Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

Віртуальні виставки

2018

Розстріляне Відродження. Євген Плужник

2018-12-11
до 120-річчя від дня народження українського поета, драматурга, перекладача

26 грудня – 120 років з дня народження Євгена Павловича Плужника (літературний псевдонім Кантемирянин; 1898–1936), поета, перекладача, драматурга, входив до літературних об'єднань «Аспис», «Ланка» (згодом «МАРС»). Постать Євгена Плужника увійшла як в історію української літератури, так і в перелік жертв сталінських репресій 30-х років ХХ ст.

Бібліогурманіка - апетитне читання

2018-12-11
Спілкування з книгами юність плекає,
старість звеселяє, щастя прикрашає,
у нещасті дає притулок і розраду,
вдома радує, а поза домом не заважає.
Цицерон
 
У художньої літератури є два призначення. По-перше, вона відкриває вам залежність від читання. Жага дізнатися, що ж станеться далі, необхідність продовжувати, навіть якщо буде важко, тому що хтось потрапив у біду, і ти повинен дізнатися, чим це все скінчиться … в цьому є справжній драйв. 
Це змушує дізнаватися нові слова, думати по-іншому, продовжувати рухатися вперед. Виявляти, що читання саме по собі є насолодою. Одного разу усвідомивши це, ви на шляху до постійного читання.

 

“З журбою радість обнялась...”

2018-11-27
до 140-річчя від дня народження Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандиби), поета, драматурга

5 грудня 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам’ятна дата – 140 років з дня народження Олександра Олеся (справжнє ім’я та прізвище - Олександр Кандиба) (1878-1944), поета, драматурга, громадського діяча.

"Театр Карпатської України"

2018-11-27
до 80-річчя від дня відкриття театру "Нова сцена" в м. Хуст

Драматичний театр «Нова сцена» – важлива сторінка національно-культурного та державотворчого життя Закарпаття у XX ст. Передісторія та історія цього своєрідного колективу на теренах української театральної культури маловідомі, тому і складають для нашого сучасника неабиякий інтерес.

„Святині мистецтва-70”

2018-11-07
(до 70-річчя від дня утворення Музею ім. Й. Бокшая)
Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая є одним із осередків культури та мистецтва нашого краю. Він пройшов непростий шлях свого становлення і розвитку довжиною більше, ніж пів століть. 
 
Все розпочалось у червні 1945 році, коли під експозицію колишньої Земської картинної галереї були передані декілька приміщень в Ужгородському замку. Вони відкрились для шанувальників образотворчого мистецтва у листопаді 1948 року. Йшли роки, музейна експозиція поповнювалася експонатами з приватних колекцій, а також з музеїв Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Харкова, Одеси, Львова. Фондам були потрібні нові площі. І навесні 1979 році наш музей переїздить у історичний центр Ужгороду, в прекрасну будову колишнього жупанату, пам’ятку архітектури 1809 року, взірця класичного мистецтва, де і знаходиться по сьогоднішній день. 
 

“Ім‘я, яке не кане в Лету”

2018-10-31
до 90-річчя від дня народження Юрія Васильовича Шкробинця

“Ім‘я, яке не кане в Лету”: до 90-річчя від дня народження Юрія Васильовича Шкробинця, українського літературознавця, перекладача, письменника, редактора, педагога.

За Україну, за її волю!

2018-10-12
(до Дня українського козацтва)

Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Гімн України

 

Ніколи не виживе той народ,
котрий сприймає трактування
своєї історії очима сусіда.
Фрідріх Ніцше

 

Козацтво й Україна, козацтво і український народ… Ці поняття здавна були в одному асоціативному ряду. І не випадково. Адже через історію козацтва, по суті, переломлювалася ціла епоха в минуло України та її народу. На певному етапі історичної еволюції саме козацтво відбивало загальні тенденції розвитку українців як окремої спільноти, окремої нації.
Козацтво назавжди увійшло у свідомість українського народу як символ прагнення до свободи, демократії й національної незалежності, забезпечило появу у ній нових стереотипів мислення.

 

"Поетичний світ Людмили Кудрявської"

2018-09-11
(до 75-річчя від дня народження поетеси)

Людмила Борисівна Кудрявська разом зі своїм братом-близнюком народилася в сім'ї воєннослужбовця під час Другої Світової війни 12 вересня 1943 року в Краснодарі. Батьки вчителі дуже любили літературу, а батько, Борис Борисович Кудрявський, сам писав вірші. Тому не випадково дітям дали пушкінські імена – Руслан і Людмила. У 1945 році родина Кудрявских з міста Саки переїхала в Хуст. Тут Людмила Борисівна закінчила дитячу музичну школу, тут же у вісім років вона написала перший вірш.
Але попереду був переїзд в Мукачево і перша юнацька публікація в міській газеті "Прапор перемоги". У Мукачево сім'я Кудрявских приїхала в 1956 році. Тут же майбутня поетеса поступила вчитися в сьомий клас середньої школи номер один ім. О. С. Пушкіна.

