>     > 

Хроніка культурного життя

2026 - липень

10 липня на Закарпатті відбулося урочисте вручення високих державних нагород та почесних звань, які мешканцям регіону присвоїв Президент Володимир Зеленський. Відзнаки за особливі досягнення у професійній діяльності та захисті держави землякам вручив заступник керівника Офісу Президента України Віктор Микита. Ці нагороди – символ визнання мужності, самовідданості та невтомної праці наших краян заради майбутнього України. Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (посмертно) присвоєно артисту Степану Гізі (нагороду передали родині). Почесне звання заслужений артист України отримав провідний майстер сцени обласного академічного театру ляльок „Бавка” Микола Карпенко. Звання заслужений художник України отримала художниця декоративно-прикладного мистецтва Вікторія Кузьма.

13 липня Заслуженому академічному Закарпатському народному хору було присвоєно статус національного. Відповідний Указ підписав Президент України Володимир Зеленський. Високе державне визнання стало підтвердженням вагомого внеску колективу у збереження та розвиток української культури, популяризацію національного музичного мистецтва й зміцнення культурної спадщини країни. Начальник Закарпатської ОВА Мирослав Білецький привітав артистів із почесною відзнакою, наголосивши, що це є заслуженим визнанням їхньої багаторічної творчої праці та важливої місії. За його словами, хор не лише прославляє українське мистецтво, а й своєю творчістю підтримує державу, українських військових і всіх, хто сьогодні потребує допомоги та натхнення.

15 липня в Ужгороді відбулися урочистості з нагоди Дня Української Державності – свята, яке символізує багатовікову традицію українського державотворення, спадкоємність поколінь та незламність українського народу. Цьогоріч Україна відзначає його вп’яте. Урочистий захід традиційно пройшов біля пам’ятника Президенту Карпатської України, Герою України Августину Волошину. Участь у церемонії взяли керівники Закарпатської області та Ужгорода, військовослужбовці, представники правоохоронних органів, дипломатичного корпусу, духовенства, громадськості. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять українських захисників і захисниць, які віддали життя за свободу та незалежність держави. Урочистості продовжилися виконанням Державного гімну України та покладанням квітів до пам’ятника Августину Волошину – визначному державному, політичному й духовному діячеві, який зробив вагомий внесок у розвиток української державності на Закарпатті.

ТЕАТРАЛЬНО-КОНЦЕРТНЕ ЖИТТЯ

2 липня в Ужгороді було офіційно завершено насичений, яскравий та сповнений творчості 45-й театральний сезон обласного академічного театру ляльок „Бавка”. Ляльки відправилися на заслужений відпочинок, а ось на сцені розпочалася особлива дія – дія ладу та порядку. Самий час зазирнути у свята святих – закулісся. Потрібно упорядкувати „кармани” та ар’єрсцену, дбайливо запакувати ляльок з останніх вистав на свої місця, розкласти декорації та провести технічні роботи. За справу активно та вправно взялася театральна суперкоманда під керівництвом завідувача постановчої частини Романа Кадара. Цікаво, що більшість монтувальників театру – це універсальні таланти, які поєднують цю важку працю з основною роботою акторів та операторів. Адже лад на сцені та поза нею – це головна умова нормального життя театру.

11 липня в Ужгороді, у внутрішньому дворику обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького, відбувся концерт класичної музики „Пори року” Антоніо Вівальді у виконанні камерного оркестру. Солістом вечора став Ігор Муравйов. Старовинні стіни Ужгородського замку стали особливою сценою для одного з найвідоміших творів світової класики. Майстерне виконання циклу „Пори року” подарувало слухачам незабутні емоції, а віртуозна гра соліста додала кожній частині композиції глибини та виразності.

13 липня в Хусті обласний театр драми та комедії завершив дев’ятий театральний сезон прем’єрними показами містичної драми „В неділю рано зілля копала” за повістю Ольги Кобилянської. Постановка стала сьомою прем’єрою сезону. Режисером вистави став одесит Віталій Сініков, який запропонував сучасне прочитання класичного твору. Музику до постановки створив композитор з Івано-Франківська Віталій Маник, сценографію – художниця з Кривого Рогу Олександра Вернєєва. Фінальні покази стали прем’єрними для другого акторського складу. Головні ролі виконали Андрій Вайнраух (Гриць) та Яна Тегза (Тетяна), а роль циганки Маври зіграла директорка-художня керівниця театру Олеся Чепелюк. Десятий ювілейний театральний сезон Закарпатський обласний театр драми та комедії відкриє 30 серпня. У театрі анонсують нові прем’єри, творчі проєкти та мистецькі події.

19 липня в Ужгородському замку просто неба відбувся концерт „Симфонічний Michael Jackson” від струнного квартету „Black Tie”. Прозвучали хіти короля поп-музики у потужному симфонічному виконанні струнного квартету „Black Tie”.

26 липня в Ужгороді, на набережній Незалежності, біля Ужгородського ліцею ім. Т. Г. Шевченка, відбувся традиційний благодійний концерт „Мелодії над Ужем”. Під час музичного вечора збирали кошти на підтримку українських військових. Розпочався концерт о 19:00. Для ужгородців та гостей міста лунали композиції Народного музичного гуру „Гудацька тайстра” та Естрадного музичного гурту „ConBrio”.

29 липня в Ужгороді, на пл. Театральній, звучала музика просто неба на благодійному концерті „Ми боремося” гурту „Mnishek” та військовослужбовця Сашка Бурі. Виступ виконавців відбувся у межах музично-волонтерського туру „Routeto 66”, який об’єднує концертні й культурні події у різних містах України, творчі колаборації з військовими, локальні партнерства та прозорий збір коштів на актуальні потреби військової частини А7014. Назва туру відсилає до легендарної американської „Route 66” – дороги, що з’єднала великі простори країни. Український маршрут так само покликаний об’єднувати громади, митців, військових і волонтерів навколо живої музики, спільної пам’яті та реальної підтримки захисників. Гурт „Mnishek” – український авторський колектив із виразним роковим звучанням, у якому поєднуються блюзові інтонації та український фольк. Колектив активно поєднує сценічну творчість із волонтерськими та військово-культурними ініціативами. Разом із музикантами на сцену вийшов військовослужбовець батальйону, автор-виконавець пісень Сашко Буря. Пісні та концертні номери, створені разом із військовими, формують нову українську військову музику – чесну, сильну й народжену з безпосереднього досвіду служби та війни.

30 липня в Ужгороді, в академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені братів Шерегіїв, відбувся великий концерт хору „Гомін”. Концерт зіграли двічі: о 17:00 та о 20:00.

У липні в Ужгороді, в обласній філармонії, щодня з 14:00 до 17:00 в межах проєкту „Філармонія туристична” проходили інтер’єрні екскурсії, на яких була нагода відкрити для себе одну з архітектурних перлин Ужгорода, збудовану у 1904 році. Колишня синагога, а нині головна концертна зала краю, – це унікальна пам’ятка, що поєднує дух історії, величну атмосферу та багату музичну спадщину. Відвідувачі можуть прогулятися залами філармонії, а також побачити один із найбільших скарбів – орган.

У липні академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв перебуває у літній відпустці, оскільки 28 червня офіційно відбулося закриття 105-го театрального сезону. Традиційні театральні вистави (драми, комедії чи дитячі казки) у цьому місяці не проходять.

