Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
до 135-річчя від дня народження
Віртуальні виставки
Закоханий у вроду слів. Микола Зеров – доля і книги
2025-04-25до 135-річчя від дня народження
"Я знаю: ми – тугі бібліофаги,
і мудрість наша – шафа книжкова;
ми надто різьбимо скупі слова,
прихильники мистецтва рівноваги.
Ніхто не скаже нам: «Жерці і маги!
Ви творите поезії дива…"
Микола Зеров
Микола Зеров народився 26 квітня 1890 року в місті Зінькові на Полтавщині в сім’ї вчителя. По закінченні Зіньківської школи, навчався в Охтирській та Першій київській гімназіях (1903-1908). О. Вишня був однокласником Зерова.
У 1909-1914 роках – студент історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира.
1912 року з’явилися перші статті та рецензії Зерова в журналі «Світло», газеті «Рада».
До 1917 року вчителював у Злотопільській, а з 1917 – в 2 Київській гімназії. У 1918-1920 роках викладає українознавство в Архітектурному інституті, працює редактором бібліографічного журналу «Книгарь» (до початку 1920 року).
1920 року одружився із Софією Лободою; вийшли «Антологія римської поезії» та «Нова українська поезія», що стали помітним явищем у тогочасному літературному житті.
1920-1923 працює вчителем в Баришевці, куди переїжджає з сім’єю. Учителюючи у роки розрухи у Баришевській соціально-економічній школі М. Зеров написав багато віршів, що увійшли до збірки «Камена» (1924).
1 жовтня 1923 року Микола Зеров став професором української літератури Київського інституту народної освіти. Одночасно викладав українську літературу в кооперативному технікумі та торгово-промисловій школі.
1923 року створена літературна група, що її стали називати неокласиками, одним з лідерів якої був Зеров. До неокласиків належали Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен), Максим Рильський.
1924 року надруковано «Камену» – першу збірку віршів Зерова, перший випуск історико-літературного нарису «Нове українське письменство» і монографія «Леся Українка».
Від 1926 року Зеров виступав лише як літературний критик, зосередивши основні зусилля на перекладах та історико-літературних студіях. Того ж року офіційна влада звинуватила «неокласиків» в антипролетарських настроях. Побачила світ збірка статей «До джерел».
1928-1929 рр. – приїзд до Полтави, зустріч з Г. Мафетом, О. Ковінькою.
У 1929 виходить збірка статей «Від Куліша до Винниченка». Зеров передає свій архів до Всенародної бібліотеки України, складає бібліографію своїх творів.
Наприкінці 1934 року Зерова було остаточно звільнено з університету, фактично йому заборонили займатися науковою та літературною діяльністю. Він не мав матеріального забезпечення й був змушений шукати будь-яку роботу або залишити Україну. Водночас він довідався про те, що за сфабрикованими звинуваченнями було засуджено й розстріляно Григорія Косинку й Олексу Влизька.
Переживши ще одну трагедію, – смерть десятилітнього сина – М. Зеров переїжджає до Москви.
У ніч із 27 на 28 квітня 1935 року Зерова було заарештовано під Москвою на станції Пушкіне за звинуваченням у терористичній діяльності. 20 травня його доправлено до Києва для слідства. Зерова звинуватили в керівництві контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією.
Згодом М. Зерова було засуджено до 10 років виправних робіт у таборі та відправлено до Карелії.
9 жовтня 1937 року «справа Зерова та ін.» була переглянута особливою трійкою УНКВС по Ленінградській області. Засуджено до розстрілу. Зеров разом з багатьма іншими представниками української культури був розстріляний в селищі Сандармох 3 листопада 1937 року.
Багатодітна родина: Микола був п’ятою дитиною в родині з дев’яти дітей. Його молодший брат, Дмитро Зеров, став відомим ботаніком і академіком АН УРСР.
Неокласик за духом і змістом: Микола Зеров вважав себе неокласиком не лише в літературі, але й у житті. Він прагнув до гармонії і рівноваги в усьому, що робив.
Любитель подорожей: Зеров був великим прихильником подорожей і культурних мандрівок. Він часто подорожував Україною, збираючи матеріали для своїх критичних статей та поетичних творів.
