / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. – К. : Наук. думка, 2010. – С. 635 : портр. – Бібліогр. наприкінці ст.

 

Федака, С. Орлай Іван Семенович : (1771-11.03.1829) : [учений-медик, освіт. діяч, педагог, письменник] / С. Д. Федака // Федака, С. Ужгород: роки і люди : хронолог. і біобібліогр. довід.; Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України / С. Д. Федака. – Ужгород : Ліра, 2013. –  С. 159-162.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-09-05

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за серпень 2019 р.".

2019-09-05

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-09-04

Шановні користувачі! До Міжнародного дня грамотності нова віртуальна виставка "Світ українського слова".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".