Життя як гра. Без рахунку й хронометра
2026-08-27
до 85-річчя від дня народження Богдана Ступки
.jpg)
Богдан Ступка: штрихи до портрету
Народився 27 серпня 1941 року в смт. Куликів (тепер Львівський район на Львівщині), яке тоді перебувало під німецькою окупацією і входило до складу дистрикту Галичина Генерал-губернаторства. У 1948 році сім'я переїхала до Львова.
До сцени його привчили родичі: батько Сильвестр Дмитрович співав у хорі Львівського оперного театру, мамин старший брат був там же солістом, а тітка – головним концертмейстером. За кулісами театру Богдан Ступка побачив і почув багатьох видатних співаків повоєнного часу, зокрема Івана Козловського та Сергія Лемешева.
Проте, як згадує Ступка, вперше бажання виступати з великої сцени з'явилось в нього не в театрі, а під час новорічного концерту в школі, де він в 10 років зіграв Діда Мороза. Актор зізнався, що від тої миті в нього залишились теплі почуття. «Напевно, сподобалось лицедіяти», – пригадує Ступка. В 14 років дебютував на сцені в п'єсі «Дні Турбіних» – брав участь в масовці, куди Богдана прилаштував батько.
Батько Богдана, Сильвестр Дмитрович, присвятив життя сцені, через що багато хворів, в той час, як заробляв лише 80 рублів, на які мала якось жити вся родина Ступок.
Богдан Ступка був одружений з Ларисою Ступкою, випускницею Бакинського хореографічного училища. Син Остап та онук Дмитро також обрали акторську професію.
Освіта і кар'єра
Вступив до 37-ї школи міста Львова, тоді у СШ № 4 (тепер Львівська лінгвістична гімназія), а з восьмого класу і до випуску вчився у 28-й середній школі. Богдан хотів вступити на хімічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, але іспити склав невдало. Потому (1959 р.) влаштувався в обсерваторію Університету, вступив на заочне відділення філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка.
1984 року він закінчив заочне відділення театрознавчого факультету Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
Театральна кар'єра
На початку 1960-х років дитяча мрія Богдана Ступки отримала шанс на втілення – з 1 травня 1961 року він стає артистом Львівського академічного театру імені Заньковецької, де його ментором був режисер і педагог Сергій Данченко. У театрі Заньковецької Ступка провів 17 років. За цей час він виявив себе здібним молодим актором і створив ряд цікавих сценічних образів. Але після того, як Данченко в 1978 році очолив драматичний театр Франка в Києві – він одразу запросив свого учня працювати з ним в столиці. Загалом за цей театральний період свого життя, Ступка втілив понад 50 різнопланових ролей, був і Королем Ліром із однойменної вистави за Шекспіром, і Миколою Задорожним із “Украденого щастя”, і навіть царем Едіпом. А виставу “Тев’є-Тевель”, яка протягом багатьох років була візитівкою театру Франка, припинили ставити в знак шани після смерті актора. У вересні 2019 року, у зв'язку зі 100-річним ювілеєм театру Франка, постановку вистави було відновлено, а Тев'є зіграв Богдан Бенюк.
2001 року після смерті Сергія Данченка Богдан Ступка очолив Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Його син Остап грав провідні ролі в театрі під керівництвом батька. Одним із ключових епізодів того часу для театру стали гастролі у США з виставою «Тев'є-Тевель» за п'єсою Григорія Горіна «Поминальна молитва» (за мотивами творів Шолом-Алейхема). Починаючи з дати прем’єри вистави у грудні 1989 року, головну роль незмінно виконував Богдан Ступка. Вистава була одним з найголовніших досягнень української театральної сцени. Тому показово, що на один з виступів в Америці потрапила письменниця Белл Кауфман, онука Шолом-Алейхема. За її словами, багатьох акторів вона бачила у образі Тев’є-молочара, проте Ступка був найкращим. Це була творча перемога колективу і тріумф України як незалежної держави.
Богдан Ступка зіграв понад 100 ролей в театрі.
