Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Майстер неповторної внутрішньої сили

2020-07-09
до 120-річчя від дня народження Тодося Осьмачки
Тодось Осьмачка (Осьмачка Теодосій Степанович) — видатний український письменник, поет, прозаїк, перекладач.
 
Народився Тодось Осьмачка 4 (16) травня 1895 року в селі Куцівка на Черкащині в родині сільського робітника Степана, який працював у маєтку поміщика Терещенка, а потім самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. З великого гурту своїх дітей батько спромігся дати середню освіту лише найстаршому синові — Тодосю. Вищу Осьмачка здобував уже самотужки. Замолоду Осьмачка вчителював у народних школах. Під час світової війни за свою поему «Думи солдата» був відданий під військово-політичний суд. Але революція внесла свої корективи. З 1920 року він інструктор з підготовки робітників освіти в Кременчуку. Навчається в Київському Інституті народної освіти (так тоді звався університет). У студентські роки почалася його участь у літературному житті. Спершу він був членом Асоціації Письменників (АСПИС), яку очолював Микола Зеров, а потім «Ланки» (МАРС), до якої входили Г.Косинка (найближчий товариш Осьмачки), Б.Антоненко-Давидович, Є.Плужник, В.Підмогильний.
Перша збірка поезій Т.Осьмачки «Круча» з’явилася друком 1922 року, засвідчивши «може, одну з найнадійніших сил», писав С.Єфремов у «Історії українського письменства». Її відзначала глибина образності, блискуча народна мова та епічний стиль дум. 1925 року виходить друга книжка поезій — «Скитські вогні», яку можна було б назвати гімном українському степові.
Осьмачка Теодосій Степанович – автор збірок „Круча” (1922), „Скитські вогні” (1925), „Клекіт” (1929), „Сучасникам” (1943), поеми „Поет” (1947,1954), „Китиці часу” (1953), „Із-під світу” (1954), трьох повістей: „Старший боярин” (1946), „План до двору” (1951), „Ротонда душогубців” (1956).
Поет прагне образно простежити історичний шлях України — пройти «по шляху віків» і таким чином усвідомити, куди ж летить нове століття, і як буде стелитися доля українського народу. Поета огортають тривожні передчуття нових кривавих збурень, які зачаїлися в ідилічних пейзажах. Та він зберігає віру в можливість утримання рівноваги завдяки утвердженню сильного «Сьогодні». Однак те «сьогодні» накочується на нього страшними звістками із рідного села Куцівки від батька, який просить чим-небудь допомогти, бо в селі голод, а вози з мертвими риплять сільськими дорогами, як журавлі. Осьмачка-студент також голодний і обдертий, з мізерним заробітком за вчителювання в одній із київських шкіл, вимітає цвілі крихти хліба з шухляд, і прагне виповісти гірку пісню рідного села:
 
А ті ж крихти, в ногах живі,
З стола небес
Хай рідний вітер на папір
Мені зідме!
 
