Алфавітний перелік | Посторінково
Анталовський Степан Васильович
1907 - 1992 рр.
Анталовський Степан Васильович – відомий лікар, талановитий публіцист і видавець, активний громадський і культурно-освітній діяч.
Бабидорич Михайло Іванович
1923 - 1998 рр.
Бадзьо Юрій Васильович
1936 - 2018 рр.
Базилович Іоаникій
1742 - 1821 рр.
Баконій Золтан Степанович
1916 - 1989 рр.
Балагурі Едуард Альбертович
1931 - 2004 рр.
Балог Клара Федорівна
1928 - 2018 рр.
Балудянський Михайло Андрійович
1769 - 1847 рр.
Доктор права, вчений-економіст, професор. Перший ректор Санкт-Петербурзького університету. Начальник другої імператорської канцелярії по Зводу Законів Російської імперії під керівництвом академіка М. Сперанського (усього 15 томів). Таємний радник царя, статс-секретар, сенатор. Автор цілого ряду наукових праць. Державний і політичний діяч.
Бандусяк Дмитро Михайлович
1919 - 1946 рр.
Народився 25 серпня 1919 року в с. Ясіня Рахівського району в багатодітній селянській сім`ї. Навчався в початковій школі в рідному селі, а потім мріяв про середню освіту. Батьки направили його до Мукачівської торгівельної академії, яка славилася вихованням переконаних українських патріотів. У період навчання в академії був активним учасником молодіжної організації “Пласт” і всієї громадської роботи навчального закладу. У листопаді 1938 року Мукачівську торгівельну академію переведено у Сваляву, а в березні 1939 року угорці окупували все Закарпаття й академія переїхала в Братиславу, де Дмитро одержав атестат зрілості.
Бандусяк Микола Михайлович
1909 - 2002 рр.
Бандусяк Микола Михайлович народився 16 грудня 1909 року в с. Ясіня Рахівського району. Десятилітнім школярем (1919) в період Гуцульської республіки розклеював листівки за її підтримку і приєднання до Західно-Української Народної Республіки. Для продовження навчання поступив у Берегівську українську гімназію (1920), яку закінчив у 1928 році. Тоді ж поступив на юридичний факультет Празького університету ім. Карла. В студентські роки став активним членом молодіжного товариства “Пласт” та очолював “Союз підкарпатських руських (українських) студентів”. Під час канікул збирав пожертвування для будівництва Народного дому товариства “Просвіта” в Ужгороді, у с. Ясіня допомагав організовувати і брав участь у різних заходах спортивного товариства “Січ”, яке очолював його дядько Д. І. Климпуш.
Бачинський Андрій Федорович
1732 - 1809 рр.
Бачинський Андрій Федорович - визначний публіцист і просвітитель Закарпаття XVIII ст., найбільш помітна постать серед мукачівських єпископів. Народився в с. Бенятино Михайловецького округу на Східній Словаччині в сім'ї сільського священника. Вчився в Ужгороді і Тарнаві, з 1722 до 1809р. - єпископ Мукачівської єпархії. Будучи енциклопедично освіченою людиною, він постійно турбувався про піднесення освіти і культури рідного народу. В 1775р. перебирається з Мукачева до Ужгорода, засновує модерну єпархіальну семінарію (1778), відновлює єпископську резиденцію та кафедральний собор(1780).
Бачинський Едмунд Степанович
1880 - 1945 рр.
Бібіков Костянтин Антонович
1930 - 1989 рр.
