У цьому виданні автор говорить, що стосунки – це про вибір і прийняття рішення, а самотність не є хворобою чи чимось страшним. Це нормальний стан людини, й варто вчитися бути щасливими самостійно, адже пошук партнера з метою заповнити внутрішню порожнечу призведе лише до залежних стосунків, у яких будуть страждати обоє. Володимир вважає, що людські глибинні переконання підлаштовують реальність під свою ідею, тому необхідно розуміти своє минуле і відстежувати, як це все впливає на теперішнє.

Автором книги "Для стосунків потрібні двоє" є психолог-психотерапевт Володимир Станчишин. Хоч сьогодні люди мають доступ до великої кількості тематичної інформації, вони ще плутають насильство з проявами любові, не думають про алкоголізм як про хворобу, дозволяють недопустиму поведінку щодо себе тощо. Тому автор зазначає, що його головною метою є популяризація психотерапії та зняття стигми з неї, і це видання теж служить для цієї цілі. Він пише просто, тож читання нагадує розмову з другом на кухні за горнятком кави. Такий формат не тільки спрощує розуміння складних тем, а й сприяє  кращому сприйняттю інформації на емоційному рівні. Володимир ділиться досвідом зі своєї практики з клієнтами, і це дає розуміння читачам, що вони не самотні у своїх проблемах. У чомусь читачі впізнають себе, у чомусь – ні, що підтверджує тезу того, що кожен випадок унікальний, тому стосунки не можна втиснути в одну формулу успіху. Є універсальні поради, проте окремі пари мають самостійно визначити, які з настанов стануть корисні саме їм. А список літератури від автора допоможе зануритися глибше у бажану тему. Ця книга може зацікавити читачів, які хочуть глибше зрозуміти природу романтичних стосунків, взаємодій у родині, переживання втрат, криз і особистісних трансформацій.

 

159.923 М16 Маккеон, Ґреґ. Есенціалізм : мистецтво визначати пріоритети / Ґ. Маккеон ; пер. з англ. А. Дудченко. – 7-ме вид. – К. : Наш Формат, 2025. – 240 с. : іл.   Світ нав’язує нам безліч справ, але що з них справді має значення? У книжці Ґреґ Маккеон показує, як навчитися відрізняти головне від зайвого, знаходити баланс між дією та спокоєм і досягати результатів без виснаження. Це не просто посібник із тайм-менеджменту, а філософія свідомого життя. Чи відчували ви коли-небудь, що викладаєтеся на повну, але не отримуєте бажаного результату? Перепрацьовуєте й водночас не займаєтеся тим, чим потрібно? Ґреґ Маккеон пропонує власну концепцію Есенціалізму, завдяки якій ви навчитеся помічати найсуттєвіше, відкидати непотрібне й устигати найважливіше.

• Для тих, хто прагне балансу. Книжка підійде всім, хто відчуває перевтому, хоче повернути контроль над своїм часом і знову відчути задоволення від життя. 

316.4 П55 Померанцев, Пітер. Як виграти інформаційну війну : пропагандист, який перехитрив Гітлера / П. Померанцев ; з англ. пер. Ю. Любка. – Чернівці : Meridian Czernowitz, 2025. – 400 с.    Чи знали ви, що під час Другої світової британці створювали фейкові нацистські радіостанції, розповсюджували листівки для поширення ухилянства в Райху, а матерям загиблих німецьких солдатів надсилали продуктові посилки нібито від синів із-за кордону, щоб у тилу ворога створювати міф про масове дезертирство? За всіма цими блискучими інформаційно-психологічними спецопераціями стояв Сефтон Делмер, який свій талант поставив на службу батьківщині і створив цілу команду для перемоги в (інформаційній) війні.

Пітер Померанцев розказує його біографію так, ніби змальовує весь портрет епохи між двома світовими війнами, окремо акцентуючи на технічному прогресі, який зробив пропаганду справді масовою. Багата на деталі й написана легко, мов художній роман, ця нон-фікшн книжка дає читачу поживу для роздумів: чи може пропаганда бути й доброю, а не тільки поганою? Чи можна брехати на благо? Сефтон Делмер – зрадник журналістських стандартів і злий геній чи патріот, який допоміг своїй країні вижити й перемогти? Де та межа, коли дуже талановита й майстерна дезінформація перетворюється фактично на твір мистецтва? Це історична книжка про давно забуті події, які пронизливо точно нагадують наш час і нашу війну. 

821.161.2 Н20 Найем, Маріам. Коротка історія довгої війни : [мальопис] : [12+] / М. Найем ; сцен. М. Найем ; іл.: Ю. Вус, І. Кипібіда. – К. : Видавництво, 2025. – 104 с. : кол.іл.    Це мальопис про нашу довгу війну з росією. За роки повномасштабної війни з’явилося чимало історій, зокрема графічних, де про нашу війну говорять іноземці. Але в цій війні живемо ми. І нам було важливо розповісти про неї самим. Щоб і ми, й іноземці побачили її нашими очима, про те, як ми її відчуваємо. Перед вами – нагадування про те, що з історичної точки зору, війни ніколи не бувають простими історіями, але з особистої точки зору, це просте питання – житиму я чи ні? Історичний контекст російсько-української війни, від Середньовіччя до сучасної України підкреслює тривалу природу конфлікту, його політичне коріння та паралелі в часі. І звісно цей мальопис про наше життя зараз, бо за кожним конфліктом стоять реальні люди з реальними історіями, назавжди зміненими хаосом війни.

