Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Непотрібні громадяни

2022-05-13
День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

 
 
В історії кожного народу є власні сторінки трагедії й боротьби. Мало відомо, що в Криму три корінні народи України: кримські татари, караїми і кримчаки. Щодень інформаційно наповнюється дедалі новими фактами з їхнього життя. Для кримських татар найтрагічніша подія, що не оминула жодної сім’ї, – депортація 18 травня 1944 року.
Депортація кримських татар 18-20 травня 1944 року – один із найстрашніших прикладів злочинів радянської влади, вчинених нею під час Другої світової війни.
Згідно з офіційною радянською версією, „виселення” було пов'язане з „масовим дезертирством” 20 тисяч кримських татар на початку Другої світової війни, а також з нібито їх „тотальним колабораціонізмом” під час нацистської окупації півострова. Однак реальна кількість дезертирів серед кримських татар була порівняна з кількістю перебіжчиків інших національностей. До того ж, колективне покарання було заборонене ст. 50 чинної тоді Гаазької конвенції 1907 р. „Про закони і звичаї сухопутної війни”. На думку багатьох істориків, Радянський Союз готувався до війни з Туреччиною за протоки Босфор і Дарданелли й „зачищав” у 1943-1944 роках Кавказ і Крим як тилові райони від можливо нелояльного населення.
18 травня 1944 – початок депортації – нині є днем трауру в історії кримськотатарського народу. Впродовж трьох діб каральні органи відправили з Криму понад 70 залізничних ешелонів, у кожному з яких було по 50 вагонів, ущент заповнених переселенцями. Через нестачу харчів, антисанітарію й велику скупченість багато людей загинуло в дорозі. Масштаб депортації видався сталінському керівництву недостатнім. Тому 21 трав. 1944 ДКО СРСР прийняв постанову за № 5937 про додаткове переселення з Криму кримських татар. У ході депортації було доставлено у різні райони РРФСР: у Марійську АРСР (нині Республіка Марій Ел, РФ) – 8,3 тис. осіб, Молотовську (нині Пермська) обл. – понад 10 тис., Горьковську (нині Нижегородська) – 5,5 тис., Свердловську – 3,8 тис., Івановську – 2,7 тис., Ярославську – понад 1 тис. осіб.
8 черв. 1944 керівництво НКВС Узбекської РСР доповіло радянському керівництву, що прийняття ешелонів зі спец. переселенцями з Криму закінчилося. Усього до Узбекистану відправлено 35 275 сімей. Значну частину кримських татар "передали для трудового використання" на шахтах, заводахдах і будовах, більшість з яких не була забезпечена елементарними умовами для життя і праці.
Дослідники називають різну кількість виселених 1944 кримських татар: за останніми підрахунками – близько 200 тис. осіб.
 
Україна прийняла закон Про відновлення прав депортованих за національною ознакою після анексії Росією Кримського півострова.
12 листопада 2015 року український парламент постановою Про визнання геноциду кримськотатарського народу визнав операцію СРСР геноцидом кримчан і проголосив 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
 
 

Кримські татари, 1944–1994 рр. Статті. Документи. Свідчення очевидців [Електронний ресурс] / упоряд. : О. Г. Бажан, Ю. З. Данилюк ; НАН України, Ін-т історії України. – К. : Рідний край, 1995. – 363 с. – Режим доступу : https://bit.ly/3MiUqEY

У збірнику представлені статті, документи, спогади, що розкривають трагічні сторінки в історії кримськотатарського народу, пов'язані з його депортацією з території Криму у травні 1944 p., висвітлюють основні етапи національного руху, діяльність окремих правозахисників. Для етнологів, істориків, політологів, викладачів та студентів, краєзнавців.

 
39(=512.19) 
А 13
Абдулаєва, Г. Кримські татари: від етногенезу до державності / Г. Абдулаєва ; пер. з рос. Ю. Фомічова. – К. : Гамазин, 2021. – 408 c. – Бібліогр.: с. 385-403.
Книжка «Кримські татари: від етногенезу до державності» –  не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації. Книжка для тих, хто хоче знати історію без купюр.
 
