Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Шерегій Євген Миронович
1910 -  1985 рр.


Біографія.

Композитор, диригент, громадський діяч Євген Миронович Шерегій – один із засновників театру “Нова сцена” – до високого мистецтва, як і його брата Юрія-Августина, спонукала нев`януча синівська любов до отчого краю, а також ті глибокі почуття і миттєві помисли, які в наші дні звикли називати українською національною ідеєю. Саме проукраїнські погляди, якоюсь мірою успадковані від батька – прогресивного греко-католицького священика, та збагачені тривалим і безпосереднім спілкуванням із багатьма яскравими діячами української культури (С. Черкасенко, О. Олесь, Й. Аркас, М. Біличенко…), стрімкий злет їх творчих обдарувань під час перебування в Хусті, тобто в центрі подій Карпатської України, – все це не могло не накласти певного відбитку на їх суспільних і культурницьких поглядах та орієнтирах. Водночас їх мистецькі уподобання формувалися і під впливом європейської культури та мистецтва в умовах географічного розташування Закарпаття поблизу європейських культурних центрів, зокрема, під впливом навчання братів Шерегіїв у Празі.
За свою громадсько-культурну діяльність Є. Шерегій ледь не поплатився життям під час подій Карпатської України, потрапивши спочатку до фашистського концтабору в с. Крива поблизу Хуста, а потім і до жорстокішої фашистської катівні у Ворюлопоші. Відомий письменник, співець Карпатської України В. Гренжа-Донський, який тоді також опинився в тому ж таки концтаборі в с. Крива, згодом згадував: “Повернутися до сусіда або розмовляти було суворо заборонено. Хто нагнувся в зад чи вперед і порушив лінію, до того жандарми підійшли і вдаряли рушницями в ліпшому випадку в груди. Як не просто в зуби або копали чоботом в бороду… Били нас куди попало в голову, в плечі, в ребра, без найменшої причини…”.
Пройшовши крізь пекло фашистських тортур, Є. Шерегій, звісно, побоювався потрапити і до сталінських гулагів, бо тих, хто поділяв погляди героїв Карпатської України, тоталітарний режим не щадив. То ж зрозуміло, що про довоєнний період життєвого і творчого шляху Євгена Шерегія наша громадськість знала небагато, а дещо більше довідалась з виходом у світ “Нарису історії українських театрів Закарпатської України до 1945 року” (1993р.).
Євгеній Шерегій народився 6 січня 1910 року в с. Дусино на Свалявщині в інтелігентній родині священика Мирона Шерегія, котрий був людиною ерудованою, знався на астрономії, медицині, зооветиринарії і навіть брав участь у написанні п`єси «Нова генерація» (авт.. Ю.- А. Шерегій). Закінчивши сільську народну школу, юнак навчався в Ужгородській гімназії та учительській семінарії, де одержав також ґрунтовні знання з музики, а потім студіював право у Карловому університеті (Прага), вчителював у с. Довге Іршавського району, с.с. Нанково і Горінчеві Хустського р-ну, м. Хуст.
Навчаючись у гімназії та семінарії, активно включається у театральне життя краю - спочатку як художній керівник аматорського гуртка ім. І. Франка при “Пласті”, а згодом – як співзасновник драматичних колективів “Верховина” та “Веселка”. Його аматорські спроби стали доброю школою для дальшої професійної роботи в театрі. З осені 1925 року у згаданому драмгуртку пластунів виступає як актор у виставах “Лібуша в таборі” С. Черкасенка, а потім ще у двох виставах за його п`єсами – “Лісові чари” і “Чудо св.. Миколая”, а також у комедії Б. Грінченка “Нахмарило” і одноактівці “Він не заздрісний”, поставлених режисером М. Біличенком. У 1928 році створює 12-членний оркестр, який виступав з концертами. У драмгуртку “Верховина”, окрім акторських ролей, виконує функції композитора, диригента і навіть адміністратора.
На початку 20-х років на Закарпатті вже був чималий загін місцевої театральної інтелігенції й перш за все учительської, на яку й вирішили опертися брати Шерегії для створення українського театру. У 1932 році Євген Шерегій організовує перший молодіжний хор “Пласту” в м. Хуст, а в 1933 році брати ставлять оперу “Запорожець за Дунаєм” П. Гулака–Артемовського. У 1934 р. був організований Крайовий хор з драматичною секцію, функціонували також оркестрова і танцювальна секції. Вони й стали базою для створення українського театру “Нова сцена”. 17 лютого театр урочисто розпочав свій славний шлях, показавши в Хусті виставу “Запорожець за Дунаєм” (диригент Євген Шерегій).
На театральній сцені яскраво проявився перш за все талант Євгенія Шерегія як обдарованого музиканта, співака, диригента, композитора. Був диригентом у багатьох виставах. Написав музику до вистав “Флірт і кохання” (“Танго для тебе”), “Діти XX столітті”, “Часи минають”, “Нова генерація”, “Золотий меч”, “Над Дніпром”, “Як сади зацвітуть” та інших. У рецензії на оперету “Флірт і кохання” (лібрето Ю.-А. Шерегія) газета “Українське слово” писала: “Щодо музичної частини, то Євген Шерегій, і як аматор-композитор, і як аматор-композитор, і як диригент справився знаменито. Музика витримана в оперетковім стилю. Це перша більша річ Євгена Шерегія…”.
Успіхові сприяло й те, що він був чудовим знавцем закарпатського фольклору, народних традицій. Ось як відгукнувся Ю.-А. Шерегій про музичну частину народної оперети з гуцульського життя “Як сади зацвітуть” (лібрето В. Гренжі-Донського): “Легка й дотепна фабула з мелодійною народною музикою й прегарними хорами сподобалася глядачам…, а гуцульські танці(коломийки, “Аркан”, дрібушки) приходилося повторювати”. На літніх курсах-школі “Нової сцени” Євген Шерегій викладав теорію співу, нотну грамоту та інші ази музичної культури.
Уболіваючи за чистоту народної пісні, Євген Шерегій в післявоєнній рецензії на музичну комедію “Трембіта” (муз. Ю. Мілютіна), поставлену драм колективом Мукачівського міського будинку культури (1953р.), писав : “…дивує перенасиченість пісень нічого не значущими словами, що служать лише для дотримання розміру. Закарпатські народні пісні глибокі за своїм змістом, автори ж чомусь наповнили їх пустим набором слів”.
Очевидним є талант Євгена Шерегія як режисера та актора. У своєму “Нариси…” Ю.- А. Шерегій називає з десяток п’єс, котрі чи то режисерував, чи брав участь у їх режисурі його брат. Грав акторські ролі : Хоми (“Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці” М. Старицького), Свистака (“Часи минають” Ю. Грома), Нечипора (“Пошились у дурні” М. Кропивницького), доктора Галена (“Біла чума” К. Чапека), полковника де-Сервана (“Пані і її хрещеник” В. Вебера, М. Геннекена), Івана Мельника (“Воєннополонений” Є. Шерегія) та інші.
Останньою його творчою працею у “Новій Сцені” була музика до інсценізації драми Т. Шевченка «Гайдамаки» (режисер В. Лібовицький), якій не судилося бути показаною : разом з падінням Карпатської України припинив діяльність і театр “Нова сцена”.
Після війни Євген Шерегій працює музичним керівником новоствореного обласного українського музично-драматичного театру, де здійснює музичне оформлення багатьох вистав: “Циганка Аза”, “Маруся Богуславка” М. Старицького, “Верховино, світку ти наш..”, “Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Основ`яненка, “Пророк” Т. Кочерги та інших.
Під час роботи методистом обласного будинку народної творчості чимало зусиль, енергії, творчого досвіду віддає вихованню молодих композиторів, диригентів, керівників аматорських художніх колективів, бере активну участь в організації оглядів, конкурсів народних талантів, пише унікальну працю “Народні музичні інструменти Закарпаття”(1977), цікаві й корисні публікації у пресі.
Помер Євген Шерегій 1 жовтня 1985 року.

