Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

Віртуальні виставки

Королева короткої прози

2024-02-12
до 65-річчя від дня народження Євгенії Кононенко
„Чи треба, щоб усі читали? Певне, прагнути того  нереальний проект.
Але я щиро підтримую всі заходи, спрямовані на пропаганду читання.
І читати  то не обов’язково купувати книжки.
Хай люди ходять у бібліотеки, позичають одне в одного,
користуються електронними книжками, які дешевші, ніж паперові.”
Є. Кононенко
 
Євгенія Кононенко – сучасна українська письменниця і перекладачка – народилася 17 лютого 1959 року в Києві.
Ім’я Євгенії Кононенко відоме в письменницьких колах – про неї з’являються публікації в наукових, інтернет-виданнях, газетах, журналах тощо. Творчий доробок Євгенії Кононенко заслуговує на увагу, адже еволюція письменниці є віддзеркаленням життя української інтелігенції 90-х років, західної культури, погляду звичайної пересічної людини та долі сучасної української жінки. Творчість Кононенко є цікавою ще й тому, що в ній об’єдналися поліфонічні, часом не сумісні літературні перспективи, різні типи художнього мислення, які призвели до модифікаційних змін.
 
За матеріалами мережі Інтернет 

Майстри історичного роману

2024-01-30

 

 «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього,

хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани».

М. Рильський

Історичні романи займають вагоме місце у сучасній  українській літературі. Книги цього жанру допомагають дізнатися більше про історичних персонажів, події та факти з минулого.  У складні часи особливо цінно звертатися до історії : шукати відповіді у творах улюблених авторів та дивуватися, що багато з того, через що ми проходимо зараз, так чи інакше передбачили пращури. Безліч сучасних українських історичних романів перекладаються різними мовами, і це хороша нагода розповісти світові  про Україну, про спірні історичні питання з української точки зору. Не тільки наукові джерела можуть розповісти про давні часи – іноді доля істини ховається в художніх творах, заснованих на реальних історичних подіях, що дозволяє відчути себе їхнім учасником та поглянути на минуле з іншої точки зору.

Символ Соборної Демократичної України

2024-01-19
(105 років з дня проголошення Акта злуки Закарпаття з Україною)

ВСЕНАРОДНІ ЗБОРИ УГОРСЬКИХ РУСИНІВ 1919 Відбулися 21 січ. в м. Хуст. На зборах (конгресі, з’їзді) прийнято рішення про возз’єднання Закарпатської України з Великою Україною. 

Легенда України: історія життя Марії Примаченко

2024-01-05
до 115-річчя від дня народження
Я… Не завидую ні на багатство, ні на гроші,
я не завидую ні на що. Я роблю для людей,
у мене в серці Бог, і треба, щоб у всіх людей був Бог.
Роби людям добро, щоб люди жили, як квіти цвіли.
Оце і все моє слово на світі.
Із листа Марії Примаченко до Лідії Орел

12 січня 1909 – у селі Болотня на Київщині народилася Марія Примаченко (Приймаченко), художниця, представниця «наївного мистецтва». Її твори дивували мистецький світ й експонувалися у Франції, Канаді, Польщі, Росії, Німеччині та в інших країнах. Марія Оксентіївна дивовижно об`єднала у своїй творчості малюнок і живопис. Це – і живописна графіка, і графічний живопис водночас. За типологією роботи Примаченко можна умовно поділити на сюжетні (фігурні), знакові, ритміко-орнаментальні.

 

Міста нескореної України

2023-12-13
книги, пов'язані з містами, які постраждали від війни
Коли ворог приходить у твій дім – завжди знає, що це не його.
У скількох дзеркалах він лишив своє відображення?
Поки я підіймаюсь прадавніми сходами на вершину гори,
де в церкві жертовник двох світових воєн,
а навколо наливаються кров’ю виноградники –
люди зробили великий ковток третьої.
Коли ворог приходить у твій дім – він завжди щось бере.
Питання в тому, що чужа сукня для його дочки завжди буде затісна, а сережки для дружини – пропікатимуть вуха.
У пустоті можна винести так багато речей, окрім свободи.
Біля великої брили гніву я затискаю маленький камінець у руці.
Коли ворог приходить у твій дім – він завжди живе одним днем,
бо підписав угоду з тим, що упивається.
Як еластично ластівка черкає небо крилом, як уміє вона щоразу
будувати з нічого. Я давно вже не бачила ластівок.
Але вони передали мені це уміння.
 
