Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

“Відомий та невідомий Духнович”2018-04-24

до 215-річчя від дня народження громадсько-політичного, культурно-релігійного діяча, літератора, педагога, філософа, фольклориста Олександра Духновича

Самі здорові співайте,
А на батька пам’ятайте.
(О. Духнович Послідняя моя піснь)

Олександр Васильович Духнович народився 24 квітня 1803 р. в с. Тополі, Гуменського округу на Пряшівщині (тепер Чехословаччина) в родині священика. Початкову освіту одержав дома. У 1813 р. О. Духновича відвезли до Ужгорода для завершення початкової освіти та вступу до гімназії. У 1816 р. помер батько, мати з шістьма дітьми залишилась без засобів до існування, і найстарший, Олександр, всупереч великому бажанню студіювати землемірство, змушений був вступити до духовної семінарії в Ужгороді (1823).
Після закінчення семінарії О. Духновича призначили службовцем єпархіальної концелярії у Пряшеві. Не витерпівши жорстокої експлуатації єпархіального начальства і нужденного животіння, О. Духнович 1830 р. втік до Ужгорода. Але пряшівський епіскоп перешкодив йому влаштуватися на посаді, і О. Духнович став домашнім учителем ужгородського урядовця.
1833 року О. Духновича знову відкликали до пряшівської єпархіальної канцелярії. Незабаром він був призначений адміністратором у с. Комлоші (тепер Хмельова), а через рік священиком у с. Біловежі. Через чотири роки йому дозволили перейти до іншої єпархії, і до січня 1844 р. він працював на посаді нотаріуса консисторії в Ужгороді, а в 1844 р. назавжди переселився до Пряшева.
До подій в Угорщині 1848 р. О. Духнович поставився неприхильно, бо, як стверджує він в автобіографії, угорська буржуазія не зважала на права інших націй, не визнавала елементарних прав українців на Закарпатті. У квітні 1848 р. за освітню діяльність його було арештовано, а після звільнення письменник довгий час перебував під жандармським наглядом.
Різноманітна діяльність О. Духновича (письменник, історик, педагог, видавець, журналіст і громадський діяч) тісно пов’язана з культурним відродженням у Галичині. Письменник присвятив себе праці на користь народові, вболівав за його гірку долю і мріяв про світле майбутнє. Гостре політичне спрямування мають його драматичні твори “Добродитель перевишає багатство” (1850), “Головний тарабанщик” (1852), в яких він затаврував зрадників народу, багатіїв, високих урядовців. В історичній праці “Истинная история карпатороссов” Духнович виступив з протестом проти мадьяризації українського населення в Угорщині.
Художня спадщина О. Духновича не рівновартісна: цінніші ті твори, в яких письменник йшов від фольклору і народної мови, а не від вимог “високого стилю” з його штучною мовою.
Багато сил віддав О. Духнович на організацію сільських шкіл, народної освіти. Написав для цього педагогічні праці “Народна педагогия в пользу училищ и учителей сельских” (І ч., 1857) та “Педагогия специальная” (загублена в рукописі).
Помер О. Духнович 30 березня 1865 р. в м. Пряшеві. Поховали його в крипті Пряшівського кафедрального собору імені Іоанна Хрестителя. Вдячні нащадки пам’ятають і шанують його. Духновичу встановлено пам’ятники у Виноградові (Севлюш, 1925 р.), Хусті (1932 р.), Пряшеві (1933 р.), у його рідному селі Тополі, в Поляні і Колочаві, більшість яких виконана нашою землячкою, скульптором Оленою Мондич-Шиналі у 20-30-х роках ХХ століття. За рішенням ЮНЕСКО 2003 рік оголошено Міжнародним роком О. Духновича. Ця подія – світове визнання найбільшого, найвидатнішого культурно-освітнього діяча XIX ст.

