Член Національної спілки художників України (1978).

 

Михайло Роскін народився 1 липня 1923 року в Нікополі на Дніпропетровщині. У 1941 році закінчив обласну художню студію (місто Запоріжжя), де його першим учителем був талановитий живописець Іван Федянінов. По завершенню школи вступив до Академії мистецтв у Ленінграді (нині – Санкт-Петербург, росія), однак через початок війни не зміг продовжити навчання. У 1942 році майбутній художник був призваний солдатом-зв’язківцем на Північно-кавказький фронт, згодом служив в Ірані, а до кінця війни – в  Україні. Навіть серед жахіть війни істинний художник не може не малювати – Михайло використовував моменти затишшя, щоб робити фронтові замальовки, які потім слугували для створення багатопланових композицій.

Після 1945 року здобув художньо-професійну підготовку в Студії військових художників імені Грекова. Ця школа допомогла митцю відточити майстерність книжкової та газетної графіки. Спогади війни глибоко врізалися в пам’ять художника і впродовж довгого періоду життя знаходили відображення в рисунках. Автор ілюструє публікації в періодиці та художні оповідання на військову тематику.

Із 1950-х роках був направлений працювати військовим художником на Західну Україну (Львівщина, Івано-Франківщина, Закарпаття). Саме на Закарпатті Михайлу Роскіну поталанило спілкуватися з видатними представниками крайової школи живопису – Федором Манайлом, Йосипом Бокшаєм, Гаврилом Глюком, Антоном Кашшаєм. Вони допомогли сформувати у художника нові мистецькі бачення. Особливо Михайло цінував пленери, проведені в живописних куточках Закарпаття з видатним майстром Йосипом Бокшаєм. 

Автор активно займається творчістю, виконує графічні замовлення для газет і журналів, стає членом Спілки журналістів СРСР (із 1962 року). Із 1970 року працює викладачем Ужгородського художнього училища, викладаючи естетику. Час потрохи заліковував повоєнні рани і пробудив у душі митця поета-романтика, якому вдається передати на аркуш паперу красу світу.

Творча спадщина митця складається з численних графічних композицій, виконаних виразною авторською манерою у різних техніках: аквареллю, пастеллю, гуашшю, вугіллям, кольоровими олівцями, тушшю. У своїх сюжетно-тематичних роботах художник передає життєві будні простих людей, військових, трудівників. Лірикою та романтизмом просякнуті його натюрморти, пейзажі, фігуральні композиції. Переконливий, вправний реалістичний малюнок, виразність силуетних зображень у поєднанні з увагою до щонайменших деталей композиції – таким є авторський почерк митця. 

Починаючи з 1961 року бере активну участь у художніх виставках у Закарпатті. Його роботи експонували на виставках в Угорщині й на той час Чехословаччині та Югославії. Також митець був учасником міжнародних пленерів. Провів шість персональних виставок в Ужгороді та Коломиї.

Його роботи присутні в приватних збірках в Україні, Сполучених Штатах Америки, Канаді, Ізраїлі, Словаччині, Чехії та інших країнах. Більше двох десятків робіт художника зберігається у колекції Закарпатського обласного художнього музею імені Йосипа Бокшая.

Помер 1998 року в Ужгороді.

 

[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття", авторка – Людмила Козловська]