Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

Віртуальні виставки

В кольорах незалежності

2023-08-21
книги з синьо-жовтими обкладинками

Стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів з давніх давен є символом української державності. Найпопулярніше тлумачення гами в народі: синій символізує небо, жовтий – родючі пшеничні поля.

«І цвістиме його сад упродовж століть»

2023-08-18
до 70-річчя від дня народження Дмитра Креміня, поета, публіциста, есеїста, перекладача

«...Я прописаний в тому краю,

де бували і скіфи, і греки.

Неокрадену душу мою

лікували полин і смереки.

Пісня й доля – усе це моє.

Степ і гори – земля ця єдина.

Їх не вкрасти, якщо вони є.

Їх не вкрасти, якщо ти  – людина»

Дмитро Кремінь

Дмитро Дмитрович Кремінь народився 21 серпня 1953 року в селі Суха Іршавського (нині Хустського) району Закарпатської області, в сім’ї колгоспника. У 1975 році випускник філологічного факультету Ужгородського державного університету. По закінченню за направленням працював учителем української мови та літератури Казанківській середній школі № 2 (смт Казанка Миколаївської області) (1975–1977). Пізніше був кореспондентом районної газети. У 1979 році переїхав до міста Миколаєва, який став для поета другою Батьківщиною, обіймав посаду викладача кафедри української літератури в Миколаївському педагогічному інституті ім. В. Бєлінського, керував обласною літературною студією «Джерела», став заввідділу найбільшої в області молодіжної газети «Ленінське плем’я». Працював кореспондентом газети, завідуючим відділу в газетах «Ленінське плем’я», «Радянське Прибужжя», «Рідне Прибужжя». З 1993 року – керівник обласної молодіжної літературної студії «Борвій».

Кіноакторка епохи німого кіно

2023-08-04
до 130-річчя від дня народження Віри Холодної

5 серпня – минає 130 років від дня народження Віри Холодної (1893-1919), кіноактриси епохи німого кіно.

Ім’я Віри Холодної багатьом, особливо молодим людям, практично ні про що не говорить. Хіба що десь щось чули. Однак коли дивишся на старовинну фотокартку 20-х років, виникає непереборне бажання поринути вглиб цього клаптика історії. Адже оте десятиліття між революцією і 30-ми було чи не єдиним моментом спокою у швидкоплині ХХ сторіччя. То був час міжвоєння, неспокійного, але перепочинку душі, витончених танців та дивовижної моди. Втіленням краси 20-х, її застиглою на плівці душею стала Віра Холодна, 130-ліття якої відзначається у серпні цього року. Її великі, сповнені невловимої печалі, очі немов хочуть сказати щось глядачеві, але мовчать. Напевно, в цьому і полягають акторські чари цієї жінки, адже її слава зуміла пройти стежками одного з найбуремніших століть і не згаснути.

Містична, незалежна, самодостатня

2023-07-19
до 65-річчя від дня народження Галини Пагутяк
Свобода – як вода в пустелі. Вона викликає заздрість до того, хто нею володіє.
 
 Якщо письменник дуже комфортно почуває себе в суспільстві, значить, з ним щось негаразд. Він повинен бути альтернативою суспільству
Г. Пагутяк
 
Українська письменниця Галина Василівна Москалець, відома як Галина Пагутяк, народилася в родині вчителів 26 липня 1958 року на Львівщині. Має філологічну освіту, яку здобула в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Але перед тим, після невдалого вступу до вишу, працювала «для стажу» і на фарфоровому заводі, і в колгоспі. Пізніше – у школі, краєзнавчому музеї та Львівській картинній галереї.
Член Національної спілки письменників України.
 
 

Його музика – на віки

2023-07-12
до 85-річчя від дня народження Мирослава Скорика
13 липня мало би виповнитися 85 років Мирославу Скорику – композитору безмежного таланту, твори якого стали невід’ємною складовою української сучасної культури.
Скорик Мирослав Михайлович – український композитор і музикознавець, Герой України (2008), народний артист України (1988), заслужений діяч мистецтв України (1969), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та Республіканської премії імені Миколи Острозького (1968), кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України (2006–2010), художній керівник Київської опери (2011–2016), Національна легенда України (2021, посмертно). Внучатий небіж Соломії Крушельницької.

