Українська Гельсинська група
2026-11-08
до 50-річчя від дня створення
9 листопада 2026 року, виповнюється 50 років від заснування Української Гельсінської групи (УГГ) – першої легальної правозахисної організації, яка відкрито виступила проти порушень прав людини на теренах УРСР – прав українців як народу.
1976, 9 листопада – Микола Руденко оголосив про створення Української Гельсінської Групи (УГГ). Це була перша в СРСР легальна організація, яка боролася з порушенням прав людини. “Коли вони сказали, що хочуть створити Гельсінську Групу в Україні, я похолола, – згадує голова Московської Гельсінської групи Людмила Алєксєєва про приїзд до неї Миколи Руденка і Левка Лук'яненка. - На теренах усього Радянського Союзу найжорстокіше карали в Україні. Ми просили західних журналістів писати якомога частіше про Українську Групу, про кожну її людину. Бо це камікадзе. Перші арешти відбулися саме в УГГ. Терміни українцям давали найбільші. І найбільше загиблих у таборах було саме серед членів УГГ”.
Микола Руденко (1920 - 2004), письменник, правозахисник, політв'язень, голова Української Гельсінської Групи.
Після підписання Радянським Союзом Гельсінського акту виникла московська правозахисна організація. Інтереси українських правозахисників у Москві представляв Петро Григоренко. Серед національних груп першою заявила про своє створення Українська Громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод – Українська Гельсінська група. В Декларації УГГ зазначалося: "Своїм головним завданням Група вважає ознайомлення урядів країн-учасниць і світової громадськості з фактами порушень на території України Загальної Декларації Прав Людини та гуманітарних статей, прийнятих Хельсінською Нарадою". Підписи під нею поставили 10 членів-засновників УГГ. Це – Іван Кандиба, Левко Лук'яненко, Мирослав Маринович, Оксана Мешко, Олекса Тихий, Ніна Строката-Караванська, Микола Матусевич, Олесь Бердник. Очолив організацію відомий поет і прозаїк Микола Руденко.
Члени Української Гельсінської групи.
Микола Руденко 9 листопада на прес-конференції перед іноземними журналістами оголосив про створення УГГ. Відбувалось це у Москві на квартирі Олександра Гінзбурга, бо у Києві на той час не було акредитованих іноземних журналістів.
У грудні 1976-го почались перші обшуки серед членів-засновників Групи. Миколі Руденкові підкинули 39 доларів, Олесеві Берднику - порноґрафічні листівки, а в Олекси Тихого знайшли заліплену в глину на горищі сараю німецьку ґвинтівку. Руденка і Тихого 1 червня 1977-го засудили на 12 та 15 років таборів і заслання. Обшуки у справі Руденка і Тихого торкнулись усіх членів Групи. В якості свідків допитали десятки осіб по Українї та з Москви.
1978-го Мариновича запроторили на 12 років ув'язнення, Лук'яненка – на 15 років. На місце заарештованих приходили нові люди. Керівництво Групою по черзі перебирали на себе Олесь Бердник, Оксана Мешко, Василь Стус.
До кінця 1980-го УГГ оприлюднила 30 меморандумів, декларацій, маніфестів, звернень та інформаційних бюлетенів. В них піднімалися проблеми політичної, економічної та духовної окремішності українців, захисту прав людини.
Збірники документів, матеріалів та спогадів
.jpg) |
Український правозахисний рух [Електронний ресурс] : документи і матеріали / упоряд. О. Зінкевич. – Торонто-Балтимор, 1978. – 477 с. – Режим доступу : diasporiana.org.ua
Книга містить унікальні документи українського самвидаву, які таємно передавалися з Радянської України на Захід.
