Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Стрипський  Гіядор Миколайович
1875 -  1946 рр.


Біографія.

Стрипський Гіядор Миколайович псевдонім Ядор, пізніше – Біленький, Ядор Стрипський та інші. Народився 7 березня 1875 року в с. Шелестово (сучасний Мукачівський р-н. Закарпатської обл.) у сім`ї священника, а помер 9 березня 1946 року в Будапешті.
Письменник, фольклорист, історик, мовознавець і літературознавець. Член Румунської АН(1913) та НТШ у Львові(1914). Закінчив гімназію в Ужгороді, навчався також в університетах Львова, Будапешта, Клужа (Румунія). У Клужі (з 1900р.) викладав українську літературу. Тривалий час працював (1910-1946) працював кустосом, тобто доглядачем Національного музею в Будапешті. Тут видав місцевий науковий часопис “Ukraia”. Працював головним редактором тижневої газети “Русько-українська правда”(Мукачево-Будапешт, 1919).
Основні праці: “Угорські русини і словаки в Америці”(1897), “Старша русинська письменность на Угорщині”(1907), “Угорські літописні записки”(1911), “Малоросія, або Хто такі українці?”(1919) та інші. Видав (1919) “Пам’ятки русько-української мови і літератури”. Передрукував частину Гукливського літопису.
Гіядор Стрипський (під псевдонімом Ядор) писав вірші українською мовою, які друкував у газеті “Неділя”, що її в 1989 році видавав уряд Угорщини в Будапешті. Серед його творчого доробку – оповідання “Начальник села”, ”Іван Желіза”, “Чорнокнижник”, “Поміч в біді” окремо виданий нарис “Записки із Верховини”. Він переклав угорською мовою “Слово о полку Ігоревім”, окремі твори Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського та ін.
З-поміж мовознавчих зацікавлень Гіядора Стрипського – “Межові назви Підкарпатської Русі”(1924). Значний топонімічний матеріал автор (разом з братом Мироном) зібрав на пропозицію заснованої тоді “Просвіти”(1920) з метою «подати урядові проект правильних назв сіл, міст, присілків, фільварків, хуторів…”.
Слід підкреслити, що Гіядор Стрипський ще від студентських років інтенсивно збирав фольклор Закарпаття. Як свідчать його листи до В. Гнатюка, під час літніх канікул він записав у Берегівському, Угочанському та Марамороському комітатах 50 казок та майже 1000 пісень. У своїх фольклорних дослідженнях Г. Стрипський першим із закарпатських збирачів застосував фонограф. У 1908 році він записав на фонографічні валики 50 народних мелодій. Стрипському належить і спроба укладення антології закарпатоукраїнського фольклору під назвою “Народна словесність Угорської Русі в історичних пам’ятках живої старовини та письменства”(1921), яка залишилася в рукописі. Вершиною народознавчої діяльності Гіядора Стрипського є його розвідка “Дещо про нашу етнографію”, публікована угорською мовою на сторінках газети “Kelet” у восьми номерах під псевдонімом Рускоці.
Друкована спадщина Гіядора Стрипського надзвичайно велика і різноманітна. Його праці побудовані на глибокому вивчення архівів, друкованих джерел та власних польових досліджень, відповідають найсуворішим вимогам науки, а одночасно вони написані простим і дохідливим стилем. На жаль, вони розкидані в різних періодичних виданнях, головним чином угорських, і досі не стали предметом вивчення. На них часто посилаються угорські та румунські вчені, натомість в Україні вони майже невідомі. Праці Гіядора Стрипського заслуговують на те, щоб їх перевидати українською мовою, бо вони і сучасному читачеві мають що сказати.


Додаткова інформація.

Джерельні приписи:

Галас, К. Згадуючи Г. М. Стрипського // Закарпат. правда. – 1992. – 29 листоп. – С. 4.

Кляшторна, Наталя Онуфріївна. Гіядор Стрипський : філософ, етнограф / Н. О. Кляшторна // Кляшторна, Н. О. Бойківське сузір’я : словник персоналій Бойківщини : народилися бойками, мешкали на Бойківщині, прислужилися бойкам / Наталя Онуфріївна Кляшторна. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2012. – С. 63.

Кобаль, Йосип. Гіядор Стрипський про Гіядора Стрипського, або свідчення одного листа : [Про закарпат. вченого] / Й. Кобаль // Фест. – 2007. – 6-12 верес. – С. 14.

Мушинка, Микола. Вчений із Шелестова : до 120-річчя з дня народження Гіядора Стрипського / М. Мушинка // Календар "Просвіти" на 1995 рік. –Ужгород : МПП "Гражда", 1995. – С. 73-78.

Мушинка, Микола. “Світлий дух Угорської Русі” : [до 120 – річчя з дня народження Гіядора Стрипського] // Карпат. край. – 1995. – № 1-4. – С. 45-50.


Пагиря, В. Гіядор Стрипський : [літератор, уродженець с. Шелестова на Мукачівщині] // Молодь Закарпаття. – 1991. – 17 серп. – С. 6.

