Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Віртуальні виставки
“Відомий та невідомий Духнович”
2018-04-24до 215-річчя від дня народження громадсько-політичного, культурно-релігійного діяча, літератора, педагога, філософа, фольклориста Олександра Духновича

Самі здорові співайте,
А на батька пам’ятайте.
(О. Духнович “Послідняя моя піснь”)
Олександр Васильович Духнович народився 24 квітня 1803 р. в с. Тополі, Гуменського округу на Пряшівщині (тепер Чехословаччина) в родині священика. Початкову освіту одержав дома. У 1813 р. О. Духновича відвезли до Ужгорода для завершення початкової освіти та вступу до гімназії. У 1816 р. помер батько, мати з шістьма дітьми залишилась без засобів до існування, і найстарший, Олександр, всупереч великому бажанню студіювати землемірство, змушений був вступити до духовної семінарії в Ужгороді (1823).
Після закінчення семінарії О. Духновича призначили службовцем єпархіальної концелярії у Пряшеві. Не витерпівши жорстокої експлуатації єпархіального начальства і нужденного животіння, О. Духнович 1830 р. втік до Ужгорода. Але пряшівський епіскоп перешкодив йому влаштуватися на посаді, і О. Духнович став домашнім учителем ужгородського урядовця.
1833 року О. Духновича знову відкликали до пряшівської єпархіальної канцелярії. Незабаром він був призначений адміністратором у с. Комлоші (тепер Хмельова), а через рік священиком у с. Біловежі. Через чотири роки йому дозволили перейти до іншої єпархії, і до січня 1844 р. він працював на посаді нотаріуса консисторії в Ужгороді, а в 1844 р. назавжди переселився до Пряшева.
До подій в Угорщині 1848 р. О. Духнович поставився неприхильно, бо, як стверджує він в автобіографії, угорська буржуазія не зважала на права інших націй, не визнавала елементарних прав українців на Закарпатті. У квітні 1848 р. за освітню діяльність його було арештовано, а після звільнення письменник довгий час перебував під жандармським наглядом.
Різноманітна діяльність О. Духновича (письменник, історик, педагог, видавець, журналіст і громадський діяч) тісно пов’язана з культурним відродженням у Галичині. Письменник присвятив себе праці на користь народові, вболівав за його гірку долю і мріяв про світле майбутнє. Гостре політичне спрямування мають його драматичні твори “Добродитель перевишає багатство” (1850), “Головний тарабанщик” (1852), в яких він затаврував зрадників народу, багатіїв, високих урядовців. В історичній праці “Истинная история карпатороссов” Духнович виступив з протестом проти мадьяризації українського населення в Угорщині.
Художня спадщина О. Духновича не рівновартісна: цінніші ті твори, в яких письменник йшов від фольклору і народної мови, а не від вимог “високого стилю” з його штучною мовою.
Багато сил віддав О. Духнович на організацію сільських шкіл, народної освіти. Написав для цього педагогічні праці “Народна педагогия в пользу училищ и учителей сельских” (І ч., 1857) та “Педагогия специальная” (загублена в рукописі).
Помер О. Духнович 30 березня 1865 р. в м. Пряшеві. Поховали його в крипті Пряшівського кафедрального собору імені Іоанна Хрестителя. Вдячні нащадки пам’ятають і шанують його. Духновичу встановлено пам’ятники у Виноградові (Севлюш, 1925 р.), Хусті (1932 р.), Пряшеві (1933 р.), у його рідному селі Тополі, в Поляні і Колочаві, більшість яких виконана нашою землячкою, скульптором Оленою Мондич-Шиналі у 20-30-х роках ХХ століття. За рішенням ЮНЕСКО 2003 рік оголошено Міжнародним роком О. Духновича. Ця подія – світове визнання найбільшого, найвидатнішого культурно-освітнього діяча XIX ст.
К 84 Дана п’єса написана живою народною мовою ставилася на самодіяльній сцені за життя автора, була популярною на Закарпатті в 20-ті роки XX століття, досі продовжує йти на професійній сцені. |
![]() |
![]() |
908:821.161.25(477.87) До книги ввійшли найбільш характерні художні твори О. Духновича – поетичні, прозові, драматичні, – фрагменти історичних, педагогічних та філософських праць, зразки публіцистики. |
К 85.3 Збірничок віршованих творів О. Духновича, покладених на музику відомих композиторів – нині дуже рідкісний, адже творчість поета-будителя гімнами звучить донині. Тому дане перевидання ініційоване правлінням Закарпатської організації товариства охорони пам’яток історії та культури. |
![]() |
****
К 71-8
Д 85
Духнович, Александер. Автобіографія = Autobiographia : биография (Автобиография) / А. Духнович ; Тов-во “Просвіта” в Ужгородъ. Лит.-наук. оддъл. – Факс. вид. – Ужгородъ : Книгопечатня “Свобода”, 1928. – 19 с.
