Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
до 85-річчя від дня народження Мирослава Скорика
Віртуальні виставки
Його музика – на віки
2023-07-12до 85-річчя від дня народження Мирослава Скорика
"Композитору насправді важко ввійти в іншу національну традицію.
Тому що, кожна місцина має свою особливість.
Для того, щоб увійти у традицію іншого народу, потрібно з десяток років.
Навряд чи це дало б позитивний результат.
Але навіть маючи таку можливість – я розумів, що моє місце у своїй країні".
Мирослав Скорик
13 липня мало би виповнитися 85 років Мирославу Скорику – композитору безмежного таланту, твори якого стали невід’ємною складовою української сучасної культури.
Нажаль, Мирослава Михайловича вже немає з нами. Але його музика залишається: щемлива "Мелодія ля-мінор", екстравагантний "Гуцульський триптих", грайлива "Не топчіть конвалій", фундаментальний "Мойсей".
Мирослав Скорик: 11 цікавих фактів з життя і творчості Маестро.
1. Мирослав Скорик – чи не найвідоміший у світі сучасний український композитор.
Окрім академічних творів, в його доробку чимало естрадних пісень та, як це говорять зараз, саундтреків до фільмів. Його "Мелодія ля-мінор" для скрипки вважається у світі уособленням зраненої і ніжної душі України; ця мелодія перекладена для різних інструментів — від бандури до флейти. Відома і її вокальна версія: її зокрема виконувала Злата Огнєвич. А на початку війни Оля Полякова записала пісню "Колискова" на цю музику.
2. Мирослав народився в родині українських інтелігентів у Львові.
Родина Скорика відігравала значну роль в суспільному житті Галичини. У його роду були суспільні діячі, просвітники, правники, представники науки, культури й мистецтва.
3. Мирослав Михайлович Скорик — внучатий небіж Соломії Крушельницької (тобто, вона сестра його бабусі).
Саме Соломія, так би мовити, "відкрила" юного Мирослава. Якось в гостях у великої співачки 5-річний хлопчик зазначив, що її фортепіано "фальшивить" — він не знав, що для вокалістів інструмент налаштовують на півтону нижче. Крушельницька здогадалася, що у небожа абсолютний слух, і порадила його бабусі віддати хлопця вчитися музиці.
4. Коли Мирославу було 9 років, його сім’ю репресували й заслали до Сибіру.
Сам композитор згадує, що в ті часи його більше цікавив футбол, але на прохання батька він все ж таки продовжив здобувати музичну освіту. "Коли мені виповнилося 13, щось до мене промовило, і я за 4 роки закінчив музичну семирічку", – згадував він опісля.
5. Під час навчання у Львівській державній консерваторії на початку 60-х хлопець організував ВІА "Веселі скрипки", для якого писав естрадні пісні.
Написана ним в ті часи "Не топчіть конвалій" стала першим твістом не тільки в Україні, але й по всьому СРСР.
6. У 1964 році Мирослав Скорик створює музику до кінострічки Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" і стає відомим на всю країну.
Параджанов обирав серед кількох кандидатів, але вибрав композитора-початківця, сказавши: "Він правильно відчуває магію гір". І не помилився. Шедевральний фільм супроводжувався такою ж шедевральною музикою. На хвилі успіху стрічки композитор написав "Гуцульський триптих", який пролунав на весь світ.
7. Сучасник Левка Дутківського і Володимира Івасюка, Скорик доклався і до написання музики до фільму "Червона Рута" – першого радянського мюзиклу з Софією Ротару і музикантами "Смерічки". Ротару виконує у фільмі шлягер Скорика "Намалюй мені ніч".
8. Скорик одним із перших почав популяризувати джазову музику в СРСР, хоча ніколи не зараховував себе до революціонерів чи бунтарів.
9. Найвідоміша його "Мелодія ля-мінор" написана до фільму "Високий перевал" на прохання кінорежисера Володимира Денисенка.