Найвідоміші з них:
«Украдене щастя» Івана Франка – Микола
«Дядя Ваня» Антона Чехова – Войницький
«Король Лір» Шекспіра – Король Лір
«Сни по Кобзарю» Тараса Шевченко – Поет
«Істерія» Террі Джонсона – Зігмунд Фрейд
«Тевье-Тевель» Шолом-Алейхем – Тевье
«Лев і Львиця» Льва Толстого – Лев Толстой
Кінематограф
Богдан Ступка – Президент 9-го Міжнародного кінофестивалю «Бригантина» (2006 рік)
За свою кар'єру актор зіграв понад 100 ролей у кіно.
Працював із кінорежисерами Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Режисом Варньє, Юрієм Іллєнком, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком, Володимиром Бортком, Павлом Чухраєм, Дмитром Месхієвим.
Дебют у кіно – у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971), роль Ореста Дзвонаря. На цю роль претендував Іван Миколайчук, але позаяк це була роль бійця УПА (тобто негативна за радянських часів), то влада не хотіла, аби її грав Миколайчук. Затвердили Ступку, за яким після театральної ролі Річарда III закріпився негативний імідж. Але його трактування образу виявилося дуже вдалим і ця роль досі одна з найкращих у списку актора.
У переліку ролей Б. Ступки багато історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький («Чорна рада»), Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), а також Чингісхан («Таємниця Чингісхана»), Олександр Керенський («Червоні дзвони»), Борис Годунов («Кремлівські таємниці»), Остап Вишня («Із житія Остапа Вишні»).
2006 року на екрани вийшла стрічка Тиграна Кеосаяна «Заєць над безоднею» (Росія), де Ступка зіграв генсека Брежнєва (натяк на Брежнєва). Знявся у російському комедійному детективі Романа Качанова «Взяти Тарантіну», де його партнеркою стала Людмила Гурченко.
2007 року виконав головну роль у неоднозначно сприйнятому фільмі Володимира Бортка «Тарас Бульба» (Росія; прем'єра — 2009).
Був президентом Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», Бердянського міжнародного кінофестивалю «Бригантина» та Київського міжнародного кінофестивалю. З 2001 року і до останніх днів він був художнім керівником Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка в Києві. Також був художнім керівником акторського курсу в КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого (2006—2010).
Найзнаковіші ролі Богдана Ступки:
• «Білий птах з чорною ознакою» (1970/1971) – роль Ореста Дзвонаря, яка принесла актору всесоюзну популярність.
• «Вогнем і мечем» (1999) – Богдан Хмельницький (польська стрічка).
• «Свої» (2004) – роль Івана Блінова, за яку Ступка отримав кілька престижних нагород.
• «Молитва за гетьмана Мазепу» (2001) – гетьман Іван Мазепа.
• «Дім» (2011) – голова родини.
• «Водій для Віри» (2004) – генерал.
• «Тарас Бульба» (2009) – роль Тараса Бульби.
• «Два в одному» (2007) – роль, яку сам актор вважав однією з найкращих.
• Ступка також відомий за ролями у фільмах «Чорна рада», «Серце на долоні», «Шантрапа» та «Схід-Захід».
Телетріумф
• 2004 – разом з Тамарою Яценко в номінації «Актор/актриса (фільму/серіалу)», «Завтра буде завтра».
2012 – номінації «Актор/актриса (фільму/серіалу)», «Одного разу у Ростові».
Політична кар'єра
Протягом 1999-2001 років був міністром культури і мистецтв України в уряді Віктора Ющенка, або, як він сам називав свою не дуже довгу роботу на цій посаді – «міністром оборони культури». «Приходжу до театру на звичайну репетицію, і відчуваю якусь напругу серед інших акторів – чомусь вони вирішили, що тепер до мене треба ставитися якось особливо», – без особливої радості згадував Ступка недовгий період своєї роботи в міністерстві.
Пам'ятник на могилі Богдана Ступки
За словами Богдана Ступки, мав бажання померти в один день зі своєю матір'ю Марією Ступкою, яка пішла з життя в ніч з 23 на 24 липня 2007 року. Проте смерть наступила о 6:45 22 липня 2012 року в лікарні «Феофанія» після тривалої хвороби на сімдесят першому році життя. За повідомленням Остапа Ступки, причиною смерті став серцевий напад на тлі задавненого раку кісток. Церемонія прощання з актором відбулася 24 липня в театрі ім. Івана Франка. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).
