ЛІДІЯ ГОЛОМБ – ЯСКРАВА ПРЕДСТАВНИЦЯ ЕЛІТИ УжНУ

У плеяді обдарованих учених України своє почесне місце займає яскрава представниця наукової еліти УжНУ Лідія Григорівна Голомб. Її постать заслуговує на особливу увагу і шану, бо це людина, свідомість якої рухалася назустріч новим віянням доби, людина високої ерудиції, літературознавець-філософ, тонкий психолог, викладач академічного зразка, яка, попри свій незаперечний авторитет у науковому світі, зуміла залишитися скромною та відданою справі свого життя.
 

Щорічно 18 квітня світ відзначає Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Цей День встановлений у 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників та визначних місць, створеної при ЮНЕСКО. Головним поштовхом до цього стала необхідність збереження від модернізаційних віянь сучасної цивілізації видатних архітектурних, фортифікаційних, садово-паркових надбань світової культури. У 1999 році за підтримки вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам'яток історії і культури було ухвалено встановити в Україні День пам'яток історії і культури і відзначати його щорічно 18 квітня. Указ президента України.

There cannot be true democracy unless women's voices are heard.

12 березня 1863 року народився геніальний вчений, академік Володимир Вернадський. Його дослідження випередили свій час, ідеї стали пророчими. Знанням Вернадського було затісно в межах тогочасної науки.

Учень, друг і соратник ученого – академік Олександр Ферсман писав: “Ще багато років доведеться попрацювати і його учням, й історикам природознавства, щоб виявити основні шляхи його наукової творчості, розгадати складні, ще далеко не зрозумілі побудови його тексту. Це завдання лежить на майбутніх поколіннях”.

Сьогодні ми спостерігаємо значний інтерес читачів бібліотеки до художніх творів про події російсько-української війни. Тема війни надзвичайно  болюча, торкається серця кожного українця, отже увага до таких книг є цілком зрозумілою. Як показує історія літератури, війна – це не лише біль, жах, руйнування та смерть, а ще й потужний каталізатор для розвитку літератури. Сьогоднішня російсько-українська війна не стала винятком. На сучасному видавничому ринку спостерігається серйозне пожвавлення такої літератури: протягом останніх років вийшла друком досить велика кількість різноманітних видань про події на Сході країни. Це дуже різноманітні книжки, пишуть їх різні люди, серед яких є цивільні,письменники, військові, журналісти, волонтери. Якщо говорити суто про написане АТОвцями, то це більш ніж 80 книжок, і це число постійно зростає. Серед них також бувають письменники, які писали й до війни. Ще одна частина — солдати, які ніколи раніше не писали, але війна стала для них поштовхом до творчості.