К 84
И 32
Избранныя сочиненія Александра В. Духновича : стихи и проза / за изданіе отвъчаетъ: Г. Мировчикъ. – Унгваръ ; Ужгородъ : Уніо, 1941. – 48 с. – (Угро-русская дешевая библіотека ; № 1).
К 85.314
Х 79
Хоры на слова Александра Духновича : выдано на день 125-лътного ювилею народженя славного подкарпатского поета-будителя. 24.IV.1803-24.IV.1928. – [Прага], [1928]. – 55 с.
К 84
D 87
Dukhnovych, Aleksander. Virtue is More Important Than Riches : a Play in Three Acts / A. Dukhnovych ; translater E. Rusinko. – Fairview : The Carpatho-Rusyn Research Center, 1994. – 86 p. – (East European Monographs ; no. CCCXCIII ). – Текс англ., слов. мовами.
Матеріали про О. Духновича
![]() |
К 83.3 В даному буклеті вміщено матеріали в пам’ять про письменника, відомого діяча освіти і культури, історика, священика УГКЦ – Олександра Духновича. Значення цієї непересічної особистості для національного відродження українців та його великих зусиль до розвитку національних культури й мови українців Закарпаття. |
К 63.3 Авторську серію “Post Sckriptum” відомого закарпатського журналіста і письменника Олександра Гавроша відкриває його розповідь про Олександра Духновича – найпомітнішого закарпатця ХІХ століття. Для широкого читача. Серія “Post Sckriptum” – це несподіваний погляд на цікаві і маловідомі сторінки нашої історії та культури. |
![]() |
![]() |
К 91.9 Бібліографічний покажчик “Олександр Духнович (1803-1865)” – спроба цілісного огляду літератури про життя та творчість письменника, педагога, громадсько-освітнього діяча. |
К 72 До збірника увійшли матеріали доповідей та повідомлень, виголошених на міжнародній науковій конференції, присвяченій 200-річчю від дня народження Олександра Духновича – видатного педагога, мислителя і громадського діяча Закарпаття, відзначення ювілею якого ухвалено ЮНЕСКО. |
![]() |
![]() |
К 74 Збірник складають матеріали доповідей та повідомлень, виголошених на обласній науково-практичній конференції “Олександр Духнович і освіта Закарпаття”, приуроченій до 140-річчя від дня смерті видатного педагога, просвітителя, письменника і культурно-освітнього діяча, що відбулась 17 лютого 2005 р. в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти. |
К 63.31 Історична спадщина Олександра Духновича (1803-1865) – поета, письменника, науковця, журналіста, громадського діяча – і сьогодні, у часи славного ювілею будителя, є малодоступною широкій громадськості краю. Заповнити цю прогалину покликане факсимільне видання, в якому з різних книжкових джерел відібрано історичні розвідки вченого, присвячені минулому рідного краю. |
![]() |
![]() |
К 72 Книга розкриває життєвий і творчий шлях видатного просвітителя, педагога, письменника, культурно-освітнього діяча Олександра Васильовича Духновича, його концептуальні положення про освіту, навчання, виховання та роль учителя у формуванні творчої особистості. Нею автор започатковує краєзнавчу серію “Видатні педагоги Закарпаття”. Видання розраховане на педагогів, студентів, учнів та широкий читацький загал. |
К 63.3 Дане видання у науково-популярній формі подає постать одного з найвидатніших представників історичного Закарпаття ХІХ століття – письменника (поета, прозаїка і драматурга), журналіста-публіциста, організатора шкільництва, вченого (педагога, історика, етнографа, мовознавця, філософа), священика ЧСВВ, релігійного, політичного і громадського діяча Олександра Васильовича Духновича – широкому читачеві-сучаснику як небуденну особистість, що належить не тільки своєму часові, а й вічності. |
![]() |
![]() |
К 84-5 Ф 32 Фединишинець, Володимир Степанович. Отець Духнович : іст.-філос. роман-есей / В. С. Фединишинець. – Ужгород, 1994. – 160 с. Роман-есей “Отець Духнович” – про видатну постать національного Відродження ХІХ сторіччя О. Духновича, який написаний у модерному ключі з відчутними елементами стилю “потоку свідомості”. |
****
К 84
Г 12
Гаврош, Олександр Дюлович. Олександр Гаврош про Григора Пинтю, Олександра Духновича, Івана Силу, Адальберта Ерделі, Августина Волошина : оповідання : для дітей мол. та серед. шк. віку / О. Д. Гаврош. – К. : Грані-Т, 2011. – 128 с. : іл. – (Життя видатних дітей).