Фільм 1981 року розповідає про повоєнні роки в Галичині через призму однієї родини. Радянська цензура заборонила показували українських націоналістів з симпатією (що хотів зробити Денисенко). Тому він звернувся до Скорика з проханням написати таку музику до кінострічки, яка могла б "розказати" глядачеві те, чого не можна показати. Уперше твір прозвучав для флейти й фортепіано, а згодом композитор зробив перекладення для скрипки з фортепіано, скрипки з оркестром.
10. У 1989 році Мирослав Скорик став головою журі першого фестивалю "Червона Рута".
Дипломантами фестивалю стали Тарас Чубай, Марічка Бурмака, Сестричка Віка, "Брати Гадюкіни" і "Кому вниз".
11. Вистава "Мойсей" на музику Скорика (2001) – перший в Україні музичний твір, схвалений самим Папою Римським і фінансований Ватиканом.
Ювілейний творчий вечір Мирослава Скорика.
8 грудня 2013 року. Івано-Франківська обласна філармонія.
Диригує автор. Солістка Богдана Півненко (скрипка).
З творчого доробку Мирослава Скорика
.JPG) |
85.977(4УКР)
С 44
Скорик, Мирослав Михайлович. Мелодія з музики до кінофільму "Високий перевал" [Ноти] : для скрипки і фортепіано = Melody from music to film "The High Pass" : for violo and piano / комп. М. М. Скорик. – К. : Муз. Україна, 1995. – 6 с. : іл. – (Українська музика. Ukrainian music)
Мирослав Скорик написав цей твір у 1982 році для фільму "Високий перевал", який розповідає про воєнні роки на Галичині. "Мелодія ля-мінор" досі є візитною карткою композитора та одним з найпопулярніших його творів. Водночас це неофіційний гімн України: "Мелодію" часто можна почути у виконанні оркестру в державні дні пам’яті.
|
|
85.97(4УКР)
С 44
Скорик, Мирослав Михайлович. Мойсей [Ноти] : опера на дві дії, п'ять картин із прологом та епілогом : клавір / М. М. Скорик ; лібрето за однойменною поемою Івана Франка : Б. М. Стельмах, М. М. Скорик ; вступ. ст. Л. Кияновська ; худ. оформ. Ю. Кудь. – К. : Муз. Україна, 2006. – 240 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).
"Мойсей" – опера за однойменною поемою Івана Франка, яку композитор створив 20 років тому. Прем’єра відбулася 2001 року у Львівській опері, а профінансував і підтримав постанову Папа Іоанн Павло II, який прилетів на прем’єру. Сам композитор говорив, що це одна з найсучасніших його опер, написана просто й доступно, і натхнена сьогоднішнім днем. Кілька років опера "Мойсей" йшла на сцені Національної опери в Києві.
Любов Кияновська:«Опера «Мойсей» Мирослава Скорика па лібрето Богдана Стельмаха та Мирослава Скорика відкрила друге сторіччя існування Львівського академічного театру опери і балету, що від 2000 р. носить ім’я Соломії Крушельницької. Прем'єра відбулася 23 червня 2001 р. під орудою самого автора. Декілька наступних вистав проходили у знаменні для Львова дні – під час перебування Святішого Отця у древньому місті. Папа Римський навіть побажав під'їхати до оперного театру та поблагословив увесь творчий колектив, хоча це не передбачалося програмою його візиту, Отже, спектакль став ще в одному плані унікальним – це єдиний музично-театральний твір в Україні, який отримав Папське благословення».
|
 |
.jpg) |
85.95
С 44
Скорик, Мирослав Михайлович. Камерно-інструментальні твори [Ноти] : у 2 зошитах: зошит перший: твори для фортепіано : [партитура] / М. М. Скорик. – К.: Муз. Україна, 2012. – 156 с. – (Програма”Українська книга”)
Камерно-інструментальна музика Мирослава Скорика – видатного композитора, Героя України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка – здобула визнання виконавців і слухачів у нашій країні та за її межами. Нове видання охоплює найяскравіші композиції, створені у різні роки. Деякі твори публікуються вперше.
