Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Дерев’яний храм у селі Колодне

Унікальне Закарпаття

Дерев’яний храм у селі Колодне

    Історія

   Церква стоїть на невеликому пагорбі в центрі села біля перехрестя головної вулиці й гірського потічка, що оперезує західну межу церковного подвір'я. Згідно з місцевими переказами, церква св. Миколая була головною церквою православного монастиря, колись розташованого в урочищі Одарів. Там вона простояла 330 років, і у 1800 року, коли за розпорядженням австрійської влади, Йосифінська касата, монастир було закрито, була перенесена на своє нинішнє місце. Побудована вона була, ймовірно, у 1470 році. Храм св. Миколая у Колодному, як найбільш досконалий з художньої та архітектурно-конструктивної боку, служив прототипом при зведенні безкупольних, але з вежею над бабинцем храмів. Ймовірно, подібний тип будівлі виникла ще в XII-XIII ст. як оборонний. Спеціалісти з архітектури стверджують, що ця більш як 530-річна споруда все ще зберігає деякі риси оборонного зодчества. Під час реставрації споруди в 1969-1976 роках забрали престол та ікони, які так і не повернули. Ходять чутки, що він находиться десь у Санкт-Петербурзі. Старі дзвони перевезли до нової православної церкви, хоча до приходу радянської влади храм був греко-католицьким. Тільки на світлині залишилися Царські ворота. Завдяки своїй великій вазі не знайшов нового власника тріснутий кам'яний престол на подвір'ї церкви.

   Архітектура

   Церква святого Миколая є двозрубна тридільна споруда – більший зруб включає наву та бабинець і невеликого вівтарного зрубу під стрімким дахом. Нава та вівтар перекриті коробовими склепіннями та завершуються стрімкими дахами. На почорнілому зрубі вівтаря до теперішнього часу збереглися два невеликих початкових віконця, точнісінько як у будівлях, зображених на іконах XIV-XV ст. Стіни та склепіння нави і вівтаря розписані. Над бабинцем піднімається висока вежа-дзвіниця з підсябиттям і відкритою аркадою для дзвону. Завершення вежі перебудовано у XVII ст. Тоді ж з'явилася ще й галерея, а вежа, яка раніше була, ймовірно, по центру церкви, посунулася і опинилася над бабинцем. Тому її завершення має такий виразний барочний характер. Вівтар і нава перекриті рубаним склепінням. На другому ярусі бабинця влаштована відкрита галерея, з різьбленими порталами, з виходом на хори. Із західного боку до бабинця прибудована галерея на різьблених стовпах, з вирізанними у вигляді арок підкосами. На рівні заломів основного зрубу влаштоване широке піддашшя, яке плавно переходить у покрівлю вівтарної частини та зливається з галереєю перед бабинцем. Дах та вежа вкриті ґонтомФундамент у церкви кам'яний, складений насухо.
   Церква стала такою у результаті декількох перебудов, що мали місце протягом трьох століть. Науковці визначають принаймні три основні періоди її будівництва та перебудов. Значні перебудови церкви сталися у другій половині XVI та наприкінці XVII ст. Форми храму позначені монументальністю. Це враження посилюється характером зрубу, виконаного з величезних дубових плах та фактурного покриття з дубового ґонту, так званого клину. Вишукані співвідношення об'ємів споруди, пластичне трактування завершень вежі та динамічна композиція об'ємів надають споруді надзвичайної привабливості. Інтер'єр храму, з точки зору просторової організації, лаконічний і простий. Урочистий характер церкві надає різьблений іконостас, поновлений у 1737 p., та стінопис. Настінні розписи, виконані у XVIII ст., покривають площини стін та склепіння нави, а також стіни вівтаря. Збереглися фрагменти стінопису і у бабинці. Миколаївська церква в с. Колодному безумовно є унікальною пам'яткою за своїми архітектурно-мистецькими якостями. Але її значимість полягає в тому, що вона стала взірцем для будівництва інших храмових споруд закарпатського регіону. В останні роки ХХ століття церква сильно занепала, ґонтове покриття прогнило, дахи протікали, вода змивала чудові настінні розписи. Впродовж 2007-2008 років занепала церква була реставрована завдяки гранту, наданому посольством США в Україні (40 тисяч доларів). У церкви замінили дах, закрили аркаду на дзвіниці сіткою від птахів, відремонтували двері, дерев'яними кілками позатикали всі отвори і щілини в зрубах. На пожертви сільської громади (47 тис.грн.) зміцнили стіни, поставили браму, на вікна – ковані ґрати, вимостили кам'яними сходами дорогу на пагорб, де знаходиться церква. Тоді на відкриття реконструйованого храму приходив особисто посол США в Україні Вільям Тейлор.

