|
Видатний композитор сучасності Євген Станкович, митець-універсал, без творів якого неможливо уявити нині українську музичну культуру. Сьогодні немає такої сфери в академічній музиці, у якій би композитор не сказав свого вагомого слова. Більше того, саме твори Є. Станковича формують конфігурацію жанрового простору української музики останніх чотирьох десятиліть, визначають його пріоритетні напрями, відкривають нові й оновлюють відомі, традиційні виміри: від шести масштабних симфоній – до численних хорових мініатюр; від музично-театральних опусів (фольк-опера, камерна опера, шість балетів) – до десятка інструментальних концертів; від десяти камерних симфоній – до більш як сотні фільмів, озвучених композитором; від вокально-симфонічних полотен на канонічні біблійні тексти і вірші Т. Шевченка, П. Мовчана, Д. Павличка, І. Драча – до програмних камерно-інструментальних композицій – ось основні жанрові координати інтонаційного образу світу, створеного композитором.
Не тільки жанровий універсалізм і винятковий професіоналізм митця, а й оригінальність авторських концепцій, неповторність драматургічних рішень, унікальність індивідуальної “станковичеської” інтонації, яка впізнається одразу і запам’ятовується назавжди, зумовлюють центральне місце постаті Є. Станковича в сучасній українській музиці. Широким міжнародним визнанням – твори композитора з великим успіхом виконуються у Великобританії та Китаї, Німеччині і США, Канаді і Швейцарії, на Філіппінах і у Франції, Іспанії, країнах Східної Європи – підтверджується теза про ключову роль творчості композитора не тільки для української, а й для світової музики європейської традиції. Найкращим аргументом на користь цієї думки є висловлювання колег по музикантському цеху – визнаних в Україні і світі майстрів. “В особі Євгена Станковича ми маємо композитора високого світового рівня. У його творах об’єднані професіоналізм, талант, сучасність”, – це думка Мирослава Скорика. “Це видатна постать”, – вважає Євген Савчук. “Станкович володіє широким симфонічним диханням – якістю, яка тепер – після Шостаковича, Лятошинського – так рідко трапляється. На Заході такого повноцінного мистецтва – з такими потужними кульмінаціями – майже немає”, – переконаний Валентин Сильвестров.
Євген Станкович народився 19 вересня 1942 року у місті Свалява на Закарпатті. Професійний шлях музиканта проліг через Ужгородське (творчий наставник — С.Мартон) та Московське (клас М.Сидельникова) музичні училища, Львівську (клас А.Солтиса) та Київську (клас Б.Лятошинського та М. Скорика) консерваторії. Нині Є.Станкович завідувач кафедри композиції Національної музичної академії України ім.П.Чайковського, дійсний член Академії мистецтв України.
Вже з перших композицій Станкович проголошує себе як композитор великого драматичного дарування. Його вишукана композиторська техніка, детальна поліфонічна фактура та споглядальний ліризм викликає до спогадів стиль епохи Барокко, а повнокровна пост-романтична оркестровка додає музиці теплоту та експресію. Творчість Станковича надзвичайна в показі емоційної свободи, досконалої технічної майстерності та гнучкості форми.
Євген Станкович нагороджений багатьма почесними званнями та нагородами, в тому числі найвищою нагородою України за артистичну діяльність премією Тараса Шевченка. Його Третя камерна симфонія увійшла в десятку найкращих творів світу організації ЮНЕСКО за 1985 рік.
В січні 1992 року Євген Станкович був головою жюрі Першого Міжнародного фестивалю сучасної музики в Канаді. В 1996 році він був композитором-в-резиденції кантона Берн, Швейцарія.
Композиції Станковича були записані в багатьох країнах, в тому числі такими компаніями, як Мелодія, Аналекта, ЕйЕсВі та Наксос.
Євген Станкович багато років очолював Спілку композиторів України, є членом Комітету з присудження Національної премії імені Тараса Шевченка, обирався народним депутатом СРСР і УРСР, Народний артист України, Герой України, академік Академії мистецтв.
|
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)