Творчий стиль композитора відзначає висока духовність, широке семантичне поле музичної образності, особлива енергетична наповненість інтонаційного змісту, яскравість вислову, витонченість фактури, володіння музичною формою.
У першому зошиті представлені композиції для фортепіано. Твори Мирослава Скорика належать до національної класики, є окрасою концертного та педагогічного репертуару.
|
|
85.95
С 44
Скорик, Мирослав Михайлович. Камерно-інструментальні твори [Ноти] : у 2 зошитах: зошит другий: твори для скрипки і фортепіано : [партитура] / М. М. Скорик. – К.: Муз. Україна, 2012. – 108 с. – (Програма ”Українська книга”)
Нове видання творів видатного українського композитора Мирослава Скорика охоплює найяскравіші композиції для скрипки та фортепіано, що стали основою навчального та концертного репертуару скрипалів. Деякі твори друкуються вперше. У другому зошиті представлені композиції для скрипки і фортепіано. Твори Мирослава Скорика належать до національної класики, є окрасою концертного та педагогічного репертуару.
|
 |
.jpg) |
Скорик, М. "Карпатський концерт" [Електронний ресурс] : [відеопартитура] / М. М. Скорик ; YouTube. – Режим доступу : https://bit.ly/438eTEy
Музикознавці вважають, що саме "Карпатський концерт" – знаковий твір Скорика, що демонструє його геній і прихильність до традицій авангардної європейської музики. Це концерт для великого симфонічного оркестру, який композитор написав 1972 року. Саме цей твір приніс Мирославу Скорику світову славу.
|
Матеріали про життєвий і творчий шлях Мирослава Скорика
|
85.31(4УКР)
К 46
Кияновська, Л. О. Мирослав Скорик: людина і митець / Л. О. Кияновська ; ред. В. Сивохіп. – Л. : Незалежний культурологічний журнал ”Ї”, 2008. – 592 с. : іл. – Бібліогр.: с. 584-588 та у підрядк. прим.
Монографія Любові Кияновської присвячена одній з найяскравіших творчих постатей,що репрезентують український духовний доробок з другої половини двадцятого сторіччя – Мирославові Скорику. Відомий композитор, теоретик, педагог, митець надзвичайно широкої амплітуди, виняткова роль якого у формуванні українського мистецтва від 1960-х років і до сьогодні не викликає сумніву ні в кого, хто уважно і доброзичливо стежить за панорамою української культури, як і не викликає сумніву непересічність його особистості.
|
.JPG) |
 |
Івахова, Катерина. Фортепіанна творчість Мирослава Скорика [Електроний ресурс] : (художньо-дидактичний концепт) / К. Івахова ; М-во освіти і науки України, Хмельниц. гуманіт.-пед. акад. –Хмельницький : ПП ”Медобори-2006”, 2013. – Бібліогр.: с. 195-213. – Режим доступу : https://tinyurl.com/mt6hpwjk. – Оригінал друкованого документу зберігається в НБУ ім. Ярослава Мудрого. Монографію присвячено фортепіанній творчості видатного музиканта, Героя України Мирослава Скорика. Уперше на прикладі фортепіанної музики композитора обґрунтовано категорію художньо-дидактичного концепту в музичній творчості. Висвітлено історико-соціальні та індивідуально-психологічні засади фортепіанної творчості Мирослава Скорика. Проаналізовано художньо-дидактичні особливості фортепіанного репертуару композитора, створеного на фольклорній, класичній, джазовій основі. |
|
8.071(477)"19/20"
К 46
Кияновська, Л. О. Мирослав Скорик / Л. О. Кияновська. – Х. : Час читати 2021. – 128 с.: іл.