Поп, Иван. Стрипський Гиядор (1875-1946) / И. Поп // Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород : изд-во В. Падяка, 2001. – С. 354-355. : фото.

Стрипський, Гіядор. Гіядор Стрипський: "Москвофілізм, українізм і вітчизняні руснаки" : [урив. з робіт вчен.] / Г. Стрипський // Фест. – 2011. – 19-25 трав. – С. 14.

Сюсько, Михайло. Стрипський Гіядор Миколайович: 130-річчя з дня народження прозаїка перекладача, фольклориста (1875-1946) / М. Сюсько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2005 рік : реком. бібліогр. посіб. / ЗОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 125-128.

Тиводар, Михайло. Учений, письменник, журналіст, перекладач : до 140-річчя від дня народж. Гіядора Стрипського / М. Тиводар // Календар Просвіти на 2015 рік – Ужгород: Закарпат. край. культ-освіт. товариств. “Просвіта”. – 2015. – C. 39-42. : фот.

Хланта, І. В. Стрипський Гіядо Миколайович : [перекладач, фольклорист] / І. В. Хланта // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород: Ґражда. – 2007. – C. 314. : фот.


Інтернет – ресурси :

Кобаль, Йосип. Гіядор Стрипський, москвофілізм, українізм і вітчизняні руснаки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakarpattya.net.ua/Blogs/90173-Iosyp-Kobal-Hiiador-Strypskyi-moskvofilizm-ukrainizm-i-vitchyzniani-rusnaky



Стрипський Гіядор. “Москвофілізм, українізм і вітчизняні руснаки” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakarpattya.net.ua/Zmi/82978-Hiiador-Strypskyi-Moskvofilizm-ukrainizm-i-vitchyzniani-rusnaky






Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-04-12

З 1 березня по 30 квітня в Україні пройде перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», який запрошує глядачів на безкоштовні покази найкращих українських стрічок сезону. Провести фестиваль у своєму місті можуть всі охочі – до співпраці запрошено кураторів кіноклубів та активістів, які можуть запропонувати простір для показів. Для цього потрібно залишити заявку на сайті проекту «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа». Права на фільми надаються для некомерційних показів.
До програми фестивалю “Нове українське кіно” увійшли: "Донбас", "Гірська жінка: на війні", "Герой мого часу", "Іній", "Брама", "Коли падають дерева", "Стрімголов".
https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/

16 квітня запрошуємо вас на завершальний показ кіноклубного фестивалю стрічки "Стрімголов". Світова прем'єра мелодрами "Стрімголов" Марини Степанської відбулася в рамках конкурсної програми 52-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах. Стрічка досліджує стосунки молодої пари: в центрі сюжету опиняється "світовідчуття негероїв у героїчні часи" – у сучасному Києві після подій Майдану. У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію „Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії „Найкращий фільм іноземною мовою”. 

Початок о 17 год.

Вхід вільний

 

2019-04-12

У 18 квітня о 16:00 в читальній залі бібліотеки відбудеться презентація книги „Іван Мацинський – український поет, перекладач та словацько-українські літературні зв’язки” за участі  працівників Державної наукової бібліотеки в Пряшеві (видавці та редактори книги) та представників Спілки українських письменників Словаччини.

Іван Миколайович Мацинський (9 квітня 1922, Меджилабірці – 14 березня 1987, Пряшів) – український поет, перекладач та видавець у Словаччині, вчений-культуролог, журналіст. Історик словацької літератури. Громадський лідер українських поселень на Прящівщині. Народився у містечку Меджилабірці на Східній Словаччині в родині залізничника. Навчався в Руській учительській семінарії у Пряшеві, Вищій школі суспільних наук у Празі та на філософському факультеті Університету ім. П.Шафарика у Пряшеві, який не закінчив – з останнього курсу з політичних мотивів був виключений. Спочатку писав російською мовою, але під впливом української літератури перейшов на літературну українську мову. Працював директором Українського національного театру, завідував Відділом української літератури Словацького педагогічного видавництва у Пряшеві. Був одним з організаторів україномовного журналу «Дукля» та Української секції Спілки письменників Словаччини, яку довший час очолював. Активно працював в громадсько-культурному житті українців Пряшівщини. Автор шести поетичних збірок, прозових творів і наукових досліджень з карпатоукраїнської літератури, перекладів із словацької та чеської мов, Зокрема: автор збірок віршів «Білі хмари» (рос. м., 1949) «Наша мова» (укр. і рос., 1956), «Зимова ніч» (укр., 1961), «Карпатські акорди» (укр., 1962), «Вінки сонетів» (укр., 1986).

 

2019-04-04

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за березень 2019 р."

2019-04-02

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-03-27

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка, присвячена Міжнародному дню театра "Театр: вчора, сьогодні, завжди".

2019-03-12

Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.

Виставка «Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.

Наступна книжкова виставка – «Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна». 
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.


 

2019-03-07

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-03-04

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.

 

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".