Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім. Ф. Потушняка::Віртуальні виставки

> >

Віртуальні виставки

“Ім‘я, яке не кане в Лету”

2018-10-31
до 90-річчя від дня народження Юрія Васильовича Шкробинця

ЗГАДУЮЧИ ПОРАДИ ЮРІЯ ШКРОБИНЦЯ

Не писалось цілий рік.

Рік тікав, немов потік,

Але враз мороз упав,

І потік той льодом став.

Крига манить, як вікно,

Через неї видко дно.

А отам, на тому дні —

Зажурились мої дні.

Жаль, до них не доторкнусь,

Вже мій час, як рік, минувсь.

Тож кажу тобі: «Живи!

І не гайся, мить лови,

Поки сили, поки час.

Доки день твій не погас».

Василь Густі,

голова Закарпатської обласної організації

Національної спілки письменників України

Життєпис

Юрій Шкробинець народився 12 листопада 1928 року в м. Хусті. У 1939-1944рр. навчався у Будапештській гімназії ім. Й. Етвеша, пізніше – у Хустській школі №1. Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Ужгородського державного університету(1952). Після закінчення університету чотири роки викладав українську мову та літературу в Хустському педучилищі, майже два десятиліття працював в обласній газеті «Закарпатська правда», тривалий час очолюючи відділ літератури та мистецтва. П’ять років завідував літературною частиною обласного муздрамтеатру.

Ще навчаючись у гімназії в Будапешті, Ю.Шкробинець почав писати вірші українською та угорською мовами.

Дебютна публікація – переклад «Національної пісні» Ш. Петефі з’явилась у 1948 році у «Закарпатській правді».

Надалі перекладацька робота стала головною у творчості поета і журналіста.

Серед найбільш вагомих творчих здобутків на ниві художнього перекладу – переклади з угорської поеми «Апостол» (1968) та «Витязь Янош» (1972) Ш. Петефі, балад і поеми «Толді» (1969) Я. Араня, антології «Угорська арфа» (1970), романів та повістей Ж. Моріца, Ф. Карінті, Д. Ійєша, К. Бігарі, Б. Берти, а також багатьох угорськомовних поетів Румунії, Югославії, Словаччини та Закарпаття.

Юрій Шкробинець вперше переклав українською мовою угорські поезії закарпатського вченого та поета Василя Довговича (1783-1849), повернув українському читачеві закарпатські казки у записах Михайла Фінцицького.

Завдяки перекладам Ю. Шкробинця на українській сцені були поставлені драматичні твори Ф.Фаркаша «Ліс гуде», П. Кача «Витязь Янош», Ф. Карінті «У кріслі і без крісла», Д. Коллера «Викрадення сабінянок». Невтомний будівник культурних мостів зробив також немало перекладів чеських та словацьких поетів, а також перекладів з російської, білоруської, осетинської та мови комі.

У 1999 році вийшла збірка перекладів віршів Гете «Скарбошукач», якою Юрій Шкробинець дебютував як перекладач з німецької. Для угорського читача закарпатський перекладач відкрив не тільки твори класиків української літератури – Т. Шевченка, Л. Українки, М. Коцюбинського, П. Тичини, М. Рильського, але й низку поетів новітньої доби.

Юрій Шкробинець був удостоєний премії ім. М. Рильського(1983) за переклади угорської класичної і сучасної поезії та міжнародної угорської літературної премії ім. Г. Бетлена (1990) за вагомий внесок у співробітництво і взаєморозуміння між народами Угорщини та Центральної Європи. У творчому доробку Юрія Шкробинця значна кількість літературно-критичних статей, досліджень з історії українсько-угорських літературних зв’язків та питань художнього перекладу, рецензій, нарисів есе, а також оригінальних віршів, що склали посмертну збірку « Може, в Лету не кане ім`я»…

Вже після завершення земного шляху Юрія Шкробинця (березень 2001 року) у 2008 році прийшла до українського читача ще одна вагома праця перекладача – твори визначного угорського поета Мілана Фюшта.

Майже півстоліття тривала невтомна діяльність блискучого фахівця художнього перекладу, який поправу поповнив знамениту когорту українського перекладацького цеху – Бориса Тена, Миколи Лукаша, Григорія Кочура.