Українські державні відзнаки
Богдан Ступка на обкладинці газети «Культура і життя»
• Звання Герой України з врученням ордена Держави (23 серпня 2011) – за визначний особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність та високу професійну майстерність.
• Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (27 січня 2010), V ст. (4 листопада 2006)
• Орден «За заслуги» I ст. (21 серпня 2001), II ст. (21 серпня 1999)
• Почесна відзнака Президента України (23 серпня 1994)
• Державна премія України імені Т. Шевченка 1993 року у галузі театрального мистецтва – за виставу «Тев'є-Тевель» за Шолом-Алейхемом у Київському державному академічному українському драматичному театрі імені І. Франка (у складі колективу)
• Державна премія України імені Олександра Довженка 2012 року (посмертно) – за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва
.jpg) |
Ушанування пам'яті
• На честь нього названі вулиці в містах Вінниця, Буча, Бориспіль, Жовті Води, Запоріжжя, Синельникове, Таврійськ, Покровськ, Слов'янськ.
• Астероїд 269252 Богданступка, відкритий у ніч на 67-й день народження Богдана Ступки в Андрушівській астрономічній обсерваторії, названий на його честь.
• 5 жовтня 2016 року УДППЗ «Укрпошта» введено в обіг художню поштову марку, присвячену Богданові Ступці і проведено погашення марки і конверта «Перший день» на поштамтах Львова та Києва спеціальним пам'ятним штемпелем «Першого дня».
|
 |
-
До 75-річчя від Дня народження актора (2016) відкрито Музей-кімнату Богдана Ступки в будівлі Народного дому смт. Куликів.
-
До 76-тої річниці від Дня народження (2017) установлено погруддя Богдана Ступки біля будівлі Народного дому смт. Куликів Жовківського району Львівської області.
-
27 серпня 2021 року до 80-річчя від Дня народження актора у Києві на вулиці Марії Заньковецької відкрито пам'ятну дошку з горельєфом митця.
-
У травні 2022 року в місті Городок Хмельницької обл. вулицю Тухачевського перейменовано на вулицю Богдана Ступки.
|
 |
-
Пам'ятна монета НБУ номіналом 2 грн., присвячена Богдану Ступці.
-
Пам'ятний знак – відбиток руки Богдана Ступки у фойє Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка; скульптор Романовський І., 2013
|
 |
За матеріалами інтернет-джерел.
Книги про життя та творчість Богдана Ступки
.jpg) |
85.33(4УКР)
М 48
Мельниченко, Володимир Юхимович. Богдан Ступка : (штрихи до портрета) / В. Ю. Мельниченко ; худ. О. Григор. – К. : Знання України, 2001. – 217 с.
Книга Володимира Мельниченка «Богдан Ступка. Штрихи до портрета» (видана у 2001 р.) – це літературно-документальне есе, створене до 60-річчя великого актора. Автор, близький друг Ступки, змальовує живий образ митця через особисті зустрічі, спогади та буденні сцени, пропущені крізь серце, створюючи біографію за життя.
|
|
85.33(4УКР)
М 48
Мельниченко, Володимир Юхимович. Майстер / В. Ю. Мельниченко. – К. : Либідь, 2005. – 392 с. : фот. кольор.
У своїй третій книжці про видатного артиста сучасності Богдана Ступку автор висвітлює надзвичайно важливий у житті й творчості героя період зламу тисячоліть, наповнений значною мірою етапними подіями, ролями, роздумами. Книга багато ілюстрована.
|
 |
.jpg) |
85.33(4УКР)
С 88
Богдан Ступка: митець і людина / ред., пер. з рос. М. А. Шудря ; авт.-упоряд М. Лабінський. – К. : Книга, 2008. – 240 с. : іл., портр.
«Богдан Ступка: митець і людина» – книга, присвячена творчому шляху та життю видатного українського актора, видана у 2008 році у Києві. Автор- упорядник Микола Лабінський розкриває особистість корифея національної сцени через спогади, статті та багатий ілюстративний матеріал. Книга вийшла у серії «Бібліотека Шевченківського комітету».
|
|
85.33(4УКР)6
М 48
Мельниченко, Володимир Юхимович. Богдан Ступка : біографія / В. Ю. Мельниченко ; Нац. культ. центр України в Москві. – М. : Домаш. б-ка, 2012. – 832 с. : фот.
