Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Служив правді і рідному краю2012-10-12

(до 105-річчя від дня народження культурно-громадського діяча Вікентія Шандора)

      Вікентія Шандора справедливо називають останнім із могікан Карпатської України. З усіх лідерів цієї маленької української держави йому судилося найдовше прожити – аби донести до нас правду про ті вікопомні події.

      Народився 12 жовтня 1907 р. у с. Баранинці поблизу Ужгорода. Після навчання в початковій і горожанській школах вступив в Ужгородську торговельну академію. У 1927-28 рр. працював у Підкарпатському банку в Ужгороді, а у 1935-1945 рр. – у Земському банку в Братиславі. Після Другої світової війни В. Шандор студіював економічні науки у Франкфурті (Німеччина), у 1948 р. емігрував до США, там у 1953-1954 рр. вивчав політологію в Колумбійському університеті Нью-Йорка. У 1985-1989 рр. був заступником голови уряду Української Народної Республіки, з 50-х р. – членом Товариства українських правників у Нью-Йорку та редагував "Правничий вісник".

      Поважний доробок Вікентія Шандора, як вченого і публіциста становлять його численні праці українською, англійською і німецькою мовами. З початку 90-років учений підготував і видав 4 поважні монографії з історії Закарпаття : "Закарпаття. Історично-правний нарис від X ст. до 1920 р."; «Спомини, т. I. Карпатська Україна 1938-1939» (Ужгород, 1996) – найповажніша з досі виданих українськими та іншими вченими праця з проблем політичної історії Закарпаття 20-30 років XX ст.; "Карпатська Україна у XX столітті" – нариси з політичної історії Закарпаття XX ст.; "Спомини, т. 2. Карпатська Україна 1939-1945" (Ужгород, 2000). Учений підготував до друку і 3-й том "Споминів", який чекає на свого видавця. Помер В. Шандор у серпні 2004 р.

 

 

К 63.3
Ш 20
Шандор, В.
     Закарпаття : історично-правний нарис від IX ст. до 1920 / Вікентій Шандор – Нью-Йорк : Карпат. Союз, 1992. – 292 с.
     В монографії, в якій на основі численних документів та опублікованих різними мовами праць, автор переконливо довів, що, незважаючи на багатовікове чужоземне поневолення, почуття єдності закарпатських русинів-українців з українцями інших регіонів України не згасало ніколи, а у переломні періоди історії краю проявлялося з особливою силою.
     На бажання автора збережено деякі мовні та правописні особливості.
 

 

К 63.3
К 50
Клочурак, С.
    До волі : (Спомини) / Степан Клочурак ; передм. : В. Шандор. – Ужгород : Ліра, 2009. – 184 с.. : портр.
    Описуючи свої дитячі роки, пригоди під час навчання в Ужгороді і Сиготі та свої переживання на різних фронтах і в різних краях в часи Першої світової війни, автор характеризує тодішні політичні й господарські відносини, в яких жив наш народ. Ці свої спомини автор присвячує тим Синам нашого народу, які полягли на полю бою на Гуцульщині, під Сиготом, на великій Україні й в полоні.

 

К 63.312.1
Ш 20
Шандор, В.
    Спомини : Карпатська Україна 1938-1939. Т. 1 / Вікентій Шандор. – Ужгород : МПП Гражда, 1995. – 388 с.: іл.
    Пропонована читачеві праця відомого вченого і громадсько-політичного діяча написана на основі дійсних історичних фактів, підтверджених перевіреними джерелами, архівними документами, особистими щоденниковими записами, веденими понад 30 літ. "Спомини" д-ра В. Шандора – перше науково виважене системне дослідження українських національно- та державотворчих змагань у контексті суспільно-політичних процесів Західної Європи XX століття.

 

К 63.312.1
Ш 20
Шандор, В.
   Спомини : Карпатська Україна 1939-1945. Т. 2 / Вікентій Шандор. – Ужгород : МПП Гражда, 2000. – 245 с.: іл.
   II том "Споминів" дає можливість ознайомитися з українською справою під час Другої світової війни, усвідомити внесок закарпатської політичної еміграції у вирішенні українських проблем у світі, побачити ті труднощі, яких зазнали закарпатці у поневіряннях чужиною.

 

К 0я2
Е 64
Федака, П.
   Шандор Вікентій Іванович : / Федака Павло // Енциклопедія Закарпаття : визначні особи XX століття / Закарпат. обл. осередок наук. т-ва ім. Т. Шевченка ; редкол. В. В. Бедь – Ужгород : Вид-во Гражда, 2007. – С. 367-368.
   До видання ввійшли найвідоміші представники політичного, господарського, науково-освітнього і культурного життя краю, що вклали у його розвиток і процвітання багато праці, особистої енергії і творчого натхнення.