Книга оригінальних поезій Юрія Шкробинця

К 84

Ш67

Шкробинець, Юрій. “Може, в Лету не кане ім`я...” : поезії / Ю. Шкробинець ; вступ. ст. П. М. Скунць ; упоряд. Л. Лавер-Шкробинець. – Ужгород : Карпати, 2007. – 232 с. : іл.

У вітчизняного читача ім’я Юрія Шкробинця асоціюється передусім із його потужною перекладацькою діяльностю, що підтверджена премією імені Максима Рильського за переклади угорської класичної і сучасної поезії та міжнародною премією імені Габора Бетлена.

Між тим, Юрій Шкробинець попри те, що видав кільканадцать книг перекладів, так і не дожив до збірки своїх оригінальних поезій, хоча скурпульозно працював над нею до свого останнього дня. Збережено і авторські назви циклів і авторський варіант назви книги, і тому збірка є яскравим підтвердженням багатогранності мистецького таланту поета.

Вступна стаття лауреата Національної премії України імені Т. Г. Шевченка Петра Скунця.

Упорядкування Лесі Лавер-Шкробинець.

Перекладацька діяльність Ю. Шкробинця

84(УГО)

П 29

Петефі, Ш. Апостол : поема / Ш. Петефі ; пер. з угор. та післямова Ю. Шкробинця; ред. П. Скунць. – Ужгород : Карпати, 1968. – 112 с.

К 84-5

Ш 67

Шкробинець, Ю. Угорська арфа : переклади з угорської класичної та сучасної пoeзii / Ю. Шкробинець ; передм. О. Рота. – Ужгород : Карпати, 1970. – 224 с.

82.3

Т13

Таємниця скляної гори : закарпат. нар. казки, зібрані Михайлом Фінцицьким / пер. з угор. та післямова Ю. Шкробинця. – Ужгород : Карпати, 1974. – 190 с.

84(4УГО)

Г46

Гідаш, А. Пан Фіцек : роман / А. Гідаш ; пер. з угор. К. Бібікова та Ю. Шкробинця ; післямова К. Шахової. – К. : Днiпро, 1974. – 567 с.

82.3(4УГО)

У-26

Угорські прислів’я та приказки / упоряд., пер. з угор. Ю. В. Шкробинець. – К. : Дніпро, 1975. – 144 с. : іл. – (Мудрість народна ; зб. 15).

83.3(4Нім)

К90

Гете, Й. В. Нічна пісня подорожнього ; Ти знаєш, де квітує край цитрин?... ; Цар лісовик ; До «страждань молодого Вертера» ; Природа і мистецтво ; Прощання ; Моїй матері ; Зіставлення : [поезії] / Й. В. Гете ; пер. з нім. Ю. Шкробинця // Куля, Ф. Закарпатська Гетеніана : до 250-річчя від дня народж. Й. В. Гете / Ф. Куля. – Ужгород, 1999. – С. 27-37.

821.112.2-2

Г 44

Гете, Й. В. Скарбошукач = Goethe J.W. Der Schatzgräber : поезії : до 250-річчя від дня народж. великого нім. поета / Й. В. Гете ; пер. з нім., упоряд., передм, дизайн і редагування Ю. Шкробинця. – Ужгород : Закарпат. обл. упр. статистики, 1999. – 74 с. : портр.

84(4УГО)

Ф 99

Фюшт, Мілан. Автопортрет : вибрані поезії = Onarcker : koltemenyek / М. Фюшт ; пер. укр. Ю. В. Шкробинець ; упоряд. Л. Лавер-Шкробинець. – Ужгород : Мист. Лінія, 2008. – 232 с. – Текст укр., угор. мовами.

1950

Коцюбинський, М. Коні не винні / М. Коцюбинський; пер. з укр. мови Ю. Шкробинця. – Ужгород : Закарпат. обл. вид-во, 1950. – 23 с. – Текст угор. мовою.

1952

Надь, Ш. Примирення : [оповідання] / Ш. Надь ; пер. з угор. Ю. Шкробинця. – Ужгород : Закарпат. обл. вид-во, 1952. – 72 с.

1958

Ійєш, Д. Народжені в пустах : роман / Д. Ійєш ; пер. з угор. Ю. Шкробинця; вступ. ст. Л. Бако. – Ужгород : Закарпат. обл. вид-во, 1958. – 251 с.

1961

Бігарі, К. Жага : роман / К. Бігарі ; пер. з угор. Ю. Шкробинця. – К. : Молодь, 1961. – 332 с.