БІБЛІОТЕЧНА СПРАВА. ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

2 липня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім.Ф.Потушняка, відбулася цікава й тепла зустріч із ветераном Збройних сил України Андрієм Фроловим. Автор презентував читачам свою дебютну книгу „Чарівний гіацинт”. Захід відбувся в межах проєкту „Українське військо – символ звитяги”, який реалізує група цивільно-військового співробітництва Закарпатського ОТЦК та СП. Модерував зустріч письменник і журналіст, а нині офіцер відділення цивільно-військового співробітництва Ужгородського РТЦК та СП Олександр Гаврош. Він нагадав присутнім про мету започаткованого цьогоріч проєкту та розповів про знакові видання Закарпаття, присвячені сучасній боротьбі українців за свою державу, що були або ще будуть презентовані в межах ініціативи. Торік Андрій Фролов написав казку „Чарівний гіацинт”. Це історія про закоханого козака Володьку, водія військового КрАЗу, та його друзів – магічного кота й козу-сапера. Багато образів і подій у книзі фантастичні, однак частина сюжету ґрунтується на реальних подіях із життя автора та його бойових побратимів. Під час зустрічі гості книгозбірні поділилися спогадами про пережите, говорили про фронтові будні, випробування, силу підтримки близьких і про те, як війна змінює людину. Водночас вони наголосили, що навіть у найважчі часи важливо не втрачати здатності творити, мріяти й дарувати іншим надію. До розмови долучилися й слухачі, зокрема лікар і знаний дослідник мілітарної історії Закарпаття Юрій Фатула і головний спеціаліст відділу збереження об’єктів культурної спадщини та музеїв, доктор філософії в галузі історії та археології Костянтин Куцов. Книгу „Чарівний гіацинт” видано тисячею примірників. Їх подарують дітям військовослужбовців 128-ї ОГШБр. До слова, автор уже написав другу частину історії, що так само вийде окремим виданням. Разом ці дві книги стануть основою сценарію для повнометражного мультфільму. За словами Андрія Фролова, відповідну пропозицію подала на конкурс Держкіно одна з українських мультиплікаційних компаній, і наразі успішно пройдено перший етап.

9 липня на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка було опубліковано новий випуск „Українці відомі і невідомі”. Сучасники називали її „українським соловейком”. За словами її брата Панаса Саксаганського „у своєму співі вона відображала всю душу українського народу, його поезію та почуття”. Йдеться про видатну оперну співачку та акторку, сестру відомих театральних діячів Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського – Марію Садовську-Барілотті.

9 липня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка, в межах реалізації проєкту „Мости культури: Україна – Словаччина” відбувся арттерапевтичний майстер-клас з виготовлення приколок з ниток. Кожна з учасниць  зробила для себе кілька приколок на свій смак – вони обирали колір ниток та декорували вже готові квітки. А ще учасниці ділилися своїм враженням від таких майстерок. Вони казали, що дуже полюбляють відвідувати такі заходи, тому що коли творять щось своїми руками, то забувають щоденні турботи і хвилювання.

10 липня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка, презентував свою дебютну книгу Віктор Базько. „Так важко ховати цю біль у собі...” – назва збірки, до якої увійшли понад пів сотні вибраних віршів, написаних упродовж 2014-2025 років. Ці твори передають емоції та думки автора про російсько-українську війну, любов до Батьківщини, цінність життя. Книга побачила світ наприкінці минулого року і, щойно вийшла друком, була з успіхом представлена в межах акції „Письменник за прилавком”, принісши авторові перемогу в номінації „Унікальне видання – 2025”. Нині ж у головній книгозбірні краю відбулася друга презентація книги. Зустріч із автором була сповнена поезії, музики, щирості та натхнення. Віктор Базько – особлива людина, і це не про інвалідність. Мова про його багатогранну обдарованість, активну життєву позицію, відкритість до всього нового та неймовірну мотивацію, яка дозволяє перемагати обставини, страхи та сумніви, досягати мети й „заряджати” інших. У 2012 році Віктор пройшов спеціальний курс та став першим в Україні екскурсоводом у колісному кріслі. Також він є активним громадським діячем і волонтером. А віднедавна до всіх цих здобутків можна додати й письменництво. Під час виступів дотичні до видання книги висловили власні враження від віршів автора, наголосивши на їх щирості, емоційності та глибині. Книга видана завдяки співпраці з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Угорщині Федором Шандором.

10 липня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка, відбулась лекція „Підлітковий вік: як пережити разом цей період пошуку дитиною свого „Я” від ТатоХаб Ужгород. Разом із психологинею проєкту Оленою Пітух учасники говорили про те, що насправді відбувається з підлітком, коли він „шукає себе” та як батькам залишатися поруч, не тиснучи і не контролюючи.

10 липня в Ужгороді вшанували пам’ять Фелікса Кривіна, відомого письменника, сценариста, публіциста, педагога, лауреата премії імені Володимира Короленка. Він є автором десятків збірок повістей, віршів, казок, сценаріїв мультфільмів, серед яких „Злісний розтрощувач яєць”, „Камінь на дорозі”, „Короткі історії”, „Добре ім’я”, „Чому у кульбаби товсті щоки”, „Полювання” та ін. Меморіальну дошку на честь автора встановили у філіалі обласного художнього музею ім. Й. Бокшая „Народний літературний музей Закарпаття”. Подія стала можливою завдяки сприянню обласної влади та за підтримки меценатів. На відкритті виступив автор меморіальної дошки – скульптор і медальєр, член Творчого об’єднання професійних художників Закарпаття, заслужений художник України Михайло Белень. Він розповів про процес роботи над твором, намагання якнайкраще відтворити впізнавані риси та характер письменника, для чого вважав найбільш вдалим матеріалом штучний камінь білого кольору. На завершення Василь Густі запросив учасників події до огляду експозицій Народного літературного музею Закарпаття, в яких представлені і книги Фелікса Кривіна. Також він зауважив, що поява меморіальної дошки є символічною іще й тому, що в грудні літературна спільнота краю вшановуватиме десяті роковини, відколи Фелікс Кривін відійшов до Вічності, і в музеї заплановано провести вечір пам’яті письменника.

10 липня на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка був опублікований другий випуск відеоподкасту „Зробимо читання сімейним ритуалом” про сімейне читання за участю тата дітей, які читають, тьютора Дмитра Адамовича. Цього разу ведучі змінили ракурс і говорили про те, що потрібно робити, щоб дитина не читала книжки. З гумором і самоіронією пан Дмитро сформулював 9 „антипорад” для батьків – про примус, порівняння, зовнішню мотивацію, відсутність особистого прикладу та інші чинники, які можуть впливати на ставлення дитини до книжки. Але за цими жартівливими порадами – важливі речі. Пан Дмитро наголосив, що шлях до читання завжди починається з емоцій. Коли дитині цікаво, виникає справжній інтерес, а вже з нього формується стійка внутрішня мотивація.

16 липня у приміщенні Рахівської районної адміністрації з нагоди Дня Української Державності відбулася меморіальна зустріч, присвячена пам’яті Героя України Олега Куцина, командира 49-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ ЗСУ („Карпатська Січ”). Захід провели у межах проєкту „Герої серед нас”, який здійснює група цивільно-військового співробітництва Закарпатського ОТЦК та СП. Відвідувачам було представлено видану цьогоріч книгу Романа Коваля й Ірини Гармасій „Хоробре серце Олега Куцина” та документальний фільм „Дума Олега Куцина”, знятий режисером В’ячеславом Бігуном. У зустрічі взяв участь батько Героя Іван Куцин із Тячева. Олег Куцин був відомим політичним, громадським і військовим діячем, головою Закарпатської обласної організації Всеукраїнського об’єднання „Свобода”. 24 лютого 2026 року лейтенанту Олегу Куцину посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена „Золота Зірка”. На честь легендарного командира названі вулиці у Тячеві, Хусті, Мукачеві, Ужгороді, а також в Ізюмі, Конотопі, Лозовій, Луцьку та Києві.