 
94(=512.19)
Г 75
Грабовський, Сергій. Azat Qirim чи колонія Москви? : імперський геноцид і кримськотатарська революція / С. Грабовський, І. Лосєв. – К. : Стилос, 2017. – 120 с. : іл.
Книга кандидатів філософських наук, фахівців з культурології та політичної історії Сергія Грабовського й Ігоря Лосева присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, який став жертвою здійс­нюваного Російсько-совєтською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду  з незначними періодами послаблень. Показані й охарактеризовані основні етапи цього геноциду та його наслідки, а разом з тим – кримськотатарське відродження перших декад XX сто­ліття, боротьба кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 19171918 років. Автори, один з яких е кримчанином у дев’ятому поколінні, а інший має на півострові роди­чів і служив два роки там у війську, не тільки на основі писемних дже­рел, а й на підставі власного досвіду осмислили значний фактичний матеріал, пов’язаний і з історією Криму, і з культурою кримськотатар­ського народу, і з методами колоніальної політики Росії.
Книга являє собою український погляд на кримськотатарську історію та може бути рекомендована науковцям, учителям, військо­викам, студентам, усім тим, хто небайдужий до перспектив розвитку України та долі кримців.
 
Грабовський, С. Крим: два з половиною століття імперського геноциду / С. Грабовський, І. Лосєв.  К. : Знання України, 2016.  47 с.
Автори книги  постійні автори «Дня», кандидати філософських наук, лауреати Премії Джеймса Мейса Сергій Грабовський та Ігор Лосєв. Життєвий шлях обох авторів тісно пов’язаний з півостровом і культурою кримськотатарського народу. В сумісній праці висвітлено трагічну долю кримських татар, які стали жертвами здійснюваного російсько-радянською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду. Авторами детально охарактеризовано основні етапи цього геноциду та розглянуто його наслідки.
 
Наш Крим: неросійські історії українського півострова [Електронний ресурс] : зб. ст. / упоряд. та вступ С. В. Громенко.  К. : К.І.С., 2016.  315 с. Режим доступу : https://bit.ly/3lczxQ0
Міф про Крим як про «ісконно русскую землю», що «завжди належала Росії» став наріжним каменем пропагандистської кампанії Москви як у переддень анексії півострова, так і сьогодні – задля виправдання своїх дій. Пропонований вашій увазі збірник української історичної публіцистики підважує тези російської пропаганди. Автори цієї книги, відомі науковці та публіцисти, не ставлять за мету замінити російський історичний міф іншим  українським чи кримськотатарським,  а прагнуть показати минуле півострова у всій його складності та різноманітності. Матеріали охоплюють період від становлення Кримського ханства і до відновлення української незалежності у 1991 році.
94(477.75)"19/20" 
Г 87
Громенко, С. В. 250 років фальші: російські міфи історії Криму / С. В. Громенко. – Харків: Фоліо, 2019. –  256 c. : іл.  – (Справжня історія). 
Анексія Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й небачений розквіт політичної міфології. 2014 року з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів на світ з’явився так званий Міф про «КримНаш», що мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику Російської Федерації. Невже Крим – споконвічно російська земля? Чи правда, що кримські татари – геть усі зрадники? Чи дійсно півострів став частиною України незаконно? І чи реально всі кримчани як один проголосували на референдумі за приєднання до Росії? Відповідям на такі запитання й присвячена ця книга. Для політиків, громадських діячів, істориків і журналістів.
63.3(4УКР-6КРМ) 
С 32
Сергійчук, В. Український Крим / В. Сергійчук ; ред. М. Шевченко. – К. : Укр. Видавнича Спілка, 2001. – 304 с. 
У книзі із залученням великого документального матеріалу розповідається про спільну історичну долю Криму й України. Зокрема, звертається увага на українську більшість півострова в період Кримського ханства, на включення Криму до українського народногосподарського організму вже з кінця XVIII ст. Наводяться також конкретні аргументи на користь того, що населення півострова завжди пов'язувало зростання свого добробуту в єднанні з Україною. Розрахована на студентів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією України.
Бекірова, Ґульнара. Пів століття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки) : нарис політичної історії / Ґ. Бекірова. – К. : Критика, 2017. – 448 с.
Кримськотатарська дослідниця та публіцистка Ґульнара Бекірова, добре знана своїми історико-культурними програмами на телеканалі ATR і розвідками «Кримськотатарська проблема в СРСР (19441991)» (2004) та «Кримські татари: 19411991 (Спроба політичної історії)» (2008) та ін., раніше опублікованими російською мовою, підготувала для українських читачів нову версію своїх праць, збагативши її чималим ілюстративним матеріялом. Книжку «Пів століття опору: кримські татари від вигнання до повернення (19411991 роки). Нарис політичної історії» присвячено найтрагічнішому періодові історії кримськотатарського народу депортації 1944 року, життю вигнанців на чужині та довгій, важкій і жертовній боротьбі за повернення на батьківщину. Детальний виклад історії кримськотатарського національного руху, підкріплений розлогим цитуванням самвидавчої преси кримських татар і традиційно прихильних до їхньої боротьби московських правозахисних видань, добіркою документів, що їх авторка віднайшла в кримських, київських та московських архівах, а також доданим до розвідки інтерв’ю з найвідомішим і найшанованішим учасником цього руху, його загальновизнаним лідером, багатолітнім і багаторазовим радянським політв’язнем Мустафою Джемілєвим (він також написав передмову до книжки), виразно показує, що говорити доводиться водночас про два різноспрямованих опори: опір кримських татар злочинній політиці московської влади та опір злочинної влади справедливим вимогам національного руху. Попри перемогу кримських татар і їхнє повернення на батьківщину чверть століття тому, обидва опори тривають. Про спробу московського реваншу, пов’язану з новою російською окупацією Криму (яка, втім, виходить поза хронологічні рамки дослідження Ґульнари Бекірової), міркує у післямові голова Меджлісу кримськотатарського народу, президент Світового конґресу кримських татар, народний депутат України Рефат Чубаров.
 
