Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Сабол (Зореслав) Степан-Севастіян Михайлович
1909–2003 рр.  


Біографія.

Севастіян Сабол народився 7 грудня 1909 р. у Пряшеві, що у Словаччині. Він побачив світ у побожній родині словакізованого українця греко-католика Міхала та словачки римо-католички Марії. При хрещенні отримав ім’я Степан. Початкову освіту хлопець здобув у чотирикласній «вселюдній» школі в рідному місті, де навчання вели угорською мовою. Середню освіту отримав у чотирикласній «міщанській» школі вже за Чехословаччини. В 11-річному віці юнак почав віршувати і спершу робив це язичієм (штучною мішаниною церковнослов’янської, російської і місцевого варіанту української мови, поширюваного москвофілами). Перші свої вірші почав друкувати у 1923 р. у місячнику «Світ дітей», що виходив у США, подає М. Тершаковець.
У неповні 15 років – 17 серпня 1924 р., С. Сабол пішов у новіціят ЧСВВ у монастирі святого Миколая на Чернечій Горі в Мукачеві. Тимчасові чернечі обіти, згідно з каталогом Святомиколаївської провінції ЧСВВ на 1938 р., склав 1 квітня 1926 р. Спершу ще й у монастирі продовжував писати язичієм, але поступово під впливом праць істориків Олександра Пипіна, Миколи Костомарова та Івана Огієнка, внаслідок відкриття для себе творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Юрія Федьковича, Богдана Лепкого, під враженнями студій у монастирях Крехова, Лаврова, Добромиля упродовж 1926-1931 рр. та за підсумком власних спостережень за мовою жителів Верховини він кардинально змінив світогляд. Під час студій С. Сабол друкував твори у періодичних виданнях студентів-василіян «Перші промені» та «Пробійні струї» (Лаврів), а перші свої українські вірші надрукував у календарі «Календарі Місіонаря» та «Пчілці» (Ужгород), подає Н. Ребрик. Уже в 1928 р., згідно з інформацією А. Пекаря, ЧСВВ, він уперше видав вірші під псевдо Зореслав, яке з’явилося унаслідок любові до астрономії й надалі супроводжувало літератора-ченця упродовж усього життя: «Як поет він скривався під псевдонімом «Зореслав» і своїми релігійними й щиро патріотичними поезіями він захоплював тоді широкі кадри закарпатської молоді», – писав А. Пекар.
Про активну діяльність Зореслава та визнання його доробку сучасниками свідчить той факт, що коли 23 жовтня 1932 р. в Ужгороді відбулися загальні установчі збори Товариства українських письменників і журналістів у складі 15 однодумців, то був серед них і С. Сабол. У 1933 р. у видавництві отців василіян в Ужгороді вийшла друком перша збірка віршів о. Сабола під назвою «Зі серцем у руках». У ній вміщено 62 твори. 
Пряшівський єпископ Павло Ґойдич – святитель С. Сабола12 серпня 1934 р. С. Сабол склав вічні чернечі обіти, а 26 серпня 1934 р. отримав священичі свячення у Пряшеві від владики Павла Ґойдича. Упродовж 1931-1935 рр. монах перебував на богословських студіях у Григоріянському університеті в Римі, де здобув ступінь ліценціяту з богослов’я. У Вічному місті ознайомився із творчістю Мікеланджело, перекладав твори найвидатнішого представника італійської літератури епохи пізнього Відродження Торквадо Тассо. Після повернення з навчання, у вересні 1935 р., отримав спрямування до монастиря святого Василія Великого в Ужгороді. Працював викладачем богословської семінарії, зокрема читав курси Святого Письма, патрології, історії, івриту, був катехитом у класичній гімназії. Проводив реколекції для молоді, інтелігенції, організовував місійні науки.
Водночас василіянин продовжував активно творити – у 1936-му, з’являється друга поетична збірка Зореслава під назвою «Сонце і блакить». До неї увійшли 45 творів. Це видання також отримало позитивні оцінки, з’явилися переклади віршів українського Зореслава чеською, словацькою та угорською мовами як зразків модерної поезії. 
Продовженням його роботи на історичній ниві була книга «Укрита фіялка», присвячена життю сестри Василії Глібовицької, ЧСВВ. Це видання побачило світ у 1936 р. в Ужгороді, а перевидане у 1992 р. в Братиславі силами «Словацького педагогічного товариства» та Відділу української літератури у Пряшеві.
В Ужгороді о. Сабол став керівником редакції «Благовѣстника», який від січня 1935 р. мав назву «Благовѣстник Пресв. Серця Христового». Цей часопис чернець редагував до весни 1939 р. Починаючи з провінційного каталогу ЧСВВ на 1937 р. о. Сабол згаданий уже й як директор друкарні – на цій ділянці роботи він замінив о. Антонія Станканинця, ЧСВВ, який перейшов з Ужгорода до Мукачівського монастиря для праці з новиками.