К 84
Д 85
Духнович, Александер. Добродітель превышає богатство : игра на три дії : на честь 210. роковин народженя А. Духновича / А. Духнович ; позадслово В. І. Падяк. – Факс. вид. 1923 р. – Ужгород : Выдавательство В. Падяка, 2013. – 68 с. – (Русинське факсіміле ; кн. 1). – Назва на дод. тит. арк. : Добродътель превышаетъ богатство : игра въ трехъ дъйствіяхъ / А. Духновичъ.

Дана п’єса написана живою народною мовою ставилася на самодіяльній сцені за життя автора, була популярною на Закарпатті в 20-ті роки XX століття, досі продовжує йти на професійній сцені. 

908:821.161.25(477.87)
Д 85
Духнович, Александер. Я – русин : творы / А. Духнович ; упоряд. І. Ю. Петровцій. – Ужгород, 2010 (ПП Повч Р. М.). – 228 с. : іл. – (Народна бібліотека).

До книги ввійшли найбільш характерні художні твори О. Духновича – поетичні, прозові, драматичні, – фрагменти історичних, педагогічних та філософських праць, зразки публіцистики.

К 85.3
Х 82
Хоры на слова Александра Духновича : (присвячено 200 річчю з дня народж. О. Духновича) / упоряд. і передм. І. Латка, В. В. Паньковича. – перевид. – Ужгород, 2003. – 64 с.

Збірничок віршованих творів О. Духновича, покладених на музику відомих композиторів – нині дуже рідкісний, адже творчість поета-будителя гімнами звучить донині. Тому дане перевидання ініційоване правлінням Закарпатської організації товариства охорони пам’яток історії та культури. 

****

К 71-8
Д 85
Духнович, Александер. Автобіографія = Autobiographia : биография (Автобиография) / А. Духнович ; Тов-во “Просвіта” в Ужгородъ. Лит.-наук. оддъл. – Факс. вид. – Ужгородъ : Книгопечатня “Свобода”, 1928. – 19 с.

К 84
И 32
Избранныя сочиненія Александра В. Духновича : стихи и проза / за изданіе отвъчаетъ: Г. Мировчикъ. – Унгваръ ; Ужгородъ : Уніо, 1941. – 48 с. – (Угро-русская дешевая библіотека ; № 1).

К 85.314
Х 79
Хоры на слова Александра Духновича : выдано на день 125-лътного ювилею народженя славного подкарпатского поета-будителя. 24.IV.1803-24.IV.1928. – [Прага], [1928]. – 55 с.

К 84
D 87
Dukhnovych, Aleksander. Virtue is More Important Than Riches : a  Play in Three Acts / A. Dukhnovych ; translater E. Rusinko. – Fairview : The Carpatho-Rusyn Research Center, 1994. – 86 p. – (East European Monographs ; no. CCCXCIII ). – Текс англ., слов. мовами.

Матеріали про О. Духновича

К 83.3
В 68
Волошин, Августин. Пам’яті Олександра Духновича / А. Волошин ; ред. П. Скунць ; худож. Д. Миллий. – Ужгород : Ґражда, 2001. – 34 с. : портр.

В даному буклеті вміщено матеріали в пам’ять про письменника, відомого діяча освіти і культури, історика, священика УГКЦ – Олександра Духновича. Значення цієї непересічної особистості для національного відродження українців та його великих зусиль до  розвитку  національних культури й мови українців Закарпаття.

К 63.3
Г 12
Гаврош, Олександр Дюлович. Загадковий Духнович / О. Д. Гаврош. – Ужгород : Ліра, 2013. – 96 с. : іл. – (Post Scriptum) (Записки краєзнавчої бібліотеки Анатолія Недільського ; вип. № 6).

Авторську серію “Post Sckriptum” відомого закарпатського журналіста і письменника Олександра Гавроша відкриває його розповідь про Олександра Духновича – найпомітнішого закарпатця ХІХ століття. Для широкого читача. Серія “Post Sckriptum” – це несподіваний погляд на цікаві і маловідомі сторінки нашої історії та культури.

К 91.9
Д 85
Олександр Духнович (1803-1865) : бібліограф. покажч. /  уклад. О. Д. Закривидорога [та ін.] вступ. ст. В. С. Поп ; відп. за вип. О. І. Почекутова,  Л. З. Григаш. – Ужгород, 1995. – 282 с. : портр.