Електронна копія книги доступна для ознайомлення в цифровій бібліотеці діаспорної спадщини Diasporiana.
|
Українська Гельсінкська Група 1978-1982 [Електронний ресурс] : документи і матеріяли / упоряд. О. Зінкевич. – Торонто-Балтимор,1983. – 998 с. – Режим доступу : diasporiana.org.ua
Фундаментальний збірник, який став одним із найважливіших джерел з історії українського правозахисного та дисидентського руху радянської епохи. До нього увійшли програмні документи та спільні заяви Української Гельсінської Групи, справи її ув’язнених та репресованих членів. У книзі найкраще задокументована справа М. Горбаля, В. Чорновола, Ю. Литвина, В. Січка. Книгу впорядкував і зредагував відомий громадсько-культурний діяч та видавець Осип Зінкевич. Видана книга у Торонто і Балтиморі в 1983 році українським видавництвом «Смолоскип» імені В. Симоненка.
Електронна копія книги доступна для ознайомлення в цифровій бібліотеці діаспорної спадщини Diasporiana.
|
 |
 |
66.79(4УКР)
У-45
Українська Громадська група сприяння виконанню Гельсинських угод : документи і матеріали : в 4 т. / Харків. правозахисна група ; упоряд. В. Овсієнко ; відп. за вип. Є. Ю. Захаров. – 2-е вид., випр. та доп. – Х. : Фоліо, 2001.
Василь Овсієнко та Євген Захаров – дослідники й упорядники, чия багаторічна робота з архівами правозахисного руху втілилася у виданні «Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсинських угод». У центрі книги – історія Української Гельсінської Групи від моменту створення до завершення її активної фази. В першому томі надруковано нарис історії правозахисного руху в Україні, інтерв'ю з головою Групи Миколою Руденком та біографічні відомості стосовно 43 членів Групи. В другому, третьому та четвертому томах зібрано документи Групи в хронологічному порядку. Це видання порушує питання прав людини, громадянської відповідальності, свободи слова та дії в умовах тиску державної системи. Книга важлива не лише як історичне джерело, а і як підґрунтя для розуміння сучасних процесів, адже показує механізми спротиву та самоорганізації без прикрас і зайвих узагальнень.
|
|
63.3(4УКР)628
У-45
Українська Гельсінська спілка (1988-1990 рр.) у світлинах і документах / Укр. ін-т нац. пам’яті ; упоряд. О. Ткачук ; редкол.: Б. Горинь, В. Овсієнко [та ін.] ; відп. за вип. Р. Семків. – К. : Смолоскип, 2009. – 224 с. : фот.
„Українська Гельсінська Спілка (1988–1990 рр.) у світлинах і документах” – це історико-документальний фотоальбом, виданий у Києві видавництвом Смолоскип у 2009 році (упорядник – Олександр Ткачук). Видання присвячене діяльності Української Гельсінської Спілки – першої масової опозиційної громадсько-політичної сили радянської доби в Україні, яка стала основою для відновлення незалежності.
|
.jpg) |
.jpg) |
72.4(4УКР)
М 75
Молода нація : альманах / редкол. П. Вознюк [та ін.] ; редрада: Ю. Бадзьо [та ін.]. – К. : Смолоскип, 1996.
№ 51. Спецвипуск : Українська Гельсінська спілка : матеріали конф. до 20-річчя з дня утворення. – 2011. – 224 с. : фот.
У цьому випуску альманаху „Молода нація” вміщено доповіді, подані учасниками Всеукраїнської конференції до 20-річчя Української Гельсінської Спілки, а також статті на ту ж тему, і програмовий документ УГС. Активісти й творці подій разом з істориками висвітлюють, як і чиїми зусиллями відбувався перший злам тоталітарно-імперської системи в Україні на межі 1980-х-1990-х рр. Для студентів, учителів, усіх небайдужих до новітньої історії нашого народу.
|
|
63.3(4УКР)628
У-45
Українська Гельсінська спілка у спогадах і документах / упоряд., голов. ред. О. Шевченко ; редкол.: М. Горбаль, Б. Горинь [та ін.]. – К. : Ярославів Вал, 2012. – 816 с. : портр., фот.