Із 1936 р. о. Сабол почав редагувати «Misionar Najsv. Serca Isusovoho» – часопис, який василіяни на прохання мукачівського єпископа Олександра Стойки почали видавати латинкою земплинським діалектом для зісловачених русинів-українців. Також о. Сабол встиг видати «Kalendar Misionara» на 1937 і 1938 рр. Протягом нетривалого часу з листопада 1938 р. василіянин перебував у Малоберезнянському монастирі, а тоді перебрався до Мукачева і, зрештою, до Хуста – столиці Карпатської України, де став директором єпархіяльного інтернату. Окрім того, він був сповідником Августина Волощина, січовиків Романа Шухевича, Михайла Колодзінського, Зенона Косака та інших.
12 січня 1939 р. василіянин став секретарем «Товариства греко-католицьких священиків», заснованого з ініціативи візитатора Мукачівської єпархії з правами Апостольського адміністратора Діонісія Няраді. Наприкінці того ж місяця під редагуванням о. Сабола в Хусті з’явилося перше число «Благовісника» фонетичним правописом, а також «Місійний календар». Із постанням Карпатської України о. Сабол став діючим капеланом Карпатської Січі і в середині березня 1939 р. був на місцях боїв між чеськими вояками і січовиками у Хусті, між нападниками-угорцями та січовиками-захисниками Карпатської України, проводжав бійців в останній шлях, пише П. Шкраб’юк.
Після окупації Карпатської України Угорщиною, 21 квітня 1939 р. о. Сабола заарештували і депортували до Словаччини. Це відбулося в рамках загального вигнання василіян, які не були уродженцями окупованої мадярами частини Закарпаття: За провінційним каталогом на 1940 р., виїхати з краю змушені були 17 ченців: 8 священиків, 5 студентів, 4 брати. У Словаччині о. Саболу доручили організувати чернече життя ЧСВВ. Дійсно, Апостольська Столиця створила у Чехословаччині василіянську провінцію святих Кирила і Методія, а 16 березня 1948 р. призначила її протоігуменом о. Сабола. Але ще з весни того року радянське посольство у Празі почало вимагати арешту єпископа П. Ґойдича і С. Сабола – влада автономної Словаччини відмовилася це робити, адже не мала підстав і побоювалася обурення народу. У червні 1948 р. з Ужгорода прибули представники НКВС, які мали вивезти о. Сабола до Союзу. Василіянина вдома не застали – він перебував на нараді Католицької Акції як очільник її організації у Пряшівській єпархії. Дізнавшись про небезпеку, чернець протягом двох місяців переховувався у горах та лісах у вірників, а 26 серпня, у 14-ту річницю свого висвячення, перейшов уночі кордон з Австрією. Провінцію о. Сабол вимушено залишив на свого протоконсультора о. Полікарпа Булика, ЧСВВ.
Коли протоігумен Провінції святих Кирила і Методія уже був в Австрії, суд у Празі засудив його на довічне ув’язнення як «американського шпіона, головного провідника УПА та ворога народу». В часи переховування василіянина від НКВД його приятелі й спалили оригінали документів Зореслава, у тому числі третю поетичну збірку, яка була готова до друку уже в 1943 р. і мала назву «Блакинті ескадри».
Спершу о. Сабол зупинився у Римі, де продовжив свої студії й здобув докторат, захистивши дисертацію на тему «Мелетій Смотрицький – полемічний антикатолик». Навесні 1950 р. він переїхав до США і спершу працював на релігійній і літературній ниві в Юніонтауні, штат Пенсильванія. Відтак переїхав до Нью-Йорку, де служив і проповідував, зокрема, у «долішній» церкві святого Юра. На чужині він майже перестав писати поезію – створив тільки 10 віршів. Натомість у 1955 р. у видавництві «Слово доброго пастиря» в Нью Йорку опублікував книгу «Католицтво і Православіє», присвячену питанням пошуку єдності Церкви.
У 1956 р. під псевдонімом Юрій Боржава о. Сабол видав для вихідців із Закарпаття брошуру «Від Угорської Руси до Карпатської України». Вона з’явилася друком у видавництві «Карпатський голос» в місті Філадельфія, США і вміщує короткий нарис історії краю. У 1963 р. було видано збірку вибраних поезій Зореслава «З ранніх весен», до якої увійшов, між іншим вцілілий уривок втраченої у Другій світовій війні поеми на біблійну тематику під назвою «Рут». У 1976 р. в Торонто й Римі у «Видавництві оо. Василіян» побачила світ історико-мемуарна книга о. Сабола «Голгота Греко-католицької Церкви у Чехословаччині», в якій йдеться про ліквідацію Пряшівської єпархії ГКЦ та ЧСВВ у ній. У 1950 р. в «Записках ЧСВВ» в Римі вийшла розвідка о. Сабола «Причинки до історії Провінції св. Кирила і Методія в Чехословаччині». У 1991 р. Зореслав став членом Національної Спілки письменників України. Отець Сабол помер у віці 93 років 19 лютого 2003 р. у Детройті, США. 
У жовтні 2009 р. Закарпатська організація Національної Спілки письменників України і меценат Станіслав Аржевітін заснували Всеукраїнську літературну премію імені Зореслава, яку присуджують літераторам і науковцям за твори патріотичного духу, в яких досліджено маловідомі сторінки української історії та культури, літератури Закарпаття та спадщини С. Сабола-Зореслава.