1963

Моріц, Ж. Будь чесним до самої смерті : роман / Ж. Моріц ; пер. з угор. Ю. Шкробинця. – К. : Дитвидав, 1963. – 315 с.

1965

Балла, Л. Хмари без дощу : повість / Л. Балла ; пер. з угор. Ю. Шкробинця. – К. : Молодь, 1965. – 275 с. : іл.

1966

Арань, Я. Балади. Поема «Толді» / Я. Арань ; пер. з угор., вступ. ст. та прим. Ю. Шкробинця. – К. : Дніпро, 1969. – 145 с.

Ілку, П. Бунтарі з восьмого : повість / П. Ілку ; пер. з угор. Ю. Шкробинця ; вступ. ст. О. Рота. – Ужгород : Карпати, 1971. – 176 с.

Карінті, Ф. Даруйте, пане вчителю… : повість та оповідання / Ф. Карінті ; пер. з угор. Ю. Шкробинця. – К. : Веселка, 1966. – 152 с.

1972

Петефі, Ш. Витязь Янош : повість у віршах / Ш. Петефі ; пер. з угор. Ю. Шкробинця. – К. : Веселка, 1972. – 82 с. : іл.

1974

Балла, Л. Чайки : оповідання / Л. Балла ; пер. з угор. Ю. Шкробинця. – К. : Молодь, 1974. – 104 с.

1976

Угорське оповідання : збірник / упоряд., пер. з угор. Ю. Шкробинця та ін.; вступ. ст., біогр. довідки К. Шахової. – К., 1976. – 30 с.

1977

Берта, Б. Кенгуру : роман / Б. Берта ; пер. з угор. Ю. Шкробинця. – К. : Молодь, 1977. – 171 с.

1986

Петефі, Ш. Ой, вернись, лелеко : [вірші для мол. шк. віку] / Ш. Петеф і; пер. з угор. Ю. Шкробинця. – К. : Веселка, 1986. – 30 с.

Салаї, Б. Чарівний дзвіночок : вірші та казки / Б. Сала ї; передм. С. Жупанина; пер з угор. Ю. Шкробинця та ін. – К. : Веселка, 1986. – 32 с. : іл..

1988

Петефі, Ш. Ой, вернись лелеко! : [вірші для мол. шк. віку] / Ш. Петефі ; пер. з угор. Ю. Шкробинця; мал. І. Литвина. – К. : Веселка, 1988. – 30 с. : кольор. іл.

1994

Арань, Я. Толді : епічна поема / Я. Арань ; пер. з угор. та післямова Ю. Шкробинця. – Ужгород : Патент, 1994. – 159 с. – Текст укр. та угор. мовами.

1997

Три золотих яйця : закарпат. нар. казка / пер. з угор. Ю. Шкробинця ; худож. О. Макаренко. – К. : Свенас, 1997. – 9 с. : іл.

Інтерв’ю з Ю. Шкробинцем

1983

Відзнака окрилює : [інтерв’ю / провів В. Нитка] / Ю. Шкробинець // Молодь Закарпаття. – 1983. – 24 берез. – С. 4 : портр.

1996

Літературний міст через Тису : [інтерв’ю / записав В. Плоскина] / Ю. Шкробинець // Новини Закарпаття. – 1996. – 20 лип. – С. 12.

Сенсація одного перекладу. Чому Юрій Шкробинець не збирається нікого переконувати? : [інтерв’ю / провів В. Плоскина] / Ю. Шкробинець // Громада. – 1996. – № 3. – С. 4-5.

1999

Майстер компромісу : [інтерв’ю з Ю. Шкробинцем / записав О. Гаврош] / Ю. Шкробинець // Старий замок. – 1999. – 16 берез.

«Я себе розгубив по рядках по чужих…» : [інтерв’ю з Ю. Шкробинцем / записала Л. Кешеля] / Ю. Шкробинець // Ужгород. – 1999. – 18 груд.

2006

«Треба бути генієм, аби однаково перевтілюватися в різних поетів» : [інтерв’ю з Ю. Шкробинцем 16 берез. 1999 р. / вів О. Гаврош] / Ю. Шкробинець // Гаврош О. Д. Закарпатське століття: ХХ інтерв’ю. – Ужгород : Мист. Лінія, 2006. – С. 255-266 : портр.

