Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Музикознавець, фольклорист

2023-05-03
до 135-річчя від дня народження Миколи Олексійовича Грінченка
Микола Олексійович Грінченко – український історик-музикознавець, фольклорист, професор, педагог, критик й публіцист, музично-громадський діяч, педагог, Заслужений діяч мистецтв УРСР.
Микола Олексійович Грінченко народився 22 квітня (5  травня за новим стилем) 1888 р. в Києві. Отримав добру фахову підготовку – спочатку в Придворній співацькій капелі в Петербурзі (1897-1901 рр.), потім – у Київському музичному училищі Імператорського російського музичного товариства. Від 1918 р. творчий шлях Грінченка пов'язаний із Кам'янець-Подільським університетом, де він спочатку навчався, під керівництвом В. Пéтра написав дипломну роботу, а від 1921 р. був лектором історії музики. З 1922 р. М. Грінченко працював у Музично-драматичному інституті імені Лисенка в Києві: був професором історії української музики (з 1922 р.), ректором (з 1925 р.), згодом – став професором консерваторії. Працюючи в названих навчальних закладах, Грінченко зробив помітний внесок у становлення вищої музикознавчої освіти в Україні, уперше розробив і почав читати курс історії української музики в Кам'янець-Подільському університеті.
1920-ті рр. були й найбільш плідними щодо наукової діяльності М. Грінченка. Учений був членом президії Музичного товариства ім. М. Леонтовича (де очолював видавничий та, разом із К. Квіткою, науково-дослідний відділи), у 1929-30 рр. – співробітником Кабінету музичної етнографії ВУАН. Наукову й педагогічну діяльність Микола Олексійович органічно поєднував із критико-публіцистичною, був одним із найактивніших музичних критиків 1920-1930-х рр., відомим тоді музикантом-просвітителем, редактором журналу «Музика» (1923-25 і 1927) та «Української музичної газети» (1926 р.). Водночас він систематично виступав з популярними лекціями й радіопередачами по українському та всесоюзному радіо, працював у сфері масової музичної освіти. Від 1930 р. був завідувачем музично-художньої частини Радіоцентру, з 1935 р. – лектором Київської філармонії.
Водночас цей період збігається з початком переслідувань ученого. В атмосфері посилення апмувських позицій в українській музичній культурі 1928 р. він залишив посаду ректора й до 1934 р. працював у названому навчальному закладі проректором з навчальної роботи. У 1930-х рр. цей процес дістав логічне продовження: М. Грінченка було звинувачено в «буржуазному націоналізмі». У тих політичних умовах наслідком таких звинувачень став його арешт, позбавлення роботи, нігілістична критика творчого доробку науковця аж до 1938 р.
Останні роки життя, а саме в 1938-1942 рр., Грінченко працював завідувачем відділу пісенного фольклору, виконуючи обов'язки заступника директора Інституту фольклору Академії наук УРСР.
У 1942 р. в Уфі (де перебували в евакуації установи АН УРСР) Микола Олексійович за дорученням керівництва Академії розробив проект і очолив новостворений Інститут народної творчості і мистецтв (нині – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України). Однак восени того самого року видатний учений після тяжкої хвороби пішов з життя.
Він залишив нащадкам велику музикознавчу спадщину, що загалом нараховує понад 100 праць у галузях історії української музики, музичної лексикографії, фольклористики, критики, публіцистики, педагогіки. Частину з них опубліковано, частина ж зберігається в рукописах в Архівних нгаукових фондах рукописів і фонозаписів ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.
Найвідомішою з його розробок є «Історія української музики» (К., 1922). Поміж інших, написаних у різні періоди його життя досліджень: «Гайдамаки», «Останній твір К. Г. Стеценка», (1919), «М. І. Вериківський» (1925), «Левко Ревуцький» (1927), «Яків Степовий: Критико-популярний нарис» (Х., 1929), «Музична творчість Галичини», «Українська музика за останні 10 років» (обидві – 1929), «Шевченко в народній пісенній творчості» (1939), «Чайковський і класики української музики – Лисенко, Стеценко, Степовий» (1940); опубліковані посмертно: «Микола Лисенко (1842-1942)» (1944), «Нарис історичного розвитку української народної музики» (1947); неопубліковані: «Матеріали до музичного словника», «Українська народна пісня в творчості російських композиторів-класиків ХIХ ст.» та ін.
У сукупності музично-історичних розробок М. Грінченка було підсумовано наявну на той час емпіричну базу, що поступово накопичувалась у різних галузях національної музикознавчої думки впродовж зазначеного часу. М. Грінченко зробив найбільший внесок у наукову лисенкіану на початковому етапі її становлення. Він першим створив панорамні нариси історичного розвитку провідних тоді жанрів української музики – опери, а також солоспіву, на його дослідження спиралися праці з цієї тематики наступних поколінь українських музикознавців, передусім О. Шреєр-Ткаченко, а ще пізніше – Т. Булат. Микола Олексійович здійснив панорамні огляди музичної творчості Східного й Західного регіонів України, одним із перших цілісно розкрив музичну культуру 1920-х рр., написав нариси, присвячені творчості К. Стеценка, Я. Степового, М. Вериківського, Л. Ревуцького, С.Людкевича, П. Сениці та ін. Поряд із Д. Ревуцьким створив найповнішу в першій половині ХХ ст. джерельну базу для дослідження теми «Шевченко і музика» — винятково важливу для осмислення української музики як національно специфічного феномену
Глибокий знавець музичного фольклору проф. М. Грінченко був головним організатором етнографічного ансамблю кобзарів, а в 1939 р. в Києві при Інституті українського фольклору – Республіканської наради народних співців і кобзарів. Крім того, Микола Олексійович – автор кількох музичних творів, а також видатним педагогом, входив до журі конкурсів, олімпіад, до складу художніх рад театрів, філармонії, працював в університеті музичної культури, тривалий час (1921-32 рр.) був членом Київської міської ради. На сучасному етапі особливо рельєфно вимальовується роль М. Грінченка як одного з тих подвижників української науки, які піднесли її до європейського рівня.
                                                      М. Гайдай
 