 

 

1.Вегеш, М. Вікентій Шандор / Вегеш Микола // Історія України в історичних портретах. – Ужгород, 1995. – С. 94-97. 
2.Вікентій Шандор // Закарпаття в енциклопедії українознавства : [за матеріалами вид.: Енциклопедія українознавства. ТТ. 1-11 / голов. ред. В. Кубійович] / Ред., упоряд. та передм. В. Маркуся. – Ужгород : Гражда, 2003. – С. 169.
3.Шандор Вікентій // Павленко, Г. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енцикл. слов.– Ужгород : Патент, 1999. – С. 184-185.
4.Шандор Викентий // Поп И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород : Изд-во В. Падяка, 2001. – С. 409.
5.Гаврош, Олександр. Заповіт В. Шандора / Олександр Гаврош // Україна молода. – 2003. – 10 верес. –  С. 11. 
6.Гаврош, Олександр. Останній з Карпатської України : [про В. Шандора] / Олександр Гаврош // Старий Замок. – 2002. – 14 листоп. – С. 5.
7.Маєрчик, М. Чаша великого болю : [про В. Шандора] / Марія Маєрчик // Карпатська Україна. – 1992. – 22 жовт. – С. 3.
8.Митровка В., Чучка П. Кому потрібні надумані «герої» Карпатської України? : [у т. ч. про В. Шандора] / Василь Митровка, Павло Чучка // Карпатський голос. – 1997. – 10 квіт. – С. 8.
 

 

Корисні посилання:

http://uk.wikipedia.org/wiki/;

http://my.plast.org.ua/drageotee/2011/03/11/vikentij-shandor-e-tse-najtyazhcha-doroha/;

http://www.padyak.com/PDF/212_enceclopedia.pdf.

 









Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-04-12

З 1 березня по 30 квітня в Україні пройде перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», який запрошує глядачів на безкоштовні покази найкращих українських стрічок сезону. Провести фестиваль у своєму місті можуть всі охочі – до співпраці запрошено кураторів кіноклубів та активістів, які можуть запропонувати простір для показів. Для цього потрібно залишити заявку на сайті проекту «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа». Права на фільми надаються для некомерційних показів.
До програми фестивалю “Нове українське кіно” увійшли: "Донбас", "Гірська жінка: на війні", "Герой мого часу", "Іній", "Брама", "Коли падають дерева", "Стрімголов".
https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/

16 квітня запрошуємо вас на завершальний показ кіноклубного фестивалю стрічки "Стрімголов". Світова прем'єра мелодрами "Стрімголов" Марини Степанської відбулася в рамках конкурсної програми 52-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах. Стрічка досліджує стосунки молодої пари: в центрі сюжету опиняється "світовідчуття негероїв у героїчні часи" – у сучасному Києві після подій Майдану. У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію „Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії „Найкращий фільм іноземною мовою”. 

Початок о 17 год.

Вхід вільний

 

2019-04-12

У 18 квітня о 16:00 в читальній залі бібліотеки відбудеться презентація книги „Іван Мацинський – український поет, перекладач та словацько-українські літературні зв’язки” за участі  працівників Державної наукової бібліотеки в Пряшеві (видавці та редактори книги) та представників Спілки українських письменників Словаччини.

Іван Миколайович Мацинський (9 квітня 1922, Меджилабірці – 14 березня 1987, Пряшів) – український поет, перекладач та видавець у Словаччині, вчений-культуролог, журналіст. Історик словацької літератури. Громадський лідер українських поселень на Прящівщині. Народився у містечку Меджилабірці на Східній Словаччині в родині залізничника. Навчався в Руській учительській семінарії у Пряшеві, Вищій школі суспільних наук у Празі та на філософському факультеті Університету ім. П.Шафарика у Пряшеві, який не закінчив – з останнього курсу з політичних мотивів був виключений. Спочатку писав російською мовою, але під впливом української літератури перейшов на літературну українську мову. Працював директором Українського національного театру, завідував Відділом української літератури Словацького педагогічного видавництва у Пряшеві. Був одним з організаторів україномовного журналу «Дукля» та Української секції Спілки письменників Словаччини, яку довший час очолював. Активно працював в громадсько-культурному житті українців Пряшівщини. Автор шести поетичних збірок, прозових творів і наукових досліджень з карпатоукраїнської літератури, перекладів із словацької та чеської мов, Зокрема: автор збірок віршів «Білі хмари» (рос. м., 1949) «Наша мова» (укр. і рос., 1956), «Зимова ніч» (укр., 1961), «Карпатські акорди» (укр., 1962), «Вінки сонетів» (укр., 1986).

 

2019-04-04

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за березень 2019 р."

2019-04-02

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-03-27

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка, присвячена Міжнародному дню театра "Театр: вчора, сьогодні, завжди".

2019-03-12

Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.

Виставка «Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.

Наступна книжкова виставка – «Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна». 
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.


 

2019-03-07

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-03-04

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.

 

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".