746(477) К21 Кара-Васильєва, Тетяна Валеріївна. Казимир Малевич та вишивка авангарду / Т. В. Кара-Васильєва. – К. : Мистецтво, 2025. – 112 с. : кол.іл.   Книга розповідає про унікальну співпрацю провідних митців авангарду – Казимира Малевича, Олександри Екстер, Любові Попової, Ніни Генке-Меллер – із народними майстрами Ганною Собачко-Шостак, Василем Довгошиєю та Євменом Пшеченком. Вони співпрацювали у кустарних артілях, організованих у маєтках Анастасії Семиградової у Скопцях (нині село Веселинівка на Київщині) та Наталії Давидової у Вербівці (нині – Черкащина).

На початку ХХ століття така взаємодія не мала аналогій у світовій практиці. Майстерня у Вербівці стала своєрідною лабораторією  авангардного мистецтва, де народні майстри створювали нові вишивки за ескізами художників, реалізуючи ідеї супрематизму, які свого часу проголосив Казимир Малевич. Співпраця народних майстрів і художників авангарду, що так плідно виявилась у майстернях сіл Скопці й Вербівка, була яскравим, але дуже коротким епізодом в історії вишивки. Під час революційних подій першої чверті ХХ століття загинула колекція малюнків і вишивок, було знищено майстерні у цих осередках, а основні натхненниці й організаторки справи – Олександра Екстер і Наталія Давидова – емігрували. Творення авангардних вишивок повністю припинилося, їх викреслили з історії і вилучили з контексту світового мистецтва. Співпраця народних майстрів і художників авангарду лишилася втраченою парадигмою ХХ століття. Саме тому надзвичайно важливо, що у монографії опубліковано зображення вишивок, віднайдених Тетяною Кара-Васильєвою в музеях, приватних колекціях, а також ілюстрації відновлених творів, зроблених художницею з вишивки Валентиною Костюковою. Книга містить перший в українському мистецтвознавстві аналіз стилістики вишивки авангарду.  

39(477)"14/17" Г70 Горобець, Віктор Миколайович. "Коровай свиного сала в пуд" : розваги, частування, хвороби та шати в козацькій Україні / В. М. Горобець. – Х. : Бібколектор, 2025. – 320 с. : іл.    Книжка "Коровай свиного сала в пуд" представляє українську історію не лише "без брому" та "без істерики", а й без таких, на жаль, уже традиційних "приправ" сучасного українського історіописання, як надмірний пафос, віктимизація/героїзація, пошуки в нашому минулому ареалів зародження людських цивілізацій і навіть з’яв найперших у світі конституцій. Натомість на сторінках книжки панує спокійна й довірлива розмова з вдумливим читачем про сутність звичних і, як виявляється, позачасових житейських радостей і турбот. Про те, в оточенні яких речей жили українці в козацькі часи, у що вдягались, що їли і що пили, як хворіли та проганяли недуги, як господарювали і торгували, як бенкетували та розважались – інтелектуально й не дуже... Про те, якими схожими й водночас різними можуть бути життєві пріоритети впродовж багатьох сотень літ. А також про те, як, здавалося б, звичні слова, мандруючи століттями, часом набувають зовсім незрозумілих значень. Книга спробує відповісти й на більш конкретні запитання, наприклад: якою була винна карта українця у XVIIІ ст.; як слимаком і мозком хижого яструба лікували головний біль? А також зазіхне на наближення до відповідей на сакраментальні – "шароварно-сальні"  – загадки української історії.

821.161.2.09"18" Т46 Тихолоз, Наталя Богданівна. Великдень у Франків : дух і смак традицій / Н. Б. Тихолоз. – Львів : Апріорі, 2025. – 208 с. : кол.іл.   Ця ошатнa книгa – незвичний погляд нa біографію одного з творців української ідентичності. Нестандартний жанр – культурологічнa студія з гастрономічним до датком – дає змогу розповісти про живого Івана Франкa без пафосу і глянцю, в інтер’єрі рідного дому, у колі родини, немовби зустрітися з ним віч-на-віч за святковим столом, щоб розкрити його особистість, світогляд і цінності крізь призму культури святкування Великодня. Воскресіння Христове постає не тільки як величне свято, a як символ єдності поколінь і перемоги життя над смертю. У розділі "Смаки Великодня: страви з фамільного зшитка" подано рецепти вели кодніх страв з архіву родини Іванa Франка.