16 липня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка, відбулося заняття в онлайн-школі „Безперервна бібліотечна освіта” темою якого було „Організація заходів як інструмент залучення громади”, який об’єднав 62 учасників із 35 територіальних громад Закарпаття. Спікеркою заходу стала Галина Ярцева – голова ГО „Рух підтримки закарпатських військових”, яка має багаторічний досвід організації локальних, загальноміських та міжнародних заходів. Під час тренінгу учасники дізналися, як перетворити ідею на якісну подію, що справді працює на розвиток громади. Обговорили всі ключові етапи підготовки заходів: від визначення мети та цільової аудиторії до формування команди, співпраці з партнерами, інформаційної кампанії, управління ризиками та оцінки результатів. Окрему увагу спікерка приділила практичним кейсам зі своєї професійної діяльності, поділившись інструментами й рішеннями, які довели свою ефективність у реалізації масштабних подій.

16 липня в Ужгороді, в Артпросторі „Ліс”, відбувся „Відкритий поетичний мікрофон”. Запросили не просто прийти послухати вірші або прочитати свої улюблені рядочки. І навіть не тільки поділитися своєю поезією. Це простір для рефлексії та емоцій, простір для усвідомлень та внутрішніх змін. Це простір, де люди збираються не просто так, а тому, що досвід кожного може бути корисним для розвитку.

19 липня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка, відбувся семінар „Діти та ШІ: як побачити можливості та вберегти від ризиків”. Провів його психолог проєкту Олексій Гелюх. Охочим запропонували дізнатися: як діти насправді використовують ШІ й чому дорослі часто про це не здогадуються; у чому реальні ризики готових домашніх завдань, емоційної прив’язаності та чат-ботів; що ШІ може дати дитині корисного, якщо навчити ним користуватися; як говорити з дитиною про технології, не влаштовуючи допит.

20-26 липня в Україні тривав Національний тиждень читання. Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію вже водинадцяте провів Український інститут книги. Цього разу у фокусі Тижня – сучасна українська література. Тема кампанії звучала як „З нами житиме укрсучліт”, а її візуальна концепція побудована на колажній техніці та естетиці телевізійної доби. У межах Тижня розглянули читання як взаємодію двох способів пізнання світу: через знання, аналіз і дослідження, які репрезентує нонфікшн, та через образ, емоцію і художнє переживання, які відкриває література. Основний акцент цьогорічної кампанії – взаємодоповнюваність цих підходів. Вони не протистоять один одному, а допомагають по-різному осмислювати той самий досвід. Читання постає як практика, що одночасно розвиває здатність розуміти світ і уявляти його. Програма Національного тижня читання, як завжди, була насиченою різноманітними подіями. Серед них – онлайн-фестиваль авторських читань із презентаціями сучасних українських художніх і нонфікшн-видань у соціальних мережах, онлайн-активність „БінгоУкрсучліт” і багато іншого. Мета такої ініціативи – створити єдиний інформаційний простір, де кожен зможе знайти близькі для себе події: читацькі зустрічі, воркшопи, лекції та інші заходи, що сприяють популяризації читання. Всі події були розташовані на інтерактивній Google-мапі, доступній для широкої аудиторії книголюбів.

21 липня виповнюєтья 120 років від дня народження видатної української поетеси Олени Теліги. З цієї нагоди на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка був опублікований дев'ятий випуск відеопроєкту „Видатні українці: сила нації”, присвячений українській поетесі, публіцистці, літературній критикині та діячці ОУН Олені Телізі. Ведучі – працівниці відділу обслуговування користувачів Владислава Сличко та Вікторія Павлович.

22 липня в Ужгороді, у філіалі обласного художнього музею ім. Й. Бокшая „Народний літературний музей Закарпаття” відкрили книжково-документальну виставку „Сонячні недеї Івана Долгоша”. В експозиції представлено доробок знаного письменника, журналіста, видавця, громадсько-культурного діяча Івана Долгоша. Днями виповнилося 95-річчя від дня його народження. Упродовж зустрічі своїми спогадами про Івана Долгоша та враженнями від його діяльності поділилися ті, хто знав його. Наприкінці заходу виступила донька письменника, знана художниця, доцентка кафедри дизайну Закарпатської академії мистецтв, кандидатка мистецтвознавства, заслужена діячка мистецтв України Одарка Долгош-Сопко. Вона подякувала всім присутнім за увагу до постаті Івана Долгоша. Поділилася спогадами про батька, розповіла про фотографії, представлені на виставці, а також про його живописний доробок, який охоплює різні жанри – пейзажі, натюрморти, портрети.

22-25 липня на Закарпатті одразу у кількох містах та селищах пройшов сьомий літературно-мистецький „Чендей-фест”. Захід присвячений популяризації творчості класика української літератури ХХ століття, прозаїка, публіциста, кіносценариста, громадського діяча Івана Чендея. Під час фестивалю традиційно нагородили переможців VIIІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея у трьох номінаціях: „Мала проза”, „Чендеєзнавство” та „Сценарій короткометражного фільму”. Також на заході збирали кошти на підтримку українських захисників. Події фестивалю цьогоріч відбувалися в Ужгороді, Чинадійові, Тячеві, Новоселиці та Дубовому. Лейтмотивом події була любов до своєї рідної землі, її історії, яка проявляється у творчості митців по-особливому і яскраво відобразилась у літературних подіях фестивалю, зокрема в презентації краєзнавчих книжок Михайла Марковича, Лари Срібної та Роберта Смайлі, у музичному концерті закарпатського попфолькгурту „Анця”, у кінопереглядах і дискусіях. Під час фестивалю відбувся традиційний показ фільму Сергія Параджанова „Тіні забутих предків” (співавтор сценарію – Іван Чендей) просто неба на садибі письменника в Ужгороді, пізнавальна лекція від кінознавця, Шевченківського лауреата Сергія Тримбача й обговорення кінокартини. У програмі другого дня фесту – перегляд фільму про трудову еміграцію й любов до рідного краю „Гніздо горлиці” режисера Тараса Томенка, що актуально перегукується як зі знаковим романом Івана Чендея „Птахи полишають гнізда”, так і з викликами сьогодення. Показ приурочений до 10-річчя прем’єри кінострічки, головну роль в якій зіграла знаменита актриса із Закарпаття Римма Зюбіна. У „Чендей-фесті 2026” взяли участь відомі актори, письменники та вчені: Володимир Войтенко, Павло Вольвач, Микола Васьків, Ольга Деркачова, Олександр Жовна, Римма Зюбіна, Світлана Кирилюк, Сидір Кіраль, Сергій Тримбач та інші. Вхід на події фестивалю був вільний. Під час усіх заходів проводився збір коштів для потреб підрозділу Збройних сил України, в якому воює член журі Конкурсу Олександр Хоменко.

Журі конкурсу цього року визначило гран-прі в кожній номінації та лауреатів без зазначення місць, як це було зазвичай. У номінації „Чендеєзнавство” переміг професор Сидір Кіраль (Київ) – за перше оприлюднення й ґрунтовний аналіз архівних документів радянської цензури у персональній справі Івана Чендея (навколо роману „Птахи полишають гнізда…” та збірки „Березневий сніг”). У номінації „Мала проза” гран-прі Чендей-фесту здобула письменниця Катерина Мотрич (Київ) за новелу „Дарія”. У номінації „Сценарій короткометражного фільму” гран-прі здобув ветеран ЗСУ, драматург Юрій Вєткін (Чернігів) за кіносценарій „Телефони”.

23 липня на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка був опублікований сьомий випуск відеопроєкту про Миколу Вінграновського „Сонячний кіноптах”, у якому розповіли про один із найсміливіших виступів поета – читання вірша „Ні! Цей народ із крові і землі” під час пленуму Спілки письменників України. У відео йшлося про тиск радянської влади на покоління шістдесятників та громадянську мужність Миколи Вінграновського, який не побоявся відкрито заявити про свою любов до України та українського народу. Ведуча – Андріяна Мурс. Декламувала вірші – Довбуш Богдана.