Праці Миколи Грінченка
 
78(477)
Г 85
Грінченко, Микола Олексійович. Вибране / М. О. Грінченко ; упоряд., ред. М. Гордійчук ; Акад. наук Укр. РСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії.  К. : Держвидав образотвор. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1959. – 532 с. : іл., портр.  Бібліогр. у прим.: с. 529-530 та у підрядк. прим. 
Книга „Вибране” М. О. Грінченка містить праці видатного українського вченого з питань музичного фолкльору та з історії української музики. Деякі з праць друкуються вперше. Усі вони мають велику національну цінність.
Книга представляє інтерес як для фахівців так і для пересічного читатача.

 

Грінченко, Микола. Історія української музики [Електронний ресурс] / М. Грінченко ; [складали: І. Іванов та ін.]. – К. : Спілка, 1922. – 278 c. : іл. – Режим доступу : https://bit.ly/3mNVSHM. – Назва з екрана.
Дана книга є працею українського музикознавця та фольклориста Миколи Грінченка. Вона присвячена історії української музики, її розвитку та становленню. За словами самого автора, він мав на меті "подати хоч в стислому виді більш-менш повну картину музичного життя українського народу, і тим самим допомогти громадянству свідомо поставитися до явищ нашого культурного музичного життя". Розглядається, як народна українська музика (з описом та зображеннями інструментів), так і церковна (різних діб), світська музика.
 
Грінченко, М. Кобзар Федір Кушнерик [Електронний ресурс] : (до 65-річчя з дня народж. і 30-річчя кобзар. діяльності) / проф. М. Грінченко, Ф. Лавров ; Ін-т укр. фольклору Акад. наук УРСР, Центр. дом нар. творчості. – К. : ЦДНТ УРСР, 1940. – 54, [2] с. : іл., ноти, портр. – Режим доступу : https://bit.ly/43PAhPQ – Назва з екрана. Оригінал друкованого документу зберігається в НБУ ім. Ярослава Мудрого.
Праця українських фольклористів Миколи Грінченка (1888-1942) та Федора Лаврова (1903-1980) вийшла друком до 65-річчя з дня народження і 30-річчя кобзарської діяльності Федора Кушнерика (1875–1941). Висвітлено життєвий шлях кобзаря, вміщено фотографії, проаналізовано особливості його творчості. Опубліковано репродукцію малюнка Опанаса Сластіона (Сластьона), на якому зображено Федора Кушнерика.
 