К 66.79
Г 13
Гаджега, Ю. (Д-ръ). Общество Духновича и русскія женщины : лекція читання 28 марта 1925 года / Ю. Гаджега. – Ужгородъ : Тип. “Школьной помощи”, 1925. – 16 с. – (Изданіе культурно-просвътительнаго общества имени Александра Духновича въ Ужгородъ ; вып. 11).
К 83.3
Г 20
Гарапко, В. Творчість Олександра Духновича (на допомогу вчителям і учням у вивченні літератури рідного краю) : наук.-дослідна робота / В. Гарапко ; Мала акад. наук Закарпаття ; Мукачів. філія (секція укр. літ-ри). – Мукачево : Карпат. Вежа, 2003. – 27 с.
К 83.3
Д 85
Олександр Васильович Духнович : пам’ятка читачу. – Ужгород : Карпати, 1965. – 12 с. – (Письменики Закарпаття).
К 83.3-8
Д 85
Олександр Духнович (1803-1865) : тези доп. наук.-практ. конф., присвяч. 125-річчю з дня смерті О. Духновича / Закарпат. обл. орг. т-ва “Знання” ; упоряд. Ю. І. Балега. – Ужгород : Патент, 1990. – 56 с. – Бібліогр. у підрядк. прим.
К 63.3
Д 85
Олександр Духнович і наша сучасність: міжнар. наук. конф., присвячена 200-літтю від дня народж. О. Духновича : тези доп. Пряшів, 20-21 черв. 2003 р. / упоряд. М. І. Мушинка ; Союз русинів-українців СР, Пряшів. ун-т, Крайовий уряд у Пряшеві, Асоц. україністів Словаччини. – Пряшів, 2003. – 64 с.
К 83.3
М 23
Манько, Михайло Олександрович. До другого варіанту “Краткой Біографії” О. В. Духновича : биография отдельного лица / М. О. Манко. – Суми : “Мрія-1” ЛТД, 1996. – 52 с.
К 71
С 69
Сочка-Боржавин, Василь Андрійович. Нашъ великій будитель Александръ Духновичъ : рожд. 24 апріля 1803 года, умеръ 29 марта 1865 года / В. А. Сочка-Боржавин, Л. Філіп-Радванський ; Ужгородськоє городськоє культурно-просвітительноє Общество им. Александра Духновича. – Ужгород, 2003. – 80 с. : іл. – Назва обкл. : Исторія Общєства им. Алєксандра Духновича 1923-2003.
К 63.3
Т 89
Туряниця, Василь Васильович. “Вождь народа знаменитий” : (штрихи до портрета О. В. Духновича) / В. В. Туряниця. – Ужгород : Ужгород. міська друк., 1993. – 15 с.
К 72
Т 89
Туряниця, Василь Васильович. О. В. Духнович – педагог-новатор : наук. вид. / В. В. Туряниця ; Ужгород. нац. ун-т. – Ужгород : УжНУ, 2003. – 44 с.
00(477.87)
Ф 32
Федака, Павло Михайлович. Постать Олександра Духновича у діяльності крайового товариства “Просвіта” (1920-1939, 1990-2003) : наук. вид. / П. М. Федака. – Ужгород, 2003. – 27 с.
К 84
Ф 32
Фединишинець, Володимир Степанович. Духнович кореневий : поезія в прозі. Триптих. Вірші та есеї / В. С. Фединишинець. – Ужгород : Б-чка журн. “Айно”, 2003. – 40 с. – (Сад журналу “Айно” ; 2003. Кн. 29).
***
Бенькова, Марта. Александер Духновіч як педагог і освітнїй дїятель / М. Бенькова // Русин. – 2013. – № 4. – С. 16-18.
Гаврош, Олександр. Самогубства, пожежі і... нудьга : дрібниці життя зі щоденника О. Духновича : [життя на Закарпатті у XIX ст.] / О. Гаврош // Старий Замок. Паланок. – 2012. – 15-21 берез. – С. 11.
Гомоннай, Василь. Духнович Олександр Васильович (1803-1865) / В. Гомоннай, В. Росул // Гомоннай, В. Культурно-освітні діячі Закарпаття : навч. посіб. – Ужгород : Госпрозрахунк. ред.-вид. від. Закарпат. компресінформу, 1996. – С. 3-4.
Духнович, Олександр. Состояніє русинов в Угорщині : уривки / О. Духнович // Календар “Просвіти” на 2013 рік / Закарпат. крайове культ.-освіт. т-во “Просвіта” ; уклад. : П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2013. – С. 56-57.
Мудрий педагог : 215 років від дня народж. О. Духновича ; [про укр. письменника, просвітителя, культур. діяча] // Шк. б-ка. – 2018. – № 103. – С. 66-67 : портр.