Разом із побратимами з «Ланки» Тодось Осьмачка поділяє біль і тривогу за долю українського села. Любить і поважає Павла Тичину, щоправда не раз дорікаючи йому за незрозумілі компроміси. Радить «взяти у торбину запасу та ходити по селах, а потім уже комінтерн воспівати. А то добре, сидівши в Києві, обклавшись книжками, бути революціонером». На останній закид Тичина образився. Можливо й через те, що Тодось Осьмачка дорікав йому за помітне «позичання» в нього образів. 1922 року Тичина записав: «Осьмачку не люблю. Хай собі він буде геній, а не я — не в тім річ».
Останньою книгою Осьмачки, яка була надрукована в підрадянській Україні, була збірка «Клекіт» (Київ, 1929). Вона побачила світ у розпал підготовки процесу над українською інтелігенцією — Спілкою Визволення України, коли ідеологічний прес затискав індивідуальну свободу творчості, до абсурду були розпалені літературні суперечки.
У цій збірці Осьмачка друкує вірш «Деспотам», в якому звертається до закутого в ланці, працьовитого свого народу, який годують у казармах на заріз і чию працю забирають «розбоєм в білий день», передрікає йому падіння «під кригу ланцюгів» і спів «присмаглими губами чужих пісень із городів». Осьмаччині книжки підтвердили прогноз Сергія Єфремова про нього, як про «одну з найнадійніших сил» серед тодішнього літературного молодняку. Після Шевченка, він вище за будь-кого іншого підняв у поезії могутній і трагічний образ українського селянства, що було найбільшою рушійною силою революції, а потім стало найбільшою її жертвою… Цій трагедії він надав космічних вимірів.
На творчість Феодосія Степановича Осьмачки значно вплинув символізм і експресіонізм. У пізніх поетичних збірках помітно вплив неоромантизм. У своїх творах Феодосій Степанович Осьмачка особливу увагу приділяв українським народним традиціям, етнографії.
У 1930 році ще вийшов друком Осьмаччин переклад Шекспірового «Макбета», а поему «Дума про Зінька Самгородського» так і не була надрукована. Пізніше вона ввійшла до збірки «Сучасникам» (1943). Тим часом криваві тридцяті роки вже забрали перших близьких друзів поета — Григорія Косинку, Дмитра Фальківського, Валеріана Підмогильного. Хвиля доносів у вигляді літературно-критичних статей затаврувала й самого Осьмачку: «ворог народу», «бандит». Він розумів, що на нього чекає трагічна доля його друзів. Рятуючись від репресій, Осьмачка пробирається на Поділля, маючи намір нелегально перейти через польський кордон. Його заарештовують і відправляють під конвоєм аж у Свердловськ, але дорогою Тодось Степанович втікає і знову прямує на Поділля з тим самим наміром. Цього разу його відправляють в тюрму за звинуваченням у шпигунстві.
Очікуючи цілком ймовірну кулю в потилицю, Осьмачка приймає останнє рішення — боротися далі, але «не засобом сили, а засобом слабості» і симулює божевілля. Його переводять в психіатричну лікарню в Києві. Усю моторошність тієї ситуації пізніше він змалював у повісті «Ротонда душогубців» (1956).
1943 року у Львові він видає свою четверту книжку «Сучасникам». 1944 року Осьмачка пише повість «Старший боярин» — першу світлу книгу, позбавлену страшних картин пекельного та жорстокого життя. Однак лише через рік поет повертається у «прокляті роки» у поемі «Поет», сповненої особистісними враженнями й переживаннями круговерті репресій. 1947 року поема на 23 пісні вийшла в світ у чудовому мистецькому оформленні художника М.Дмитренка з присвятою «Пам’яті єдиного мойого друга і найблагороднішої людини між людьми, мені знаними, мойого батька Степана Осьмачки».
У 1953 році вийшла збірка «Китиці часу», де було зібрано вірші 1943—1948 рр. Після цього письменник ще активніше працює у жанрі прози: повість «План до двору» (1951), книжка «Ротонда душогубців» (1956), перекладає О.Уайльда і У.Шекспіра, виступає з есеїстичними роздумами про Шевченка й природу мистецької діяльності. Однак нерозуміння земляків-критиків, глуха й байдужа читацька аудиторія, до якої апелював Тодось Осьмачка в надії зібрати кошти на видання своїх творів, посилювали відчай і безвихідь письменника. У своїх мандрівках по світу він ніколи не зупинявся, переслідуваний, немов хворобою, страхом розправи над ним агентами КДБ. Переїхавши з Німеччини до США Тодось Осьмачка прагне зосередитися на творчих справах. Часто виступає перед українськими громадами, та страх і підозри змушують його знову зриватися з місця, й переїжджати від країни до країни.
6 липня 1961 року на одній з вулиць Мюнхена він упав під ударом нервового паралічу. Стараннями друзів його літаком перевозять до США і кладуть на лікування в психіатричну лікарню «Пілгрім Стейт Госпітал» поблизу Нью-Йорка. Та вийти з госпіталю хворому поетові, який вимріював нову збірку поезій і афоризмів «Людина між свідомістю і природою», не судилося.
7 вересня 1962 року на 67 році життя Тодось Осьмачка помер.

