Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Голота  Яків 
1880 -   1964 рр.


Біографія.

Голота Яків культурно-освітній діяч Закарпаття. Народився в містечку Бранешти на Буковині. Середню освіту здобув у Коломийській гімназії, яку закінчив 28 травня 1901 року. Ще в роки ранньої юності захоплювався військовою справою, а одержавши атестат зрілості, добровільно вступив до австро-угорської армії. Але потяг до знань його не полишає, тому після одного року військової служби з чині кадет-фельдфебеля звільняється у запас. У 1902 році вступає на філософський факультет Чернівецького університету, який успішно закінчує 1906 році і одержує кваліфікацію середньошкільного професора української мови, історії та георафії з правом викладання в школах з українською і німецькою мовами навчання. Стає професором державної вчительської семінарії в Чернівцях, а пізніше у Вашківцях на рідній Буковині. 1 серпня 1914 року мобілізований в австро-угорську армію, у якій як офіцер пройшов воєнними дорогами упродовж чотирьох років, зазнавши чимало важких днів і ночей. Наприкінці 1918 року переходить до Української галицької армії, у якій воює проти більшовиків до 31 серпня 1920 року. У складі військової частини УГА, яка під командуванням генерала Клавса відступала перед більшовицькою навалою, опинився в Чехословаччині і перебував у містах Ліберец та Йозефов, що в північній Чехії. Чехословацькі власті дозволили йому викладати на гімназійних семінарійних курсах, що були організовані в цих містах відразу після утворення Чехословацької республіки. У серпні 1921 року як офіцер був переведений до української робітничої сотні УГА, яка дислокувалася в Ужгороді. Незабаром краєвий відділ шкіл Підкарпатської Русі призначає його директором і професором Берегівської гімназії. Але в Берегові він працював недовго. У зв'язку з організацією в Ужгороді торговельної академії на чолі з Августином Штефаном він стає професором руської (української) мови та історії новоствореної академії. Тут на повну силу розкривається його педагогічний талант і любов до культурно-освітньої роботи в школі, чим завойовує авторитет серед студентської молоді. Згадуючи добрим словом своїх учителів, колишній учень Ужгородської торговельної академії а нині відомий учений і громадський діяч США д-р Вікентій Шандор пише: “Щоправда, Олекса Приходько не був єдиним, кого студенти дуже поважали. До кращих професорів торговельної академії належали також Михайло Велигорський, Яків Голота, Іван Трухлий, Леонід Бачинський, Василь Чапля, Андор Шані та чех Стуна”.
Улітку 1926 року академія з Ужгорода переселяється до Мукачева, куди разом з іншими членами педагогічного колективу переїжджає і Яків Голота. Поряд із викладацькою роботою керує студентським самооствітнім гуртком “Рідна нива”, на заняттях якого розглядаються питання, пов'язані з правописною нормалізацією руської (української) мови, заслуховуються реферати студентів на краєзнавчі та інші теми. Приємні спогади про мукачівський період роботи Якова Голоти залишилися у шанованого нами Вікентія Шандора вже як слухача четвертого річника Мукачівської торговельної академії : “Професор Голота стався нашим класним керівником і як викладач повністю відповідав високим вимогам педагогічної роботи як щодо ведення викладів, так і щодо нашого національного виховання. Це був справжній козак тілом і душею”.
На запрошення Августина Волошина повертається в Ужгород із 1 вересня 1938 року стає тут професором руської (української) мови та історії. Одночасно завідує шкільною бібліотекою, працює класним керівником, керує роботою “Пласту” і драматичного гуртка, виступає з доповідями на урочистих вечорах. Як на уроках, так і в позаурочний час професор Голота вміло прививав нам любов до України і її героїчного минулого, послідовно відстоював ідею соборності Української держави. Це була людина великої і щедрш душі, другі щирий порадник молоді, тому так горнулися до нього семінаристи. Роль Якова Голоти у патріотичному вихованні студентської молоді відзначив колишній гімназист М. Бабидорич: “У вчительській семінарії під крилом її директора А.Волошина, зі старань таких викладачів, як Яків Голота, тут панував український дух, культ козацтва, на урочистостях майже всі учні з'являлися у вишиванках”. Але більшу частину свого вільного часу Яків Голота присвячував краєвому товариству “Просвіта” як управитель його канцелярії, організатор просвітянських з'їздів та іншої культурно-освітньої роботи. У народному будинку “Просвіти” він зустрів свою майбутню дружину Володимиру Микитюк, яка приїхала на Закарпаття з Коломиї як професійна просвітянська працівниця. Проживали вони в окремому будинку на Підградській вулиці, а свої літні відпустки проводили у селі Тур'я Ремети.
У жовтні 1938 році був одним з організаторів патріотичної маніфестації в Ужгороді, якій перешкоджали різні антиукраїнські елементи. Навіть до серйозної сутички між ворожими терористами і групою маніфестантів, яка приїхала поїздом із Перечинщини та Березнянщини. Про роль у цій маніфестації Якова Голоти як представника “Просвіти” згадує у своїй монографії наш земляк, професор із США Петро Стерчо: “Навіть поважному громадянинові, що очолював Березнянщину, професорові Голоті доводилося брати активну участь в обороні безборонних дівчат і дітей, що прибули масово в національних строях, і на яких накинулися терористи насамперед”.
Працюючи в школах Підкарпатської Русі, Яків Голота займається і науковою роботою, його увагу привертає, зокрема, питання правописної нормалізації руської (української) мови, яка була в писемному вжитку при чехословацькому режимі. Про одну з його статей, що була опублікована в третьому річнику часопису “Подкарпатська Русь” під назвою “Тверде чи м'яке “Л””, згадує Й. О. Дзендзелівський, аналізуючи вміщені в ньому матеріали за 1923—1936 року.
У листопаді 1938 року професор Голота переїжджає до Хуста, де разом з А. Штефаном бере активну участь у створенні міністерства шкільництва Карпатської України. Але невдовзі уряд посилає його до Севлюша на допомогу о.Василеві Лару при організації там державної учительської семінарії, яка утворювалася із слухачів Ужгородської і Мукачівської семінарій, що не бажали залишатися на окупованій території. З початком навчання, в другій половині грудня 1938 року, він стає заступником директора Василя Лара і професором української мови та історії, працює класним керівником 4-го річника, активно організовує всю виховну роботу школи. Згадую часи навчання в Севлюшській семінарії, і переді мною постає підготовлений професором Голотою урочистий вечір, присвячений 125-й річниці від дня народження Т. Г. Шевченка, який відбувся у березні 1939 року в залі міського будинку культури. Поряд із літературною частиною програми студентський хор під керівництвом процесора музики і співу Юрія Костюка з великим успіхом виконав “Пісню січових стрільців” композитора Філарета Колесси на слова Осипа Маковея.
У понеділок 13 березня 1939 року у семінарії ще йшло нормальне заняття за розкладом. У вівторок, 14 березня, усі гласи спорожніли. З боку південного кордону від села Фанчикова доносився гуркіт кулеметів і рушниць. Зранку нас інформували, що український кордон порушили мадярські. терористи, т.зн. соботчопот (уг. szabadcsapat), і їх необхідно зупинити. У класі 4-го річника зібралися всі ті наші хлопці, котрим була дорога воля Карпатської України, хто готовий був віддати за неї життя. Частина семінаристів розійшлася по своїх домівках. Уся організація боротьби слухачів семінарії з наступаючим ворогом лягла на плечі Якова Голоти. Його надійний помічник Михайло Козичар наспіх сформував бойову роту і заспокоював нас, що з військових казарм скоро піднесуть зброю, а професор Голота розповідав про героїчну боротьбу українського козацтва з ворогами України. Але вибухи гармат і мінометів поступово наближалися до Севлюша Затримуватися далі у цьому місті без зброї було недоцільно. У післяобідні години під керівництвом професора Голоти з піснею “Ой у лузі червона калина похилилася” вирушили в дорогу до Хуста (біля 80 чоловік), щоб там одержати зброю і вступити в бій. Біля рокосівського Красного поля, де вже січовики і семінаристи вели запеклий бій з мадярськими окупантами. Але безрезультатно, бо наступала до зубів озброєна регулярна армія.
Після повної окупації краю більшість учасників цієї битви кинуто в концтабір “Ворюлопош” на околиці Ніредьгази, а професор Голота 16 березня арештований окупантами в Тячеві, де в тюрмі пробув 8 діб. Після багатьох допитів 24 березня його випустили на волю як офіцера австро-угорської армії. Наприкінці березня 1939 році Яків Голота разом із дружиною виїхав до Відня, а через деякий час переселився на постійне місце проживання до міста Брно на Моравії. Але спокійно жити йому не довелося і в еміграції. Під час Другої світової війни, незважаючи на пенсійний вік, відправлений на примусові роботи в Німеччину. Спочатку працював у містах Гросберген та Мосбург, а пізніше у Відні. По війні продовжив активну громадсько-політичну і культурно-освітню роботу серед українців Чехословаччини.
Помер Яків Голота 17 вересня 1964 року у Брно і похований на центральному кладовищі міста.