Юлія Стахівська
 

І душу, і тіло даймо за край свій єдиний…

2023-12-07
до 160-річчя від дня народження Грінченка Бориса Дмитровича
«І душу, і тіло
Даймо за край свій єдиний,
Кожнеє слово хай буде в нас діло
Задля своєї країни!»
Б. Грінченко
 
9 грудня 2023 року виповнюється 160 років від дня народження Б. Д. Грінченка.
Грінченко Борис Дмитрович (1863–1910) – український письменник (поет, прозаїк, публіцист, перекладач, літературознавець, драматург), фольклорист, етнограф, мовознавець, лексикограф, видавець народопросвітніх книг і редактор першої щоденної загальноукраїнської газети «Громадська Думка», організатор товариства «Просвіта», педагог і громадський діяч. Його багатогранна діяльність була спрямована на формування української нації і становлення Української держави. Великим Просвітителем ввійшов він в історію України.

 

“Побачити світ на дотик”

2023-10-29
Всесвітній день азбуки Брайля
Починаючи з 2019 року Україна щорічно 4 січня відзначає Всесвітній день азбуки Брайля з метою недопущення потрапляння в інформаційний вакуум та підвищення обізнаності про значення азбуки для реалізації прав сліпих і слабозорих людей.
Існує хибна думка, що з початком тотальної комп'ютеризації і появою аудіокниг та мовних синтезаторів, література написана шрифтом Брайля вже не така актуальна. Однак тифлопедагоги (фахівці, які навчають людей з вадами зору адаптуватись до оточуючого світу) і активісти в один голос стверджують: повністю замінити друковану книгу не може ніщо. Спеціалісти, що працюють з незрячими дітьми, стверджують, що читання шрифтом Брайля розвиває мілку моторику та підвищує грамотність, адже неможливо навчитись писати і читати на слух.
Крім того, не варто забувати про сліпоглухонімих людей: для них рельєфно-точкове письмо - в принципі єдине джерело інформації і спілкування з навколишнім світом.
Щорічно у всьому світі видають тисячі книг шрифтом Брайля, але лише мала їх частина виходить в Україні. Це пояснюється, в першу чергу, нестачею коштів. Вартість друку однієї книги стартує від чотирьохсот гривень і може доходити до тисячі.
На сьогодні в Україні законодавчо визначено обов’язкове нанесення шрифту Брайля на упаковку для лікарських препаратів, у тому числі тих, які ввозяться з-за кордону, а підприємства, установи і організації зобов’язали на об’єктах фізичного оточення інформацію, що оприлюднюється, дублювати рельєфним літерно-цифровим або рельєфно-крапковим шрифтом.

Український національний одяг: від історії до сучасності

2023-10-26
Якщо пісня – душа народу, 
а танок – його характер, 
то народний одяг – це його зовнішність, 
приваблива і яскрава, 
вишукана й вибаглива.
 
Традиційне українське вбрання є одним із символів українства, складовою без якої немислима національна ідентичність українського народу. Що являє собою традиційне українське вбрання і чому інтерес до нього  не зникає в сучасному урбанізованому суспільстві?

 

Ярослав Мудрий – політик влади і науки

2023-10-19
до 1045-річчя з дня народження великого князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі

Ярослав Володимирович (роки правління 1015-1054) – видатний державний діяч, Великий князь Київської Русі та відомий воєначальник. Завдяки багатьом реформам та досягненням, які мали колосальний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько Ярослав Мудрий.

Літературні шедеври на великому екрані

2023-10-09
Постер чи обкладинка? Трейлер чи анотація? Кадри чи сторінки? Ці питання можна віднести до когорти тих питань, відповідаючи на які, люди  діляться на два табори. Певно, кожен був у ситуації, коли при обговоренні фільму доводилось чути від співбесідника: «А я читав(ла) книгу». Або навпаки. Тож, чи можна ототожнювати прочитання книги з переглядом її екранізації та що ж вагоміше: переконлива картинка чи майстерно дібрані  слова?
Питання, звісно, риторичне, адже це два зовсім різних види мистецтва, які по-різному впливають на споживача і, відповідно, вимагають оцінки за різними критеріями.
Фільми вдихають у книгу нове життя. І часом не один раз. Сюжети безсмертні, й кожному кортить випробувати своє щастя на цьому шляху.
Пропонуємо вашій увазі  твори українських письменників. що були екранізовані в різні часи та стали шедеврами світового кінематографу.

 

Життя сповнене драми

2023-09-07
до 125-річчя від дня народження Ужвій Наталії Михайлівни

8 вересня 125 років тому в Любомлі на Волині народилася Наталія Ужвій – видатна українська актриса театру і кіно (1898-1986).