 

 
84(4УКР9)6
О 79
Осьмачка, Тодось Степанович. Китиці часу 1943 - 1948 : [поезія] / Т. Осьмачка. – Німеччина : Вид-во "Укр. вісті", 1953. – 132 с.
«Китиці часу» повертаються своїм новим і найбільшим аспектом. У них зібранапоезія людини. Тільки висловлена мовою нашого часу.
 
84(4укр)6
О 79
Осьмачка Тодось Степанович. Їз-під світу : поетичні твори / Т. С. Осьмачка. – Нью-Йорк :  Українська Вільна Академія Наук у США, 1954. – 313 с.
Усі твори, що передують пісням у «Поеті», чи вони складаються з одного рядка, чи мають цілий сюжет, — ориґінальні авторові. Це стосується так само й до слова «проясень». Нема чого й казати, звичайно, що всі художні зміни в тексті поезій і поем проти попередніх видань теж авторові.
 
84(4укр)6
О-79
Осьмачка, Тодось Степанович. Поєзії / Т. С. Осьмачка ;  упоряд. та приміт. Л. Р. Світайло ; передм. М. Г. Жулинського. –  К. : Рад. письменник, 1991. – 252 с.
Тільки зараз, через багато десятиріч, широкий загал має змогу познайомитись із творчістю талановитого українського поета Тодося Осьмачки (1895 -1962). У тридцятих роках його не раз заарештовували, катували на допитах. Завдячуючи щасливому випадкові, він опинився на волі, згодом виїхав на Захід, де написав ще чимало чудових творів і серед них відому поему – «Поет». Книга містить його найкращі вірші та поеми.
84(4укр)6
О 79
Осьмачка Тодось Степанович. Хто : поезії : для ст. шк. віку / Т. С. Осьмачка ; упоряд. та приміт. Л. Р. Світайло ; передм. М. Г. Жулинського.  – К. : Веселка, 1995. – 206 с.
Про особисту драму і драму рідного народу, понівеченого сталінським терором, йдеться у віршах талановитого українського поета, який пройшов пекельні кола репресій, круті емігрантські дороги життя, і загинув на чужині, у США. Поет образно простежує історичний шлях України, прагне усвідомити, куди ж летить новий вік і як простелиться доля українського народу. До збірки увійшли найкращі поетичні твори Тодося Осьмачки.
 
84(4УКР)6
О-79
Осьмачка, Тодось Степанович. Старший боярин ; План до двору : романи / Т. С. Осьмачка ; підгот. текстів, передм. С. П. Пінчук. – К. : Укр. письменник, 1998. – 239.
«Старший боярин» Тодося Осьмачки – це модерна, сюжетно насичена повість, у якій наявні психологізм, містичність і романтичні тенденції. Гордій Лундик приїжджає з учительської семінарії до тітки у село, і тут починаються його пригоди: заплутана історія нічних привидів, небезпека і, звісно ж, кохання. Любов і справедливість традиційно перемагають у фіналі.
84(4укр)6
О 79
Осьмачка Т. С. Поезії. Повісті : Старший боярин ; Ротонда душогубців /  Т. С. Осьмачка.  –  К. :  Наук. думка,  2002. –  424 с.
В книзі зібрано найкращі поетичні твори Тодося Осьмачки а також дві повісті.
84(4УКР)6
О-79
Осьмачка, Тодось Степанович. Ротонда душогубців : оповідання / Т. С. Осьмачка ; післямова М. Ф. Слабошпицький.  – К. : Укр. письменник,  2008.  –  288 с.
Коли 1956 року на Заході вийшла друком «Ротонда душогубців» – книжка відомого українського письменника Тодося Осьмачки – то не могло бути й мови про те, щоб видати цю книжку на батьківщині. Бо хоча в Радянському Союзі панувала «хрущовська відлига», комуністичним вождям зовсім не була потрібна правдива сповідь про те, як знищувався український народ, як ДПУ, НКВС та інші «служби» розпинали Україну. Правда – це є правда, її не можливо пристосувати до чиїхось інтересів і уподобань. Тому тільки зараз більшість з нас відкриває для себе творчість Тодося Осьмачки, письменника, який писав правду.