ЛІДІЯ ГОЛОМБ: ЛЮДИНА І ВЧЕНИЙ

2023-06-07
до 85-річчя від дня народження Лідії Голомб, літературознавця, професорки УжНУ

ЛІДІЯ ГОЛОМБ – ЯСКРАВА ПРЕДСТАВНИЦЯ ЕЛІТИ УжНУ

У плеяді обдарованих учених України своє почесне місце займає яскрава представниця наукової еліти УжНУ Лідія Григорівна Голомб. Її постать заслуговує на особливу увагу і шану, бо це людина, свідомість якої рухалася назустріч новим віянням доби, людина високої ерудиції, літературознавець-філософ, тонкий психолог, викладач академічного зразка, яка, попри свій незаперечний авторитет у науковому світі, зуміла залишитися скромною та відданою справі свого життя.
 

Різні релігії на одній полиці

2023-05-23
Ми повинні бути вдячні Богові, що він створив світ так,
що все просте – правда,
а все хибне – неправда (Григорій Сковорода).
Релігії існують кілька тисячоліть і виконують важливі функції. Релігія допомагає людині знайти однодумців, заспокоює в горі, встановлює моральні і соціальні норми. Кількість вірувань в сучасному світі порахувати неможливо, але можна виділити п'ять головних релігій, які мають найбільшу кількість віруючих: християнство, іудаїзм, іслам, буддизм, індуїзм.

Гетьман Павло Скоропадський: історичний портрет на тлі епохи

2023-05-11
до 150-річчя з дня народження державного діяча, політичного і військового діяча, гетьмана Української Держави
"Україна не може існувати без Криму – це буде якийсь тулуб без ніг"
Павло Скоропадський
Скоропадський Павло Петрович (1873 – 1945) – визначний український державний і політичний діяч, воєначальник, останній гетьман України (1918 р.).
Походив із старовинного українського козацько-шляхетського роду Скоропадських. Народився Скоропадський у м. Вісбаден (Німеччина). Дитячі роки провів у родинному маєтку у Тростянці, що на Полтавщині. Десятирічний майбутній генерал пройшов домашній курс навчання, а після передчасної смерті батька вступив до Пажеського корпусу в Санкт-Петербурзі. Цей закритий учбовий заклад, доступний лише для дітей вищих кіл аристократії, давав курс знань не тільки за середню школу, але й вищу освіту. Навчання військовій справі та наукам поєднувалось із придворною службою.

Музикознавець, фольклорист

2023-05-03
до 135-річчя від дня народження Миколи Олексійовича Грінченка
5 травня – 135 років від дня народження Грінченка Миколи Олексійовича (1888-1942) – українського історика-музикознавця, фольклориста, професора, педагога, критика й публіциста, музично-громадського діяча.
Він залишив понад 100 праць з історії української музики, музичної лексикографії, фольклористики, критики, публіцистики та педагогіки. Частину з яких було опубліковано. Найвідоміші з яких «Історія української музики», «Нарис історичного розвитку української народної музики» «Українська народна інструментальна музика», «Українська народна дума».

Квітуча полиця

2023-04-17
Книги, назви яких пов'язані з квітами
ПІСНЯ
 
Чи є кращі між квітками
    Та над веснянії?
Чи є в житті кращі літа
    Та над молодії?
 
Не всихайте, пишні квіти,
    Цвітіть хоч до літа!
Пождіть літа, доля прийде,
    Не тікайте з світа!
 
Двічі на рік пишні квіти
    Та не процвітають;
В житті літа найкращії
    Двічі не бувають. 
 
Та ще ж квіти не посохли,
    Рута зелененька, –
Не журися, дівчинонько,
    Ще ж ти молоденька!
 