Переклади античних авторів: Микола Зеров був одним з перших перекладачів на українську мову творів античних авторів. Його переклади з латини і грецької стали класичними зразками українського перекладацького мистецтва.
Творчість у засланні: Навіть перебуваючи у засланні, Зеров продовжував писати. Його творчість цього періоду була пройнята сумом і тугою за втраченими можливостями, але водночас і глибокою вірою у майбутнє.
Жертва сталінських репресій: Микола Зеров став однією з багатьох жертв сталінських репресій. Його стратили у 1937 році разом з іншими діячами української культури – Миколою Кулішем, Лесем Курбасом та іншими.
Символічна могила Миколи Зерова знаходиться на Лук'янівському кладовищі в Києві (ділянка 12) разом зі справжньою могилою його сина (хлопчик помер у 10 років) – Котика (Костянтина) Зерова.
Символічна могила Миколи Зерова знаходиться на Лук'янівському кладовищі в Києві (ділянка 12) разом зі справжньою могилою його сина (хлопчик помер у 10 років) – Котика (Костянтина) Зерова.
З творчого доробку письменника
.jpg) |
84(2Ук)7
З-58
Зеров, М. К. Твори : в 2 т. Т. 1 : Поезії ; Переклади / М. К. Зеров ; упоряд.: Г. П. Кочур, Д. В. Павличко. – К. : Дніпро, 1990. – 848 с. : портр.
До першого тому творів видатного поета і вченого увійшли його поезії, а також переклади поетичних, драматичниї та прозових творів, що належать до найвищих здобутків українського художнього слова.
|
|
84(2Ук)7
З-58
Зеров, М. К. Твори : в 2 т. Т. 2 : Історико-літературні та літературознавчі праці / М. К. Зеров. – К. : Дніпро, 1990. – 608 с. : портр.
До другого тому творів видатного поета і вченого увійшли його фундаментальні праці з літературознавства та історії українського письменства, що охоплюють період від «Енеїди» І. Котляревського до найяскравіших явищ українського літературного процесу 20-х років нашого століття.
|
.jpg) |
.jpg) |
821.161.2.09"18"
З-58
Зеров, М. Лекції з історії української літератури, (1798-1870) / М. Зеров ; під ред. : Д. В. Ґорзлінг, О. Соловей ; Канад. ін.-т укр. студій. – Торонто : Канад. ін.-т укр. студій : Мозаїка, 1977. – 272 с. – Бібліогр. у прим.: с. 254-258 – Покажч.: с. 259-269.
Цю збірку із сорока п’яти есеїв поширювали студенти Зерова в Київському університеті в 1928-29 роках. Лекції Зерова сформували погляди цілого покоління науковців і студентів, а «Лекції з історії української літератури» роблять цінний внесок у будь-яку студентську бібліотеку українського літературознавства. Підхід Зерова можна охарактеризувати як історико-культурологічний, але охоплює методи формалістичного та соціологічного аналізу. На практиці Зеров спочатку описує та аналізує твір, простежуючи культурний, літературний, соціальний та світоглядний розвиток автора, а також досліджуючи характерні прийоми та стиль твору та його цілісний зв’язок із темою. Нарешті, Зеров розміщує твір у перспективі через комплексний погляд на твір у його час і його місце в еволюції жанру. Результатом цього є ґрунтовна наукова і систематична обробка історії літератури.
|
|
83.3(4УКР)6
З-58
Зеров, М. К. Українське письменство / М. К. Зеров ; упоряд. М. М. Сулима ; післямова М. Москаленко. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2003. – 1301 с.
У цьому виданні вперше зібрано більшу частину праць із літературознавства та історії нашого письменства,що вийшли з – під пера Миколи Зерова – видатного українського вченого, поета і перекладача, чий творчий доробок, за словами Євгена Сверстюка, залишається монолітним і дорогоцінним уламком храму української культури.
|
.jpg) |
.jpg) |
84(4УКР)6
З-58
Зеров, М. К. Вибране : поезії, переклади, дипломна робота / М. К. Зеров ; передм., упоряд. М. М. Сулима. – К. : Укр. письм., 2011. – 712 с. – (Програма "Українська книга").