Грінченко М. О. Історія української музики (III) «Музика церкви». Ф. 36-3, од. зб. 139/III
Грінченко М. О. Історія української музики (VIII) «Музика в Галичині». Ф. 36-3, од.
Грінченко М. О. Історія української музики (III) «Музика церкви». 
Грінченко, Микола. Сучасна українська музична культура [Електронний ресурс] / М. Грінченко // Червоний шлях : громадсько-політичний і літературно-науковий місячник. – 1924. – № 7.  С. 206-217. – Режим доступу : https://bit.ly/3Afz7zG– Назва з екрана.
***
Грінченко, Микола. Кирило Стеценко  композитор (критично-життєписний нарис) / М. Грінченко Харків ; Київ, 1930.
Грінченко, Микола. Історія української музики / М. Грінченко. – 2. вид. – Нью Йорк : Вид. Укр. муз. інституту, 1961. – 192 с.
Грінченко, Микола Олексійович (1888–1942). Співи до Служби Божої [Ноти] : [для мішаного хору без супр.]. – Вип. 1. Вечірня / упоряд. Мик. Грінченко, Лектор музики Кам'янецького Університету.  Кам’янець на Поділлю : [б. в.], Року Божого 1922.  8 с. : іл.

Матеріали про життя і діяльність Миколи Грінченка

85. 313(2 Ук)
Н-50
Немкович, Олена Миколаївна. Микола Грінченко : нарис  про життя і творч. шлях / О. М. Немкович. – К. : Музич. Україна, 1988.– 96 с. : портр., фот.– Бібліогр.: с. 92-95.
Запропонована читачеві книжка є спробою висвітлити наукову громадську діяльність відомого українського вченого, фундатора національного історичного музикознавства М. О. Грінченка (1988-1942). На основі архівних матеріалів, що зберігаються в рукописних фондах ІМФЕ ім. М. Т. Рильського АН УРСР, аналізуються основні праці вченого. Видання розраховане на музикознавців, а також на широкі кола читачів, які цікавляться історією вітчизняної культури.
 
Гордійчук, М.  Микола Олексійович Грінченко / М. Гордійчук // Фольклор і фольклористика. – К. : Музич. Україна, 1979. – С. 206-214.
В книгу увійшли вибрані статті видатного музикознавця, професора М. Гордійчука, присвячені різним проблемам народної творчості і музичної фольклористики, розраховані на широке коло читачів. У ній зібрані науково-популярні праці про народнопісенну культуру, про окремі її жанри, про місце українських пісень у творчості композиторів, мистецтві деяких фольклорних колективів і розвитку художньої самодіяльності. Читач знайде також у книзі праці про видатних українських вчених в області народної творчості – П. Сокальського, М. Лисенко, М. Грінченко, Ф. Колессу, а також нариси про наукові праці сучасних фольклористів.
 

 

Історія української музики : в 6 т. Т. 4 : 1917-1941 / редкол.: М. М. Гордійчук (голова) [та ін.] ; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. [авт. тому: М. В. Беляєва, Т. П. Булат, Ю. П. Булка та ін.] ; редкол. тому : Л. О. Пархоменко (відп. ред.) [та ін.] ;  [авт. тому: М. В. Беляєва, Т. П. Булат, Ю. П. Булка та ін.] ; редкол. тому: Л. О. Пархоменко (відп. ред.) [та ін.]. – К. : Наук. думка, 1992. – 614 c. : іл.
Див. Імен. покажч.: Грінченко М. О.   12, 24, 97, 108, 140, 151, 156, 159, 162-164, 191, 200, 443, 456, 457, 464, 487, 493, 506, 512, 515, 518, 520, 523, 524, 528-530, 533, 534, 541
Том присвячений музичній культурі України 1917-1941 pp. Простежується становлення окремих жанрів творчості композиторів  масової пісні, хорової, оперної, симфонічної, камерно-вокальної та інструментальної музики, висвітлюється розвиток фольклору, організація музичного життя та спеціальної освіти. Для музикознавців, естетиків, істориків, викладачів, студентів, шанувальників музичного мистецтва.
 