 

Публікації про життя та творчість Тодося Осьмачки

 

84(4УКР)6
С47
Слабошпицький, Михайло Федотович. Поет із пекла : романи / М. Ф. Слабошпицький. – К. : Грамота, 2008. – 832 с. : портр., фот. – (Бібліотека Шевченківського комітету). – Бібліогр.: с. 829.
До книжки відомого українського письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка ввійшли три епічні твори. Роман-есе «Марія Башкирцева» розповідає про трагічну долю талановитої української художниці XIX ст. М.К. Башкирцевої. «Українець, який відмовився бути бідним» ? про видатного українського бізнесмена й мецената з Канади Петра Яцика. «Поет із пекла» ? роман-біографія про призабутого талановитого поета 20-50 років XX ст. Тодося Осьмачку.
83.3(4УКР9)6
Б26
Барчан, Валентина Володимирівна. Творчість Теодосія Осьмачки в контексті стильових та філософських вимірів ХХ століття : монографія / В. В. Барчан ; Ужгород. нац. ун-т. – Ужгород : "ТІМРАNІ", 2008. – 434 с.
Про Т. Осьмачку написано чимало. Авторка все сумлінно зібрала, систематизувала за часом і простором, виокремивши найцікавіші спостереження й оцінки творінь загадкової музи цього майстра. Завдяки науковій сміливості авторки Т Осьмачка постав перед нами невід’ємною частиною національної культури, співцем національної долі, деміургом неповторного художнього світу.
83.3(4УКР9)6
Б 61
Біляїв, Володимир Іванович "На неокраянім крилі ..." = "On unclipped wing..." : (Штрихи до літературних портретів західної діаспори) / В. І. Біляїв ; передм. В. В. Оліфіренко ; Український культурологічний центр , Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка. – Донецьк : Сх. вид. дім, 2003. – 348 с.
До книги відомого українського журналіста і письменника Володимира Біляїва, який нині живе уСША, увійшли нариси про визначних українських майстрів слова – поетів, письменників та літературознавців західної діаспори. Вихід друком цієї і подібних робіт є знаковою подією ісвідчить про об'єднання двох сегментів української культури ХХ ст. – в Україні і діаспорі – в єдиний потужний процес розвою.
 
83.3(4УКР)6
Т 21
Тарнавський, Остап Давидович. Літературний Львів, 1939-1944 : спомини / О. Д. Тарнавський ; передм. М. Ільницький. – Л. : Просвіта, 1995. – 136 с.
Поет і письменник Остап Тарнавський розповідає у своїх спогадах про літературне та мистецьке життя Львова у роки радянської та німецької окупації, коли Західна Україна стала оазою відносного спокою та можливостей для творчості багатьох українських, польських, єврейських літераторів, гнаних вітрами Другої світової війни. Молодий журналіст мав змогу спілкуватися з У. Самчуком, І. Багряним, Т. Осьмачкою, А. Любченком; він подає колоритні портрети Ю. Косача, Б. Нижанківського, В. Ткачука та інших львівських письменників і митців. Зі сторінок книги до читача прийде грізна, бурхлива, насичена неординарними подіями епоха.
83.3(4УКР)
У-45
Осьмачка Тодось // Українські письменники : біографії, огляди творчості, літератур. напрямки і течії, літературознав. словник : [довідник] / М. І. Преварська. – К. : Велес, 2013. –  С. 181-185. : портр. – Бібліогр. наприкінці ст.
У довіднику зібрано біографії, огляди творчості, перелік основних творів, їх короткий зміст, аналіз та додаткову літературу про українських класиків, а також про сучасних письменників. Окремі статті присвячено українському шістдесятництву та сучасним літературним угрупуванням. Для полегшення орієнтації у літературних процесах та творчості окремих письменників і поетів у довіднику вміщено додатки «Літературні напрями і течії», «Шкільний словник літературознавчих термінів». 
83.3(4УКР)
Ж 87
Тодось Осьмачка. Приречений на самотність і вигнання... // Жулинський, М. Українська література: творці і твори: учням, абітурієнтам, студентам, учителям / М. Жулинський. К. : Либідь,  2011. –  С. 458-473 : фот. – Бібліогр. наприкінці ст.
Цю свою книжку відомий критик, літературознавець, громадський діяч, професор, академік НАН України Микола Григорович Жулинський замислював як велику шпаргалку — підручний літературознавчий матеріал із текстами. З п’ятдесяти нарисів-есеїв, героями яких є як широко-, так і маловідомі українські митці, автор творить велике панно — цілісний портрет національної літератури XIX—XX ст. Провідна ідея книжки: змагання за своє світобачення для багатьох українських письменників було змаганням за збереження цілісності української культури, за збереження і розвиток української мови, а отже — української нації. Важливим складником цієї своєрідної антології є художні тексти, ретельно дібрані до кожного нарису, серед них — раритетні чи призабуті.
Для тйх, хто вивчає чи викладає українську літературу, всіх небайдужих до історії й сучасності української словесності.
К81
С91
Барчан, Валентина. Фольклоризм поетичної творчості Т. Осьмачки / В. Барчан // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства (Збірник наукових праць). – Ужгород, 2006. – Вип. 10. –  С. 213 - 223. – Бібліогр. наприкінці ст.
Збірник складають наукові статті викладачів, аспітантів філологічного факультету УжНУ. В статті „Фольклоризм поетичної творчості Т. Осьмачки” Валентина Барчан грунтовно аналізує саме цей аспект творчості письменника.
 