Українська Гельсінська Спілка стала першою в комуністично-кагебістській Українській PCP відкритою політичною опозицією партійного типу. Провідними діячами організації стали загартовані в радянських тюрмах і концтаборах звільнені, з вимушеної ініціативи М. Горбачова, українські політв'язні.
|
.jpg) |
***
|
|
83.3(4УКР)6
Р 83
Руденко, Микола. Найбільше диво – життя : спогади / М. Руденко. – К : Таксон ; Едмонтон-Торонто, 1998. – 558 с. : iл., портр.
Спогади одного із засновників і керівника Української Гельсінської Групи Миколи Руденка цікаві з історичного погляду, оскільки життя письменника охоплює майже весь радянський період української історії, так і з психологічного. Бо це щира сповідь людини, яка замолоду віддала данину комуністичній ідеї, але, зазнавши світоглядної кризи, не стала на шлях конформізму, а вчасно переосмислила своє ставлення до навколишньої дійсності. Це закономірно привело колишнього секретаря парткому Спілки письменників України в коло дисидентів-правозахисників, а згодом – у радянські концтабори.
|
|
94(477)
Л 84
Лук’яненко, Левко Григорович. Шлях до відродження : [зібр. творів] : [в 13 т.] / Л. Г. Лук’яненко. – К. : ТОВ "Юрка Любченка", 2014 - 2015.
Т. 11 : До історії Української Гельсінської спілки. – 2015. – 640 с. : кольор. іл.
Це повне зібрання творів відомого українського письменника-публіциста Левка Лук’яненка. Ґрунтуючись на правдивій біографічно-документальній основі, зібрання охоплює значний і важливий період історії української нації.
Перша частина одинадцятого тому присвячена історії Української Гельсинської спілки. Друга частина тому охоплює період від 1990-го до 2013-го року. Це тривалий період боротьби і виживання. Боротьби за ідеали незалежної України, що його Українська республіканська партія успадкувала від УГС.
|
|
Дослідження та історія дисидентського руху
.jpg) |
821.161.2
Д 48
Дисиденти : антол. текстів / за ред. О. Сінченко ; упоряд.: О. Сінченко, Д. В. Стус, Л. Фінберг. – К. : Дух і Літера, 2018. – 656 с. – (Бібліотека спротиву, бібліотека надії). – Імен. покажч.: с. 629-647.
В антології, що вийшла за редакції Олексія Сінченка, вперше здійснено спробу представити дисидентський рух 1960–80-х років у всій його поліфонії, не так на рівні суспільно-політичної проблематики, як на рівні конкретних доль. Перед читачем розгортаються історії ідей і людських вчинків, у живому пульсуванні текстів, які самі про себе свідчать. Поліжанрова структура антології: від поезії, публічних і самвидавних виступів – до судових промов, відтак до текстів про перебування в тюрмах, спецпсихлікарнях і таборах, а насамкінець – до переосмислення власного досвіду протистояння тоталітарній системі, – витворює багатопланову і змістовну картину українського руху опору. Ці тексти народжувались в ситуації, де свобода асоціювалася з таборами, а не з життям на волі.
|
|
316.6(47+57)"195/198"
К 42
Кіпіані, Вахтанг. Дисиденти : чути правду : [зб. інтерв’ю] / В. Кіпіані ; уклад., передм. В. Кіпіані ; Укр. культур. фонд. – Х. : Vivat, 2021. – 352 с. : іл. – (Історія і політика).