Микола Грінченко // Народжені Україною : меморіальний альманах : у 2-х т. Т. 1 : А-К  / гол. ред. О. Оноприєнко.  К. : Євроімідж, 2002.  896 с. : іл.  (Золоті імена України).
В книгу увійшли біля тисячі персональних історій про наших видатних співвітчизників різних  національностей – державних, громадських та релігійних діячів, а також діячів культури, науки, мистецтва і спорту, які по походженню, народженню або діяльності пов’язані з Україною і стали славою і гордістю її народа.
 
63.3(4УКР)
П 78
Грінченко Микола Олексійович: український музикознавець, фольклорист // Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І. Ф. Кураса ; редкол. : І. Ф. Курас, М. О. Багмет, В. І. Гусєв та ін. – К. : Вища школа, 2003. – С. 645.
У довіднику наведено відомості про широку плеяду найвидатніших державотворців, діячів культури, науки, освіти, церкви, які на різних історичних етапах пробуджували суспільну свідомість, долали стан соціальної апатії, пропагували народні традиції, опікувалися проблемами духовного відродження і розбудови Української держави. Історико-біографічні статті не тільки містять енциклопедичні довідки про видатних представників українського народу, а й розкривають їхню роль у духовному розвої нації. Для широкого кола читачів.
 
 
Луганська, К. М. Грінченко Микола Олексійович [Електронний ресурс] / К. М. Луганська // Путівник по особових фондах Архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського ; [відп. ред. Г. А. Скрипник ; підгот.: Г. В. Довженок та ін.]. – К., 2005. – С. 73-98. – Режим доступу : https://bit.ly/3ncLnOv – Назва з екрана.
У "Путівнику" містяться дані про 43 особові фонди українських вчених, митців, діячів культури – етнологів, фольклористів, мистецтвознавців, композиторів, художників, театральних діячів. Серед документів – рукописи наукових і творчих праць, фольклорно-етнографічних матеріалів фондоутворювачів, листування, біографічні матеріали та матеріали їхньої службової та громадської діяльності. "Путівник" розрахований на дослідників й усіх, хто цікавиться українською культурою.
 

 

85.313(4УКР)6
Б 90
Бугаєва, О. В. Архівна спадщина Музичного товариства імені М. Д. Леонтовича [Електронний ресурс] / О. В Бугаєва ; Нац. академія наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; наук. ред. В. М. Даниленко. – К. : НБУВ, 2011. – 388 c. : іл. – Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0001970 – Назва з екрана.
Див. Імен. покажч.: Грінченко М. О. 19, 27, 28, 29, 31, 41, 45, 49, 52, 54, 56, 59, 60, 71, 75, 78, 84, 107, 110, 148, 150, 151, 155, 156
Монографію присвячено історико-архівознавчому та культурологічному дослідженню архівної спадщини Музичного товариства імені М. Д. Леонтовича (МТЛ), що репрезентує джерельну унікальність даного архіву для наук гуманітарного профілю. У дослідженні представлено історію формування і склад документів архівного фонду МТЛ. Пропоноване дослідження розраховане на представників української музичної культури, фахівців у галузі музейної, бібліотечної і видавничої справи, музикантів-педагогів, виконавців, фольклористів, студентів та всіх, хто цікавиться історією України ХХ сторіччя.
 
Історія української музики : у 7 т. Т. 1. Кн. 1: Від найдавніших часів до XVIII століття. Народна музика // НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, редкол.: Г. А. Скрипник (голова) та ін.О. В. Богданова, С. Й. Грица, Р. Д. Гусак, Є. В. Єфремов та ін. – К., 2016. – 440 с.
Див Імен. покажч.: Грінченко Микола Олексійович (1888–1942) – 5, 7-8, 12, 14, 16, 143, 317, 364, 384, 395
Першу книгу першого тому, у якій висвітлено історію української музики від витоків до кінця ХVІІІ ст., створено на матеріалах народної традиційної музичної творчості. Жанри вокальної та інструментальної народної музики, що сформувалися на українських етнічних територіях (приурочені обрядові, неприурочені епічні, ліро-епічні й ліричні, побутові пісні тощо), розглядаються як за виданнями, здійсненими до 1991 року, так і на основі експедиційних даних і наукових досягнень вітчизняних етномузикологів кінця ХХ – початку ХХІ ст. – доби державної незалежності України. Для музикознавців, викладачів, аспірантів, студентів, поціновувачів народного музичного мистецтва.
 
