Видатні закарпатці.
1907 - 1992 рр.
Анталовський Степан Васильович – відомий лікар, талановитий публіцист і видавець, активний громадський і культурно-освітній діяч.
1923 - 1998 рр.
1936 - 2018 рр.
1742 - 1821 рр.
1916 - 1989 рр.
1931 - 2004 рр.
1928 - 2018 рр.
1769 - 1847 рр.
Доктор права, вчений-економіст, професор. Перший ректор Санкт-Петербурзького університету. Начальник другої імператорської канцелярії по Зводу Законів Російської імперії під керівництвом академіка М. Сперанського (усього 15 томів). Таємний радник царя, статс-секретар, сенатор. Автор цілого ряду наукових праць. Державний і політичний діяч.
1919 - 1946 рр.
Народився 25 серпня 1919 року в с. Ясіня Рахівського району в багатодітній селянській сім`ї. Навчався в початковій школі в рідному селі, а потім мріяв про середню освіту. Батьки направили його до Мукачівської торгівельної академії, яка славилася вихованням переконаних українських патріотів. У період навчання в академії був активним учасником молодіжної організації “Пласт” і всієї громадської роботи навчального закладу. У листопаді 1938 року Мукачівську торгівельну академію переведено у Сваляву, а в березні 1939 року угорці окупували все Закарпаття й академія переїхала в Братиславу, де Дмитро одержав атестат зрілості.
1909 - 2002 рр.
Бандусяк Микола Михайлович народився 16 грудня 1909 року в с. Ясіня Рахівського району. Десятилітнім школярем (1919) в період Гуцульської республіки розклеював листівки за її підтримку і приєднання до Західно-Української Народної Республіки. Для продовження навчання поступив у Берегівську українську гімназію (1920), яку закінчив у 1928 році. Тоді ж поступив на юридичний факультет Празького університету ім. Карла. В студентські роки став активним членом молодіжного товариства “Пласт” та очолював “Союз підкарпатських руських (українських) студентів”. Під час канікул збирав пожертвування для будівництва Народного дому товариства “Просвіта” в Ужгороді, у с. Ясіня допомагав організовувати і брав участь у різних заходах спортивного товариства “Січ”, яке очолював його дядько Д. І. Климпуш.
1732 - 1809 рр.
Бачинський Андрій Федорович - визначний публіцист і просвітитель Закарпаття XVIII ст., найбільш помітна постать серед мукачівських єпископів. Народився в с. Бенятино Михайловецького округу на Східній Словаччині в сім'ї сільського священника. Вчився в Ужгороді і Тарнаві, з 1722 до 1809р. - єпископ Мукачівської єпархії. Будучи енциклопедично освіченою людиною, він постійно турбувався про піднесення освіти і культури рідного народу. В 1775р. перебирається з Мукачева до Ужгорода, засновує модерну єпархіальну семінарію (1778), відновлює єпископську резиденцію та кафедральний собор(1780).
1880 - 1945 рр.
1930 - 1989 рр.
Народився 29 грудня 1930 року в с. Перечин в робітничій сім`ї. У 1937 році переїхав з батьками до Ужгорода де продовжував навчатися у школі з українською мовою викладання. Закінчив середню школу – робітничої молоді, а згодом – історичний факультет УжДУ (1954). Виїхав до Києва, де працював учителем середньої школи, а з грудня 1955 року – редактором угорських підручників республіканського видавництва “Радянська школа”. З 1955 до 1959 року викладав угорську мову групі співробітників українського товариства міжнародних зв’язків із закордоном, працював перекладачем. У 1968 році переведений Держкомвидавом УРСР на посаду заступника головного редактора видань угорського та молдавською мовами видавництва “Карпати” (Ужгород). У 1975–1987 роки очолював Закарпатську обласну організацію Всесоюзного добровільного товариства любителів книги УРСР. З березня 1987 року – на творчій роботі.
1936 - 1999 рр.
1656 - 1733 рр.
Бізанцій Георгій - Геннадій відомий церковний та освітній діяч кінця XVII-першої чверті XVIII ст., єпископ Мукачівський у 1716-1733 роках.
1916 - 1939 рр.
1880 - 1959 рр.
Олександр Бонкало (Bonkaló) (псевд. – О. Рахівський) народився 22 січня 1880 р. в м. Рахів, що тоді входило до угосрького комітату Мараморош, у сім’ї вчителя. У тій же початковій школі, де вчителював батько, здобував освіту, яку примножив в Ужгородській гімназії, а відтак Ужгородській духовній семінарії. Наступними щаблями стали Будапештський, Лейпцизький та С.-Петербурзький університети. Викладачами Бонкала були всесвітньовідомі славісти Оскар Ашбот, Олександра Шахматова, Жан Бодуен де Куртене.