Беліцер, Наталя. Кримські татари як корінний народ. Історія питання і сучасні реалії [Електронний ресурс] : посібник для тих, хто прагне з'ясувати / Н. Беліцер. – Режим доступуhttps://idpo.org.ua/wp-content/uploads/2017/ct-book.pdf
Написання такого посібника зумовлене необхідністю поширення в українському суспільстві адекватних базових уявлень про те, що таке „корінні народи”, чим вони відрізняються від різних категорій меншин і якими є їхні права відповідно до норм сучасного міжнародного та національного права.
Актуальність і важливість цієї теми в Україні не була усвідомлена протягом усіх років, що минули після початку масового повернення кримських татар на історичну Батьківщину з місць заслання наприкінці 80-х років минулого століття (незважаючи на те, що Конституція України 1996 року містить згадки про корінні народи України).
Ситуація змінилася лише у 2014 році вже після окупації і незаконної анексії Криму. Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2014 року кримських татар було нарешті визнано корінним народом нашої держави, а Курултай і Меджліс – його вищими репрезентативними органами.
Видання розраховано на представників органів законодавчої та виконавчої влади України, членів центрального, регіональних і місцевих Меджлісів, громадських активістів, представників ЗМІ, вітчизняних та зарубіжних експертів і науковців, а також викладачів і студентів вищих навчальних закладів.
 
94(477)"193"
Н 20
Наймарк, Норман. Геноциди Сталіна / Н. Наймарк ; пер. з англ. В. Старк. – К. : Києво-Могилянська академія, 2011. – 136 с. – Бібліогр. у прим.: с. 115-126. – Покажч.: с. 127-135. 
Основна мета книжки „Геноциди Сталіна”, за словами її автора, відомого американського історика, професора Нормана М. Наймарка, – „обґрунтувати кваліфікацію Сталінових масових убивств у 1930-х роках як геноциду”, адже правління Сталіна призвело до загибелі мільйонів не¬винних людей, що їх було розстріляно, заморено голодом, замучено на смерть у в'язницях чи на засланні.
Видання починається з розгляду питань довкола походження та вжи¬вання терміну „геноцид” у міжнародній правовій практиці, зокрема висвітлено історію створення та ухвалення „Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього”. Автор розглядає формування Сталіна як народовбивці; конкретні епізоди масових убивств у 1930-х роках (розкуркулення, голод в Україні 19321933 років, нищівні кампанії проти неросійських народів); Великий терор 19371938 років; депортація кримських татар, проблему порівняння нацистських і радянських злочинів. Вважаючи питання геноциду важливим для українців, Н. Наймарк сподівається, що „ця книжка допоможе їм ясніше усвідомити його динаміку”.

821.512.19(477.75)
А 60
Алядін, Шаміль. Мердивен : кримськотатар. проза українською / Ш. Алядін ; пер. : В. Даниленко, Н. Гончаренко, А. Рог. – К. : Майстер книг, 2018. – 300 с. : іл. – (Кримськотатарська проза українською).