На Закарпатті відзначають 210-річчя від дня народження Олександра Духновича : [створ. електрон. календар із основ. датами з життя будителя] // День. – 2013. – 25 квіт. – С. 8.
Павленко, Г. Олександр Духнович – пропагандист слов’янського єднання / Г. Павленко, Н. Лабунець // Ідеї слов’янської єдності та суспільна думка на Закарпатті в ХІХ – ХХ ст. : доп. наук. семінару, присвяч. 150-річчю Слов’ян. з’їзду в Празі. – Ужгород : Колір прінт, 1999. – С. 141-147. – Бібліогр. наприкінці ст.
Пагиря, Василь. Олександр Духнович : [укр. письменник, просвітитель, культур. діяч] / В. Пагиря // Пагиря, Василь. Світочі Карпатського раю : іст. портр. греко-католиц. священиків Мукачів. єпархії. – Мукачево : Елара, 1996. – С. 47-50 : портр.
Пап, Степан. Олександр Духнович – великий борець за національну свободу та ідентифікацію карпатоукраїнців (карпаторуських) на Закарпатті в XIX столітті : [з нагоди 150-річчя із дня смерті великого будителя] / С. Пап // Срібна Земля. – 2015. – 2 квіт. – С. 5.
Сенько, Іван. Духновичеве слово : [про укр. діяча культури] / І. Сенько // Сенько, Іван. Від часів Лаборця до сьогодення. – Ужгород : Карпати, 2012. – С. 126-138 : фот. іл.
Федака, Сергій. Його життя – приклад для нащадків : [будитель О. Духнович] / С. Федака // Вісті Свалявщини. – 2017. – 22 лип. – С. 3 : фот.
Федака, Д. Олександр Духнович : (1803-1865) ; [про укр. письменника, просвітителя, культур. діяча] / Д. Федака // Федака, Д. Українське красне письменство Закарпаття. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – С. 73-128 : портр.
Федака, Сергій. Олександр Духнович : 150 років опісля : [відзначення 150-річчя від дня смерті будителя] / С. Федака // Неділя. – 2015. – 3-9 квіт. – С. 13.
Федака, Дмитро. Сходинки у безсмертя : (до 150-річчя смерті О. Духновича) ; [про одноймен. просвітителя, культур. діяча] / Д. Федака // Календар “Просвіти” на 2015 рік. – Ужгород, 2015. – С. 47-50 : фот.
Ференц, Надія. О. Духнович і слов’янський світ / Ференц Н. // Ідеї слов’янської єдності та суспільна думка на Закарпатті в ХІХ – ХХ ст. : доповіді наук. семінару, присвяч. 150-річчю Слов’ян. з’їзду в Празі. – Ужгород : Колір прінт, 1999. – С. 148-153. – Бібліогр. наприкінці ст.
Шелепець, Йосип. Шкільні та студентські роки Олександра Духновича : [про здобуття ним духов. сану] / Й. Шелепець // Дукля. – 2012. – № 2. – С. 49-54. – Бібліогр. наприкінці ст.
Інтернет-ресурси:
Духнович Олександр Васильович (1803–1865 рр.)
“Народна педагогія” Олександра Духновича
О.Духнович – будитель Закарпаття
Новини
!Увага! !Безготівкова лотерея! !30 квитків – 30 віршів! !Спробуйте свою вдачу! !Якого вірша витягнете – такою і буде ваша доля! !100-відсоткові шанси на виграш! !Сучасна і класична українська поезія! !Виграш з лотереї не потрібно оподатковувати! Запрошуємо усіх охочих на поетичну лотерею «На ліричних струнах душі»! Най фортуна вам всміхнеться!
Шановні користувачі! Запрошуємо на ресурсну зустріч "Жінки, що змінюють Ужгород", яка відбудеться 23 березня о 15:30 у нашій бібліотеці (пр.Свободи,16). Поговоримо, як активне жіноцтво втілює різноманітні ініціативи та змінює Ужгород на краще.
21 березня святкує своє 85-річчя професор, народний художник України, академік НАМУ, лауреат Шевченківської премії Андрій Андрійович Бокотей. Із ім’ям Андрія Андрійовича Бокотея пов’язаний розвиток сучасного світового руху в художньому склі – так званого studio glass movement. Словосполучення «скло Бокотея» стало означенням мистецького явища найвищого ґатунку та, безумовно, своєрідним фірмовим знаком львівської гутної школи. З цієї нагоди пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Маестро художнього скла".
Пропонуємо вашій увазі нові надходження до Відділу зберігання бібліотечних фондів.
22 березня о 16.00 в читальній залі нашої бібліотеки відбудеться літературний вечір "Витоки національного відродження" з нагоди 225-річчя видання "Енеїди" Івана Котляревського.
Запрошуємо всіх охочих. Вхід вільний.