До цього видання Миколи Зерова входять його оригінальні поезії, переклади з римських поетів, дипломна робота, присвячена літопису Григорія Грабянки, автобіографічні матеріали та спогади гімназійного товариша Петра Горецького.
|
|
84(4УКР)6
З-58
Зеров, М. К. Антологія римської поезії / М. К. Зеров. – К. : Українські пропілеї, 2016. – 466 с.
Антологія римської поезії» – це повне видання перекладів з класичних давньоримських авторів, яке охоплює час від перших десятиліть І ст. до н.е. до початку ІІ ст. н.е. У книжці використано матеріали наукового видання перекладів Миколи Зерова з римських поетів.
|
 |
.jpg) |
821.161.2
З-58
Зеров, М. К. Вибране : [збірка] / М. К. Зеров, Є. П. Плужник ; передм., комент. Н. Тихоновська. – Х. : Фоліо, 2020. – 288 с. – (Шкільна бібліотека української та світової літератури).
Пропонуємо увазі читачів вибрані твори Миколи Зерова (1890-1937) – поета, літературознавця, критика, лідера «неокласиків», відомого майстра сонетної форми та перекладача античної поезії. Видання містить дві авторські прижиттєві поетичні збірки «Антологія римської поезії» й «Камена», а також вибране з підготовленої ним рукописної збірки «Сонети і елегії». Літературознавчий доробок представлено так само двома книжками, що вийшли ще за життя М. Зерова: «До джерел» та «Від Куліша до Винниченка». До збірника ввійшли листи, спогади, літературно-критичні статті про письменника й багата бібліографія. Книга стане у пригоді студентам, викладачам, широкому колу зацікавлених осіб. Видання може бути використане як навчальний посібник.
|
Матеріали про життя і творчість Миколи Зерова
.jpg) |
83.3(4УКР9)6
Б 40
Безсмертні : зб. спогадів про М. Зерова, П. Филиповича і М. Драй-Хмару / ред. М. Орест. – Мюнхен : ін-т л-ри ім. Михайла Ореста, 1963. – 334 с. – Режим доступу : diasporiana.org.ua
Збірник спогадів присвячений трьом видатним постатям у нашій літературі XX століття: Миколі Зерову, чільному діячеві українського неокласицизму, та його двом співтворцям Павлові Филиповичу і Михайлові Драй-Хмарі.
|
|
83.3(2Ук)7
Б 87
Брюховецький, В. С. Микола Зеров : до 100-річчя від дня народж. / В. С. Брюховецький. – К. : Знання, 1990. – 48 с.
Автор книжки, доктор філологічних наук, на основі архівних та маловідомих сучасному читачеві матеріалів, досліджує творчу діяльність видатного поета, перекладача та критика М. К. Зерова.
історію
|
.jpg) |
 |
83.3(4УКР)6
С 24
Світайло, Л. Р. Повернені імена : (Микола Зеров у контексті укр. неокласики) / Л. Р. Світайло ; М-во культури і мистецтв України, Ін-т підвищ. кваліфікації працівників культури. – К. : [б. и.], 1996. – 28 с.
У роботі аналізується багатогранна літературна творчість Миколи Зерова: своєрідність його теоретичних поглядів і естетичних принципів поетичної творчості в руслі української неокласики як своєрідного мистецького явища в національній літературі XX ст. Матеріал розрахований на використання студентами гуманітарних вузів, фахівцями-філологами і культурологами та широке коло читачів.
|
|
821.161.2.09
П 16
Панченко, В. Повість про Миколу Зерова / В. Панченко ; Нац. ун-т "Києв.-Могил. акад.", Центр Європ. гуманіт. дослідж., Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. – К. : Дух і Літера, 2018. – 624 с. : фот.