Додаткова інформація.

Джерельні приписи:


Голота, Я. Від Королева до Хуста / Я. Голота // Карпатська Україна в боротьбі. – Ужгород, 2005. – С. 140-142.

***
Бабидорич, М. Повернення із забуття : [ в т. ч. про Я. Голоту] / М. Бабидорич // Закарпатська правда. – 1992. – 25 березня. ¬– С. 4.

Горват, К. Поїзд мертвих на Красному полі : [ в т. ч. про Я. Голоту] / К. Горват // Тиса. – 1994. – № 3-4. – С. 103-113.

Дзендзелівський, Й. О. «Який мы народ и який наш язык?” : [ в т. ч. про Я. Голоту] / Й. О. Дзендзелівський // Карпатський край. – 1995. – № 9-12. – С. 42-51.

Федака, Сергій. Яків Голота : 135-річчя від дня народження культурно-освітнього діяча (1880-1964) / С. Федака // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2015 рік : реком. бібліогр. посіб. / Закарпат. облас. універс. Наук. б-ка ім. Ф. Потушняка, Від. краєзнав. л-ри; Від. наук. інформації та бібліографії; уклад. : Н. М. Вачиля, Г. В. Бобонич, І. М. Горват, Ч. Ш. Горват; відп. за вип. О. А. Канюка; випуск. ред. Л.О. Падяк. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2014. – С. 229-234.

Фекета, Іван. Професор із Красного Поля у спогадах учнів : [видат. педагога і громад. діяча Я. Голоти] / І. Фекета // Новини Закарпаття. – 199. – 6 лют. – С. 14. : портр.

***

Вегеш, Микола Миколайович . Голота Яків : [ культ.-освіт. діяч, проф. Мукачів. торг. акад.] / М. М. Вегеш // Енциклопедія Сучасної України. – Т. 6. : Го-Гю. – К., 2006. – С. 105.

Фекета, Іван. Професор Яків Голота у спогадах учнів : [видат. педагог і громад. діяч в нашому краї у 20-і – 30-і рр.. XX ст.] / І. Фекете // Календар “Просвіти” на 2006 рік. – Ужгород, 2006. – С. 103-106. : портр.








Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-08-06

Пропонуємо вашій увазі хроніку культурного життя обасті за липень

2019-07-05

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за червень 2019 р.".

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".