Леся Українка
 

Безцінні скарби рідної культури

2023-04-13
до Дня пам’яток історії та культури

Щорічно 18 квітня світ відзначає Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Цей День встановлений у 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників та визначних місць, створеної при ЮНЕСКО. Головним поштовхом до цього стала необхідність збереження від модернізаційних віянь сучасної цивілізації видатних архітектурних, фортифікаційних, садово-паркових надбань світової культури. У 1999 році за підтримки вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам'яток історії і культури було ухвалено встановити в Україні День пам'яток історії і культури і відзначати його щорічно 18 квітня. Указ президента України.

Заморська квітка з українською душею

2023-04-02
до 70-річчя від дня народження Квітки Цісик
"Я всім говорила, що українська музика дуже гарна, мелодійна і що народ такий співучий.
А мені відповідали: якщо так, то заграй мені щось, заспівай мені щось…
То є сумно, але ми не мали жодної платівки на професійному рівні.
Бо то є дорога річ і забирає багато часу. Я зрозуміла, що мушу її зробити.
І не тільки для своїх приятелів, а й для всіх українців. Бо я не могла, не мала змоги щось
зробити для нашого суспільства, але тільки це. То був би такий дарунок.
І я мріяла, що в Україні мене почують".

Квітка Цісик
Напевне, немає в Україні, та й за її межами людини, яка, хоча б раз почувши спів незабутньої співачки Квітки Цісик, залишилася до нього байдужою. Цей неповторний голос проникає у саму душу, полонить, заворожує і залишає свій слід на багато років уперед. Записи пісень співачки з Америки українського походження з’явилися ще наприкінці 80-х на підпільних платівках, головним чином долучившись до того українського пробудження й розвою, що призвів зрештою до здобуття Україною незалежності.
 

 

Золотого слова пектораль

2023-03-31
до 105-річчя від дня народження Олеся Гончара
3 квітня день народження геніального майстра слова Олеся Гончара.
Олесь Терентійович Гончар (ім’я при народженні – Олександр Біличенко) – український письменник, літературний критик, громадський  діяч. Лауреат найвищих літературних відзнак та премії імені Тараса Шевченка (1962), академік НАНУ, Герой України (2005, посмертно). Перекладений 67 мовами світу, а Біографічний центр у Кембриджі (Велика Британія) визнав Гончара "Всесвітнім інтелектуалом 1992–1993 років".

Маестро художнього скла

2023-03-17
до 85-річчя від дня народження Андрія Бокотея
„Моє кредо – творчість в усьому, що люблю.
Не притримуюсь якогось одного офіційного стилю.
Визнаю авторський стиль у мистецтві.
У художньому склі сповідую його природні й
технологічні властивості, які часто підказують мені
конкретний творчий хід”.
Андрій Бокотей
 
21 березня святкує своє 85-річчя професор, народний художник України, академік НАМУ, лауреат Шевченківської премії Андрій Андрійович Бокотей. Із ім’ям Андрія Андрійовича Бокотея пов’язаний розвиток сучасного світового руху в художньому склі – так званого studio glass movement. Словосполучення «скло Бокотея» стало означенням мистецького явища найвищого ґатунку та, безумовно, своєрідним фірмовим знаком львівської гутної школи.

The Power of a woman's voice=Голос жінки має силу

2023-03-17
до Місяця жіночої історії=Women's History Month

                                                                                                                                                                                    

There cannot be true democracy unless women's voices are heard.

Не може бути справжньої демократії, якщо голоси жінок не будуть почуті. 
Hillary Clinton
 
Women's History Month is a time to honor the women who have made important sacrifices and contributions to society in both the past and present and educating people about the important impacts powerful women. It has been annually observed in the United States and other countries, including the United Kingdom and Australia, every March since 1987. 

Новини

2024-10-07

Шановні користувачі, для вас нові книги у Відділі художньої літератури.

2024-10-04

До 115-річчя від дня народження видатного українського поета Богдана-Ігоря Антонича пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Небуденний талант".

2024-10-02

Шановні користувачі, до вашої щоквартальник "Закарпаття на сторінках преси за ІІ кв. 2024 р.".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день