«Повість про Миколу Зерова» Володимира Панченка є дослідженням історії життя цієї незвичайної людини. Проникливий аналіз різних аспектів творчості Зерова поєднується із увагою до культурного й суспільно-політичного контексту 1910–1930-х років, до літературно-мистецького середовища Києва того унікального часу. Ведучи вільну від академічних надмірностей оповідь, покликану актуалізувати традицію «повісті минулих літ», автор органічно використовує рідкісні архівні матеріали, раритетні періодичні видання і документи. Його «пошуки утраченого часу» – це спроба максимально наблизити до нас події й обличчя тих«різьбярів», які, попри «підлі і скупі часи», прагли піднести українське художнє слово на «справжні верхогір’я».
Дослідження Володимира Панченка стало переможцем престижного книжкового рейтингу "Літакцент року-2018" у номінації "Літературознавство".
|
 |
 |
821.161.2.09"19"
К 88
Кужавська, Є. Микола Зеров / Є. Кужавська. – Х. : Фоліо, 2019. – 128 с. – (Знамениті українці).
Визнаний літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, лідер «неокласиків», поет і блискучий перекладач античної поезії Микола Костянтинович Зеров (1890-1937) не міг бути осторонь відомої літературної дискусії 20-х років. Погляди Зерова вимагали усвідомлення й засвоєння багатств української національної традиції, перенесення на український ґрунт кращих творів європейської класики й сучасної літератури. Став жертвою сталінських репресій доби розстріляного відродження.
|
|
91.9:83.3(4Укр)6
К 53 Зеров Микола Костянтинович (1890-1937) // Книги і долі : митці Розстріляного Відродження : біобібліогр. покажч. / упоряд. Г. І. Єфімова ;
наук. консультант Г. Д. Зленко ; ред. І. С. Шелестович. – Одеса : Друк, 2002. – С. 141-162 : порт.
Подано дані про життєвий і творчий шлях Миколи Костянтиновича Зерова, короткі характеристики творчості.
|
 |
 |
84(4УКР)6
Л 135
Лавріненко, Ю. А. Розстріляне відродження (антологія 1917-1933) : поезія-проза-драма-есей / Ю. А. Лавріненко. – К. : Смолоскип, 2002. – 984 с. : портр.
Перша спроба зібрати в одній книзі біографії і твори репресованих українських письменників. В книзі представлено біографії і твори письменників – земляків М. Рильського та Я. Савченка.
Тут зібрано справді найкращі твори і розстріляних, і "перевихованих", і пропалих безвісти. До кожного письменника чи поета надана біографія про життя та творчість.
|
|
83.3(4УКР)6 |
 |
***
Базилевський, В. "Богопосланий патрицій": труди і дня : творчість М. Зерова / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2019. – 2 берез. (№ 9). – С. 12-13, 14.
Башманівський, В. Естетична програма духовного оновлення нації в інтерпретації М. К. Зерова / В. Башманівський // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – №3. – С. 34-35.
Білокінь, С. Микола Зеров / С. Білокінь // Літературна Україна. – 2013. – 25 квіт. (№ 17). – С. 8-9
Гальчук, О. Втеча від "великих ловів", або Дві смерті Миколи Зерова / О. Гальчук // Слово і час (ИСТ. СТ.). – 2006. – № 4. – С. 19-34
Гальчук, О. Микола Зеров і Томас Стернз Еліот: точки перетину / О. Гальчук // Слово і час. – 2016. – № 9. – С. 12-21.
Геращенко, М. Бібліографічний портрет Миколи Зерова / М. Геращенко, Л. Добровольська // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 6. – С. 36-37.
Демська-Будзуляк, Л. Роль та місце Тараса Шевченка в неокласичній концепції української літератури Миколи Зерова / Л. Демська-Будзуляк // Слово і час. – 2014. – № 7. – С. 11-18.
Дискутував з чекістами про вірші: у мережі опублікували документи зі справи Миколи Зерова // Українське слово. – 2021. – 13-26 лип. (№ 27-28). – С. 10.
Кадоб'янська, Н. Микола Зеров – універсальний талант / Н. Кадоб'янська // Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. – № 9. – С. 74.
Карпінчук, Г. Шевченкознавство Михайла Новицького та Миколи Зерова : історія співпраці вчених / Г. Карпінчук // Слово і час. – 2018. – № 3. – С. 17-23.