Рарітетне видання, яке вийшло накладом 1500 примірників у 2012 роціЦе перша біографія Богдана Ступки. Вона була написана ще за життя Богдана Сильвестровича. Значна частина тексту – це розповідь самого Богдана Ступки. Він також відповідає на 1200 запитань автора книги. Богдан Сильвестрович особисто обрав фотографію на обкладинку і 28 червня 2012 року затвердив її художнє оформлення та схвалив усі світлини, вміщені в книзі. Богдан Ступка читав увесь текст, окрім глави, присвяченої подіям 2012 року.
У цій книзі Богдан Ступка – живий...
|
.jpg) |
.jpg) |
85.33(4УКР)
М 48
Мельниченко, Володимир Юхимович. Богдан Ступка: обличчям до історії / В. Ю. Мельниченко ; Нац. культ. центр України в Москві. – М. : Домаш. б-ка, 2013. – 416 с. : іл., портр.
Володимир Мельниченко – доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки України, автор низки книг про Богдана Ступку. З-під його пера вийшов у світ ще один життєпис артиста: „Богдан Ступка: обличчям до історії". Ця книга розповідає про ролі реальних історичних персонажів, які Богдан Ступка прожив на театральній сцені й у кіно. Автор відкриває читачам творчість відомого українського актора, для якого не було почуттів, які неможливо зіграти. Дослідження театральних і кінопортретів історичних осіб, створених Ступкою, дозволяє не тільки зануритися в глибини його творчості, але й побачити ці постаті рельєфніше – масштабними чи, навпаки, в чомусь мізерними.
|
|
85.33(4УКР)6
З-14
Загребельний, Михайло Павлович. Богдан Ступка / М. П. Загребельний. – Х. : Бібколектор, 2016. – 128 с.
Річард III і король Лір, гетьман Мазепа і Тев’є-молочник, Леонід Брежнєв і Тарас Бульба… Це лише невеликий перелік ролей, які зіграв у театрі й кіно Богдан Ступка (1941– 2012) – видатний український актор, лауреат багатьох премій. У Голлівуді його порівнюють з Робертом де Ніро й Аль Пачіно. В Польщі й Росії вважають своєю зіркою, феноменом, який народжується раз на століття, на що Богдан Сильвестрович відповідав: «Я – український актор! Я собі працюю, а люди називають те феноменом. Треба працювати і чесно ставитися до роботи. Вийти на сцену і зіграти найкраще за всіх…».
|
.jpg) |
.jpg) |
792(477.411)
В 38
Веселовська, Ганна Іванівна. Більше ніж театр. Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, 2001-2012 / Г. І. Веселовська ; фото: М. Бориско, О. Ктиторчук [та ін.] ; Нац. академ. драм. театр ім. І. Франка, Укр. культур. фонд. – К. : Антиквар, 2019. – 328 с. : фот. – (100 років першій сцені України, 2020– 1920) (Театральна бібліотека). – Бібліогр. у прим.: с. 280-289. – Покажч.: с. 292-323.
Ця книга є першим узагальнюючим і комплексним виданням, присвяченим творчій діяльності Національного театру імені Івана Франка періоду керівництва ним видатним українським артистом Богданом Ступкою. Десятки нових вистав у репертуарі, десятки нових авторських імен на афіші, запрошення іменитих майстрів, численні гастрольні поїздки, відкриття нових естетичних горизонтів, відхід від стереотипних поглядів на вітчизняну класику, складні пошуки рівноваги всередині творчого колективу – усе це ввібрало життя франківців 2001 – 2012 років – часу, який сьогодні називають Часом Ступки. У книзі відсутній хронологічний принцип подачі матеріалу: кожний з трьох розділів присвячено окремому тематично – проблемному напрямку діяльності театру.
|
|
791(477)
Б 28
Батько-Ступка, Ірина Василівна. / І. В. Батько-Ступка. – К. : Ваш автограф, 2021. – 224 с. : іл., фот.