Наталія Ужвій – перша українська акторка, фільм за участі якої був відзначений Головним призом асоціації кінокритиків США і Вищої премією газети Daily News “За кращий іноземний фільм в американському прокаті 1944 року”, а також призом Нацради кінооглядачів США.

«Живі, поки пам’ятаємо!»

2023-08-24
до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України
Щорічно 29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
День пам'яті захисників України встановлений «На підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам'яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу у суспільстві...» відповідно указу Президента України від 23 серпня 2019 року №621/2019.

В кольорах незалежності

2023-08-21
книги з синьо-жовтими обкладинками

Стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів з давніх давен є символом української державності. Найпопулярніше тлумачення гами в народі: синій символізує небо, жовтий – родючі пшеничні поля.

«І цвістиме його сад упродовж століть»

2023-08-18
до 70-річчя від дня народження Дмитра Креміня, поета, публіциста, есеїста, перекладача

«...Я прописаний в тому краю,

де бували і скіфи, і греки.

Неокрадену душу мою

лікували полин і смереки.

Пісня й доля – усе це моє.

Степ і гори – земля ця єдина.

Їх не вкрасти, якщо вони є.

Їх не вкрасти, якщо ти  – людина»

Дмитро Кремінь

Дмитро Дмитрович Кремінь народився 21 серпня 1953 року в селі Суха Іршавського (нині Хустського) району Закарпатської області, в сім’ї колгоспника. У 1975 році випускник філологічного факультету Ужгородського державного університету. По закінченню за направленням працював учителем української мови та літератури Казанківській середній школі № 2 (смт Казанка Миколаївської області) (1975–1977). Пізніше був кореспондентом районної газети. У 1979 році переїхав до міста Миколаєва, який став для поета другою Батьківщиною, обіймав посаду викладача кафедри української літератури в Миколаївському педагогічному інституті ім. В. Бєлінського, керував обласною літературною студією «Джерела», став заввідділу найбільшої в області молодіжної газети «Ленінське плем’я». Працював кореспондентом газети, завідуючим відділу в газетах «Ленінське плем’я», «Радянське Прибужжя», «Рідне Прибужжя». З 1993 року – керівник обласної молодіжної літературної студії «Борвій».

Кіноакторка епохи німого кіно

2023-08-04
до 130-річчя від дня народження Віри Холодної

5 серпня – минає 130 років від дня народження Віри Холодної (1893-1919), кіноактриси епохи німого кіно.

Ім’я Віри Холодної багатьом, особливо молодим людям, практично ні про що не говорить. Хіба що десь щось чули. Однак коли дивишся на старовинну фотокартку 20-х років, виникає непереборне бажання поринути вглиб цього клаптика історії. Адже оте десятиліття між революцією і 30-ми було чи не єдиним моментом спокою у швидкоплині ХХ сторіччя. То був час міжвоєння, неспокійного, але перепочинку душі, витончених танців та дивовижної моди. Втіленням краси 20-х, її застиглою на плівці душею стала Віра Холодна, 130-ліття якої відзначається у серпні цього року. Її великі, сповнені невловимої печалі, очі немов хочуть сказати щось глядачеві, але мовчать. Напевно, в цьому і полягають акторські чари цієї жінки, адже її слава зуміла пройти стежками одного з найбуремніших століть і не згаснути.

Новини

2024-02-27
Цього четверга, 29 лютого, о 18:00 щиро запрошуємо Вас до читальної зали нашої бібліотеки для участі у 4-х “Молодіжних вечорницях” - спільній творчій ініціативі команди ТатоНub та УжМолРади для молоді Ужгорода. В програмі передбачені творчі виступи. Зокрема, зможемо поринути в чарівну атмосферу завдяки римованим рядкам молодих талановитих поетів та поеток міста, як і відчути додаткове натхнення під час музичних виступів наших гостей.
2024-02-26

Шановні користувачі, до вашої уваги бібліографічний покажчик "Закарпаття на сторінках преси" за IV квартал 2023 р.

2024-02-13

17 лютого відзначає своє 65-річчя сучасна українська письменниця і перекладачка Євгенія Кононенко, творчість  якої заслуговує на увагу, бо є віддзеркаленням життя української інтелігенції 90-х років, західної культури, погляду звичайної пересічної людини та долі сучасної української жінки. Творчий доробок Євгенії Кононенко відзначено багатьма літературними та книжковими преміями. Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку „Королева короткої прози”, присвячену творчості Євгенії Кононенко.

2024-02-13

До вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день