Народився 29 грудня 1930 року в с. Перечин в робітничій сім`ї. У 1937 році переїхав з батьками до Ужгорода де продовжував навчатися у школі з українською мовою викладання. Закінчив середню школу – робітничої молоді, а згодом – історичний факультет УжДУ (1954). Виїхав до Києва, де працював учителем середньої школи, а з грудня 1955 року – редактором угорських підручників республіканського видавництва “Радянська школа”. З 1955 до 1959 року викладав угорську мову групі співробітників українського товариства міжнародних зв’язків із закордоном, працював перекладачем. У 1968 році переведений Держкомвидавом УРСР на посаду заступника головного редактора видань угорського та молдавською мовами видавництва “Карпати” (Ужгород). У 1975–1987 роки очолював Закарпатську обласну організацію Всесоюзного добровільного товариства любителів книги УРСР. З березня 1987 року – на творчій роботі.
Бідзіля Василь Іванович
1936 - 1999 рр.
Бізанцій Георгій-Геннадій
1656 - 1733 рр.
Бізанцій Георгій - Геннадій відомий церковний та освітній діяч кінця XVII-першої чверті XVIII ст., єпископ Мукачівський у 1716-1733 роках.
Блестів Олександр
1916 - 1939 рр.
Божук Миколая
1907–1938 рр.
Новини
2019-12-21
Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.
2019-04-12
З 1 березня по 30 квітня в Україні пройде перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», який запрошує глядачів на безкоштовні покази найкращих українських стрічок сезону. Провести фестиваль у своєму місті можуть всі охочі – до співпраці запрошено кураторів кіноклубів та активістів, які можуть запропонувати простір для показів. Для цього потрібно залишити заявку на сайті проекту «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа». Права на фільми надаються для некомерційних показів.
До програми фестивалю “Нове українське кіно” увійшли: "Донбас", "Гірська жінка: на війні", "Герой мого часу", "Іній", "Брама", "Коли падають дерева", "Стрімголов".
https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/
16 квітня запрошуємо вас на завершальний показ кіноклубного фестивалю стрічки "Стрімголов". Світова прем'єра мелодрами "Стрімголов" Марини Степанської відбулася в рамках конкурсної програми 52-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах. Стрічка досліджує стосунки молодої пари: в центрі сюжету опиняється "світовідчуття негероїв у героїчні часи" – у сучасному Києві після подій Майдану. У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію „Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії „Найкращий фільм іноземною мовою”.
Початок о 17 год.
Вхід вільний
2019-04-12
У 18 квітня о 16:00 в читальній залі бібліотеки відбудеться презентація книги „Іван Мацинський – український поет, перекладач та словацько-українські літературні зв’язки” за участі працівників Державної наукової бібліотеки в Пряшеві (видавці та редактори книги) та представників Спілки українських письменників Словаччини.
Іван Миколайович Мацинський (9 квітня 1922, Меджилабірці – 14 березня 1987, Пряшів) – український поет, перекладач та видавець у Словаччині, вчений-культуролог, журналіст. Історик словацької літератури. Громадський лідер українських поселень на Прящівщині. Народився у містечку Меджилабірці на Східній Словаччині в родині залізничника. Навчався в Руській учительській семінарії у Пряшеві, Вищій школі суспільних наук у Празі та на філософському факультеті Університету ім. П.Шафарика у Пряшеві, який не закінчив – з останнього курсу з політичних мотивів був виключений. Спочатку писав російською мовою, але під впливом української літератури перейшов на літературну українську мову. Працював директором Українського національного театру, завідував Відділом української літератури Словацького педагогічного видавництва у Пряшеві. Був одним з організаторів україномовного журналу «Дукля» та Української секції Спілки письменників Словаччини, яку довший час очолював. Активно працював в громадсько-культурному житті українців Пряшівщини. Автор шести поетичних збірок, прозових творів і наукових досліджень з карпатоукраїнської літератури, перекладів із словацької та чеської мов, Зокрема: автор збірок віршів «Білі хмари» (рос. м., 1949) «Наша мова» (укр. і рос., 1956), «Зимова ніч» (укр., 1961), «Карпатські акорди» (укр., 1962), «Вінки сонетів» (укр., 1986).
2019-03-12
Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.
Виставка
«Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.
Наступна книжкова виставка –
«Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна».
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.
2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.