23 липня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка, відбулась творча зустріч із поеткою Зоєю Щербініною, під час якої відбулася презентація її поетичних збірок „Невідправлені листи” та „Крок до себе”. Модераторкою зустрічі була  Олександра Артюхіна. Поезія Зої Щербініної – це відверта розмова про внутрішній світ людини, пам’ять, втрати, любов, пошук себе та силу відновлення. „Невідправлені листи” – дебютна збірка, до якої увійшло 100 віршів, написаних у 2016–2019 роках. Це поєднання лірики, містики, урбаністики та філософських роздумів, переосмислення особистого досвіду й відкриття нових сенсів. Книга побачила світ у 2020 році в Херсоні. Ілюстрації до видання створив Олекса Рунда. „Крок до себе” – збірка, що об’єднала 100 поезій, написаних у 2020–2023 роках. У ній переплітаються силаботонічні вірші та верлібри, емоції, переживання і шлях авторки крізь особисті випробування, початок повномасштабної війни, окупацію рідного міста, вимушений переїзд і життя далеко від дому. Видання вийшло друком у 2025 році в Черкасах. Ілюстрації також належать Олексі Рунді.

24 липня в Ужгороді, в обласній бібліотеці для дітей та юнацтва, для батьків і осіб, які їх замінюють, відбулись групи психологічної підтримки в межах проєкту „Поруч”. Мета ініціативи – створити простір, у якому учасники зможуть поспілкуватися, поділитися власним досвідом та отримати поради щодо виховання. „Батьківство – нелегкий шлях, але він стає легшим, коли поруч є хтось, хто вислухає, підтримає та фахово відповість на питання, що хвилюють”. Ведуча групи, психологиня Ольга Панкрушева, провела для охочих цикл із шести зустрічей, присвячених таким темам: „Цінність батьківства”; „Особливості розвитку та появи вікових криз”; „Управління стресом”; „Як стабілізувати себе та як допомогти дитині, яка перебуває у стресі?”; „Мова прийняття”; „Ресурси позитивного батьківства”.

26 липня у Центрі культурних послуг Колочавської громади відбулася масштабна культурно-історична подія. В рамках проєкту „Краєзнавча школа Аржевітіних” презентували книгу „Історія Колочави” – уже десятий том авторства відомого дослідника та мецената Станіслава Аржевітіна. Прем’єра ювілейного видання перетворилася на теплу зустріч поколінь, де минуле оживало крізь унікальні документи, архівні фотографії та спогади місцевих жителів. Головною цінністю події стало те, що історія не залишилася лише на папері, а отримала нове життя. Станіслав Аржевітін особисто передав повну колекцію своїх праць до бібліотек навчальних закладів Колочавської громади, щоб молодь мала можливість вивчати витоки рідного краю з першоджерел. Особливим і символічним моментом заходу стало урочисте перерізання червоної стрічки в архівному відділі Колочавської громади. Разом із сільським головою Василем Худинцем було офіційно відкрито спеціалізований простір, де відтепер зберігатимуться цінні історичні джерела, передані дослідником. Посадовці та мешканці зазначають, що це це не просто сховище паперів, а новий центр пам’яті громади для майбутніх поколінь. Колочава давно відома як село музеїв та туризму, але головним її багатством завжди залишаються люди – їхня праця, долі та збережена історія.

27 липня на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка була опублікована віртуальна виставка „Перевізник між літературними світами: Михайло Слабошпицький”, присвячена 80-річчю з дня народження Михайла Слабошпицького – відомого українського прозаїка, дитячого письменника, літературознавця, критика, документаліста та громадського діяча.

27 липня на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка був опублікований черговий випуск „Закарпатські митці – лауреати Національної премії ім. Т. Шевченка”. Цей випуск присвячений поету, який у своєму житті поєднав Україну гірську й Україну степову – це поет, публіцист, есеїст, перекладач, заслужений діяч мистецтв України, лауреат багатьох премій Дмитро Дмитрович Кремінь.

28 липня в Ужгороді, в Артпросторі „Станція Уж”, Літературне об’єднання „Писемне Місто” запросило на інтерактивне розважально-просвітницьке шоу „Смислотворці” про українську історію та її визначних діячів. Говорили про В’ячеслава Чорновола та Георгія Ґонґадзе. Відвідувачі мали нагоду поринути у світ української культури та дізнатися більше про цих діячів.

30 липня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка, відбувся черговий арттерапевтичний майстер-клас з виготовлення мила. Всі учасники завзято брали участь у цьму процесі. Обирали наліпки для мила, барвник і ароматизатор. Після закінчення майстерки ділилися своїми враженнями: казали, що це новий і надзвичайно цікавий для них досвід, що дуже раді були хоч на хвильку забути про турботи.

Щосереди в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка, відбувалися засідання клубу з вивчення української мови для внутрішньо переміщених осіб та всіх охочих „Говоримо українською”.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО. МУЗЕЙНА СПРАВА

5 липняу Мукачеві відкрилася виставка енерго-інформаційного живопису та хустин. Мукачівська міська картинна галерея відчинила двері для незвичної виставки – авторських робіт майстрині Наталії Солдатенко у стилі енерго-інформаційного живопису. В експозиції – авторські полотна та художні хустини, створені за малюнками майстрині. Стиль, у якому працює Наталія Солдатенко, – енерго-інформаційний живопис. Він поєднує символіку, колір та особливу творчу енергію. За словами авторки, кожен твір покликаний дарувати позитивні емоції, гармонію, внутрішній баланс та натхнення.

10 липня в Ужгородському замку, Краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбулась публічна лекція „Едмунд Еган та „Верховинська акція”, присвячена видатній постаті в історії краю – економісту, громадському діячеві, благодійнику, фахівцеві з організації сільського господарства Закарпаття Едмунду Егану.

10 липня в Ужгороді, в обласному художньому музей ім. Й. Бокшая, з нагоди ювілею автора відбулось відкриття персональної виставки робіт живописця, члена Національної спілки художників України Едуарда Приходька „Між формою і знаком”. Експозиція об’єднала близько 50 живописних творів, створених у різні роки. У своїх роботах художник звертається до міфологічних образів, сакральних архетипів, символів і знаків, поєднуючи традиції закарпатської школи живопису із сучасними художніми практиками. Організатори зазначають, що виставка демонструє еволюцію творчого стилю митця – від більш фігуративних композицій до лаконічних абстрактних візуальних рішень, у яких форма поступово трансформується в знак. Едуард Приходько – член Національної спілки художників України та лауреат обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі. Він походить із відомої мистецької родини: його батько – народний художник України В’ячеслав Приходько, а мати – мистецтвознавиця, заслужена діячка мистецтв України Олена Приходько. Художник навчався в Ужгородському коледжі мистецтв і Закарпатській академії мистецтв. Попри вплив родинної традиції, він сформував власний авторський стиль, у якому поєднує фігуративний живопис із абстрактними композиціями. Музичний супровід вернісажу забезпечив квартет „Classic”.

10 липня в Ужгороді, в обласному музеї народної архітектури та побуту, відбулось відкриття ювілейної персональної виставки робіт керамістки та художниці декоративно-прикладного мистецтва Кристини Негер „Діалог кольорів та форм”. Експозиція складається зі 160 робіт, виконаних у різних техніках. Більшість картин створено в техніці валяння й сухого вовняного вишивання, але є також керамічні вироби та твори, виконані у змішаній техніці. Відвідувачі можуть побачити картини, декоративні композиції, вази, керамічні модулі, які розкривають багатогранність творчості авторки. Особливу увагу привертають яскраві натюрморти, пейзажі, квіткові композиції та зображення жінок. Через гармонію кольорів, форм і фактур Кристина Негер передає власне бачення краси навколишнього світу, запрошуючи глядача до щирого діалогу з мистецтвом.

10 липня у Галереї „Ужгород” відбулось відкриття дебютної персональної виставки графічних робіт Катерини Костик „Внутрішня опора”. Захід проводився в межах ініціативи „Бережи, твори, живи, моя Україно” за сприяння ужгородського скансену.