Книга "Актор № 1" – це унікальне видання – абетка про життя та творчість видатного українського актора Богдана Ступки, створене Іриною Батько-Ступка. У книзі через фотографії та роздуми розкривається особистість Майстра, його філософія, яку він називав «імпровізацією/джазом», присвячена 30-річчю Незалежності України, здійснене за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги.
|
.jpg) |
***
.jpg) |
3.3(4УКР)6
Н 35
Комітет в іменах і документах : [в т. ч. про Богдана Ступку] // Національна премія: перші лауреати / Комітет з Нац. премії України ім. Тараса Шевченка ; вид. рада І. М. Дзюба [та ін.] ; уклад.: О. О. Дейнеко ; А. Л. Качан. – К. : Україна, 2000. – С 85. : іл.
Комітет з Національної премії України вмені Тараса Шевченка видає друком третій лауреатський збірник. 2000 рік – вершинний творчий рік для перших лауреатів Національної премії. Указом Президента України високого звання Шевченківського лауреата 2000 року удостоєно 9 осіб. Їх тепло і щиро представляє новий збірник Шевченківського комітету. |
|
06(477)
Ш 37
Ступка Богдан Сильвестрович // Шевченківські лауреати 1962-2001 : енциклопед. довід. / авт. – упоряд. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюба. – К. : Криниця, 2001. – С. 528-530. : іл., портр.
Пропонований довідник – перше видання, яке знайомить читачів із лауреатами премії імені Тараса Шевченка за 1962-2001 роки. у статтях довідника подано короткі біографічні відомості, висвітлено основні віхи творчої діяльності лауреатів. Національна премія України імені Тараса Шевченка – найвища відзнака за твори літератури та мистецтва в незалежній Україні.
|
.jpg) |
.jpg) |
92 (4Укр)
І 51
Ступка Богдан Сильвестрович // Імена України : Біографічний щорічник. 2001 / Укр. академія наук нац. прогресу ; Ін-т гуманіт. дослідж. ; редкол. : В. Г. Бар'яхтар, І. Д. Безгін, В.П. Буркат [та ін.] ; уклад. : Л. Г. Андрієнко, С. А. Бакута, Т. Л. Горбань [та ін.]. – К. : Фенікс, 2002. – С. 542. : портр.
Книга містить близько 32600 біографічних довідок про життя та діяльність провідних українських діячів в галузі суспільно-політичного, духовного, економічного та господарського життя сучасної України, більшість з яких супроводжується фотографіями.
|
|
63.3(4УКР)
Е64
Томазова, Н. М. Ступка Богдан Сильвестрович / Н. М. Томазов // Енциклопедія історії України : у 10 т. – Т. 9 : Прил – С / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Ін-т історії України НАН України. – К. : Наук. думка, 2012. – С. 875.
Десятитомна енциклопедія з історії України – повне видання, яке висвітлює події, фігур і важливі історичні моменти розвитку і становлення України від давніх часів до теперішнього часу. В енциклопедії представлені відомості про видатних громадських діячів, вчених, діячів культури і мистецтва, освіти, основні історичні події Україна, охарактеризовано життя українських діячів в інших державах, подано відомості про окремих видатних людей планети, тим чи іншим чином пов'язаних з Україною та про вчених, які істотно вплинули на розвиток історичної науки. Енциклопедія історії України є працею великого колективу вчених України, в якому підбито підсумок досягнень національної історіографії.
|
.jpg) |
.jpg) |
71.4(4УКР)
Ш 37
Ступка Богдан Сильвестрович // Шевченківські лауреати 1962-2012 : енциклопед. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський ; вступ. сл. Б. І. Олійник. – Вид. 3-є, змін. і допов. – К. : Криниця, 2012. – С. 663-665. : портр. – (Програма "Українська книга").