Однією з найяскравіших особистостей української культури другої половини ХХ – перших десятиліть ХХІ ст. був композитор і музикант Мирослав Скорик (1938 – 2020). Його унікальний ”життєвий проєкт” вмістив у себе так багато вершинних досягнень у різних сферах музичної культури, що видається дивовижним, як могла одна людина – навіть впродовж доволі тривалого часового відрізку понад півстоліття! – здійснити такий об’ємний творчий чин. Мабуть, одним з ”ключів”, яким можна відкрити таємницю його мистецьких звершень, була гуманістична спрямованість усіх помислів, потреба писати ”для людей”, а не для того, щоби показати і прославити себе.
|
 |
.jpg) |
85
М 65
Скорик Мирослв Михайлович : [відомості про життя та творчий доробок композитора] // Мистецтво України: біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. – К. : Укр. енциклопедія, 1997. – С. 543-544.
|
|
85.31(4УКР)
К46
Кияновська, Л. О. Мирослав Скорик : [про життя та творчість композитора] / Л. О. Кияновська // Кияновська, Л. О. Українська музична культура : (навч. посіб.) [для вищ. навч. закл. культури і мистецтв І-ІІ рівнів акредитації] / М-во культури і мистецтв України, Держ. метод. центр навч. закл. культури і мистецтв України. – К. : ДМЦНЗКМ, 2002. – 164 с. – Бібліогр.: с. 160-162.
Посібник розрахований на студентів музичних училищ, гуманітарних факультетів університетів та інститутів, всіх, хто цікавиться музичною культурою нашого народу. Матеріал подано таким чином, що він природньо включається у весь комплекс гуманітарних дисциплін, особлива увага приділяється взаємозв’язкам музичної культури з вітчизняною літературою, а також обгрунтовуються історичні етапи розвитку, особливості національної ментальності в становленні професійної композиторської школи, що дозволить фактичний і аналітичний матеріал окремих монографічних і загальних тем використовувати в курсах “Українська література”, “Історія”, “Народознавство”.
|
.JPG) |
.JPG) |
85.313(4УКР)
М 92
Муха, А. І. Композитори України та української діаспори : [довідник] : [в т. ч. про творчість М. Скорика] / А. І. Муха. – К. : Муз. Україна, 2004. – 352 с.
В алфавітному порядку наведено композиторів, в стислій формі викладено характеристику їхньої творчості. Довідник про всіх українських композиторів від давнини до сьогодення (понад 1000 імен). Кожна стаття містить стислі біографічні відомості, список творів (вказані рік написанні і виконавський склад) і основну літературу про даного автора. Попри деякі неточності, є на сьогодні найповнішим довідниковим виданням про українських композиторів.
|
|
63.3(4УКР)
Е 64
Сікорська, І. М. Скорик Мирослав Михайлович [Електронний ресурс] : [персоналія] / І. М. Сікорська // Енциклопедія історії України : Т. 9 : Прил–С / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; ред. рада В. М. Литвин [та ін.] ; редкол. В. А. Смолій [та ін.]. – К. : Наук. думка, 2012. – С. 612 : портр. – Режим доступу : http://www.history.org.ua/?termin=Skoryk
|
.jpg) |
 |
85.313(4УКР)
Б 48
Березка, А. К. Відомі композитори України : [в т. ч. про творчість М. Скорика] / А. К. Березка ; редкол. Г. Б. Мунін [та ін.]. – К. : ФОП "Мунін Г. Б.", 2016. – 368 с. : іл., портр.