Збірник інтерв’ю Вахтанга Кіпіані з дисидентами – це розмови з тими, хто підважував фундамент, на якому трималася в’язниця під назвою Радянський Союз; розмови з дисидентами, які не вважали свій чин геройським, але героями були і відважно йшли в горнило, у якому згорали найдостойніші. Понад двадцять дисидентів, розмови з якими висвітлюють безліч питань, які не втрачають актуальності й сьогодні. Маємо чути правду й пам’ятати, що свобода – це та вакцина, ефективність якої не слабшає з часом.
|
|
|
|
323.2(477)"195/198"
К50
Клочко, Роман. Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України / Р. Клочко. – К. : Віхола, 2024. – 288 c. – (Життя). – Назва на корінці: Невидима битва. – Бібліогр.: с. 275-285.
У своїй книжці Роман Клочко розповідає історію дисидентів, історію українського визвольного руху, який тривав від середини 1950-х до другої половини 1980-х. Герої книжки критикували комуністичну ідеологію та боролися проти безправ’я українців як нації. Їхньою зброєю стало слово, яке дошкульно било радянський режим у його чи не найболючіше місце – монополію на інформацію. Тож режим відповідав тюрмами, таборами й психіатричними лікарнями, але повністю знищити цей опір так і не зміг. Попри всі зусилля пропаганди та фактично фізичне знищення дисидентів, вони продовжували боротися і лякати радянську владу.
|
***
Бажан, О. Г. Українська Гельсінська група: легальна форма протистояння тоталітарному режимові в УРСР / О. Г. Бажан // Наукові записки НаУКМА. Серія: Історичні науки. – 2002. – Т. 20. – С. 49-54.
Власенко, І. Микола Руденко: „Мені на Бога нарікати гріх. Я сам цю долю визначив про себе” / І. Власенко // Україна: Наука і культура. – 2008. – Вип. 34. – С. 273-298.
Захаров, Є. Ю. Гельсінський рух: три покоління правозахисників / Є. Ю. Захаров // Інформаційний портал Харківської правозахисної групи „Права людини в Україні”. – 2016. – 18 листоп.
Зінкевич, О. У 40-річчя Української Гельсинської групи: до генези створення Групи / О. Зінкевич // Смолоскип України. – 2016. – № 11-12. – С. 4-5.
Каліщук, О. М. Українська Гельсінська група у спогадах: археографічний аспект / О. М. Каліщук // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки. – 2025. – Т. 36 (75). – № 4. – С. 142-148.
Касьянов, Г. В. Українська Гельсінкська група: люди, ідеї, долі / Г. В. Касьянов // Український історичний журнал. – 1993. – № 11-12. – С. 31-44.
Ковальчук, А. Українська Гельсінська Спілка – перша легальна державницька антикомуністична політична організація України : [до 30-річчя створення УГС] / А. Ковальчук // Слово Просвіти. – 2018. – 12-18 лип. (Ч. 28). – С. 6.
Ковальчук, А. Українська Гельсінська спілка – перша легальна державницька антикомуністична політична організація України : до 30-річчя створення УГС / А. Ковальчук // Українське слово. – 2018. – 4-25 лип. (№27-28). – С. 8-9.
Куйбіда, В. Українська Гельсінська спілка: історичні звершення та нереалізовані цілі / В. Куйбіда // Українська літературна газета. – 2018. – 19 жовт. (№ 21). – С. 2.
Мокрик, Р. Український гельсінський рух та його взаємодія з Заходом (1976–1991) / Р. Мокрик // Українознавчий альманах. – 2016. – Вип. 19. – С. 137-141.
Овсієнко, В. В. Діяльність Української Гельсінської групи з захисту прав віруючих / В. В. Овсієнко // Права людини. – 2008. – № 21 (534). – С. 4-8.
Сергійчук, В. І. Зародження та діяльність Української Гельсінської групи за документами радянських спецслужб / В. І. Сергійчук // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. – 2011. – Вип. 106. – С. 41-46.
Хмара, С. Як все починалося. Українська Гельсінська спілка в документах і спогадах / С. Хмара / упоряд. О. Шевченко. – К. : Вид-во імені Олени Теліги, 2012. – С. 81-86.
Інтернет-ресурси:
Підготувала Людмила Савко.
.jpg)