10 липня в Ужгородському замку, в Краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького, було представлено доробок відомого митця-кераміста та гончара, одного з найкращих знавців кримськотатарської орнаменталістики, народного художника України Рустема Скибіна. Постерна виставка „Qalqan / Щит” познайомила із однойменним циклом керамічних панно, виконаних у формі захисних щитів і декорованих рослинним кримськотатарським орнаментом. За задумом автора, це символізує спротив несправедливості, відродження, продовження життя та збереження своєї ідентичності. З вітальним словом до присутніх звернулася директорка музею Ольга Шумовська, яка представила автора виставки та наголосила на важливості культурних ініціатив, що сприяють збереженню історичної пам’яті, розвитку міжкультурного діалогу й підтримці національної спадщини. Вона також підкреслила, що особливо символічно експонувати цей міжнародний проєкт саме на Закарпатті – краї, де співіснування різних культур і традицій є невід’ємною складовою суспільного життя. Виставка „Qalqan / Щит” є мистецьким осмисленням стійкості, історичної пам’яті та культурної ідентичності кримськотатарського народу. Через орнаменти, символи й художні образи вона розповідає про культуру, яка, попри випробування війною, залишається живою та стає своєрідним щитом для свого народу.

11 липня у галереї „Ужгород” відкрили експозицію молодої художниці Катерини Костик, яка представила глядачам свої роботи, створені упродовж 2024–2026 років. Серед них – як окремі твори, так і авторські серії, виконані у стилі символізму та сюрреалізму. На відкриття зібралися рідні, друзі, художники та поціновувачі мистецтва. Для авторки ця подія стала важливою віхою творчого шляху. Це її перша виставка. Тут зібрані твори, створені з початку 2024 року, 2025 та трішки 2026 року. Цей день для художниці був дуже важливий, оскільки довелося багато годин проводити за картинами, щоб зібрати потрібну кількість і представити її сьогоднішнім глядачам.За словами художниці, на створення експозиції вона витратила 1157 годин і 30 хвилин. Такий підрахунок став можливим завдяки тому, що вона записувала час, витрачений на кожну картину. Творчий шлях художниця розпочала з реалістичних сюжетів, однак згодом звернулася до символізму та сюрреалізму, прагнучи через мистецтво порушувати теми, які спонукають глядача до роздумів і власних інтерпретацій.

11 липня в Ужгороді, в обласному музеї народної архітектури та побуту, відбувся вернісаж однієї картини „Пара з мискою фруктів” Емми Андієвської. „Сюрреалістка, візіонерка, феміністка, прихильниця езотерики і фантасмагорії, „екзотична з’ява в українській літературі” з яскравою зовнішністю та феєричною харизмою – це все про неймовірну Емму Андієвську, яка, незважаючи на свій поважний вік, і нині продовжує творити”. Під час заходу відвідувачі змогли дізнатися більше про життєвий шлях і творчі уподобання мисткині, почути уривки з її літературних творів та разом відзначити символічну ювілейну дату – 95 років, 95 днів і 95 годин від дня народження Емми Андієвської. Захід відбувся в межах ініціативи „Бережи, твори, живи, моя Україно” за участі Театральної студії „КРУТО”, Хореографічної студії „Majestic” та Дитячого театрального гуртка „ГурТ”.

11 липня в Ужгороді обласний  музей народної архітектури та побуту запросив на незвичайну екскурсію „Який мед солодкий, така би і я солодка”, про те, як предки закарпатців приворожували кохання і які обряди та вірування супроводжували їхні стосунки. Захід провела Галина Рейтій. Відвідувачі дізналися, що у закарпатських любовних ритуалах використовували мед і гілочки, а самі обряди здійснювали на роздоріжжях, біля водойм та під час весільних церемоній. Це живий зріз народної культури, де магічне мислення переплітається з реальними традиціями регіону.

15 липня в Ужгородському замку до Дня Української Державності пройшла публічна лекція „Віхи української державності: від Декларації про державний суверенітет до Дня Української Державності”. Лектори – музейні співробітники Василь Міщанин, Ігор Шніцер та Михайло Лесів.

15 липня в Ужгороді, у скансені, відбулась ексклюзивна кураторська екскурсія виставкою „Мистецька спадщина гуцулів: декоративно-прикладні твори з фондової колекції ужгородського скансену”. Учасники познайомилися з унікальним світом гуцульського мистецтва разом із кураторкою виставки, завідувачкою відділу експозиції та науково-дослідної роботи музею Вікторія Симкович. Під час екскурсії відвідувачі дізналися більше про традиційні художні ремесла Гуцульщини, символіку орнаментів, особливості декоративно-ужиткового мистецтва та історії експонатів, які зберігають культурну пам’ять поколінь.

17 липня в Ужгородському замку, в Краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького, відбулася екскурсія оновленою експозицією „Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття”. Захід був присвячений Дню етнографа – професійному святу науковців, музейників, фольклористів і всіх, хто досліджує, збирає, зберігає та популяризує народну культуру. Відвідувачі мали змогу познайомитися з багатством традиційної культури краю, побачити народний одяг різних етнографічних груп і національних спільнот Закарпаття, а також дізнатися про традиційні музичні інструменти, їхні особливості та роль у житті місцевого населення.

18 липня в Ужгородському замку, в Краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького, відбувся вечір „Любовна магія Закарпаття”. Охочих запросили на вечір кримськотатарської культури „QIRIM: музика і слово Криму”, який проходив в межах міжнародного культурного проєкту „QALQAN / Щит”. Головною подією вечора став виступ кримськотатарського музиканта, мультиінструменталіста, композитора, народного артиста України та заслуженого діяча мистецтв України Джеміля Карікова. У програмі – традиційні музичні твори корінного народу Криму, що звучали на автентичних національних інструментах, а також сучасні фортепіанні обробки. Гості почули і зразки кримськотатарської класичної поезії у виконанні відомої акторки та радіоведучої Зейнеп Яґʼяєвої. Окрім концертної програми, на відвідувачів чекало знайомство зі ще одним самобутнім елементом кримськотатарської культурної спадщини – традиційним розписом хною. Спробувати себе в цьому мистецтві можна було під час майстер-класу. Подія мала на меті розширити розуміння культурної різноманітності України, привернути увагу до внеску кримських татар у загальноукраїнську культурну спадщину та сприяти зміцненню культурного діалогу між різними народами.

21 липня в каплиці Ужгородського замку відбулась лекція „Штрихи до життя Кароя Мейсароша” з нагоди 205-ї річниці від дня народження видатного дослідника, історика, письменника та громадського діяча. Біографія Кароя Мейсароша насичена подіями, а його наукова та творча спадщина вражає своєю багатогранністю. Упродовж життя він досліджував питання психології, соціології, історії, історії церкви, історії культури, сільського та лісового господарства, права, історії права, фінансів, державного управління, політики й церковної політики. Для ужгородців же його ім’я насамперед пов’язане з фундаментальною працею „Історія Ужгорода від найдавніших часів до сьогодні”, яка стала першою комплексною історією міста. Відвідувачам запропонували дізнатися цікаві й маловідомі факти з життя Кароя Мейсароша, ознайомитися з його науковою спадщиною, побачити Ужгород та Ужгородський замок його очима, а також поринути в атмосферу епохи, яка сформувала одного з найвизначніших дослідників історії міста.

24 липня ужгородська мініскульптура „Свободка” відзначила 15-річчя. Зменшену копію статуї „Свободи”, яку вважають символічним маяком Закарпатського флоту, відкрили у 2011 році. Автором скульптури є відомий закарпатський митець Михайло Колодко. За роки існування „Свободка” стала однією з найпопулярніших туристичних родзинок Ужгорода. Її переодягають до свят і пам’ятних дат, а екскурсоводи розповідають про неї десятки легенд. Цікаво, що маяк справді працює – якщо прикрити рукою смолоскип, можна побачити, як блимає його вогник. Цього року символічний ювілей збігся з поверненням Ужгородської регати. Після п’ятирічної перерви вона знову відбулася на річці Уж.