“Соколиний поет: Василь Вароді”

2018-07-03
до 75-річчя від дня народження

Ми всі – з вогню, із трепету, з боління,
Одне над нами сонце й небеса,
В одній землі одне у нас коріння,
Одна на всіх нев’януча краса.
Василь Вароді

Василь Іванович Вароді народився 3 липня 1943 року у селищі Королево Виноградівського району Закарпатської області. За освітою Василь Вароді український філолог. У 1976 році закінчив Ужгородський університет.

 

Українська художня література: сучасні тенденції

2018-05-07
«Сила літератури полягає у її непередбачуваності…
Всі одкровення у літературі є несподіваними.
Доволі часто вони зовсім не збігаються з нашими очікуваннями.»
Тарас Прохасько
 
Сучасна українська література побудована на фундаменті вікових традицій і водночас - це якісно новий продукт сучасного глобалізованого інформаційного світу. Основною ознакою сучасної літератури є її транснаціональний характер, що виявляється в спробі письменників-сучасників розв’язати глобальні вселюдські проблеми. Сучасні українські письменники намагаються подолати «провінційність», «окремішність» нашої літератури. Література піднімає дуже важливі проблеми - про пам'ять, про те, як минуле пов'язане з сьогоденням, а також про самоідентифікацію суспільства і людей в ньому. У літературі почали з’являтись нові теми, зрештою змінився і підхід до слова.
 

 

Європейський дім

2018-05-04
до Дня Європи

Днем народження Європейського Союзу вважається 9 травня (в Україні – у третю суботу цього місяця). Саме у цей день 67 років тому міністр закордонних справ Франції Робер Шуман представив усьому світові своє бачення майбутнього єдиної Європи – ключ до миру та добробуту на континенті у той час, коли люди ще не відійшли від травм минулої війни, а Європа вже стояла на порозі третьої світової війни.

 

“Відомий та невідомий Духнович”

2018-04-24
до 215-річчя від дня народження громадсько-політичного, культурно-релігійного діяча, літератора, педагога, філософа, фольклориста Олександра Духновича

Самі здорові співайте,
А на батька пам’ятайте.
(О. Духнович Послідняя моя піснь)

Олександр Васильович Духнович народився 24 квітня 1803 р. в с. Тополі, Гуменського округу на Пряшівщині (тепер Чехословаччина) в родині священика. Початкову освіту одержав дома. У 1813 р. О. Духновича відвезли до Ужгорода для завершення початкової освіти та вступу до гімназії. У 1816 р. помер батько, мати з шістьма дітьми залишилась без засобів до існування, і найстарший, Олександр, всупереч великому бажанню студіювати землемірство, змушений був вступити до духовної семінарії в Ужгороді (1823).
Після закінчення семінарії О. Духновича призначили службовцем єпархіальної концелярії у Пряшеві. Не витерпівши жорстокої експлуатації єпархіального начальства і нужденного животіння, О. Духнович 1830 р. втік до Ужгорода. Але пряшівський епіскоп перешкодив йому влаштуватися на посаді, і О. Духнович став домашнім учителем ужгородського урядовця.

Антон Шепа - майстер монументального живопису

2018-04-16
до 90-річчя від дня народження художника Антона Шепи
      Народився  17 квітня 1928 року в с. Підгоряни Мукачівського району Закарпатської області.
1954-го року закінчив Львівський Державний інститут прикладного і декоративного мистецтва, де він навчався на факультеті монументального живопису. Вчителями з фаху були Йосип Бокшай та Роман Сельський. Своїм духовним вчителем і наставником Антон Шепа вважає Адальберта Ерделі. З 1960-го – член Національної спілки художників України.
До 1972 року Антон Шепа жив і працював в Ужгороді, де викладав в Ужгородському училищі прикладного мистецтва впродовж 7 років (1954-1961). 
1972-го Антон Шепа переїздить до Києва. З 1957 р. бере участь практично в усіх республіканських та в більшості всесоюзних художніх виставок. Його роботи демонструвалися в Астрії, Білорусії, на Кіпрі, в Чехії, Словаччині, Угорщині, Японії.     Твори майстра прикрашають експозиції музеїв та колекцій. 
     Антон Шепа - талановитий педагог і наставник, що виховав цілу плеяду яскравих художників. Його вирізняє щира образність, розкута манера письма, смілива і емоційна палітра, гармонійне поєднання реалістичної, декоративної та абстрактної стилістики. Активний експериментатор з кольором, формою і сюжетом, влучно прозваний "закарпатським Ван Гогом". Із монументальних робіт які уціліли є розписи в церкві монастиря с. Імстичево(1996р.), будинку культури с. Петрово та одне з приміщень в замку «Паланок» м. Мукачево (1998 р.). 
Помер художник у 2014 році. Заслужений художник України(2008 р.)
 