Бібліографічний покажчик “Олександр Духнович (1803-1865)” – спроба цілісного огляду літератури про життя та творчість письменника, педагога, громадсько-освітнього діяча. 

К 72
Д 85
Олександр Духнович – визначний педагог, мислитель і громадсько-політичний діяч Закарпаття : матеріали міжнар. наук. конф., присвяч. 200-річчю від дня народж. О. Духновича (Ужгород, 24-26 квіт. 2003 р.) / М-во освіти і науки України, Закарпат. облдержадмін., Ужгород. нац. ун-т, Акад. наук вищої шк. України, Укр. акад. політ. наук, Міжнар. слов’ян. акад. наук ; відп. ред. М. І. Пітюлич. – Ужгород : Вид-во УжНУ, 2003. – 336 с. : іл.

До збірника увійшли матеріали доповідей та повідомлень, виголошених на міжнародній науковій конференції, присвяченій 200-річчю від дня народження  Олександра Духновича – видатного педагога, мислителя і громадського діяча Закарпаття, відзначення ювілею якого ухвалено ЮНЕСКО.

К 74
Д 85
Олександр Духнович і освіта Закарпаття : матеріали ІІІ обл. наук.-практ. конф., присвяч. пед. і культ.-освіт. діяльності О. Духновича / Упр. освіти і науки Закарпат. облдержадмін., Закарпат. ін-т. післядиплом. пед. освіти ; за ред.  : В. В. Химинець, Л. П. Ходанич, М. І. Алмашій. – Ужгород : Інформ.-вид. центр ЗІППО, 2005. – 104 с.

Збірник складають матеріали доповідей та повідомлень, виголошених на обласній науково-практичній конференції “Олександр Духнович і освіта Закарпаття”, приуроченій до 140-річчя від дня смерті видатного педагога, просвітителя, письменника і культурно-освітнього діяча, що відбулась 17 лютого 2005 р. в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти.

К 63.31
Д 85
О. Духнович: З наукової спадщини будителя : з нагоди 200-ліття від дня народж. О. Духновича / уклад. Д. Д. Данилюк. – Факсим. вид. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2003. – 104 с. : іл. – (Обличчям до спадщини).

Історична спадщина Олександра Духновича (1803-1865) – поета, письменника, науковця, журналіста, громадського діяча – і сьогодні, у часи славного ювілею будителя, є малодоступною широкій громадськості краю. Заповнити цю прогалину покликане факсимільне видання, в якому з різних книжкових джерел відібрано історичні розвідки вченого, присвячені минулому рідного краю.

К 72
Т 89
Туряниця, Василь Васильович. Духнович духу додає : навч. посіб. / В. В. Туряниця. – Перечин : “ТУРпрес”, 2006. – 104 с.

Книга розкриває життєвий і творчий шлях видатного просвітителя, педагога, письменника, культурно-освітнього діяча Олександра Васильовича Духновича, його концептуальні положення про освіту, навчання, виховання та роль учителя у формуванні творчої особистості. Нею автор започатковує краєзнавчу серію “Видатні педагоги Закарпаття”. Видання розраховане на педагогів, студентів, учнів та широкий читацький загал. 

К 63.3
Ф 32
Федака, Дмитро Михайлович. Олександр Духнович. Сходинки у безсмертя : наук.-попул. літ. / Д. М. Федака ; Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України.  –  Ужгород : ТІМРАNІ, 2013.  –  132 с. : іл.

Дане видання у науково-популярній формі подає постать одного з найвидатніших представників історичного Закарпаття ХІХ століття – письменника (поета, прозаїка і драматурга), журналіста-публіциста, організатора шкільництва, вченого (педагога, історика, етнографа, мовознавця, філософа), священика ЧСВВ, релігійного, політичного і громадського діяча Олександра Васильовича Духновича – широкому читачеві-сучаснику як небуденну особистість, що належить не тільки своєму часові, а й вічності.