26 липня у галереї „Ужгород” відкрилася персональна виставка „За склом” заслуженої художниці України Вікторії Кузьми. Було представлено 43 роботи, присвячені ювілею мисткині. Розпис на склі – складна і самобутня техніка, яка потребує точності й відчуття кольору. Роботи Кузьми вирізняються гармонійним поєднанням народних традицій із сучасним авторським баченням – саме це робить її стиль впізнаваним на обласних, всеукраїнських та міжнародних виставках. Окрім творчості, художниця викладає на факультеті історії та міжнародних відносин УжНУ і займається наукою: у 2024 році здобула ступінь доктора філософії та є авторкою наукових праць з історії музейної справи Закарпаття.

28 липня в Ужгороді, в обласному художньому музеї ім. Й. Бокшая, свою творчість представив художник Антоній Турок. Виставка має назву „Закоханий в красу” та присвячена 88-річчю автора. В експозиції зібрано пів сотні полотен художника різних періодів: від дипломної роботи до творів останніх років. Закарпатська школа живопису – це не лише корифеї, а й їхні послідовники. Антоній Турок – один із тих, хто своїм мистецтвом прагнув підтримати цей життєдайний вогонь. У його роботах відчуваються любов до живильної краси природи Закарпаття і традицій крайової школи малярства, художні образи, натхненні особистим спілкуванням і спостереженнями за творчістю видатних майстрів Йосипа Бокшая, Золтана Шолтеса, Антона Кашшая, Івана Шутева.

29 липня в ужгородському скансені відкрили унікальну каплицю закарпатських німців. Пам’ятку сакральної архітектури кінця ХІХ століття перевезли з Мукачівського району, відреставрували та освятили після завершення наукової реставрації. Експозиція Закарпатського музею народної архітектури та побуту поповнилася унікальною пам’яткою сакральної архітектури – римсько-католицькою каплицею Святої Марії-Магдалини, перевезеною із села Підполоззя (присілок Полище) Мукачівського району. Напередодні відбулося її освячення та урочисте відкриття для відвідувачів. Чин освячення звершив єпископ Мукачівської римсько-католицької дієцезії Микола Лучок. Під час церемонії він передав музею настінне розп’яття, яке відтепер зберігатиметься у каплиці, а також документ, що засвідчує її освячення. Каплиця Святої Марії-Магдалини була збудована близько 1880 року місцевими майстрами. Невелика за розмірами, але вишукана у своїх пропорціях і деталях, вона є єдиною збереженою малою культовою спорудою німецької громади Закарпаття.

31 липня в просторі ужгородського скансену персональну виставку графіки представив художник, культурний діяч, актор, радіоведучий і журналіст родом із Закарпаття Василь Шандро. „Ой, неборе…” – таку назву має створена у 2020-2021 роках серія робіт, що втілює авторські роздуми про людину у великому світі, про пам’ять, дорогу, відстань і присутність, передчування й очікування, глибокі сенси та внутрішні стани. Як зазначено в анонсі, особливістю виставки є назви робіт, написані живою народною мовою. Вони не пояснюють зображення, а продовжують і доповнюють його, утворюючи єдину оповідь. Після Києва та Львова Ужгород став третім містом, у якому митець презентував виставку.

31 липня – День обізнаності про незвичні музичні інструменти. Свято було започатковане з метою заохочувати любителів музики до вивчення захопливого світу рідкісних та унікальних музичних інструментів. Адже, крім широко поширених фортепіано, скрипки й гітари, світ сповнений незвичайних інструментів, кожен з яких має свою історію, звучання й душу. Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького запропонував поціновувачам музики, історії та народної культури цього дня долучитися до тематичної вікторини „Вгадай музичний інструмент”. На учасників чекали цікаві завдання, що познайомили із рідкісними й незвичайними народними музичними інструментами Закарпаття. Фондова збірка музею налічує понад тисячу експонатів цієї категорії. Серед найхарактерніших – дримба, цимбали, трембіта, басоля, бербениця, кевчегдудо, цітера.

Замок „Паланок” не втрачає популярності: десятки тисяч туристів за квартал. У другому кварталі 2026 року Мукачівський історичний музей, до складу якого входить замок „Паланок”, відвідали 46 483 особи. Серед гостей музею – 16 441 дорослий, 15 554 дитини та 5 941 представник пільгових категорій. Ще 456 відвідувачів скористалися „Карткою мукачівця”, а понад 8 тисяч людей, серед яких військовослужбовці, учасники бойових дій, волонтери, особи з інвалідністю та члени родин загиблих Героїв, відвідали музей безкоштовно. За звітний період музей отримав понад 4,6 млн грн доходів від продажу квитків, надання послуг та оренди приміщень. Кошти спрямували на забезпечення роботи закладу, охорону, оплату комунальних послуг, закупівлю обладнання та господарських товарів. Також триває благоустрій території біля замку. На капітальний ремонт території по вулиці Графа фон Шенборна спрямували понад 1,3 млн грн, ще понад 560 тис. грн – на виготовлення проєктної документації та проведення експертизи.

У липні в Мукачівському історичному музеї замку „Паланок” з’явилася нова експозиція. Це відтворена меморіальна кімната, присвячена видатному угорському письменнику, мовознавцю та громадському діячеві Ференцу Казінці. Саме тут, у мукачівській фортеці, він відбував ув’язнення протягом 1800–1801 років. Відвідувачам показують, якими були привілейовані умови утримання тогочасних в’язнів, а також експонують особистий стіл, листи й прижиттєві видання письменника. Загалом експозиційний простір охоплює дві локації: залу побуту, яка відтворює атмосферу та деталі ув’язнення діяча на початку XIX століття, та біографічну залу, що знайомить із життєвим шляхом письменника. Тут виставлено його робочий стіл, прижиттєві видання творів, особисте листування, архівні документи та матеріали про міста й пам’ятні місця, пов’язані з діяльністю Казінці. Відтепер відвідувачі замку можуть не лише дізнатися про військову історію фортеці, а й зануритися в її період використання як однієї з найсуворіших, але водночас неоднорідних в’язниць Європи.

У липні завершився фотоконкурс „Закарпатська весна”, за підсумками якого журі визначило найкращі роботи. Цього року на конкурс надійшло 85 світлин від 18 авторів, які відобразили весняну красу Закарпаття – квітучі полонини, первоцвіти, сакури, мальовничі міста, традиції та атмосферу весняного краю. Переможцем конкурсу став Володимир Татарський із фотографією „Ранок на полі нарцисів”. Друге місце посіла Лариса Угрин за роботу „Королеви крокусів”, а третє – Володимир Галатиба зі світлиною „Сакуровий дощ”. Фотоконкурс організували громадська організація „Закарпатська туристична організація „Панонія” та видавництво ТОВ „Рік-У” за підтримки Управління туризму та курортів Закарпатської обласної державної адміністрації.

У липні в Ужгородському скансені завершилося встановлення римо-католицької каплиці з с. Підполоззя. Новою домівкою для сакральної споруди став Закарпатський обласний музей народної архітектури та побуту в Ужгороді. Ініціатором проєкту зі збереження понад столітньої пам’ятки від руйнування став мистецтвознавець, відомий дослідник і рятівник закарпатських дерев’яних храмів Михайло Сирохман. Перенесення дерев’яної каплиці, яку в XIX столітті звела місцева швабська громада, до ужгородського скансену було реалізовано за підтримки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді.