У статтях довідника подано короткі біографічні відомості, висвітлено основні віхи творчої діяльності лауреатів. До багатьох статей додається бібліографія про творчість митців. Книгу проілюстровано фотопортретами Шевченківських лауреатів, яких нині є 623 персоналії та 8 колективів. Автор-упорядник, відомий енциклопедист М. Г. Лабінський, та видавництво «Криниця» створили оригінальну довідкову працю, показали здобутки митців-лауреатів, їхній внесок в історію вітчизняної культури. |
|
63.3 (4 УКР)
В 42
Ступка Богдан Сильвестрович (1941-2012) : актор театру і кіно, Герой України (2011) // Видатні українці : культура, мистецтво, освіта : довідник / відп. за вип., ред. М. І. Преварська. – К. : Велес, 2016. – С. 301-303.
У цьому довіднику вміщено дані про життя і творчість діячів культури та мистецтва, просвіти: педагогів, письменників, поетів, художників, артистів, співаків, композиторів та інших, хто зробив значний вклад у розвиток нашої культури і освіти, популяризацію України в світі від найдавніших часів до наших днів.
Довідник стане в нагоді всім, хто цікавиться культурною історією України, зокрема учням та студентам.
|
.jpg) |
.jpg) |
7(477)
Б 48
Береза, Роман. Богдан Ступка / Р. Береза // Береза, Р. Духовна велич України. – Л : Апріорі, 2023. – С. 404-420.
У книзі в популярній формі подано біографічні дані, опис життєвого і творчого шляху найвидатніших митців України. Письменники, співаки, артисти театру і кіно – усі вони власним життям і творчістю вагомо збагатили скарбницю як українського, так і світового мистецтва. Спираючись на цікаві біографічні факти, засобами художнього слова автор детально розкриває значущість кожної із постатей, імена яких навічно вписані в історію української і світової літератури та мистецтва.
|
Публікації у періодичній пресі про життєвий і творчий шлях Богдана Ступки
"А ставить на роль Бог" із щоденника Богдана Ступки : 27 серпня, 80 років тому, народився легендарний український актор Богдан Сильвестрович Ступка // Пенсійний кур’єр. – 2021. – 27 серп. (№ 34). – С. 11 : фот.
Астрофізик і Механтроп. Загублене інтерв’ю : до 80-річчя Богдана Ступки // Кіно-Театр. – 2021. – № 4. – С. 22-26.
Богдан Ступка: факти та невідоме // Українське державотворення. – 2022. – № 13. – С. 51-54 : фот.
Вознюк, В. Богдан Ступка у пелюстках споминів / В. Вознюк // Українська літературна газета. – 2019. – 25 жовт. (№ 21). – С. 16-17.
Коломієць, Р. Магія Ступки : 27 серпня видатний актор відзначив би 72-й день народження / Р. Коломієць // День. – 2013. – 23-24 серп. – С. 14.
Котенок, В. "Код Ступки": міжнародна і міжкультурна платформа : і Міжнародний мистецький фестиваль "Код Ступки", листопад 2021 р. / В. Котенок // Кіно-Театр. – 2022. – № 4. – С. 22-23.
Любарська, Л. Богдан Ступка. Ідентифікація генія майстра : (темат. огляд аудіовізуальних документів до 80-річчя від дня народж. актора) / Л. Любарська // Архіви України. – 2021. – № 3. – С. 209-217.
Мельниченко, В. Богдан Ступка: "Тев’є-Тевель має Бога в серці" : до 30 річчя прем’єри вистави "Тев’є-Тевель за Шолом-Алейхемом" / В. Мельниченко // Слово Просвіти. – 2019. – 26-31 груд. (Ч. 52). – С. 10-11. – Бібліогр. наприкінці ст.
Палій, О. Львівські стежки Богдана Ступки / О. Палій // Кіно-Театр. – 2025. – № 2. – С. 44-46.
Поліщук, Т. Богдана Ступку пам‘ятають : на Батьківщині легендарного актора встановили пам‘ятник / Т. Поліщук // День. – 2017. – 29 серп. – С. 2.
Саква, О. Людина гри : портрет Богдана Ступки / О. Саква // Кіно-Театр. – 2020. – № 3. – С. 29-32.
Тримбач, С. Життя як гра. Без рахунку й хронометра : [Богданові Ступці 27 серпня минає 80 літ...] / С. Тримбач // День. – 2021. – 27-28 серп. (№ 115-116). – С. 29.
Інтернет-ресурси:
Підготувала Наталія Смільгіна.