Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Дем`ян Лука Васильович
1894 -  1968 рр.


Біографія.

Народився 6 червня 1894 році в с. Верхні Ворота Воловецького району в сім`ї багатодітній селянина-бідняка. Був делегатом і виступав на Хустській народній раді 1919 року, яка ухвалила Возз`єднання краю з Україною. У 1920 році заснував у рідному селі перше на Верховині кооперативне товариство і до 1927 році працював там продавцем. Лише в 1928-1932 рр. заочно закінчив неповну середню школу. З 1928 року працює в Мукачеві на залізниці кондуктором, черговим на зупинках, звідти в 1956 році виходить на пенсію. Останні три десятиліття проживав у Мукачеві.
Лука Дем’ян відомий як збирач фольклору і письменник. У 1908 році ще будучи учнем початкової школи, почав писати записувати народні пісні, пізніше казки, анекдоти та щедрівки. У 1911 році на сторінках будапештської щотижневої газети “Неділя” з’явилися його перші фольклорні записи. Відтоді зібрана ним народнопоетична творчість друкувалася в багатьох місцевих періодичних виданнях, як “Наука”, “Підкарпатська Русь”, “Літературна неділя” у різноманітних календарях, читанках тощо, Частину своїх записів збирач передавав до Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР.
У світ вийшли зібрані ним і літературно опрацьовані збірники народних казок “Зачарована підкова” (1959), “Чарівне серце” (1964), “Казки” (1969). Окремі фольклорні записи публікувалися в збірниках “Казки Верховини” (1960), “Закарпатські сміховинки” (1966, 1967), “Легенди нашого краю” (1972), “Казки про тварин” (1976), журналах “Народна творчість та етнографія” (1960. № 1); альманасі “Карпати” (1959. № 1).
Лука Дем’ян у 1936–1938 роках збирав етнографічний матеріал (зразки народного одягу, вишивок, речей господарського призначення тощо) для Підкарпатського етнографічного музею, на базі якого вже за радянського часу було утворено обласний краєзнавчий музей.
На початку 20-х років почав виступати з оповіданнями. Окремими книжками вийшли “Чорт на весіллі” (1920), “Відьма” (1924), “Із села” (1943), “Весілля без жениха” (1956), “Зустріч” (1961), “Оповідання синіх гір” (1964), “Голодний похід” (1977), “Крутогори Верховини” (1984), “Де гори Карпати” (1985).
Крім згаданих книг, оповідання Лука Дем’яна друкувалися в 1922 році у Календарі на 1923 рік т-ва “Просвіта”, журналі “Наша земля” (1927), “Альманасі підкарпатських українських письменників” (Севлюш, 1936), часописі “Літературна неділя” (1942-1944), в “Календарі на 1944 рік Подкарпадського общества наук”.
У післявоєнні роки оповідання публікувалися в альманахах “Радянське Закарпаття”, “Карпати”, журналах “Дружно вперед” (Пряшів ЧССР), “Вітчизна”, “Піонерія”, “Дніпро” районних та обласних газетах. З неопублікованого з’явилася посмертно збірка оповідань і повістей “Голодний похід”(1977).
Оповідання письменника в перекладі російськогю мовою вийшли під назвою “Свадьба без жениха” (Москва, 1965), побачили вони світ і чеською, словацькою, білоруською.
Помер Дем’ян Лука Васильович 16 травня 1968 року.



Додаткова інформація.

Джерельні приписи :


Дем'ян, Л. Весілля без жениха : оповід. / Лука Дем’ян. – Ужгород : Закарпат. облас. вид-во, 1956. – 152 с.

Дем’ян, Л. Голодний похід : повісті та оповід. / Лука Дем’ян ; упорядкув. та післямова В. С. Попа. – Ужгород : Карпати, 1977. – 207 с.

Дем’ян, Л. В. Де гори Карпати : оповід., повісті / Лука Васильович Дем’ян ; упорядкув., підготов. текстів, передм. та прим. В. С. Попа. – К. : Дніпро, 1985. – 426 с.

Дем’ян, Л. В. Зустріч : оповід. / Лука Васильович Дем’'ян. – Ужгород : Закарпат. облас. книжк.-газет. вид-во, 1961. – 78 с.

Дем’ян, Л. В. Крутогори Верховини : повісті, оповід. / Лука Васильович Дем’ян ; упорядкув. та вступ. ст. В. С. Попа. – Ужгород : Карпати, 1984. – 396 с.