323.1(477)"1917/1921" Ц29 Цегельський, Лонгин Михайлович. Битва за Соборність: від легенди до правди / Л. М. Цегельський. – К. : Пропала грамота, 2021 (Видавець Олексій Бешуля) . – 416 с.    Серед творів діячів Перших національно-визвольних змагань важко знайти когось не інфікованого марксистськими доктринами. Хіба Скоропадський чи Міхновський… Однак перед Вами спомини Лонгина Цегельського, і тут точно сто відсотків державництва та нуль – соціалістичних експериментів. Листопадовий зрив. Бої за Львів. Хитросплетіння дипломатичних перемовин. Зустрічі з Гетьманом та Директорією. Прагнення до соборності українських земель. Спроби відкласти на потім усі внутрішні питання та протиріччя. Непримиримість щодо більшовиків. Десятки тем і сотні епізодів, що допоможуть зрозуміти, чому у 1917-1921 роках українцям не вдалося здобути власну державу на уламках двох імперій. "Битва за Соборність: від легенди до правди" – книга, що цілковито занурить у події сторічної давнини та дасть відповіді на багато питань "чому".

821.161.2.09 П12 Павличко, Соломія Дмитрівна. Дискурс модернізму в українській літературі : [монографія] / С. Д. Павличко ; передм. Є. Стасіневич. – К. : Видавництво імені Соломії Павличко "Основи" : Stretovych, 2024. – 632 с.   "Дискурс модернізму в українській літературі" – найвідоміша праця Соломії Павличко. У свій час вона спричинила хвилю обговорень і навіть обурення та критики, які вийшли за межі наукового дискурсу. На цій книжці виросло ціле покоління українських літературознавців і письменників. Авторка аналізує дискурс українського модернізму, починаючи від 1898 року до 1970-х років, на прикладах творчості Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Гната Хоткевича, Михайла Яцкова, представників "Молодої Музи" й "Української хати", письменників 20-х років, найрепрезентативніших постатей еміграційної літератури 40-х років, а також Нью-Йоркської групи 60-х і 70-х років. Книга буде корисна всім, хто цікавиться тяглістю української культури, активним читачам, котрі прагнуть глибшого розуміння феномена української літератури ХХ століття.

398.4(477) У-45 Українська демонологія / упоряд. О. Андрієвський, ред., пер. Д. Шестакова, іл. Т. Панова. – К. : Стилет і стилос, 2025. – 168 с. : кол.іл.   Демонологія – це осмислення темного, химерного та потойбічного у народних віруваннях. У цьому виданні представлено три класичні погляди на українську демонологію: історика Володимира Антоновича, який досліджував документи відьомських процесів; етнографа Володимира Гнатюка, який вивчав народні перекази про нечисту силу; письменника та фольклориста Івана Нечуя-Левицького, який прагнув вписати українську міфологію в ширший європейський контекст. Від переказів про русалок, лісовиків та вовкулаків – до історій про спалення відьом в українських селах: ці наукові праці передають дух свого часу, коли магічне мислення ще не вважалося всього лише забобонами, а віра в чаклунство була повсюдною та щирою.

811.161.2 Ц58 Цигвінцева, Юлія Олександрівна. Неосемантизація в сучасній українській мові: чинники активізації внутрішніх ресурсів номінації : монографія / Ю. О. Цигвінцева ; Нац. акад. наук України, Ін-т укр. мови. – Вінниця : НІЛАН-ЛТД, 2024. – 384 с.    Монографія присвячена дослідженню явища неосемантизації в сучасній українській мові, що виявляється в тенденції оновлення лексикону завдяки використанню внутрішніх (питомих і вже засвоєних запозичених) ресурсів номінації. На матеріалі українських текстів різних стилів та жанрів, даних українськомовних корпусів та реєстру різноаспектних словників виокремлено й описано три типи неосемантизмів – слів з відомою формою та новим значенням – семантичні деривати, приховані повторні запозичення та нові омоніми.

Особливу увагу приділено уточненню критеріїв їх класифікації, опису механізмів і джерел формування нового значення, з’ясуванню функціонального потенціалу неосемантизмів, унаявненому їхніми синтагматичними, парадигматичними та епідигматичними відношеннями в системі мови, питанням лексикографування цього різновиду інновацій в українських словниках ХХІ століття. Аналізований у розвідці матеріал доводить потужні можливості українських лексем для активного оновлення семантики й здатність української мови змінюватися відповідно до вимог часу, глобалізаційних викликів, зберігаючи своє національне єство, типологічні риси своєї номінації.