Народився 7 січня 1919 року в селі Дмитрівка, в Казахстані у селянській родині. У 1934 році разом із батьками переїхав у м.Троїцьк Челябінської області, де серед мальовничих краєвидів і виріс майбутній художник. Особлива любов до тамтешньої природи та красуні-берізки залишалася в Степана Сєроухова назавжди. Там він закінчив фабрично-заводське училище, робітничий факультет. у 1939р. був призваний на військову службу. У 1941-1945 роках - у діючій армії. Нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями "За боевые заслуги", "За оборону Москвы", "За освобождение Варшавы". З 1945 року розпочинає службу в прикордонних військах на Закарпатті. Як людина, обдарована талантом відчувати прекрасне, Степан Сєроухов відразу і назавжди закохується в гори, стрімкі гірські річки, долини, прадавні ліси нашого краю.У 1954р. звільнений в запас і до 1988 року трудиться на підприємствах Ужгорода. Двадцять п*ять років пропрацював дизайнером на заводі "Ужгородприлад". 
Творча діяльність художника розпочалася у 1950р., коли вперше взяв участь у Всесоюзній виставці творів образотворчого мистецтва воїнів-прикордонників у Москві. У 1969 та 1980 роках в Ужгороді пройшли персональні виставки митця. 
На полотнах художників багато чудових пейзажів гірського краю, в я ких він використовує і фарби стриманої палітри, і яскраві класичні кольори. 
Помер у м. Ужгород в квітні 2011 року.

Враховуючи велике історичне, політичне та культурне значення цього українського державного утворення у справі об‘єднання українських земель, збагаченні досвіду державотворчої боротьби, підняття національної свідомості пропонуємо віртуальну виставку присвячену цій даті.

Народилася 1643 році в сім’ї правителя Хорватії Петра Зріні та Катарини Франгепан, нащадків старовинних аристократичних родин. Життя Ілони Зріні збіглося із складним політичним періодом, коли Угорщина була поділена між австрійськими Габсбургами, турецьким султаном і трансільванськими князями. Вона знала угорську, хорватську, німецьку, словацьку, сербську, польську, французьку мови, вивчила латину і давньогрецьку, мала пізнання в області риторики, юриспруденції, математики, літератури, писала вірші і сонети.

«Доля книг залежить від того,як
вони сприймаються читачами».
(Теренціан Мавр)

Універсальним методом приємного проведення часу і – одночасно – методом саморозвитку є читання. Хто читає сьогодні? Кого читають і якими творами захоплюються? Які письменники є популярними на сьогоднішній день? Щоб дізнатися про це, працівники відділу абонементу обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка провели усне опитування. Конкретно нас цікавили думки читачів щодо сучасної світової літератури.

Шановні користувачі! Запрошуємо вас у віртуальну подорож древнім містом над Ужем! Приємної мандрівки!

Три найважливіших документи,

що видає суспільство людині –

свідоцтво про народження, паспорт

та читацький квиток

Едгар Доктороу

Робота сучасної бібліотеки істотно відрізняється від її давніх прототипів. 

Сучасна бібліотека – це не тільки читання, це центр громадського життя, центр інноваційного розвитку громади. Інформаційні технології та сучасні засоби комунікації зробили свій внесок у існування бібліотеки двадцять першого сторіччя. Література залишається важливою і значущою частиною нашого життя. Книги відкривають перед читачем світ таємних мандрівок, небезпечних пригод, інтриг та історичних подій.

  “У кожного є своя планета...».  Це частина фрази з уст героя оповідання Ф. Кривіна «Пам`яті Екзюпері», головна думка якого — про сенс і ціну життя. Фелікс Кривін свою планету створив словом, і вона цілком придатна для життя і автора, і його читачів, незалежно від віку. На тій планеті — і густонаселена твердь, і мінлива атмосфера, і зоряне небо, і непримітне, але насичене подіями життя  як мудрих речей, так і несерйозних Архімедів та Ньютонів.

   Одвічне прагнення людини до духовного відродження вживається в ідею необхідності спілкування з Богом. Духовне життя України завжди поєднувалося з релігійними традиціями.
   Відомо, що найціннішим скарбом храму душі людської завжди була віра. Тож звернімо свій погляд у сиву давнину, коли 1025 років тому рівноапостольний князь Володимир Великий започаткував нову добу в історії Київської Русі, здійснивши священне хрещення.

7 чудесних замків, фортець та палаців

Мова – душа кожної національності, її святощі,

її найцінніший скарб. В мові наша стара й нова

культура, ознака нашого національного визнання…

І поки живе мова – житиме й народ, як національність.

Не стане мови – не стане й національності: вона геть

розпорошиться поміж дужчим народом…

Іван Огієнко

Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає як нація так і держава.

Рідною мовою належить уважати мову своєї нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їх духовними надбаннями. “До основних кваліфікаційних якостей громадянина входить активне володіння рідною мовою” (У.Аммон).

 Закарпаття – справжня криниця цілющих вод. Тут зосереджена більшість видів мінеральних вод України, представлені практично всі її типи.  Це край із всесвітньовідомими мінеральними джерелами, край садівництва й виноградарства. Мінеральними водами зазвичай називаються, які вільно виливаються чи здобуті із земних надр води, що демонструють свій лікувальний і тонізуючий ефект при внутрішньому або зовнішньому вживанні. Крім того вони є і надзвичайно чистими продуктами, бо поки що не знайдено засобу очищення більш ефективного ніж природній фільтр грунту. Вживання мінеральної води дозволяє в багатьох випадках замінити медикаментозне лікування. До найбільш відомих мінеральних вод Закарпаття відносять: «Поляна квасова», «Поляна купель», «Лужанська», «Лужанська-7», «Свалява», «Поляна Неліпінская», «Шаянська», «Плосківська», «Драгівська», «Сойминське », « Келечинська », « Олегівська », « Боржавська », « Іршавська ».