Грінченко, Алла. Спогади про батька Міколу Олексійовича Грінченка [Електронний ресурс] / А. Грінченко // Студії мистецтвознавчі.  2009.  N 2.  С. 77-84. – Режим доступу https://bit.ly/43Pf5tn. – Назва з екрана.
Редакція журналу публікує спогади доньки видатного українського мистецтвознавця Миколи Олексійовича Грінченка і текст листа, в якому були надані офіційні аргументи зняття його з посади ректора Київского музично-драматичного інституту.
 
 
Немкович, Олена. Видатний український історик-музикознавець (М. О. Грінченко) [Електронний ресурс] / О. Немкович // Музична україністика: сучасний вимір.  К. : ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, 2009.  Вип. 3.  Бібліогр.: 4 назв. – Режим доступу : https://bit.ly/3GYe2xh – Назва з екрана.
У статті розкриваються основні віхи життєвого й творчого шляху М. О. Грінченка. Характеризуються провідні тенденції еволюції українського музикознавства другої половини ХIХ – першої третини ХХ ст. Виявляється роль музично-історичної спадщини вченого в тогочасному музикознавчому процесі, а також її зв’язки з музично-історичними дослідженнями наступних радянських десятиліть, сучасного періоду.
 

Гайдай, Михайло. Микола Олексійович Грінченко (1888-1942) [Електронний ресурс] / М. Гайдай // Студії мистецтвознавчі.  2013.  Число 3-4. – С. 173-177. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/StudM_2013_3-4_21. – Назва з екрана.

У статті наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклору й етнографії М. П. Гайдая подано матеріали до бібліографії праць Миколи Олексійовича Грінченка, українського історика-музикознавця, фольклориста, професора, педагога, критика й публіциста, музично-громадського діяча.  Загалом 63 праці  та 28 рукописів  періоду 1908-1942 років. Це одна із найбільш повних бібліографій праць професора.


 

Гнатюк, Л. А. Микола Грінченко і становлення вищої музичної освіти в Україні [Електронний ресурс] / Л. А. Гнатюк // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.  2015.  Вип. 113.  С. 75-99.  Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvnmau_2015_113_9. – Назва з екрана.

Проаналізовано діяльність М. Грінченка в різних галузях музичної культури та освіти в руслі ренесансних тенденцій в українській культурі 20-х років ХХ ст. Висвітлено досягнення вченогоу сфері освіти, виявлено особливості його педагогічної роботи, охарактеризовано наукові праці – як методичний орієнтир для сучасних музично-історичних публікацій. Окреслено також внесок ученого в галузі музичної народної творчості, аналізу музичних форм та української музичної бібліографії.

85.313(4УКР)6
Б 90 
Грінченко Микола Олексійович [Електронний ресурс] // Бугаєва, Олена. Музичне товариство імені М. Д. Леонтовича (1921–1931) : біографічний словник / О. Бугаєва ; наук. ред. В. І. Попик ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2015. – С. 75-78. – Режим доступу https://bit.ly/421bG8X– Назва з екрана.
 
Дане довідкове видання є однією з перших спроб у вітчизняній гуманітаристиці створення колективного портрета окремої мистецької організації – Музичного товариства імені М. Д. Леонтовича (МТЛ), як цілісного об’єкта біографічного дослідження. Персоналізований формат репрезентації музичної культури України, у контекст якої органічно вписано славетне Товариство Леонтовича, відкрив можливості для поіменного переліку всіх його членів із числа вже відомих, маловідомих і взагалі незнаних постатей (не тільки музикантів), які входили до цього угруповання. Створення 450 біографічних «портретів» діячів МТЛ дало можливість окреслити в синкретичній єдності узагальнений образ Товариства як культурно-мистецького і соціального явища епохи.
Пропоноване видання розраховане на представників гуманітарної сфери знань, фахівців з історії культури і музичного мистецтва України, викладачів і студентів, а також широке коло читачів, які цікавляться питаннями української біографіки.
 