У липні словацькі фахівці відсканували понад 40 залів і оцифрували більш ніж 200 тисяч музейних експонатів у межах проекту „Heritage 3D”, що фінансується Європейським Союзом. Ужгородський замок став частиною сучасного цифрового проєкту зі збереження культурної спадщини. Словацькі фахівці створили його детальну 3D-модель. Під час масштабної роботи спеціалісти відсканували понад 40 залів замку та оцифрували більш ніж 200 тисяч музейних експонатів. У результаті було створено цифрову базу даних, яка охоплює понад 700 років історії однієї з найвизначніших пам’яток Закарпаття. Фахівці зазначають, що цифровий двійник стане важливим інструментом для збереження історико-культурної спадщини, а також допоможе у проведенні майбутніх реставраційних робіт, наукових досліджень і популяризації Ужгородського замку серед відвідувачів з усього світу.

У липні у Будинку культури Ясінянської територіальної громади, що на Рахівщині, відкрила свої двері „Картинна галерея” – філія історико-краєзнавчого музею. Це новий культурний простір, покликаний популяризувати мистецтво, зберігати культурну спадщину та відкривати жителям і гостям громади нові можливості для духовного й естетичного розвитку. Сьогодні експозиція галереї налічує 106 картин, які вже доступні для відвідувачів. Ініціатором створення галереї став завідувач історико-краєзнавчого музею Іван Бунтушак спільно з працівниками музею. Вагому підтримку в реалізації цієї ініціативи надали голова Ясінянської територіальної громади Андрій Делятинчук та начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Степан Штефуряк. Приємною подією відкриття став візит гостей із Львівського обласного музею історії релігії, які завітали, щоб розділити цю визначну подію та підтримати розвиток музейної справи й культурного життя нашої громади.

КІНОМИСТЕЦТВО

23 липня мешканців і гостей Ужгорода запросили переглянути особливу кінострічку, показ якої відбувся в залі обласного академічного театру ляльок „Бавка”. „Люди кольору свободи” – це глибока історія про боротьбу українського народу за свободу та незалежність на тимчасово окупованих росією територіях, яка розпочалася з моменту анексії Криму у 2014 році й триває дотепер. Стрічка досліджує тимчасово окуповані території України через людський вимір. У фільмі також представлені свідчення людей, які нині перебувають на тимчасово окупованих територіях, але навіть в умовах безкомпромісного тиску окупантів продовжують виборювати своє право називати рідну землю Україною. Документальну стрічку „Люди кольору свободи” створила громадська організація „Тутешні” у партнерстві із Силами спеціальних операцій ЗСУ у 2025 році.

23–25 липня в Ужгороді, у кінотеатрі „Multiplex” (ТРЦ Pannonia), відбувся показ документального фільму „Костянтинівка. У напівоточенні та на межі”. Також на площі Шандора Петефі відбувся всеукраїнський тур та вуличної виставки-інсталяції, організований Гуманітарною місією „Проліска”. Експозиція працювалаз ранку до вечора та представила фотографії, свідчення й документальні матеріали, зібрані під час евакуаційних місій і ліквідації наслідків російських обстрілів. Проєкт покликаний привернути увагу до гуманітарних наслідків війни для мирного населення, розповісти про роботу евакуаційних екіпажів та наголосити на важливості захисту гуманітарних працівників.

Ужгородець Антоніо Лукіч представив новий кінопроєкт на фестивалі в Чехії. Через сім років відомий український режисер повернувся на Карловарський міжнародний кінофестиваль із майбутньою стрічкою „Screaming Girl” та розповів про свою творчу місію. Відомий український кінорежисер родом з Ужгорода. Через сім років після попередньої участі в одному з найпрестижніших кінофорумів Центральної та Східної Європи режисер знову долучився до фестивалю, цього разу презентувавши майбутню стрічку. „Моя місія – показувати, що у людей з України є почуття гумору, інтелект і можливість показувати щось нове”, – зазначив режисер. За словами режисера, новий фільм має на меті показати багатогранність людської особистості. „Новим фільмом я хочу показати, що в кожній людині є багато чого цікавого”, – підкреслив він. Антоніо Лукіч також зауважив, що створення кіно сьогодні є справжнім викликом. „Зняти фільм – це вже комплекс мільйона удач і досягнень, це подвиг”, – зазначив режисер. Антоніо Лукіч – один із найвідоміших сучасних українських режисерів, автор фільмів „Мої думки тихі” та „Люксембург, Люксембург”. Він народився в Ужгороді, а його роботи неодноразово здобували визнання як в Україні, так і за її межами.

Фільм „Вічник”, знятий за мотивами книги закарпатського письменника Мирослава Дочинця, демонструвався за кордоном у кінотеатрах чотирьох країн. Про це повідомив Мирослав Дочинець під час своєї творчої зустрічі у Мукачеві. Письменник додав, що через це повторні покази фільму в Україні наразі не є можливими. „Фільм пройшовся на екранах в Україні, його було перекладено трьома мовами, тому що він засвітився на міжнародних фестивалях. І після цього його викупили чотири країни. Це Польща, Фінляндія, Іспанія і Британія. І тому це вже зараз комерційний проєкт, поки він не пройде там, в Україні він не буде демонструватися. Дуже багато людей просить: „Коли буде фільм, ми не встигли подивитися, коли він буде доступний на ресурсах якихось?”. А от тільки десь під осінь, якщо ще раптом не буде іншої закуплівлі. Бо, коли закуповується фільм, тоді застережуються права на той час”, – розповів Мирослав Дочинець. За словами автора, зйомки стрічки тривали майже 10 років, а до роботи залучили акторів із різних країн. Хронометраж фільму становить 2,5 години. Письменник зазначив, що не втручався у знімальний процес і надав команді свободу для створення власної режисерської версії. Водночас письменник додав, що знімальна група зібрала багато додаткового матеріалу. У майбутньому команда планує доопрацювати його та випустити розширену п’ятисерійну історію про життя Андрія Ворона. „Вічник” – кінематографічна адаптація однойменного бестселера Мирослава Дочинця. Це філософсько-історична драма, що розкриває долю реального карпатського мольфара Андрія Ворона. „Це сповідь людини, яка пройшла крізь події, що змінювали нації та перекроювали кордони. Від учня й цілителя до воїна Карпатської України, від ув’язнення у Сибіру до повернення у рідне село, де він став мольфаром. Головними темами стрічки є любов, гідність і вірність рідному краю”.

ПРОСВІТНИЦТВО. ХУДОЖНЯ САМОДІЯЛЬНІСТЬ. ФЕСТИВАЛІ

16 липня в Ужгороді для спільноти Varosh дослідниця та майстриня Марія Левицька провела лекцію „Спадщина, за котру ми відповідальні. Закарпатські вишиті сорочки”. На зустрічі Марія Левицька розказала про традиційний одяг і пояснила притаманні для нього цікаві деталі вишивки. Також на зустрічі Марія показала автентичні закарпатські сорочки зі своєї колекції, тож кожен присутній мав змогу роздивитися оригінальну вишивку, тканини та деталі.

17-19 липня у Берегові, на площі Кошута, пройшов благодійний фестиваль „Берегівська гостина – BeregszásziVendégség”. Протягом трьох днів на гостей чекали концерти, виставки, спортивні заходи, творчі локації та благодійний ярмарок. Головна мета заходу – об’єднати громаду та підтримати українських військових. Кошти, зібрані від продажу страв, сувенірів і благодійних внесків, спрямували на допомогу Збройним силам України. У програмі фестивалю – виставка артефактів російсько-української війни „Війна в металі… Війна, як вона є…”, виступи дитячих, юнацьких і фольклорних колективів, концерти українських виконавців, а також урочисте відкриття благодійного ярмарку. 18 липня відбувся пам’ятний забіг на честь полеглих Героїв, а також виставка картин художників Берегівської громади та виробів народно-прикладного мистецтва. Для відвідувачів також підготували концертну програму. Завершилася „Берегівська гостина” 19 липня турніром з футболу серед ветеранів війни та ветеранів спорту, який пройшов на стадіоні „Дружба”.

18 липня в Ужгороді відбулася екскурсія „Кавовий Ужгород”. На екскрсію з дегустацією espressotour запросив охочих Musetravel. Панувала атмосфера старовинного Ужгорода та секрети закарпатської кавової культури.

