Заслужений художник України (2008).
Лауреат обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі.

 

Один з найбільш самобутніх і обдарованих митців третього покоління Закарпатської школи живопису. Пейзажист, монументаліст, портретист, жанровий живописець. Талановитий педагог і наставник, що виховав цілу плеяду яскравих художників. Його вирізняє щира образність, розкута манера письма, смілива і емоційна палітра, гармонійне поєднання реалістичної, декоративної та абстрактної стилістики. Активний експериментатор з кольором, формою і сюжетом, влучно прозваний "закарпатським Ван Гогом".

Антон Шепа більшу частину життя прожив у Києві, але завжди залишався людиною Закарпаття, яке стало для нього антеєвою землею, де він заряджався енергією й натхненням, але водночас і ахіллесовою п’ятою – він завжди тужив за ним. Йому судилося опинитися у вирі нового закарпатського мистецтва, що визрівало попри радянські умови пригнічення свободи творчості. У київській майстерні він творитиме свій закарпатський світ, підживляючись пам’яттю і вірою у незнищенність старого Закарпаття.

 

Антон Шепа народився 28 квітня 1928 року в Підгорянах (нині частина Мукачева) у сім’ї хліборобів. Змалку постійно малював. У 1948 році поступив без спеціальної підготовки і без знайомств до Львівського художнього інституту на факультет монументального живопису. Його вчителями були Йосип Бокшай, Роман Сельський, Іван Гуторов.

У 1954 році Шепа приїхав до Ужгорода, де ще жив Адальберт Ерделі, його духовний учитель. Розпочинається період інтенсивної творчості. Шепа працює монументалістом у Художфонді, викладає живопис в ужгородському художньому училищі (1954-1961). Його живописна манера вражає: широкі вільні мазки, гра чистих звучних кольорів, сміливі узагальнення планів, мозаїчність жанрових композицій. У 1957 році він дебютує одночасно на республіканській, всесоюзній та міжнародній виставках і відтоді постійно бере в них участь. Він близький до ужгородських художників-бунтарів Павла Бедзіра, Лізи Кремницької, Ференца Семана. Має значний вплив на багатьох інших художників. 

Як монументаліст, оздоблює різні громадські будівлі. У 1968 році в ресторані "Лісова пісня" біля Буштина Антон Шепа виконує свій шедевр "Карпатська легенда" у техніці малювання по керамзитовій штукатурці. На жаль, ані цей, ані інші його монументальні твори не збереглися. 

На початку 1960-х років Шепа одружується і виїжджає до Києва. Його дні минають у майстерні, зростає серія робіт "Моє Закарпаття". Він малює Закарпаття ідеальне чи ідеалізоване. Карпатські краєвиди застигають кольорами, взятими з народного життя. На полотна кольоровими квітниками виплескуються народні свята та зібрання.

Після смерті дружини художник у 2004 році повернувся в своє Закарпаття, а з ним і відгомін молодості та незабутньої "Карпатської легенди". Антон Шепа помер 4 липня 2014 року, а його картини розійшлися по музеях і приватних збірках.

 

[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]