Література про життя і творчість

К 91.9: 83.3

Ш67

Юрій Шкробинець – поет та перекладач : до 80-річчя від дня народж. : бібліогр. покажч. = Jurij Skrobinec – A kolto es mufordito : szuletese 80. evfordulojara : bibliografiai mutato / Упр культури Зак. облдержадмін., Закарпат. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. : М. Б. Бадида, Т. Г. Балаж, О. А. Канюка, Є. Й. Слуцька ; відп. за вип. Л. З. Григаш ; ред. Л. О. Ільченко ; передм. В. П. Густі ; пер. угор. Ш. Горват. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2008. – 100 с. : іл. – (Корифеї Закарпаття: бібліографія). – Текст укр., угор. мовами.

У бібліографічному покажчику, що продовжує серію видань бібліотеки “Корифеї Закарпаття: бібліографія” зроблено першу спробу представити широким колам шанувальників літератури та фахівцям-літературознавцям найповнішу бібліографію творчості видатного майстра перекладу, журналіста та автора оригінальних віршів. Побудований за хронологічним принципом, покажчик включає бібліографічні описи з 1950 по 2008 рік, в тому числі і публікацій, що вийшли посмертно.

Кращій орієнтації у бібліографічних матеріалах допомагає біографічна довідка та літературознавче есе Василя Густі “Ім’я, що не кане в Лету”, а також іменний покажчик.

Бібліографічне видання адресоване краєзнавцям, викладачам та студентам філологічних дисциплін, бібліотечним та культосвітнім працівникам, усім, хто цікавиться доробком та багатогранною особистістю цього майстра слова.

К 83.3

І-26

Ігнатович, О. Юрій Шкробинець (1928-2001) / О. Ігнатович // Ігнатович, О. С. Літературні портрети : [зб. нарисів]. – Ужгород : Ліра, 2013. – C. 19-27 : портр. – Бібліогр. наприкінці ст.

КО

К17

Куля, Ф. Юрій Васильович Шкробинець : 80-річчя від дня народж. поета, перекладача (1928-2001) / Ф. Куля // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2008 рік : рек. бібліогр. посіб. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2007. – С. 159-164.

КОя2

Е64

Хланта, І. Шкробинець Юрій Васильович / І. Хланта // Енциклопедія Закарпаття : визначні особи ХХ століття / наук. ред. О.Д. Довганич. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 376-377.

***

Ваш, С. Добре діло не пропаде : [про закарпат. поета і пер. Ю. Шкробинця] / С. Ваш // Всесвіт. – 2006. – № 9-10. – С. 228-229.

Гаврош, О. Закарпатське століття: пам'ять : Ю. Шкробинець, перекладач / О. Гаврош // Закарпат. правда. – 2002. – 18-25 верес. – С. 11.

Гаврош, О. Юрій Шкробинець: «Може, в лету не кане ім`я» : [вихід кн. за одноімен. назвою Ю. Шкробинця] / О. Гаврош // Старий Замок. Паланок. – 2007. – 11-17 жовт. – С. 23.

Донець, І. «Моїй любій Гунгарії…» : [про Ю. Шкробинця як дослідника творчості Г. Сковороди] / І. Донець // Новини Закарпаття. – 1998. – 31 берез. – С. 3.

Жупанин, С. Юрій Шкробинець (1928-2001) // Жупанин С. Верховиночка. Література рідного краю. Кн. 2 / С. Жупанин. – К. : Рута, 2003. – С. 128-129.

Закарпатська організація Національної спілки письменників України. Пам’яті Юрія Шкробинця : [некролог] // Срібна Земля. – 2001. – 24 берез. – С. 2.

Кудрявська, Л. На смерть Юрія Шкробинця : [вірш] / Л. Кудрявська // Закарпат. калейдоскоп. – 2001. – 22 берез. – С. 1.

Куля, Ф. «Я розгубив себе по рядках чужих…» : [до 75-річчя з дня народж. Ю. Шкробинця] / Ф. Куля // Новини Закарпаття. – 2003. – 11 листоп. – С. 6.

Куля, Ф. Мудрий епікурієць Юрій Шкробинець : перекладач, якого цінували Рильський і Кочур, так і не отримав обласної літературної премії / Ф. Куля // Новини Закарпаття. – 2008. – 11 листоп. – С. 7-8.