Ковалів, Ю. Микола Зеров / Ю. Ковалів // Слово і час. – 2019. – № 4. – С. 44-50. – Бібліогр. в кінці ст.
Коцарев, О. І творче, і людське : [„Повість про Миколу Зерова” Володимира Панченка – наймасштабніша наразі спроба дати узагальнений портрет видатного українця] / О. Коцарев // День. – 2020. – 14-15 лют. (№ 27-28). – С. 31.
Кочуп, Г. П. До історії одного листа : (лист М. Зерова до М. Плевака) / Г. П. Кочуп, М. О. Зубрицька // Українське літературознавство. – 1990. – Вип. 55. – С. 123-126.
Ніколенко, О. М. Микола Зеров – поет і перекладач / О. М. Ніколенко // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2015. – № 10. – С. 2-9.
Ніколенко, О. М. Доля і Слово Миколи Зерова / О. М. Ніколенко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2015. – № 3(берез.). – С. 13-21.
Ніколенко, О. М. Микола Зеров – поет і перекладач / О. М. Ніколенко // Зарубіжна література в школах України. – 2015. – № 5. – С. 56-64 : фот.
Новикова, М. Григорій Кочур – редактор перекладів із Миколи Зерова : (Сонет "Чистий Четвер") / М. Новикова // Всесвіт. – 2007. – № 1-2. – С. 174-178.
Панченко, В. Два епізоди із життя Миколи Зерова (до 125-річчя від дня народження неокласика) / В. Панченко // Слово і час. – 2015. – № 4. – С. 77-82.
Панченко, В. Микола Зеров : формування української ідентичності / В. Панченко // Мандрівець. – 2013. – № 2. – С. 50-57.
Панченко, В. Микола Зеров у „сторозтерзарному” Києві (1917-1918) / В. Панченко // Слово і час. – 2014. – № 10. – С. 44-54.
Панченко, В. Молоді літа Миколи Зерова : розділи з майбутньої книги / В. Панченко // Кур`єр Кривбасу. – 2013. – № 281–282–283. – С. 277-323.
Панченко, В. "Сон далекої Еллади..." : Микола Зеров : три літа у Баришівці / В. Панченко // Київ. – 2017. – № 9-10. – С. 78-87.
Резнік, І. Особовий фонд українського поета, перекладача і літературознавця М. К. Зерова у ЦДАМЛМ України : (до 130-річчя від дня народження) / І. Резнік // Архіви України. – 2020. – № 4. – С. 128-143.
Скорина, Л. Присвята як маркер міжтекстових зв’язків (на матеріалі українського письменства 1920-х років) / Л. Скорина // Слово і час. – 2017. – № 7. – С. 3-11.
Сюндюков, І. "У науку іншим людям і вікам" : трагедія Миколи Зерова на тлі його доби / І. Сюндюков // День. – 2012. – 10-11серп. – С. 8.
Тернистий шлях : 130 років від дня народження Миколи Зерова // Шкільна бібліотека. – 2020. – № 3. – С. 40-41. : іл.
Ткаченко, В. Таким був Микола Зеров / В. Ткаченко // Літературна Україна. – 2002. – 31 жовт. – С. 7.
Яворська, Л. Пам'ятати про ті страшні часи. "Соловецькі в'язні з України. Микола Зеров" / Л. Яворська // Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. – № 1. – С. 58.
Інтернет-ресурси:
Підготувала Наталія Смільгіна.
Новини
2025-09-18
19 вересня своє 65-річчя святкує знана українська письменниця Оксана Забужко і з цієї нагоди проопонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Любити, єднатися і стояти за своє – формула омріяної України від Оксани Забужко".
2025-09-15
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу обслуговування користувачів.
2025-09-15
Шановні користувачі, для вас щоквартальник "Закарпаття на сторінках преси за ІІ кв. 2025 р.".
2025-09-10
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліоргафії.
2025-09-10
Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка запрошує Вас до участі у науково-практичній конференції «Портрет бібліотек Закарпаття в часі трансформацій», присвяченій 80-річчю Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка, яка відбудеться 29 вересня 2025 р. у онлайн-форматі.