Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Художники Закарпаття


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

Додаткова інформація за телефоном 67-11-16


Герц Наталія Семенівна
Народився :1931-10-16
Місце народження: с. Кошельово Хустського району Закарпатської області
Помер :2022-05-14
Біографія.

Член Національної спілки художників України з 1968 року.
 
Наталія Семенівна Герц народилася 16 жовтня 1931 у с. Кошельово Хустського району Закарпатської області. У 1948-му дівчина поїхала до родичів у Москву, де її прийняли спершу в дитячу, а через рік – у середню художню школу на скульптурне відділення. За два роки через сімейні обставини повернулася додому, де за сприяння відомого закарпатського фольклориста Петра Лінтура, який побачив роботи талановитої дівчини, вступила в Ужгородське училище прикладного мистецтва відразу на другий курс. Навчання закінчила в 1954 році. Саме в Ужгороді, здобуваючи освіту, познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, народним художником України Юрієм Герцем (одружилися у 1955-му). В училищі пощастило навчатися в корифеїв закарпатської школи живопису Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая. Саме в ті роки зав’язалися дружні стосунки родини Герців і з такими митцями, як Е. Контратович, Ф. Манайло, Ш. Петкі, І. Гарапко. Близько дружило подружжя з В. Свидою, А. Кашшаєм, В. Микитою.
 
У творчому доробку майстрині переважають твори декоративно-прикладного характеру. Так, на початку творчості, й зокрема під час навчання, художниця займалася всім потроху, випробувала власні сили і в живописі, і в скульптурі. Як сама розповіла в одному з інтерв’ю, «…спершу для прожиття робили різний ширвжиток на замовлення, в тому числі й портрети вождів, а потім уже, коли ми трохи оперилися, десь із 1958 – 1959-го, чоловік почав їздити в гори малювати, його картини пішли на республіканські виставки. Коли я взялася до гобеленів – вони теж експонувалися, наші роботи купували». Про гобелени, до речі, майстриня прочитала в одному з мистецьких журналів, у статті йшлося про те, що в Прибалтиці відроджують гобелени в сучасній інтерпретації – не орнаментальні, а фігуральні. «Якраз нашому маленькому сину Сергію принесли в’язані капці з сірої вовни, – пригадує Наталія. – Я тоді й подумала: «Таке добро пропадає на якісь капці. Може, спробувати щось художнє з того виплести?» Розробила технологію й почала з чорно-білих гобеленів. Знайшла людей, які збирали руно. Натуральна овеча шерсть була ще й сіра, руда, коричнева, тож спершу я обходилася без штучних барвників». Згодом Наталія сама фарбувала шерсть, сама добирала необхідну кольорову гаму.
 
Як результат, з-під рук майстрині почали виходити надзвичайно оригінальні та самобутні гобелени, виконувала портрети, натюрморти, пейзажі, тематичні композиції («Мир» (гобелен, ручне ткацтво, вовна, 1985), «Мрії» (гобелен, ручне ткацтво, вовна, 1989). Як відзначають мистецтвознавці, «…народне декоративне-ужиткове мистецтво України у творчості Наталії Герц набуло трансформованого, оновленого звучання. Народу присвячені трепетні роздуми на тему історії рідного краю, фольклорних постатей та персонажів».
 
Багато працювала художниця разом із чоловіком Юрієм. «Ми працювали в одній майстерні, – пригадує в одному з інтерв’ю Наталія Семенівна. – Часто сперечалися навіть. Я теж, коли робила ескізи, радилася з ним, показувала «на затвердження». Наприкінці 1990-х вимушено облишила улюблену справу, бо «…заробила алергію через те, що сама фарбувала шерсть. Мені ставало все гірше, й чоловік сказав: «Лишися того. Сиди собі дома».
 
Учасниця художніх виставок: обласних – з 1952 року, всеукраїнських та всесоюзних – із 1957 року, закордонних – із 1974 року. Твори майстрині закуплені Дирекцією виставок Національної спілки художників України та Міністерством культури і мистецтв України, а також зберігаються у музеях країни, у приватних колекціях близького та далекого зарубіжжя.
 
Померла 14 травня 2022 року в місті Ужгород.
 
[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]
Митець
1984
110 x 160
вовна, ручне ткацтво
Пісня праці
1982
155 x 210
вовна, ручне ткацтво
З роботи
1980
150 x 160
вовна, ручне ткацтво
Сім'я
1985
150 x 210
вовна, ручне ткацтво
Мрії
1989
180 x 250
вовна, ручне ткацтво
Свято врожаю
1986
215 x 170
вовна, ручне ткацтво
Річанські вечорниці
1990
200 x 180
вовна, ручне ткацтво
Свято
1990
150 x 163
вовна, ручне ткацтво

Новини

2022-08-05

Шановні користувачі, до вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за липень 2022 р.".

2022-07-21
Шановні користувачі ! На базі нашої бібліотеки стартує новий проєкт "ТАТОhub", основними місіями якого є: 🔸підтримка родин під час воєнних дій в Україні 📎 продуктивне татівство і піклування 📎 дозвілля і розвиток 📎 партнерська підтримка 📎 психологія Підписуйтесь на сторінку проєкту, стежте за анонсами! Ми готуємо для вас дуже багато цікавого, корисного і крутезного! https://www.facebook.com/tatohubvuzhhorody