* * *

 
Базилевський, Володимир. Дух вільного літання : Тодось Осьмачка (1895-1962) / В. Базилевський // Слово Просвіти. – 2012. – 20-26 верес. (Ч. 38). –  С. 8-9.
 
Баштова, Надія. "Він найбільший між усіма нашими прозаїками..." (Т. Осьмачка про В. Винниченка) / Н. Баштова // Слово і час. – 2016. – № 3. –  С. 90-94.
Вигодованець, Н.  Чи ввійде Теодосій Осьмачка до новітньої шкільної програми як один із творців "вищої літературної класики"? : рецензия / Н. Вигодованець // Дивослово. – 2009. – № 4 . –  С. 61.
 
Зборовська, Н.  Від "старшого боярина" до "нареченого": психосоціальна проблематика повістей Тодося Осьмачки / Н. Зборовська // Дивослово. – 2010. – № 5 . –  С. 50-54.
 
Коваленко, Валентина. Куцівський знахар : до 125-річчя із дня народження Теодосія Осьмачки / В. Коваленко // Українська літературна газета. – 2020. – 22 трав. (№ 10). –  С. 6-7. – Закінчення. Початок у № 9.
 
Козак, Сергій. Тодось Осьмачка / С. Козак // Літературна Україна. – 2012. – 16 серп. (№ 31). –  С. 10-11.
 
Коцарев, Олег. Химерний Осьмачка : [укр. письменнику XX століття - 120 років !] / О. Коцарев // День. – 2015. – 5-6 черв. –  С. 23.
 
Лісова, Наталія. Тодось Осьмачка / Н. Лісова // Українська мова та література. – 2013. – № 13. –  С. 16-22.
 
Масенко, Лариса. Україна на переломі: національне і соціальне в повісті Тодося Осьмачки "Старший боярин" : биография отдельного лица / Л. Масенко // Урок української. - 2006. – №10. –  С. 45-49.
 
Марко, Василь. Напруга думки / В. Марко // Слово і час. – 2009. – № 4. – С. 123-125. Рец. на кн.: Барчан В.В. Творчість Теодосія Осьмачки в контексті стильових та філософських вимірів ХХ століття : монографія / В. В. Барчан. – Ужгород, 2008. – 432 с.
 
Слоньовська, О.  Митець, якому випали й дороги, й манівці: метафізичні мандри душі Тодося Осьмачки / О. Слоньовська // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – № 9-10. –  С. 72-90. – Бібліогр.: 45 назв.
 
Яблонська, О.  На землі і в серці. Художня  етнопсихологія Т. Осьмачки в романі "Старший боярин". / О. Яблонська // Урок української. – 2002. – № 1. –  С. 38-41.
 
 
Інтернет ресурси:
 
 
 
 

 
 
 
 
 

Новини

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день