У 1995 році була започаткована обласна премія імені братів Євгена та Юлія-Августина Шерегіїв для вшанування професійних митців театру.

2011 рік - згідно з рішенням № 344 від 13.12. 2011 року Закарпатської обласної ради театру присвоєно ім’я братів Шерегіїв нова назва театру: Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія Августина та Євгена Шерегіїв.



Додаткова інформація.

Джерельні приписи:

Шерегій, Є. “Трембіта” на самодіяльній сцені / Євген Шерегій ; Василь Компанієць // Закарпатська правда. – 1953. – 24 квіт. – C. 3. : фото.

Шерегій, Є. Крилата пісня над Свалявою / Євген Шерегій // Закарпатська правда. – 1971. – 4 лют. – С. 4.

***
Баглай, Й. Євген Шерегій у театральному житті Закарпаття: до 90-річчя від дня народження митця : [актор, комп., дириг.] / Йосип Баглай // Календар "Просвіти" на 2000 рік / упоряд. П. Федака. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2000. – С. 18-21.

Баглай, Й. Будівничий українського театру в закарпатському краї : до 90-річчя з дня народж. Є. Шерегія / Йосип Баглай // Срібна Земля. – 1999. – 30 груд. – С. 15. : фото.

Габорець, В. Євген Миронович Шерегій : 95-річчя з дня народження композитора, диригента, громадського діяча (1910-1985) / Василь Габорець // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2005 рік : реком. бібліогр. посіб. / ЗОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 37-41.

Кобаль, В. Корифей музичного мистецтва : [з нагоди відзнач. 100-річчя з дня народж. Є. М. Шерегія] / Василь Кобаль // Культурологічні джерела. – 2010. – № 1-2. – С. 62-64. : фото.

Кобаль, В. Йому вірили, а з вірою – поважали і любили : до 90-річчя з дня народж. Євгена Шерегія / Василь Кобаль // Новини Закарпаття. – 2000. – 6 січ. – С. 4. : фото.







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-09-05

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за серпень 2019 р.".

2019-09-05

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-09-04

Шановні користувачі! До Міжнародного дня грамотності нова віртуальна виставка "Світ українського слова".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".