19 липня в Ужгороді відбулася екскурсія  „В гості до цікавих людей”. Туроператор Musetravel запрошує на екскурсію з Тетяною Літераті до когось із цікавих ужгородців. Цього разу зазирнули до реставраційної майстерні, де старовинні речі отримують нове життя, а також завітали до академічного обласного театру ляльок „Бавка”, щоб побачити, як народжується театральна магія за лаштунками.

22 червня в Ужгороді, в коворкінгу „Місце сили” (Фединця, 12) відбувся майстер-клас для дітей з розпису тарілок у техніці петриківського розпису. Запросили дітей віком від 8 до 15 років. На майстерці кожна дитина власноруч розписала декоративну тарілку та забрала свою роботу додому.

25–26 липня в Ужгороді, на території скансену, пройшов дводенний етнокультурний фестиваль „Цвіт Папороті”. Головна мета заходу – збереження живої народної спадщини та благодійність: 10% від вартості квитків було передано на підтримку 68-го окремого батальйону ТрО „Закарпатські шаркані”. Відбулось урочисте відкриття фестивалю, старт роботи ярмарку локальних ремесел та великої гастрозони. Також працювали творчі та етномайстерні на локаціях музею. Відбулось відкриття лекторію: живі дискусії та розмови про українські традиції. Головною інтерактивною подією дня стало театралізоване дійство „Закарпатське Весілля”. Відбувся вечірній концерт відомого етногурту „Пиріг і Батіг”. Ввечері першого дня відбулось магічне завершення вечора під атмосферний Ethno DJ set. На другий день проходили тематичні майстерки: створення ляльки-мотанки, опанування народного танцю та секрети традиційної кухні. Відбулась театралізована екскурсія старовинними хатами „Міфологія Закарпаття”, відкриття інтерактивного освітнього майданчика „Простір історії” та ввечері пройшов запальний виступ популярного закарпатського рок-гурту „Rock-H” („Рокаш”) та великий святковий концерт народного артиста України Івана Поповича. Працювали постійні локації та активності протягом обох днів. Гастрозона „Смак Закарпаття”: автентичні страви (бограч, банош), крафтові сири, локальні вина та напої. Ярмарок ремесел: презентації традицій від 7 територіальних громад області, майстер-класи з лозоплетіння, гончарства та ткацтва. Благодійний сектор: розіграші подарунків, безпрограшні лотереї та аукціони для збору коштів на Сили оборони. Дитячий простір: спеціальні заходи для відпочинку батьків із дітьми та облаштовані фотозони для пам’ятних світлин.

26 липня в Ужгороді відбулась безкоштовна екскурсія „Відкрий свій Ужгород”. Екскурсію провела гідеса Ірина Газій. Серія безкоштовних екскурсій покликана популяризувати історико-культурну спадщину міста та допомогти ужгородцям і туристам по-новому поглянути на знайомі вулиці й історичні місця.

26 липня в Ужгороді після п’ятирічної перерви відродили одну з найяскравіших літніх традицій міста – „Ужгородську регату”. Цьогоріч уже 13-й жартівливий сплав річкою Уж об’єднав 29 команд, які на саморобних і класичних немоторних плавзасобах подолали маршрут від Підзамкового мосту до набережної біля мосту Масарика. Цього року захід мав не лише розважальну, а й благодійну мету – під час регати збирали кошти на підтримку українських військових. Водночас цьогорічну регату присвятили пам’яті одного з її символів – знаного туризмознавця, адмірала закарпатського флоту Івана Дівинця, який загинув, захищаючи Україну у 2022 році. Саме він багато років поспіль відкривав сплав, керував найбільшим „пасажирським кораблем” регати й був незмінною душею свята.

26 липня в Ужгороді, напередодні Дня медичного працівника, відбулася безкоштовна тематична екскурсія, присвячена історії розвитку медицини міста. Разом із гідесою Іриною Газій учасники прогулянки дізналися, хто стояв біля витоків медичної справи в Ужгороді, де працювали перші аптеки, шпиталі та, де був заснований перший притулок. Під час екскурсії учасникам розповіли чимало цікавих фактів із минулого міста. Зокрема, вони дізналися про родину, яка започаткувала виробництво льодяників від болю в горлі, що згодом стали популярними в Будапешті, а також мала власну аптеку в Ужгороді. Окрему увагу приділили родині Бращайків, яка облаштувала у своєму маєтку лікарню та часто безкоштовно допомагала пацієнтам. Також згадали лікаря Мора Мандела, чий кабінет працював на сучасній вулиці Корзо, та його життєвий шлях. Під час заходу учасники також почули історію Андрія Новака, який протягом 54 років очолював одну з найвідоміших лікарень Закарпаття та зробив вагомий внесок у розвиток медицини краю.

28 липня туроператор „Musetravel” запросив усіх фанів саги про Гаррі Поттера на Квіз „Поттероманія”. Організатори зібрали найкращі питання про золоте тріо, настільки заплутані таємниці Міністерства магії та такі деталі, про які навіть Герміона Ґрейнджер згадала б не одразу.

29 липня в Ужгороді, для спільноти Varosh відбулась лекція художника Олекси Манна „Образ як спосіб мислення: художня практика та реалізовані проєкти”. Як народжується художній образ? Як одна ідея перетворюється на живопис, книгу художника, інсталяцію чи мультимедійний проєкт? Олекса Манн розповів, як працює з образом, як будує власні художні дослідження та чому мистецтво сьогодні стає інструментом осмислення пам’яті, війни, технологій і змін, які переживає кожен із нас. Під час зустрічі, зокрема, говорили про три великі авторські проєкти: „CODEX” (невербальний роман, створений без жодного слова, де історія існує лише мовою візуальних образів), „Питання стабільності” (масштабний виставковий проєкт про пошук опори у світі, де стабільність дедалі більше стає питанням, а не гарантією). „Чорний період” (серію робіт, у якій чорний колір перетворюється на простір пам’яті, тиші та внутрішньої концентрації).

29 липня Міжгірщина приймала учасників ХХІІІ дитячо-молодіжного фестивалю Міжнародної академії літератури і журналістики „Рекітське сузір’я”. Представники Азербайджану, гості з Одещини, Львова та інші. І звісно, закарпатці. Зважаючи на воєнний стан, фестиваль відбувається в офлайн та онлайн режимі. Загалом його відвідують на електронному ресурсі Міжнародної академії літератури і журналістики представники понад 60 країн світу.

У липні виконавиця з Мукачева Олександра Макарова здобула III премію на авторитетному конкурсі Universal Marimba Competition Belgium 2026, увійшовши до списку кращих маримбістів планети. Українська культура продовжує підкорювати найпрестижніші міжнародні майданчики. Крім того, за підсумками змагань українка отримала престижну спеціальну відзнаку Keiko Abe Award за найдовершеніше виконання композиції легендарної японської маримбістки та композиторки Кейко Абе.

У липні мукачівські пластуни завершили курінний табір „Код Блеста” імені Олександра Блистіва, який тривав із 26 червня до 6 липня у селі Колочава. Про це повідомила Мукачівська міська рада. Однією з головних традицій табору стала пластова ватра. Щовечора учасники збиралися біля вогнища, співали пластових пісень, брали участь у творчих виступах, ділилися враженнями та підтримували пластові традиції. Саме такі зустрічі сприяють формуванню атмосфери довіри, дружби, взаємоповаги й командного духу. Протягом 11 днів пластуни жили серед Карпат, навчалися практичних навичок, ходили в мандрівки, працювали в команді та брали участь у заходах відповідно до пластової виховної програми. Перевезення учасників табору забезпечили коштом Програми підтримки пластового руху у Мукачівській міській територіальній громаді, яка спрямована на розвиток пластунського руху та створення умов для участі молоді у виховних і патріотичних заходах.