"Коли закарпатець – це стан душі"

2018-03-01
до 80-річчя від дня народження художника Івана Ілька
 
Ілько Іван Іванович - народився 4 березня у с. Дулове Тячівського району. У 1957 закінчив відділення декоративного розпису Ужгородського училища прикладного мистецтва. Педагоги – Й. Бокшай, А. Ерделі, Ф. Манайло. Від 1968 року – член Національної спілки художників України. Від 1994 року – заслужений художник України. У творчості Івана Ілька простежується захоплення рідною землею та культурою свого народу. Краса Карпат та тепло душі закарпатського селянина, які вабили в рідні місця Адальберта Ерделі, Йосипа Бокшая, Федора Манайла, стали змістом полотен художника.  
Іван Ілько – майстер, який тонко відчуває психологію краю і краян, який відтворює на своїх полотнах не поверхово красоту, а глибину, з елементами алегоризму і внутрішньої напруги, а в ній криються переживання художника. Синівська любов до рідного краю дає можливість народжуватися творчим роботам з суто “Ільківськім” баченням і відчуттям Закарпаття у всій своїй неповторності.

"Із пензлем по життю"

2018-02-22
до 60-річчя від дня народження художника Бориса Кузьми
 
Кузьма Борис Іванович – народився 22 лютого 1958 року у селі Нове Давидково Мукачівського району Закарпатської області. У 1980 році закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного університету. Член Національної спілки художників України з 1995 року. Лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі в галузі образотворчого мистецтва.  Заслужений художник України (2004). 
 
Графіка Бриса Кузьми – це, мабуть, уся його біографія. У ній віддзеркалюються головні пристасті життя – архітектура, живопис і власне рисування, штрихування, друкування, наведення ліній. Перша персональна виставка художника відбулася у 1984 році в Ужгороді, а саме у кафе "Форум", яке свого часу було своєрідним клубом "творчої молоді". Саме з цього моменту розпочався рух Бориса Кузьми у конкретному напрямку – художньому. У 1995 році пан Борис став членом Національної спілки худодників України, а у 1999 році його обрали головою Закарпатської організації Національної спілки художників України. 
 

Магічне світло імені

2018-02-22
до 90-річчя від дня народження мовознавця Павла Чучки

Павло Павлович Чучка народився 22 лютого 1928 року в селі Баранинці Ужгородського району Закарпатської області. Початкову освіту здобув у рідному селі, а середню — в Ужгородській реальній гімназії та в Ужгородській СШ № 1. 1952 року закінчив Ужгородський університет.
Один рік учителював у середній школі. Потім навчався в аспірантурі Київського університету.
Кандидатську дисертацію “Українські говірки околиці Ужгорода” захистив 1959 року, а докторську “Антропонімія Закарпаття” — 1970 року. Обидві дисертації захистив у Києві.

 

Новини

2023-02-06
10 лютого о 16:30 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка (пр..Свободи,16) відбудеться презентація нових книг Наталії Дурунди «За брамою пекла» та «Під клеймом OST». Наталія Дурунда — українська письменниця, авторка шести повістей і шести романів, членкиня Національної спілки письменників України. Серед творів пані Наталії художні твори про сталінські репресії, події Другої Світової війни, російської агресії на Сході України та радянсько-афганської кампанії 1979-1989 рр. Роман «За брамою пекла» – творче полотно, зіткане з мозаїки реальних людських спогадів і гармонійно вплетене в цікавий сюжет. Художній твір веде читача сторінками Другої Світової війни, в яких ідеться про долі українців, вивезених на примусові роботи до фашистської Німеччини. Роман «Під клеймом «OST» – друга книга серії «За брамою пекла», що змальовує життя репатріантів у повоєнний період, Хрущовської відлиги, Горбачовської перебудови і аж до наших днів. 
2023-02-04
07.02.23   Творча майстерня:  "Креативна годівничка" - майстер клас  та цікава інформація від орнітолога з УжНУ, ідеї професійної художниці, поради майстра - дорослим та дітям. Виготовлені орнітологічні таблички будуть встановлені на набер. Незалежності ;  екологічні годівнички з дерева та кераміки - розміщені на території Скансену.  Для всіх учасників додатково б/о  екскурсія музеєм архітектури та побуту. Організатори заходу: волонтери, ГО "Неємія", ГО "АБЗ", ГО "Сінема Спейс"
2023-02-03

Шановні колеги, пропонуємо вашій увазі методико-бібліографічні матеріали "Василь Поп - фундатор закарпатського літературознавства", присвячені 90-річчю від дня народження кандидата філологічних наук, критика.

2023-02-02

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2023-01-25

Шановні користувачі! Пропонуємо вашій увазі нові надходження до Відділу краєзнавства.

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день