Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Казкарі карпатського краю

2020-08-26
(до відзначення ювілеїв закарпатських казкарів: 120-річчя від дня народження Василя Зайця, 135-річчя Михайла Галиці, 100-річчя Івана Лазара, 120-річчя Михайла Шопляка-Козака, 125-річчя Степана Бочка)

В чому сутність казкової творчості, яка найістотніша риса, що характеризує цей жанр фольклору? Либонь, найглибше осягнув сутність народної казки Максим Горький, вважаючи її прототипом гіпотези. Вже на досвітках історії люди, прагнучи заглянути в таємниці природи і передвіщаючи великі відкриття в точних науках, почали розповідати про чарівні «килими-літаки», про «чоботища-скороходи», про «шапку-невидимку», про чудову голку й дивну «скатертину-самобранку», про яблука, що повертають молодість, мертву та живу воду. Що тільки не ставало великим символом, на дужі крила піднімаючи думку та фантазію!

У роки соціального і національного поневолення Закарпаття народні казки живили крилату мрію трудящих про волю, щастя і добро, допомагаючи вистояти у боротьбі з насиллям, брехнею і кривдою. Про важке минуле краю розповідають не тільки архівні документи, але й численні зразки казкового епосу, що передавалися з уст в уста і були записані у різний час збирачами усної народної творчості.

Великий інтерес становлять творчі біографії казкарів. Ці біографії — жива історія краю, його трударів, які зазнали безмір лиха, доки осінню 1944 року героїчна Радянська Армія не принесла на багатостраждальну землю сонце волі, соціальної справедливості і щастя.

Серед казкарів XX століття і наших сучасників — люди різних професій, різного життєвого досвіду. Та всі вони трудівники — хлібороби, лісоруби, ковалі. Більшість із них багато бачили на своєму життєвому шляху.

Характер і життєвий досвід казкарів впливають на їх репертуар. Михайло Галиця, Василь Заяць — казкарі-універсали, які з однаковою майстерністю розповідають чарівні, легендарні і новелістичні казки, знають билиці і перекази. Чим талановитіший казкар, тим яскравіше проявляється його творча індивідуальність. Він не повторює сліпо відомі сюжети, а по-своєму інтерпретує їх, створюючи по суті нові твори. Справжній казкар вкладає в традиційний твір своє бачення світу, свій поетичний хист, і це позначається на ідейній спрямованості твору, на розвиткові сюжету, цілісності і стрункості композиції, художності образів і мови.

Зачаровані казкою : укр. нар. казки Закарпаття в записах П. В. Лінтура / упоряд. І. М. Сенько ; худ. М. М. Дем’ян.  Ужгород : Карпати, 1984.  526 с.

Книгу склали кращі українські народні казки з репертуару 19 казкарів Закарпаття в записах відомого українського фольклориста П. В. Лінтура.

 
 
Заяць Василь
 
Заяць Василь Андрійович : (12.01.1900-21.05.1977) : [про казкаря із с. Чорний Потік Іршав. р-ну ; в т. ч. його казки - Пан і слуга ;  Була й така молитва ; Про великого грішника] // Зачаровані казкою. – Ужгород : Карпати, 1984. – С. 253-260.
 
 
Михайло Галиця
 
Михайло Галиця — один із талановитих сучасних українських казкарів. Горизонти його домислу винятково широкі, поетичне світосприйняття багате, майстерність оповідача висока, він дивує слухачів монументальністю сюжетів і образів, умінням відгукуватися на актуальні події.
Казковий репертуар Галиці багатий і різноманітний. Вія з однаковою майстерністю розповідає чарівні, легендарні, соціально-побутові та дитячі казки, історичні оповідання, філософські притчі. Знає він чимало народних пісень, обізнаний з народними звичаями і ритуалами сімейно-побутового характеру, його лексика багата на прислів’я і приказки. Одним словом, Михайло Михайлович Галиця — уособлення знань і творчості носія народної культури.
При широкому творчому горизонті Галиця все ж найбільш повно виявляє себе в чарівній казці. У нього вона відзначається монументальністю композиції і образів, глибиною філософського задуму. Такі сюжети, як «Про Білого Полянина», «Про Царя Дикого лісу», «Гора, що верхом сягала неба», «Про Анну Престоянну», «Про Фармудзь Івана», «Про Ружу Івана», «Про Ристу Бакуша» та інші, без перебільшення можна назвати народними епопеями.
 
Лінтур, П. В. Казкар Михайло Галиця : [із с. Дулово на Тячівщині] / П. В. Лінтур // Казки зелених гір. – Ужгород : Карпати, 1965. – С. 3-8.

 

Казки Михайла Галиці //Три золоті слова : закарпат. нар. казки Андрія Калина, Михайла Галиці, Василя Короловича в записах П. Лінтура - Ужгород : ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2008. – С. 104-187
 
Басараб, Василь . Не застелила рідні гори океанська хвиля... : [про казкаря М. М. Галицю] / В.  Басараб // Герої - серед нас : нариси. – Ужгород : Карпати, 1976. – С. 23-44.
 
Галиця Михайло Михайлович : (25.02.1885-26.01.1971) : [про казкаря із с. Дулово Тячів. р-ну ; в т. ч.  його казки - Про Анну Престоянну ; Про гору, що верхом сягала неба ; Цар дикого лісу ; Як бідний слуга газду обдурив ; Брати близнюки Іван і Йосиф] // Зачаровані казкою. – Ужгород : Карпати, 1984. – С. 35-100.
 