821.161.2.09"19" Б73 Богдан, Світлана. Вінгран: життя Миколи Вінграновського / С. Богдан ; Нац. ун-т "Києв.-Могил. акад.", Центр Європ. гуманіт. дослідж., Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. – К. : Дух і Літера, 2025. – 368 с. : іл.    Книжка "Вінгран: життя Миколи Вінграновського" є першою повною і детальною біографією Миколи Вінграновського (1936-2004), відомого українського поета-шістдесятника, а також – прозаїка, режисера й актора, першого президента Українського ПЕН. Це документальний текст, базований на свідченнях родичів і друзів митця, на опублікованих спогадах про нього, на документах з українських архівних установ і музеїв: авторка намагається з’ясувати, що в біографії Вінграновського є міфом, а що – реальністю. Водночас тут подано авторський погляд на цю біографію, зроблено спробу завдяки методу біографічних закономірностей знайти й описати основний життєвий жест і перманентну життєву драму Вінграновського: дарування краси – і неприйняття цього дару, його відкидання. Також ідеться про ширший історико-культурний контекст: Україна доби СРСР і початку епохи незалежності.

930.2(477) К67 Корнієнко, В’ячеслав Васильович. Листи Середньовіччя : графіті Софії Київської / В. В. Корнієнко. – К. : Мистецтво, 2025. – 144 с. : кол.іл.    Книга у доступній науково-популярній формі розповідає про історію графіті Софійського собору. Виклад матеріалу побудований у вигляді путівника, яким можна буде здійснити як віртуальну, такі реальну мандрівку Софійським собором. Тож книга підходить як для читання вдома чи в бібліотеці, так і для активного відпочинку й відвідання самої пам'ятки. Розраховане видання на широке коло читачів, які прагнуть поглибити свої знання про історичне минуле нашої держави. Текст розбитий на вісімнадцять глав приблизно однакового розміру. Перші три є своєрідним вступом, в яких коротко подаються відомості історії Софійського собору, його мозаїк та фресок. Четвертий розділ розкриває перед читачем загальні аспекти вивчення графіті, для чого і як писали на стінах. Наступні чотирнадцять розділів у легкій доступній формі оповідають про історію деяких написів і малюнків, які розташовані на першому й другому поверхах собору. Маршрут побудований таким чином, аби читач, який буде прагнути самостійно відвідати Софійський собор, міг пройти означеним маршрутом і побачити ці (та й інші) графіті безпосередньо на стінах, тому видання містить і схему маршруту, і фотографії самих написів.

069(477.73) Ц75 Цифрова колекція художнього музею. Живопис [Образотворчий матеріал] = Museum digital collection. Painting : [альб.-кат.] / Укр. культур. фонд, Агенція розвитку Миколаєва [та ін.] ; упоряд.: Є. Гомонюк, Л. Твєртінова, С. Піскурьов. – Миколаїв : Платформа MY ART, 2025. – 200 с. : кол.іл.   Видання презентує результати проєкту "Цифрова колекція музею. Живопис". Це оцифрована збipka живопису ХХ ст.з зібрання Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В Верещагіна та Миколаївського обласного краєзнавчого музею. В межах ініціативи вдалось оцифрувати та каталогізувати понад 300 живописних творів, більше половини з яких увійшли до цього альбому. Ці твори демонструють тяглість традицій українського мистецтва: від сміливих ідей авангарду, через експерименти радянських часів – до яскравої "нової хвилі" постмодерну 1990-х. Кожен період сповнений мистецьких пошуків, викликів та відкриттів. Більшість робіт раніше не були експоновані для шиpoкої аудиторії.

025(477.411) І-90 Історико-культурологічні дослідження рукописної спадщини в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : [монографія] / Т. О. Батанова, О. П. Бодак [та ін.] ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К. : ІР НБУВ, 2024. – 420 с. : іл, табл.   Монографія репрезентує результати історико-культурологічних досліджень рукописної спадщини, що зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, напрацьовані науковцями підрозділу. Різноплановий зміст видання охоплює широке коло питань з вивчення рукописної історико-культурної спадщини України та світу, висвітлених у низці студій з кодикологічної, археографічної та документознавчої проблематики. Підсумки діяльності Інституту рукопису НБУВ за 2022-2024 рр. представлені в Додатках, що містять, зокрема, аналітичну розвідку про публікаційну активність фахівців Інституту як спосіб наукової комунікації, супроводжувану бібліографічним покажчиком; авторські дописи з інформацією про популяризаторську роботу підрозділу, про електронні інформаційні ресурси, створені на рукописні фонди, тощо.