К 84-5
Ф 32
Фединишинець, Володимир Степанович. Отець Духнович : іст.-філос. роман-есей / В. С. Фединишинець. – Ужгород, 1994. – 160 с.

Роман-есей “Отець Духнович” – про видатну постать національного Відродження ХІХ сторіччя О. Духновича, який написаний у модерному ключі з відчутними елементами стилю “потоку свідомості”. 

****

К 84
Г 12
Гаврош, Олександр Дюлович. Олександр Гаврош про Григора Пинтю, Олександра Духновича, Івана Силу, Адальберта Ерделі, Августина Волошина : оповідання : для дітей мол. та серед. шк. віку / О. Д. Гаврош. – К. : Грані-Т, 2011. – 128 с. : іл. – (Життя видатних дітей).

К 66.79
Г 13
Гаджега, Ю.  (Д-ръ). Общество Духновича и русскія женщины : лекція читання 28 марта 1925 года / Ю. Гаджега. – Ужгородъ : Тип. “Школьной помощи”, 1925. – 16 с. – (Изданіе культурно-просвътительнаго общества имени Александра Духновича въ Ужгородъ ; вып. 11).

К 83.3
Г 20
Гарапко, В. Творчість Олександра Духновича (на допомогу вчителям і учням у вивченні літератури рідного краю) : наук.-дослідна робота / В. Гарапко ; Мала акад. наук Закарпаття ; Мукачів. філія (секція укр. літ-ри). – Мукачево : Карпат. Вежа, 2003. – 27 с.

К 83.3
Д 85
Олександр Васильович Духнович : пам’ятка читачу. – Ужгород : Карпати, 1965. – 12 с. – (Письменики Закарпаття).

К 83.3-8
Д 85
Олександр Духнович (1803-1865) : тези доп. наук.-практ. конф., присвяч. 125-річчю з дня смерті О. Духновича / Закарпат. обл. орг. т-ва “Знання” ; упоряд. Ю. І. Балега. – Ужгород : Патент, 1990. – 56 с. – Бібліогр. у підрядк. прим.

К 63.3
Д 85
Олександр Духнович і наша сучасність: міжнар. наук. конф., присвячена 200-літтю від дня народж. О. Духновича : тези доп. Пряшів, 20-21 черв. 2003 р. / упоряд. М. І. Мушинка ; Союз русинів-українців СР, Пряшів. ун-т, Крайовий уряд у Пряшеві, Асоц. україністів Словаччини. – Пряшів, 2003. – 64 с.

К 83.3
М 23
Манько, Михайло Олександрович. До другого варіанту “Краткой Біографії” О. В. Духновича : биография отдельного лица / М. О. Манко. – Суми : “Мрія-1” ЛТД, 1996. – 52 с.

К 71
С 69
Сочка-Боржавин, Василь Андрійович. Нашъ великій будитель Александръ Духновичъ : рожд. 24 апріля 1803 года, умеръ 29 марта 1865 года / В. А. Сочка-Боржавин, Л. Філіп-Радванський ; Ужгородськоє городськоє культурно-просвітительноє Общество им. Александра Духновича. – Ужгород, 2003. – 80 с. : іл. – Назва обкл. : Исторія Общєства им. Алєксандра Духновича 1923-2003.

К 63.3
Т 89
Туряниця, Василь Васильович. “Вождь народа знаменитий” : (штрихи до портрета О. В. Духновича) / В. В. Туряниця. – Ужгород : Ужгород. міська друк., 1993. – 15 с.

К 72
Т 89
Туряниця, Василь Васильович.  О. В. Духнович – педагог-новатор : наук. вид. / В. В. Туряниця ; Ужгород. нац. ун-т. – Ужгород : УжНУ, 2003. – 44 с.

00(477.87)
Ф 32
Федака, Павло Михайлович. Постать Олександра Духновича у діяльності крайового товариства “Просвіта” (1920-1939, 1990-2003) : наук. вид. / П. М. Федака. – Ужгород, 2003. – 27 с.