Дем’ян, Л. В. Оповідання синіх Карпат : рассказы / Лука Васильович Дем’ян. – К. : Дніпро, 1964. – 197 с.

Дем’ян, Л. В. На ярмарку в Сігеті : уривок з легенди / Лука Васильович Дем’ян // Новини Закарпаття. – 1995. – 14 жовт. – С. 12.


Ференц, Н. Лука Дем"ян (1894-1968) : [письм.-фольклорист] / Надія Ференц // Календар "Просвіти" на 1994 рік. – Ужгород : ВВК "Патент", 1994. – С. 102-105.

Пагиря, В. Новеліст, оповідач, казкар : [до 115-річчя з дня народж. Л.В. Дем`яна] / Василь Пагиря // Трибуна. – 2009. – 6 черв. – С. 12. : портр.

Пам`яті Луки Дем`яна : до 100- річчя з дня народження Луки Дем`ян / П. Ф. // Календар "Просвіти" на 1995 рік. – Ужгород : МПП "Гражда", 1995. – С. 103-104.

Поп, Иван. Дем`ян Лука (1894-1968) / И. Поп // Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород : изд-во В. Падяка, 2001. – С. 154. : фот.

Інтернет – ресурс:
Лука Дем’ян [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/pismenniki-zakarpattja/2928-luka-demjan






Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-04-12

З 1 березня по 30 квітня в Україні пройде перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», який запрошує глядачів на безкоштовні покази найкращих українських стрічок сезону. Провести фестиваль у своєму місті можуть всі охочі – до співпраці запрошено кураторів кіноклубів та активістів, які можуть запропонувати простір для показів. Для цього потрібно залишити заявку на сайті проекту «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа». Права на фільми надаються для некомерційних показів.
До програми фестивалю “Нове українське кіно” увійшли: "Донбас", "Гірська жінка: на війні", "Герой мого часу", "Іній", "Брама", "Коли падають дерева", "Стрімголов".
https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/

16 квітня запрошуємо вас на завершальний показ кіноклубного фестивалю стрічки "Стрімголов". Світова прем'єра мелодрами "Стрімголов" Марини Степанської відбулася в рамках конкурсної програми 52-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах. Стрічка досліджує стосунки молодої пари: в центрі сюжету опиняється "світовідчуття негероїв у героїчні часи" – у сучасному Києві після подій Майдану. У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію „Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії „Найкращий фільм іноземною мовою”. 

Початок о 17 год.

Вхід вільний

 

2019-04-12

У 18 квітня о 16:00 в читальній залі бібліотеки відбудеться презентація книги „Іван Мацинський – український поет, перекладач та словацько-українські літературні зв’язки” за участі  працівників Державної наукової бібліотеки в Пряшеві (видавці та редактори книги) та представників Спілки українських письменників Словаччини.

Іван Миколайович Мацинський (9 квітня 1922, Меджилабірці – 14 березня 1987, Пряшів) – український поет, перекладач та видавець у Словаччині, вчений-культуролог, журналіст. Історик словацької літератури. Громадський лідер українських поселень на Прящівщині. Народився у містечку Меджилабірці на Східній Словаччині в родині залізничника. Навчався в Руській учительській семінарії у Пряшеві, Вищій школі суспільних наук у Празі та на філософському факультеті Університету ім. П.Шафарика у Пряшеві, який не закінчив – з останнього курсу з політичних мотивів був виключений. Спочатку писав російською мовою, але під впливом української літератури перейшов на літературну українську мову. Працював директором Українського національного театру, завідував Відділом української літератури Словацького педагогічного видавництва у Пряшеві. Був одним з організаторів україномовного журналу «Дукля» та Української секції Спілки письменників Словаччини, яку довший час очолював. Активно працював в громадсько-культурному житті українців Пряшівщини. Автор шести поетичних збірок, прозових творів і наукових досліджень з карпатоукраїнської літератури, перекладів із словацької та чеської мов, Зокрема: автор збірок віршів «Білі хмари» (рос. м., 1949) «Наша мова» (укр. і рос., 1956), «Зимова ніч» (укр., 1961), «Карпатські акорди» (укр., 1962), «Вінки сонетів» (укр., 1986).

 

2019-04-04

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за березень 2019 р."

2019-04-02

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-03-27

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка, присвячена Міжнародному дню театра "Театр: вчора, сьогодні, завжди".

2019-03-12

Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.

Виставка «Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.

Наступна книжкова виставка – «Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна». 
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.


 

2019-03-07

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-03-04

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.

 

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".