У виданні представлено відомих композиторів, які здійснили помітний внесок у розвиток музики в Україні, чиї здобутки у сфері музичної культури виходять за суто національні межі. У стислій формі наведено відомості про життя та творчий доробок композиторів, які працювали і працюють для України від давніх часів до наших днів.
|
 |
78(477)
В 48
Винницька, Я. Ковчег : музика [Електронний ресурс] : [в т. ч. про творчість М. Скорика] / Я. Винницька, М. Р. Стех, Р. Гавалюк ; Укр. культур. фонд. – Л. : Ковчег, 2020. – 52 с.: іл. – Режим доступу : https://tinyurl.com/djuej9bs
Ця книга – путівник по українській музичній спадщині від архаїчних колядок до «Червоної Рути». Тут зібрані усі найзнаковіші постаті українського музичного пантеону, унікальні музичні артефакти, цікаві історії з життя українських композиторів.
|
 |
| Колаж Катерини Дендюк |
 |
“Обрані часом” – так називається авторська серія психологічних портретів Володимира Слєпченка.
До неї входить галерея портретів славетних українців.
Серед них і постать Мирослава Скорика.
Всю галерею портретів славетних українців можете переглянути за посиланням.
|
|
Конкурс, присвячений пам’яті Мирослава Скорика
«Всеукраїнський композиторський конкурс імені Мирослава Скорика» організовує і проводить КЗ ЛОР «Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика» у співпраці з Департаментом з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА за підтримки Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради. Партнер Конкурсу – Львівська організація Національної Спілки композиторів України (ЛОНСКУ).
Конкурс, який відбуватиметься раз на два роки, започатковано у Львові 2021 році і присвячено пам’яті видатного українського композитора Мирослава Скорика. Головним завданням Конкурсу є підтримка і промоція симфонічної творчості нової ґенерації молодих українських композиторів, збереження та розвиток традицій національної композиторської школи, яскравим представником якої є Мирослав Скорик.
Повна інформація про Конкурс за посиланням: https://bit.ly/3IdpMN4
|
 |
***
Василенко, Ю. Проект ”Три С”. Феноменологія творчого духу Мирослава Скорика: креативний проект ”Три С”: Скорик – Станкович – Сильвестров” / Ю. Василенко // Музика. – 2017. – № 2. – С. 29-31
Гармаш, В. В Україні буде держпремія імені Мирослава Скорика : її розмір дорівнюватиме Шевченківській і Довженківській преміям / В. Гармаш // Високий замок. – 2021. – 30 квіт.-2 трав. (№ 34). – С. 5
Данильчук, П. Нічого, крім музики: композитор М. Скорик. Його творчість репрезентує класичну музику сучасної України / П. Данильчук // Пенсійний кур’єр. – 2018. – 13 лип. (№ 28). – С. 11
Кияновська, Л. ”Букет концертів” Мирослава Скорика / Л. Кияновська // Музика. – 2007. – № 6. – С. 25
Кияновська, Л. Опера «Мойсей» та її творець : [передмова] / Л. Кияновська // Скорик, М. М. Мойсей [Ноти] : опера на дві дії, п'ять картин із прологом та епілогом : клавір / М. М. Скорик ; лібрето за однойменною поемою І. Франка : Б. М. Стельмах, М. М. Скорик. – К. : Муз. Україна, 2006. – С. 5-11.
Клейменова, О. Мирослав Скорик: "Якщо композитор є професіоналом, він повинен творити в усіх жанрах" / О. Клейменова // Віче. – 2013. – № 13. – С. 68-69 : фот. кольор.
Клейменова, О. Мирослав Скорик: ”У вітчизняних композиторів є потенція для створення гарних вистав” / О. Клейменова // Віче. – 2011. – № 11. – С. 56-57 : фот. кольор.
Кушнірук, О. Феномен Мирослава Скорика / О. Кушнірук // Слово Просвіти. – 2013. – 17-23 жовт. (Ч. 41). – С. 9
Лісецький, С. Цей фортепіанний концерт мене особливо вразив : назустріч славному ювілею композитора Мирослава Скорика / С. Лісецький // Культура і життя. – 2018. – 13 квіт. (№ 15). – С. 6
Моя професія - створювати мелодії...: до 80-річчя від дня народж. М. М. Скорика (1938), укр. композитора / підгот. Я. Шлапак // Демократична Україна. – 2018. – 13 лип. (№ 28). – С. 13
Пам’яті Мирослава Скорика: 13 липня укр. композиторові, диригенту, педагогу минуло б 82 роки // День. – 2020. – 10-11 лип. (№ 127-128). – С. 8
Спочив у бозі великий українець, маестро-епоха, маестро-мелодія... : помер Мирослав Скорик // Українська літературна газета. – 2020. – 5 черв. (№ 11). – С. 20.
