Палац графів Шенборнів
Декілька століть тому Чинадієво мало іншу назву – з угорської Сент Міклош (укр. Святий Миколай) і разом з усіма прилеглими територіями було частиною Австро-Угорщини. До приходу на закарпатські землі Шенборнів їхніми власниками встигли побувати знамениті Баторі (одна із представниць роду дістала славу вбивці молодих дівчат, задля їхньої крові) та рід Ракоці. Під проводом останніх було організоване угорське повстання проти австрійської експансії та, на жаль, повстання придушили, а все майно в організаторів заколоту відібрали. Вражений відданістю знатного роду Шенборнів цісар дарує чинадіївські землі єпископу Лотару Францу Шенборну. Єпископу не судилося оглянути свої землі, так як він помер буквально через рік після отримання подарунка. Його спадкоємець Фрідріх Карл Шенборн взявся за освоєння нових успадкованих земель. Найперше Шенборн почав заохочувати вихідців з німецьких земель селитися на землях Чинадієвого. Для цього наділяв кожного охочого земельним наділом, видавав паспорти та грошові винагороди, забезпечував будівельним матеріалом. Таким чином, навколо Мукачевого було утворено 13 німецьких сіл.
У 1746 році Фрідріх Шенборн вмирає і залишає землю у спадок наступному поколінню Шенборнів-Бухгеймів. Відтоді розпочався період розквіту для Чинадієвого. Його нові господарі зуміли розвинути виноградарство, бджільництво, налагодити суконне, воскове, пивне та тютюнове виробництво. На той час Шенборни були чи не найголовнішими постачальниками товарів власного виробництва у Європу.
За свої заслуги Шенборни отримують вже рідні їм землі у довічне утримання. Відтак було вирішено звести дерев'яний мисливський будиночок, який тільки згодом перетворився у справжню архітектурну перлину. Кожної осені на полювання до Шенборнів з'їзджалася вся еліта Відня та Будапешта. Мальовнича природа урочища Беренгвар настільки полюбилася господарям, що Шенборни ні на мить не хотіли більше покидати цього місця. Було вирішено звести постійну резиденцію.
Перед початком ІІ Світової війни замок "впав в око" рейхміністрові авіації Третього Рейху Герману Герінгу. Він готовий був заплати будь-яку суму тодішньому президентові Карпатської України Августину Волошину. Власнику палацу графові Георгові-Ервіну фон Шенборну неабияк пощастило – свідомий президент відмовив міністрові в його забаганці. Але пробув граф у своїх володіннях не довго, ще до закінчення війни в 1944 році він покидає свою карпатську резиденцію назавжди. Будинок, в якому граф провів свою молодість, до самої смерті снився йому. Тому посмертним бажанням чоловіка полягало в тому, щоб його дружина Крістіана фон Шенборн-Бухгейм відвідала карпатські землі і допомогла їм фінансово. Графиня добросовісно виконала заповіт чоловіка і, прибувши на мукачівські землі, допомогла її жителям з проектом водопостачання та придбанням ліків та апаратури для дитячої лікарні. За свої старання графиня отримала "почесного громадянина Мукачевого". Таким чином, Шенборни і після втрати маєтку не забували про землі своїх батьків.
А замок у 1946 році стає власністю УРСР. На щастя, будівлю не перетворили на черговий склад чи школу для робочого класу, не розбомбили снаряди під час війни. Тому було вирішено віддати палац під перший кліматологічний санаторій Закарпаття "Карпати", що спеціалізується на реабілітації хворих після хвороби судин та серця, патології вагітних жінок.
На щастя, палац Шенборнів зберігся в оригінальному стані до наших часів як ззовні, так і всередині. Архітектура резиденції була виконана за відповідним астрологічним принципом. Для прикладу візьмемо вікна – їх тут 365, як і днів у році, є навіть 1 замуроване, аналогія якого приведена на час високосного року. На цьому прив'язка до зірок не закінчується.
Палац має 52 кімнати, що символізують точну кількість тижнів у році. Входів тут налічується 12 відповідно до числа місяців у році. Прикрашена ззовні вітражами, барельєфами та флюгерами, резиденцію оточює парк площею 19 гектарів. Тут можна зустріти рідкісні породи дерев, серед яких сакури, самшити, катальпи, канадські ялини та рожеві буки. Родзинкою парку також є ставок, що формою в точності повторює територіальні межі Австро-Угорської імперії.
Легенди палацу Шенборнів:
Звичайно, що в кожному замку, а тим паче в палаці, є свої історії та легенди, що укутують коридори містикою. Виключенням не став і палац графів Шенборнів. Розповідається, що в час, коли власник резиденції був на полюванні разом зі своїми вірними товаришами, до його жінки прийшов статний чоловій. Він був військовим, і за проханням залишитися на ніч через хворобу завоював довіру жінки графа й звабив красуню. Повернувшись з полювання, граф дізнався про зраду і страшенно розлючений направився в бік розлучника, аби розправитись з негідником, та на його захист стала дружина, на яку він, звичайно, не зміг підняти руку. Злий Шенборн вигнав обох з палацу, а годину, в яку його підло принизили зовсім наказав стерти з годинника. Так, завітавши сьогодні до резиденції, ви зможете пересвідчитись в тому, що одна з годин на циферблаті нещодавно виправлена. Яка саме година була стерта в палаці Шенборнів ви зможете дізнатись завітавши до нього.
Додаткові дані:
Чинадієво – "Карпати" (мисливський палац Шенборнів) // Карпатська Україна. – 2008. – 12 квіт. – С. 13.
Хаятова, Алла. Роман із замком. Художник Йосип Бартош перетворює Чинадіївський "Сент-Міклош" на Палац Кохання / А. Хаятова // Закарпатська правда. – 2009. – 25 квіт. – 1 трав. – С. 6.
Штефаньо, Оксана. Астрономічний палац Шенборна: історичні факти, кіно й легенди / О. Штефаньо // Новини Закарпаття. – 2016. – 6 серп. – С. 1, 8.
***
Палац графів Шенборнів
Палац графів Шенборнів
Палац Шенборнів (Санаторій Карпати)