К 84
Ф 32
Фединишинець, Володимир Степанович. Духнович  кореневий : поезія в прозі. Триптих. Вірші та есеї / В. С. Фединишинець. – Ужгород : Б-чка журн. “Айно”, 2003. – 40 с. – (Сад журналу “Айно” ; 2003. Кн. 29).

***

Бенькова, Марта. Александер Духновіч як педагог і освітнїй дїятель / М. Бенькова // Русин. – 2013. – № 4. – С. 16-18.

Гаврош, Олександр. Самогубства, пожежі і... нудьга : дрібниці життя зі щоденника О. Духновича : [життя на Закарпатті у XIX ст.] / О. Гаврош // Старий Замок. Паланок. – 2012. – 15-21 берез. – С. 11.

Гомоннай, Василь. Духнович Олександр Васильович (1803-1865) / В. Гомоннай, В. Росул // Гомоннай, В. Культурно-освітні діячі Закарпаття : навч. посіб. – Ужгород : Госпрозрахунк. ред.-вид. від. Закарпат. компресінформу, 1996. – С. 3-4.

Духнович, Олександр. Состояніє русинов в Угорщині : уривки / О.  Духнович // Календар “Просвіти” на 2013 рік / Закарпат. крайове культ.-освіт. т-во “Просвіта” ; уклад. : П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2013. – С. 56-57.

Мудрий педагог : 215 років від дня народж. О. Духновича ; [про укр. письменника, просвітителя, культур. діяча] // Шк. б-ка. – 2018. – № 103. – С. 66-67 : портр.

На Закарпатті відзначають 210-річчя від дня народження Олександра Духновича : [створ. електрон. календар із основ. датами з життя будителя] // День. – 2013. – 25 квіт. – С. 8.

Павленко, Г.  Олександр Духнович – пропагандист слов’янського єднання / Г. Павленко, Н. Лабунець // Ідеї слов’янської єдності та суспільна думка на Закарпатті в ХІХ – ХХ ст. : доп. наук. семінару, присвяч. 150-річчю Слов’ян. з’їзду в Празі. – Ужгород : Колір прінт, 1999. – С. 141-147. – Бібліогр. наприкінці ст.

Пагиря, Василь. Олександр Духнович : [укр. письменник, просвітитель, культур. діяч] / В. Пагиря // Пагиря, Василь. Світочі Карпатського раю : іст. портр. греко-католиц. священиків Мукачів. єпархії. – Мукачево : Елара, 1996. – С. 47-50 : портр.

Пап, Степан. Олександр Духнович – великий борець за національну свободу та ідентифікацію карпатоукраїнців (карпаторуських) на Закарпатті в XIX столітті : [з нагоди 150-річчя із дня смерті великого будителя] / С. Пап // Срібна Земля. – 2015. – 2 квіт. –  С. 5.

Сенько, Іван. Духновичеве слово : [про укр. діяча культури] / І. Сенько // Сенько, Іван. Від часів Лаборця до сьогодення. – Ужгород : Карпати, 2012. – С. 126-138 : фот. іл.

Федака, Сергій. Його життя – приклад для нащадків : [будитель О. Духнович] / С. Федака // Вісті Свалявщини. – 2017. – 22 лип. –  С. 3 : фот.

Федака, Д. Олександр Духнович : (1803-1865) ; [про укр. письменника, просвітителя, культур. діяча] / Д. Федака // Федака, Д. Українське красне письменство Закарпаття. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – С. 73-128 : портр.

Федака, Сергій. Олександр Духнович : 150 років опісля : [відзначення 150-річчя від дня смерті будителя] / С. Федака // Неділя. – 2015. – 3-9 квіт. – С. 13.

Федака, Дмитро. Сходинки у безсмертя : (до 150-річчя смерті О. Духновича) ; [про одноймен. просвітителя, культур. діяча] / Д. Федака // Календар “Просвіти” на 2015 рік. – Ужгород, 2015. – С. 47-50 : фот.