Стельмашевська, О. Проект “Три С”: Мирослав Скорик, Євген Станкович і Валентин Сильвестров : корона “Дня ”за новий формат просування найкращих досягнень сучасного українського музичного мистецтва / О. Стельмашевська // День. – 2017. – 28-30 груд. – С. 22.
Титова, М. Грані пам‘яті і самопізнання музики : про знакового композитора Мирослава Скорика, звуки японської бамбукової флейти та романси на вірші китайської поетеси XI століття Лі Цін-Чжао / М. Титова // Україна молода. – 2020. – 20 жовт.(№ 100). – С. 12
Тримбач, С. Напрацьоване для вічності : композитор М. Скорик був генієм. Таким лишається, таким буде завжди / С. Тримбач // День. – 2020. – 10-11 лип. (№ 127-128). – С. 9.
Інтернет ресурси:
Підготувала Марія Гумен.
Новини
2025-08-25
25 серпня своє 85-річчя святкує відомий літературознавець, критик, доктор філологічних наук, професор Микола Жулинський. З цієї нагоди пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Літературні меседжі Миколи Жулинського".
2025-08-25
Запрошуємо вас на лекцію "Герої нашого часу", присвячену Дню пам'яті захисників України, яка відбудеться 28 серпня о 17:00. Лектор: доктор філософії, вчитель історії Юрій Офіцинський.
Запрошуємо вас на лекцію "Герої нашого часу", присвячену Дню пам'яті захисників України, яка відбудеться 28 серпня о 17:00. Лектор: доктор філософії, вчитель історії Юрій Офіцинський.
2025-08-22
Шановні користувачі, новинки Відділу обслуговування чекають на вас.
2025-08-18
У понеділок, 25 серпня, о 17:00, в читальній залі нашої бібліотеки, презентують нову збірку письменниці зі Львова Роксолани Жаркової «Розсипані кордони». У цій книжці короткої прози авторка дає силу жіночому голосу говорити про важливе, майже інтимне. Тут кордон між країнами стає фізичним кордоном людини, її емоційною граничністю. Ця межовість дуже відчутна після втрати дому, коли життя перетворюється на збирання себе по крихтах в умовах складних досвідів. «Ці досвіди важко ословлюються, вони до болю загострюють чуття, вони проникають під шкіру, безнадійно розсипаються, самотньо губляться серед трагічної буденності, але їх потрібно відрефлексувати, щоб жити далі», – вважає письменниця. В Ужгороді зустріч модеруватиме головна редакторка обласної бібліотеки Іванка Когутич-Гаврош.
У понеділок, 25 серпня, о 17:00, в читальній залі нашої бібліотеки, презентують нову збірку письменниці зі Львова Роксолани Жаркової «Розсипані кордони». У цій книжці короткої прози авторка дає силу жіночому голосу говорити про важливе, майже інтимне. Тут кордон між країнами стає фізичним кордоном людини, її емоційною граничністю. Ця межовість дуже відчутна після втрати дому, коли життя перетворюється на збирання себе по крихтах в умовах складних досвідів. «Ці досвіди важко ословлюються, вони до болю загострюють чуття, вони проникають під шкіру, безнадійно розсипаються, самотньо губляться серед трагічної буденності, але їх потрібно відрефлексувати, щоб жити далі», – вважає письменниця. В Ужгороді зустріч модеруватиме головна редакторка обласної бібліотеки Іванка Когутич-Гаврош.