Книжка представляє українському читачеві творчість класика крим­ськотатарської літератури, письменника, поета і публіциста Шаміля Алядіна (1912-1996).
До видання включено три твори: роман „Запрошення на бенкет диявола”, автобіографічну повість „Я – ваш цар і бог” і публіцистичний нарис „Жертви Кремля”, що відображають і драматичний життєвий шлях самого Автора, і трагічну долю кримськотатарського народу у XX столітті.
1994 року письменник повернувся на Батьківщину – в Крим, де 1995 року, окрім автобіографічної повісті „Я – ваш цар і бог”, завершив публіцистичний нарис „Жертви Кремля”, в якому, описуючи долю кіль­кох відомих діячів кримськотатарської політичної верхівки, розмірковує про наслідки сталінської національної політики щодо народів СРСР.
Ці твори досить повно представляють творчість одного із класиків кримськотатарської літератури, а також дозволяють сучасному українсько­му читачеві не лише замислитися про історичні події, а й емоційно залу­читися до розуміння трагічного минулого кримськотатарською народу.

 
***
Адамовський, В. І. Депортація кримських татар у другій половині 40-х рр. ХХ ст.: причини та наслідки / В. І. Адамовський // Історія України. Маловідомі імена, події, факти : зб. наук. ст. – 2003. – Вип. 22-23. – С. 360-374.
Гладун, О. М. Оцінка демографічних втрат кримськотатарського народу внаслідок депортації 1944 року / О. М. Гладун, О. П. Рудницький, Н. В. Кулик // Демографія та соціальна економіка. – 2017. – № 2. – С. 11-28.
Горенко, М. 18 травня – 70 років з дня депортації кримськотатарського народу / М. Горенко // День. – 2014. – 16-17 трав. – С. 2.
Зінченко, Ю. І. Кримськотатарська проблема: історія та сучасність (до 60-річчя депортації) / Ю. І. Зінченко // Укр. іст. журн. – 2004. – № 3. – С. 62-73.
Злочин, що не має терміну давності : 18 травня – День боротьби за права кримськотатарського народу // Позакласний час. – 2018. – № 4 (квітень). – С. 1-48.
Кондрад, Д. Історія кримськотатарського народу в пісенній творчості Джамали / Д. Кондрад, О. Коменда // Наука і суспільство. – 2019. – № 11-12. – С. 34-40.
Кириченко, Д. Депортація кримських татар у СРСР: історико-правовий аналіз [Електронний ресурс] / Д. Кириченко // Юридичний вісник. – 2017. – № 1. – С. 238-242. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/urid_2017_1_42 – Назва з екрана.
Кислий, М.-О. Усні свідчення як джерело для дослідження дитинства кримських татар у депортації [Електронний ресурс] / М.-О. Кислий // Наш Крим. – 2015. – Вип. 1. – С. 232-235. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ourcrimea_2015_1_26 – Назва з екрана.
Кульчицький, С. Боротьба кримських татар за повернення на Батьківщину (1956 – 1989 рр.) / С. Кульчицький // Укр. іст. журн. – 2018. – № 2. – С. 75-109. – Бібліогр.: 11 назв.
Лащенко, С. Окупанти пройшлися по серцях і душах : гіркі наслідки кремлівської специфіки етноциду в Криму позначилися на кількох поколіннях населення півострова / С. Лащенко // Уряд. кур’єр. – 2020. – 10 лип. (№ 130). – С. 5
Лисенко, О. Як депортували кримських татар? [Електронний ресурс] / О. Лисенко // Крим: шлях крізь віки. Історія у запитаннях і відповідях / відп. ред. В. А. Смолій ; упоряд. Г. В. Боряк ; НАН України, Ін-т історії України. – К., 2014. – С. 343-345. – Режим доступу : https://bit.ly/3OeW3oq. – Назва з екрана.
Овчаренко, П. Д. Депортація кримськотатарського народу 1944 [Електронний ресурс] / П. Д. Овчаренко // Енциклопедія історії України: Т. 2 : Г – Д / НАН України, Ін-т історії України. – К. : Наук. думка, 2004. – Режим доступу : https://bit.ly/399Vtsa – Назва з екрана.
Пасова, Т. Від першого Крултаю – сто років боротьби кримськотатарського народу / Т. Пасова // Голос України. – 2017. – 1 груд. – С. 5.
Позбавлені Батьківщини: депортація кримськотатарського народу 1944 року // Сучасна школа України. – 2016. – № 10. – С. 28-34. – Бібліогр. наприкінці ст.
Хаялі, Р. Депортація кримських татар та регулювання організації режиму їх спецпоселень (1944–1948 рр.) [Електронний ресурс] / Р. Хаялі // Юридична Україна. – 2013. – № 3. – С. 21-26. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/urykr_2013_3_6 – Назва з екрана.
***
Гальчинський, А. Інтеграція кримських татар в Українське суспільство: проблеми і перспективи: аналітичні оцінки Національного інституту стратегічних досліджень / А. Гальчинський, О. Власюк, О. Здірук, В. Крисаченко, Н. Прозорова, М. Степико ; Нац. ін-т стратег. дослідж. – К., 2004. – 40 c.
Висвітлено особливості історії становлення кримськотатарського етносу. Розглянуто питання депортації кримських татар 1944 р. та політико-правові підстави їх повернення в Україну, економічні проблеми інтеграції в українське суспільство. Розкрито етнополітичні аспекти сучасної ідентифікації кримськотатарської спільноти, соціокультурні та конфесійні аспекти облаштування кримських татар. Описано політичні особливості сучасного кримськотатарського руху.
 
Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України / ред. : І. Ф. Курас. – К., 2003. – 335 с. – (Політол. і етнологія; Вип. 23).
Розглянуто питання виникнення політичного руху кримських татар на початку ХХ ст. Висвітлено проблеми дослідження депортацій народів Криму у роки Другої світової війни, а також етноконфесійні процеси у даному регіоні в ХХ ст. Охарактеризовано сучасну етнокультурну й освітню ситуацію в АРК як об'єкт наукового дослідження. Проаналізовано державно-церковні відносини, розкрито сутність етноконфлікту та наведено шляхи його подолання. Розглянуто індивідуальну релігійність як засіб моральної регуляції політичної поведінки особи.
 
Котигоренко, В. О. Кримськотатарські репатріанти: проблема соціальної адаптації : монографія / В. О. Котигоренко ; Ін-т політ. і етнонац. дослідж. НАН України. – К. : Світогляд, 2005. – 224 c.
Наведено результати досліджень проблеми соціальної адаптації кримських татар, які повернулися й повертаються на батьківщину з місць депортації. Обгрунтовано шляхи розв'язання даної проблеми на засадах відновлення та забезпечення громадянських прав репатріантів. Досліджено питання їх інтеграції в спільну для всього багатоетнічного населення України систему економічних, культурних, соціально-психологічних, політичних і правових відносин, а також адаптації цих відносин до появи й активної ролі в них громадян кримськотатарської національності.
 
Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940 – 2015) : зб. док. та матеріалів / ред. : В. А. Смолій ; упоряд. : О. Г. Бажан, О. В. Бажан, С. М. Блащук, Г. В. Боряк, С. І. Власенко, Н. В. Маковська ; НАН України, Ін-т історії України, Центр. держ. архів громад. об-нь України, Центр. держ. архів вищ. органів влади та упр. України. – 2-ге вид. – К. : Кліо, 2016. – 1090 c.
Наведено документи та матеріали, що відображають депортаційну політику радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світової війни та у післявоєнний період, розкривають економічні, культурні аспекти входження Криму до складу УРСР, віддзеркалюють боротьбу кримських татар в 1950 – 1980 рр. за повернення на історичну батьківщину, висвітлюють проблеми репатріації, адаптації та інтеграції кримських татар в український соціокультурний та політичний простір.
 

Інтернет ресурси:

18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Голос кримських татар: пісні, фільми та книги про трагедію народу в день 76 роковин

Депортація кримських татар

Депортація кримських татар

Депортація кримськотатарського народу 1944

Депортація кримських татар у запитаннях і відповідях

Депортація кримьских татар = геноцид

Депортація кримськотатарського народу. Історія геноциду

Інформаційні матеріали про депортацію кримськотатарського народу 1944 року

Кримські татари – корінний народ Криму

«Нам заборонялося все, окрім смерті». Згадуючи депортацію кримських татар

ТОП-7 українських книжок про Крим

Україна вшановує пам’ять кримських татар  жертв депортації 1944 року

Шість років окупації: 12 книжок про Крим, написані після анексії

Фільм "Хайтарма"

Фільм "Чужа молитва"

Підготувала Надія Яблонська.

 


Новини

2022-06-16

У неділю, 19 червня, в Україні відзначатимуть День батька – свято, покликане нагадати про важливість тата в житті кожної дитини. У нашій країні свято дуже молоде – офіційно його встановили лише у 2019 році. Згідно з Указом Президента України №274/2019 День батька відзначається в третю неділю червня кожного року. З нагоди цього свята пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Батько - засновник родини".

2022-06-16

26 травня 2011 р. за рішенням Закарпатської обласної ради Комунальному закладу «Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека» Закарпатської обласної  ради присвоєно ім’я видатного письменника, краєзнавця, етнографа та археолога Федора Михайловича Потушняка.
26 лютого 2021 р. у нашій бібліотеці відбулася презентація унікальної колекції цінних та рідкісних видань з особистої бібліотеки Ф. Потушняка.
Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "З особистої колекції Федора Потушняка".