Ференц, Надія. О. Духнович і слов’янський світ / Ференц Н. // Ідеї слов’янської єдності та суспільна думка на Закарпатті в ХІХ – ХХ ст. : доповіді наук. семінару, присвяч. 150-річчю Слов’ян. з’їзду в Празі. – Ужгород : Колір прінт, 1999. – С. 148-153. – Бібліогр. наприкінці ст.

Шелепець, Йосип. Шкільні та студентські роки Олександра Духновича : [про здобуття ним духов. сану] / Й. Шелепець // Дукля. – 2012. – № 2. – С. 49-54. – Бібліогр. наприкінці ст.

 

Інтернет-ресурси:

Духнович Олександр Васильович 

Духнович Олександр Васильович (1803–1865 рр.)

“Народна педагогія” Олександра Духновича

О.Духнович – будитель Закарпаття

“Олександр Духнович і сьогодні – Вчитель”

“Я Русин был, єсмь, и буду...”









Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-04-12

З 1 березня по 30 квітня в Україні пройде перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», який запрошує глядачів на безкоштовні покази найкращих українських стрічок сезону. Провести фестиваль у своєму місті можуть всі охочі – до співпраці запрошено кураторів кіноклубів та активістів, які можуть запропонувати простір для показів. Для цього потрібно залишити заявку на сайті проекту «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа». Права на фільми надаються для некомерційних показів.
До програми фестивалю “Нове українське кіно” увійшли: "Донбас", "Гірська жінка: на війні", "Герой мого часу", "Іній", "Брама", "Коли падають дерева", "Стрімголов".
https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/

16 квітня запрошуємо вас на завершальний показ кіноклубного фестивалю стрічки "Стрімголов". Світова прем'єра мелодрами "Стрімголов" Марини Степанської відбулася в рамках конкурсної програми 52-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах. Стрічка досліджує стосунки молодої пари: в центрі сюжету опиняється "світовідчуття негероїв у героїчні часи" – у сучасному Києві після подій Майдану. У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію „Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії „Найкращий фільм іноземною мовою”. 

Початок о 17 год.

Вхід вільний

 

2019-04-12

У 18 квітня о 16:00 в читальній залі бібліотеки відбудеться презентація книги „Іван Мацинський – український поет, перекладач та словацько-українські літературні зв’язки” за участі  працівників Державної наукової бібліотеки в Пряшеві (видавці та редактори книги) та представників Спілки українських письменників Словаччини.

Іван Миколайович Мацинський (9 квітня 1922, Меджилабірці – 14 березня 1987, Пряшів) – український поет, перекладач та видавець у Словаччині, вчений-культуролог, журналіст. Історик словацької літератури. Громадський лідер українських поселень на Прящівщині. Народився у містечку Меджилабірці на Східній Словаччині в родині залізничника. Навчався в Руській учительській семінарії у Пряшеві, Вищій школі суспільних наук у Празі та на філософському факультеті Університету ім. П.Шафарика у Пряшеві, який не закінчив – з останнього курсу з політичних мотивів був виключений. Спочатку писав російською мовою, але під впливом української літератури перейшов на літературну українську мову. Працював директором Українського національного театру, завідував Відділом української літератури Словацького педагогічного видавництва у Пряшеві. Був одним з організаторів україномовного журналу «Дукля» та Української секції Спілки письменників Словаччини, яку довший час очолював. Активно працював в громадсько-культурному житті українців Пряшівщини. Автор шести поетичних збірок, прозових творів і наукових досліджень з карпатоукраїнської літератури, перекладів із словацької та чеської мов, Зокрема: автор збірок віршів «Білі хмари» (рос. м., 1949) «Наша мова» (укр. і рос., 1956), «Зимова ніч» (укр., 1961), «Карпатські акорди» (укр., 1962), «Вінки сонетів» (укр., 1986).

 

2019-04-04

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за березень 2019 р."

2019-04-02

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-03-27

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка, присвячена Міжнародному дню театра "Театр: вчора, сьогодні, завжди".

2019-03-12

Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.

Виставка «Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.

Наступна книжкова виставка – «Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна». 
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.


 

2019-03-07

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-03-04

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.

 

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".