Адреса матеріалу : Мороз, В. Севастіян Сабол – Зореслав: чернець, поет, дослідник [Електронний ресурс] / В. Мороз. – Режим доступу : https://bit.ly/2wtAWbj. – Назва з екрану.

 



Додаткова інформація.

Джерельні приписи:

Зі серцем у руках : книжка поезій. І / Зореслав. – Ужгород : Друк. і вид-во оо. Василіян, 1933. – 56 с.
Укрита Фіялка / С. Сабол. – Ужгород, 1935. – 236 с.
Сонце й блакить : книжка поезій. ІІ / Зореслав. – Ужгород : Вид-во оо. Василіян, 1936. – 80 с.
De Meletio Smotryckyj – polemista anticatholico : [Мелетій Смотрицький – антикатолицький полеміст] / S. Sabol. – Romae, 1951. – 38 р. – Текст лат. мовою.
Найсвятіша Євхаристія / о. Севастіян Сабол, ЧСВВ. – Нью-Йорк : Вид-во оо. Василіян, 1953. – 36 с. : іл. – (Слово Доброго Пастиря ; рік IV ; ч. 6).
Католицтво і православіє. В 900-ті роковини поділу Христової церкви (1054–1954) / о. Севастіян Сабол, ЧСВВ. – Нью-Йорк : Слово доброго пастиря, 1955. – 328 с.
Боржава, Ю. Від Угорської Руси до Карпатської України = From Uhorska Rus' (Hungarian Ruthenia) to Carpatho Ukraine / Ю. Боржава ; передм. М. Вайди. – Філадельфія : Карпат. голос, 1956. – 56 с. – Псевдонім о. Севастіяна Сабола.
З ранніх весен : (вибране) / Зореслав ; літ. ред. і ст. Б. Кравцева ; обкл. роботи Я. Гніздовського. – Нью-Йорк : Накладом “Карпат. союзу”, 1963. – 115 с. : портр.
Голгота греко-католицької церкви в Чехословаччині / Севастіян С. Сабол ЧСВВ. – Торонто ; Рим : Вид-во оо. Василіян, 1978. – 352 с. : іл.
Укрита Фіялка – сестра Василія Глібовицька, ЧСВВ / о. Севастіян Сабол, ЧСВВ ; обкл. оформив Я. Брезіна. – Пряшів ; Братислава : Слов. пед. вид-во, 1992. – 236 с. : іл.
В руках диявола / о. Севастіян Сабол, ЧСВВ. – Бучач : Слово Доброго Пастиря, 1993. – 65 с.
Про спокуси / о. Севастіян Сабол, ЧСВВ. – Львів : Вид-во Отців Василіян “Місіонер”, 1994. – 59 с. – (Слово Доброго Пастиря).
З долини сліз : [зб. віршів до 90-річчя поета] / Зореслав ; упоряд. М. Бобак ; художнє оформ. Л. Мадяра. – Пряшів : Союз русинів-українців Слов. респ., 1999. – 14 с. – (Серія “Словолюб”; № 8).
Блакитні ескадри : вибрані твори / Зореслав ; упоряд., підгот. текстів, передм. та прим. Д. М. Федака. – Ужгород : Закарпаття, 2009. – 432 с. : портр. – (Письменство Закарпаття).
Бог і Україна : поезії / Зореслав (о. Севастіян Сабол, ЧСВВ) ; упоряд., підгот. текстів, передм. Н. Й. Ребрик. – Ужгород : Ґражда, 2009. – 240 с. : кольор. іл. – Бібліогр.: с. 64-68.
Католицтво і православіє / Зореслав ; упоряд., підгот. текстів, передм. Н. Й. Ребрик. – Ужгород : Ґражда, 2009. – 448 с. : кольор. іл. – Бібліогр.: с. 437-443 та у підрядк. прим. – Покажч.: с. 425-436.
Зі серцем у руках : книжка поезій. І / Зореслав. – Репр. вид. – Ужгород : Ґражда, 2014. – 56 с.
 