Гнатюк, Лариса. Микола Грінченко як музикознавець-фольклорист (на прикладі його праці «Історія української музики») [Електронний ресурс] / Л. Гнатюк // Проблеми етномузикології. – 2022. – Вип. 17. – С. 27-32. – Режим доступу : https://bit.ly/3LtylFT. – Назва з екрана.
 
Мета статті – охарактеризувати діяльність Миколи Грінченка як історика української музики, дослідника народної музичної творчості, педагога, вченого, музично-громадського діяча. Здійснено огляд праць раннього періоду його життєтворчості, простежено формування в них поглядів дослідника щодо української народної творчості. Характеризуючи творчість українських композиторів (М. Лисенка, К. Стеценка, П. Козицького та інших), М. Грінченко акцентує передусім ті їхні досягнення, що пов’язані з фольклорними джерелами. Ознакою художньої цінності музичного твору вчений вважає його генетичний зв’язок із рідною культурою. Мета розвитку української музики, за М. Грінченком, – досягнути вершин світового музичного мистецтва й водночас зберегти свою національну сутність. Головний об’єкт статті – праця М. Грінченка «Історія української музики» (1922).
Грінченко Микола Олексійович : [персоналія] // Шевченківський словник : у 2 т. Т. 1 : А-Мол / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка Акад. наук УРСР.  К. : Голов. ред. УРЕ, 1978.  С. 171.
 
Гордійчук, М. М. Грінченко Микола Олексійович : [персоналія] // Українська літературна енциклопедія : в 5 т. Т. 1 : АГ / редкол.: І. О. Дзеверін (відп. ред.) та ін.  К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988.   С. 499.

Кізченко, В. І. Грінченко Микола Олексійович [Електронний ресурс] : [персоналія] // Енциклопедія історії України : Т. 2 : Г-Д / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України, Ін-т історії України.  К. : Наук. думка, 2004.  С. 207-208 : портр.  Режим доступу : http://www.history.org.ua/?termin=Grinchenko_M_O  – Назва з екрана.

Немкович, О. М. Грінченко Микола Олексійович : [Електронний ресурс] : [персоналія] // Енциклопедія сучасної України. Т. 6 : Го-Гю / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Ін-т енциклоп. досліджень НАН України, 2006.  С. 511. – портр. – Режим доступу : https://bit.ly/3N3D2Hw. – Назва з екрана.

***
Бакаєва, Г. Фундатор українського музикознавства : [М. О. Грінченко] /  Г. Бакаєва // Музика. – 1987. – № 3.
Гордійчук, М. Микола Олексійович Грінченко / М. Гордійчук // Наукова творчість та етнографія. – 1957. – № 4.
Грінченко, А. М. Спогади про батька / А. М. Грінченко // Музика. – 1988. – № 5.
Грінченко Микола Олексійович // Мистецтво України : біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького.  К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997.  С. 180. 
Зелінський, О. До проблеми оціночних критеріїв (про основні напрямки науково-дослідницької роботи М. О. Грінченка) / О. Зелінський // Музика. – 1987. – № 3.
Іваненко, В. Дослідник історії української музичної культури М. О. Грінченко / В. Іваненко // Наукова творчість та етнографія. – 1988. – № 3.
Немкович, О. М. М. Лисенко в науковій творчості М. Грінченка / О. Немкович // Микола Лисенко та музичний світ: (до 150-річчя від дня народження) : тези Міжнар. наук. конф., 20-22 травня 1992 р. – К., 1992. – С. 121-124.
Немкович, О. Перший редактор „Української музичної газети” : [М. О. Грінченко] / О. Немкович // Українська музична газета. – 1997. – № 2–3.
Немкович, О. Микола Грінченко і становлення національної композиторської школи в Україні / О. Немкович // Народна творчість та етнографія. – 1997. – № 4. – С. 41-49.
Юдіна, В. М. О. Грінченко / В. Юдіна.– К., 1945.
 
Інтернет-ресурси:
 
 
Виставку підготувала Людмила Савко.

Новини

2024-06-04

Шановні користувачі, пропонуємо вашій увазі нові надходження до Відділу художньої літератури.

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день