Куля, Ф. Провісники Гетеніани на Закарпатті : Юрій Шкробинець / Ф. Куля // Куля Ф. Закарпатська Гетеніана : до 250-річчя від дня народж. Й.В. Гете Ужгород, 1999. – С. 12-14.

Сабадош, В. Угорська премія – українському письменнику : [премія ім. Габора Бетлена] / В. Сабадош // Закарпат. правда. – 1990. – № 271. – С. 3.

Скунць, П. Його не можна втрачати : [про Ю. Шкробинця] / П. Скунць // Срібна земля. – 2001. – 24 берез. – С. 13.

Скунць, П. Печаль залишиться з нами : [про переклад. діяльність Ю. Шкробинця] / П. Скунць // Карпат. Україна. – 1995. – № 6. – С. 8.

Скунць, П. Спокутуючи вавілонський гріх : Юрієві Шкробинцю – 70 : [про творчий шлях письм.-перекладача] / П. Скунць // Літ. Україна. – 1998. – 10 груд. – С. 4.

Скунць, П. Хай слово мовлене інакше : [Ю. Шкробинцю – 60] / П. Скунць // Закарпат. правда. – 1988. – 11 листоп. – С. 4. : портр.

Теличко, В. Музичні обжинки на Закарпатті : [про «Карпатську рапсодію» муз. І. Мартона, сл. Ю. Шкробинця / В. Теличко // Карпат. край. – 1993. – № 9-11. – С. 54.

Фединицинець В. Поет. Перекладач : [Ю. Шкробинцю – 60] / В. Фединишинець // Молодь Закарпаття. – 1988. – 12 листоп. : портр.

Фединишинець, В. Любов на дві культури: до 75-річчя з дня народження Ю.В. Шкробинця / В. Фединишинець // Карпат. Україна. – 2003. – 8 листоп. – С. 13.

Хланта, І. Перекладач і поет : [до 70-річчя від дня народж. Юрія Шкробинця] / І. Хланта // Вісті Ужгородщини. – 1998. – 21 листоп. – С. 8.

Чендей, І. Юрію Шкробинцю – 60 / І. Чендей // Літ. Україна. – 1988. – 1 груд. : портр.

Шкробинець, Х. Невтомний трудівник : [до 70-річчя Юрія Шкробинця] / Х. Шкробинець // Вісник Хустщини. – 1998. – 28 листоп. – С. 4.

Юрій Шкробинець : [некролог] // Літ. Україна. – 2001. – 12 квіт. – С. 8.

Інтернет ресурси:

Шкробинець Юрій Васильович : матеріал з Вікіпедії

Густі В. Юрій Шкробинець. Ім'я, яке не кане в Лету

Юрій Шкробинець – поет і перекладач

Куля Ф. Загадка таланту закарпатського письменника Юрія Шкробинця

Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім.Ф.Потушняка

Новини

2025-08-22

Шановні користувачі, новинки Відділу обслуговування чекають на вас.

2025-08-20

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу обслуговування.

2025-08-18
У понеділок, 25 серпня, о 17:00, в читальній залі нашої бібліотеки, презентують нову збірку письменниці зі Львова Роксолани Жаркової «Розсипані кордони». У цій книжці короткої прози авторка дає силу жіночому голосу говорити про важливе, майже інтимне. Тут кордон між країнами стає фізичним кордоном людини, її емоційною граничністю. Ця межовість дуже відчутна після втрати дому, коли життя перетворюється на збирання себе по крихтах в умовах складних досвідів. «Ці досвіди важко ословлюються, вони до болю загострюють чуття, вони проникають під шкіру, безнадійно розсипаються, самотньо губляться серед трагічної буденності, але їх потрібно відрефлексувати, щоб жити далі», – вважає письменниця. В Ужгороді зустріч модеруватиме головна редакторка обласної бібліотеки Іванка Когутич-Гаврош.

2025-08-14

Ментальне здоров’я є невід’ємною складовою гармонійного життя кожної людини. Це поняття охоплює широкий спектр факторів – від емоційного балансу до соціальної взаємодії та самореалізації. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ментальне здоров’я – це стан благополуччя, при якому людина може реалізовувати власний потенціал, справлятися з життєвими труднощами, ефективно працювати та робити внесок у життя своєї спільноти. Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Ключ до ментального здоров’я на сторінках книг".

Комунальний заклад