Сенько, Іван Михайлович. Михайло Михайлович Галиця : 125-річчя від дня народж. нар. казкаря (1885-1971) / І. М. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2010 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2009. – С. 61-64. – Бібліогр. наприкінці ст.
 
Федина, В. В. Михайло Галиця - казкар карпатського краю : (до 130-річчя від дня народж.) / В. В. Федина // Тячів. – 2015. – 28 лют. – С. 6. : фот.
 
 
Лазар Іван
 
Залежність репертуару від життєвого досвіду казкаря чітко простежується у Івана Лазаря. Майстер на всі руки (бджоляр, будівельник, ветеринар), добрий організатор (тривалий час працював бригадиром колгоспу), прекрасний оповідач — ось хто такий Іван Іванович Лазар. Багато він успадкував від свого батька. Син перейняв від батька і оповідацьку майстерність. Казок Іван Іванович Лазар-син знає багато. В одну з неділь він розповів нам понад десять сюжетів, заявивши, що знає їх більше сотні. Улюблений його жанр — сатирична побутова казка. З великим оповідацьким мистецтвом він передає антирелігійні і антипопівські сюжети. Він творчо підходить- до традиційного, почутого від інших: «Я ніколи дослівно не повторюю почуте, завжди щось своє додам», — заявив він у розмові. Про притчу «Хліб і золото» сказав: «Я її вчув по будапештському радіо, вона мені сподобалася, і я почав її розповідати по-своєму тим, хто не знає угорської мови». Цей факт засвідчує, які різноманітні шляхи поширення фольклорних творів у наш час.
 
Лазар Іван Іванович : (нар. 26.07.1920 р.) : [про казкаря із с. Пузняківці Мукачів. р-ну ; в т. ч. його казки - Як кум над кумом посміявся ; Циган на заробітках ; Як піп за обман перетворився у буйвола ; Як піп читав "Євангеліє" ; Святий дух задушився ; Як верховинці сіль сіяли ; Як Марійку святі сватали] // Зачаровані казкою. – Ужгород : Карпати, 1984. – С. 456-465.
 
 
Михайло Шопляк-Козак
 

Чарівна торба : укр. нар. казки, притчі, легенди, перекази, пісні та прислів`я, записані від М. І. Шопляка-Козака / упоряд., передм., прим. та слов. І. М. Сенько ; худ. М. М. Дем’ян. – Ужгород : Карпати, 1988. – 170 c.

До книги увійшли кращі зразки українських народних казок, притч, легенд, переказів, пісень та прислів'їв, записаних від Михайла Івановича Шопляка-Козака (1900-1980) в с. Келечин на Закарпатті.

 
Пилипчинець, Василь. Жив-був собі казкар Козак : [про казкаря із с. Келечин Міжгір. р-ну М. Шопляка-Козака] / В. Пилипчинець // Новини Закарпаття. – 2015. – 23 жовт. – С. 14. 
 
Сенько, І. М. Чародій слова Шопляк-Козак : [про носія нар. мудрості М. І. Шопляка із с. Келечин Міжгір. р-ну] / І. М. Сенько // Чарівна торба: укр. нар. казки, притчі, легенди, перекази, пісні та прислів’я, записані від М. І. Шопляка-Козака. – 1988. – С. 5-8.
 
Сенько, Іван (р.н. 26.05.1937). Михайло Іванович Шопляк-Козак : [115-річчя від дня народж. народ. казкаря] / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2015 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2014. – С. 178-180
 
Сенько, Іван. Келечинський мудрець: До 100-річчя від дня народження Михайла Шопляка : [фольклорист] / І. Сенько // Календар "Просвіти" на 2000 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2000. – С. 119.
 
Шопляк Михайло Іванович : казкар // Верховина. Волівщина-Міжгірщина. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – С. 393 : фот.
 
 
Степан Бочко
 
Царівна-відьма, записана в селі Солочині Свалявського району від Степана Бочка //Дідо-всевідо : закарпат. нар.казки – Ужгород : Карпати, 1969. – С. 180-186
 
Бочко Степан Іванович : (20.10.1895-31.12.1972) : [про казкаря із с. Солочин Сваляв. р-ну ; в т. ч. його казки - Молодильна вода ; Дванадцять дівок ; Царівна-відьма ; Про хлопця, який прочитав чарівну книжку ; Про попа Павука і дяка Бамбука ; Як хлопець-верховинець навчив царівну говорити] // Зачаровані казкою. – Ужгород : Карпати, 1984. – С. 173-199.
 
Куля, Федір. Живе солочинська казка, якій майже сотня літ : [про оповідача казок, легенд, знавця звичаїв і обрядів Ш. І. Бочко із с. Солочин Сваляв. р-ну] / Ф. Куля // Новини Закарпаття. – 2011. – 11 черв. – С. 21.
 
Куля, Федір Андрійович. Штефан Іванович Бочко : 115-річчя від дня народж. казкаря і фольклориста (1895-1972) / Ф. А. Куля // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2010 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2009. – С. 162-164. – Бібліогр. наприкінці ст.

 


Новини

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день