658.8 Р 36 Рекгем, Ніл. Техніка продажу SPIN : як не проґавити великого клієнта / Н. Рекгем ; пер. з англ. О. Лотоцький. – К. : Наш формат, 2019. – 248 с. : іл.    Традиційні теорії про те, як продавати, можуть добре працювати у малих продажах, але перестають бути ефективними щойно масштаби зростають. Зрозумівши, із яким типом продажів має справу ваш бізнес, ви зможете продавати більше. Автор цієї книжки разом із командою протягом дванадцяти років досліджував роботу 10 тисяч торгових представників, проаналізував понад 35 тисяч комерційних контактів і напрацювали цю методику. Методика SPIN допоможе донести цінність вашої пропозиції до клієнта та напрацювати необхідні вміння та навички, щоб ловити велику рибу. Книжка для підприємців, менеджерів із продажів, керівників відділів продажів, маркетологів. Ніл Рекгем – відомий бізнес-консультант, дослідник продажів. Засновник компанії Huthwaite, що проводить тренінги для продавців по всьому світу. Її клієнтами стали найбільші світові компанії, зокрема Xerox, IBM and Citicorp.

94(477.8)"1918/1943" П79 Проект "Україна". Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі / В. В. Вісин, Р. Й. Голик [та ін.] ; авт.-упоряд. М. Р. Литвин. – Х. : Фоліо, 2017. – 448 с. : іл.    Ця книга – роздуми істориків Львова, Івано-Франківська, Рівного, Луцька про суспільно-політичне й культурно-освітнє життя Галичини і Волині між двома світовими війнами, під польською займанщиною, в часи українсько-польських протистоянь – від війни 1918–1919 років до Волинської трагедії 1943-го, в ході яких гинули як поляки, так і українці. Основним напрямом національної політики Другої Речі Посполитої стало забезпечення територіальної цілісності відродженої держави з кордоном по Збручу Варшава організовувала репресії проти націоналістичних сил, а також прагнула перевести на рейки угодовства легальні українські політичні сили. Влада не лише надавала переваги полонофільським угрупованням, але й штучно формувала прихильну до Польщі національну свідомість серед бойків, лемків, гуцулів, поліщуків, а через систему освіти та культури намагалася реалізувати політику національної чи державної асиміляції. У зв’язку з цим українські громадські діячі, Греко-католицька церква змушені були створити недержавні школи, культурні та наукові товариства, кооперативи, які підтримували населення матеріально і духовно.

Ємельянова, Тетяна Олександрівна. Аудіовізуальні документи як складник Національного архівного фонду: поняття, теоретичні й прикладні аспекти організації, формування, збереження, доступу : монографія / Т. О. Ємельянова, Л. Ф. Приходько, О. В. Січова ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства. – К. : Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, 2024. – 312 с.    У монографії висвітлено ключові напрями аудіовізуального архівування на теренах України. Представлено аудіовізуальні документи, як невід’ємну частину світової культурної спадщини та інформаційних ресурсів суспільства, яка, однак, через свою природну крихкість і нестабільність, а також виняткову вразливість до технологічних змін ризикує бути втраченою. Запропоновано установам, які зберігають аудіовізуальну спадщину, методологічні й технологічні інструменти для подолання поточних проблем у забезпеченні сталого й універсального доступу до неї. Монографія сприятиме поглибленню й систематизації знань українських архівістів про аудіовізуальні документи та поводження з ними, розвитку теорії і практики аудіовізуального архівування. Матеріали дослідження стануть у пригоді бібліотекарям, музейним працівникам, усім, хто зберігає, але не має спеціального досвіду роботи з аудіовізуальними документами, а також студентам, аспірантам і викладачам.

338.4 Н49 Нельсон, Скотт Рейнольдс. Океани зерна : як американське збіжжя зміноло світ / С. Р. Нельсон ; пер. з англ. О. Дубневич. – К. : Чорна гора, 2025. – 388 с. : іл, карти, портр.    «Океани зерна. Як американськe збіжжя змінило світ» – це книга, що була опублікована 22 лютого 2022 року та описує суперництво світових імперій у контролі за виробництвом та продажем зерна протягом кількох століть. Про цю книгу писали BBC, CBC, The Wall Street Journal, Financial Times, та The New York Review of Books. Ця книга починається з Одеси – а точніше, одеського порту. Там і закінчується. Книга розповідає історію світового політичного процесу, економічного розвитку та урбанізації, промислової революції та війн в Європі та США в контексті контролю за виробництвом хліба і маршрутами експорту зерна. Це доволі незвичний погляд на проблему, адже в школі такої історії не викладають. У школі нам розповідають про битви, але ми ніколи не заглиблюємось у питання, як так сталось, що солдати однієї з армій були голодними. Ми вивчаємо біографії видатних полководців, але мало знаємо про тих, хто забезпечував коней тисячами тонн вівса, будував залізниці та за законом воєнного часу судив корупціонерів і мародерів. Зараз ми вже знаємо, що таке безпека та стабільність зернових коридорів та як голод впливає на політичний баланс.

Мабуть, того Зеленського, про якого пише Саймон Шустер у першій половині книги, вже не існує. Скоріш за все, він давно переродився у того, хто веде переговори із президентами США, свариться із європейськими міністрами та віддає накази генералам та полковникам і несе відповідальність за тисячі життів. Змінились й українці – ті, хто голосував за нього 2019 року і ті, хто виступав проти. Ті, хто залишились у Києві 24 лютого 2022 року, відчуватимуть те, що називається «спільним досвідом», читаючи главу про столицю тієї весни. Ті, хто опинились у оточеному Маріуполі – відчуватимуть, скоріш за все, злість. Ті, хто втікав за кордон, рятуючи дітей, також проваляться у свої спогади, тодішні надії та сподівання. Сприйняття тих самих слів та речень буде сильно відрізнятись в залежності від того, що трапилось з вами та вашими близькими за час великої війни. Так завжди, коли читаєш книгу про своє життя, яку написав хтось інший. Хтось, хто наче і розуміє твою мову, але, записавши кілька інтерв’ю, повертається до свого безпечного дому, де завжди є електрика. Книга про такого президента і про такі часи має викликати дискусії. Саймон Шустер як журналіст пише про Україну та Росію протягом 17 років, більшість з яких – для журналу TIME. Висвітлював війну Росії проти України з 2014 року, писав із захопленого російської армією Криму. У 2019 році записував інтерв’ю із Володимиром Зеленським, щоб зрозуміти його передвиборчу стратегію, їздив до зони бойових дій у 2021 році разом із президентом. Після початку повномасштабного вторгнення Саймон Шустер провів майже рік із командою Зеленського та написав «Шоумена» у президентському бункері.