***
Зореслав (о. Севастіян Сабол) : до 105-річчя від дня народж. : бібліогр. покажч. / Упр. культури Закарпат. облдержадмін., Закарпат. обл. наук. б-ка ім. Ф. Потушняка ; уклад. : М. Б. Бадида, Н. Й. Ребрик ; вступ. ст. Л. Г. Голомб ; ред. Л. О. Падяк ; відп. за вип. О. А. Канюка. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2014. – 98 с. : іл. – (Корифеї Закарпаття: бібліографія). 
Мишанич, О. В. Зореслав / О. В. Мишанич // Українська літературна енциклопедія : у 5 т. Т. 2 : Д-К / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. – К., 1990. – С. 277-278.
Мушинка, М. М. Сабол Степан Михайлович (Зореслав) / М. М. Мушинка // Енциклопедія Закарпаття : визначні особи ХХ століття / наук. ред. О. Д. Довганич. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 291-292. : портр.
о. Степан-Севастіян Сабол (Зореслав) : метод. розроб., методолог. рек., літ. тексти, літературознавчі матеріали / розроб., упоряд. та передм. Н. Ребрик. – Ужгород : Карпати-Ґражда, 1998. – 88 с. : іл. – (Шкільна серія ; Випуск 3).
Пагиря, В. Зореслав : [про поета] / В. Пагиря // Пагиря В. “Я світ узрів під Бескидом…” : сторінки історії / В. Пагиря. – Ужгород : Карпати, 1993. – С. 171-174.
Ребрик, Н. Й. Бог і Україна : життєвий і творчий шлях Степана-Севастіяна Сабола (Зореслава) / Н. Й. Ребрик. – Ужгород, 2003. – 22 с. – (Урок літератури рідного краю).
Степаненко, М. Зореслава імені літературна премія : Зореслав (Сабол Степан Михайлович (1909–2003) – укр. поет, публіцист, теолог) / М. Степаненко // Степаненко, М. І. Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні / М. І. Степаненко. – Полтава, 2014. – С. 143-144.
Федака, Д. “Збирав я зорі і блакить” : до 90-річчя від дня народж. Зореслава / Д. Федака // Календар “Просвіти” на 1999 рік / уклад. П. Федака. – Ужгород : Закарпат. край. т-во “Просвіта”, 1999. – С. 223-225.
Ференц, Н. Зореслав (у миру Степан Сабол): 95-річчя з дня народж. поета (1909-2003) / Н. Ференц // Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2004 рік : рекомендац. біо-бібліогр. посіб. / Закарпат. ОУНБ ; автор-складач Т. І. Васильєва ; уклад. Г. В. Бобонич ; відп. за вип. Л. З. Григаш. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2003. – С. 222-227. – Бібліогр. в кінці ст.
Юричко, В. Життя і творчість Степана Севастіяна Сабола (Зореслава) в культурно-суспільному контексті ХХ століття. Метаморфози його ліричного героя / В. Юричко // Ucrainistica : зб. наук. пр. / Криворіз. держ. пед. ун-т. – Кривий Ріг, 2002. – С. 49-67. – Бібліогр. в кінці ст.
 
Інтернет-посилання:

Севастіян Сабол [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2W3n2am. – Назва з екрану.

Севастіян Сабол. 1909–2003 рр. [Електронний ресурс] : [біографія, уривки зі спогадів]. – Режим доступу : https://bit.ly/2HXBsDP. – Назва з екрану.

о. Севастіян Сабол, ЧСВВ (Зореслав) – священик-василіянин, письменник, поет, вчений [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/2XftJaJ. – Назва з екрану.

Всеукраїнська літературна премія імені Зореслава [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2YURIf. – Назва з екрану.

Підготувала: бібліограф М. Бадида

астія

 







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-09-05

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за серпень 2019 р.".

2019-09-05

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-09-04

Шановні користувачі! До Міжнародного дня грамотності нова віртуальна виставка "Світ українського слова".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".