   Розпис

   Найдавніші розписи розташовані у вівтарі, вони відносяться до другої половини XVII в. Їх окремі сюжети поділяються смугами оригінальних орнаментів, що складаються з виноградної лози. Нава розписана на теми Страстей Христових. Глибокою людяністю виділяються жіночі образи в сцені «Положення в труну», розташованої на північній стіні. Наївним народним духом відзначена композиція «Прабатьки Адам і Єва». Всі сюжети сприймаються як збільшені мініатюри або невеликі жанрові картинки. Для сюжетів, розміщених в наві церкви Миколи, характерні подрібнені форми, просторове рішення композицій, які вступають у протиріччя з архітектурою, руйнують площину стіни , а з нею і тектонічну структуру споруди. Зберігся настінний бароковий розпис XVIII сторіччя, що його виконав, згідно з латинським написом на плафоні, «почесний громадянин Антоній Валі» (в селі Вишково, в реформатському храмі зазначено, що Антоній Валі був дворянином з Вальду в комітаті Нітра і у віці 47 років розмалював плафон храму, закінчивши роботу у серпні 1789 р.). Вівтарний розпис походить з другої половини XVII сторіччя.


Додаткові дані:
К 85.11
Л 69
Логвин, Г. Н. Украинские Карпаты  : книга-спутник по памятникам деревян. архитектуры 13-18 вв. горных и предгорных р-нов Львов., Закарпат., Ивано-Франков. и Черновиц. обл. Украины / Г. Н. Логвин. - М. : Искусство, 1973. - 202 с. 
 
К 85.113
М 17
Макушенко, П. И. Народная деревянная архитектура Закарпатья (XVIIІ - начала ХХ века) / П. И. Макушенко ; Гос. ком. по гражд. строительству и архитектуре при Госстрое СССР, Науч.-исслед. ин-т теории и истории архитектуры. - М. : Стройиздад, 1976. - 160 с.
 
85.113(4УКР)
Н 30
Народне зодчество = Folk Architecture : [альбом] / авт. тексту та упоряд. Л. В. Прибєга ; фотогр. Л. В. Прибєга ;  А. Л. Прибєга ; переднє сл. І. П. Дзюба. - К. : Мистецтво, 2009. - 320 с. 
 
К 85.11
П 15
Памятники деревянного зодчества Закарпатья = Wooden architectural monuments of Trans-Carpathia : [фотоальбом] / авт. текста , сост. Д. Н. Гоберман. - Л. : Аврора, 1970. - 120 с. 
 
К 85.14
С 34
Сігетій, С. В. Пам’ятки дерев’яної архітектури Закарпаття XIV-XX століття та пейзажі : кат. ювіл. персон. виставки худож. творів Заслуж. працівника культури України Степана Сігетія (живопис) / С. В. Сігетій ; авт. тексту Л. Уральський ; Упр. культури Закарпат. облдержадмін., Облас. будинок народ. творчості, Закарпат. облас. об-ня майстрів нар. творчості та самодіял. художників. - Ужгород : [б. и.], 1996. - 16 с.

Найдавніша дерев'яна церква України

Церква в Колодному

Церква св. Миколи

Новини

2024-03-19

21 березня виповнюється 95 років з дня народження відомого українського письменника, Героя України, лауреата лтературних премій, багаторічного голови Національної Спілки письменників України та головного редактора журналу "Дніпро", депутата Верховної Ради УРСР 11-го скликання Юрія Мушкетика. З цієї нагоди пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Життя – це ярмарок, і світ – це також ярмарок, і вічний торг із Долею".

2024-03-18

Шановні користувачі, для нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-03-14

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу зберігання бібліотечних фондів.

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день