Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Віртуальні виставки
В кольорах незалежності
2023-08-21Стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів з давніх давен є символом української державності. Найпопулярніше тлумачення гами в народі: синій символізує небо, жовтий – родючі пшеничні поля.
«І цвістиме його сад упродовж століть»
2023-08-18«...Я прописаний в тому краю,
де бували і скіфи, і греки.
Неокрадену душу мою
лікували полин і смереки.
Пісня й доля – усе це моє.
Степ і гори – земля ця єдина.
Їх не вкрасти, якщо вони є.
Їх не вкрасти, якщо ти – людина»
Дмитро Кремінь
Дмитро Дмитрович Кремінь народився 21 серпня 1953 року в селі Суха Іршавського (нині Хустського) району Закарпатської області, в сім’ї колгоспника. У 1975 році випускник філологічного факультету Ужгородського державного університету. По закінченню за направленням працював учителем української мови та літератури Казанківській середній школі № 2 (смт Казанка Миколаївської області) (1975–1977). Пізніше був кореспондентом районної газети. У 1979 році переїхав до міста Миколаєва, який став для поета другою Батьківщиною, обіймав посаду викладача кафедри української літератури в Миколаївському педагогічному інституті ім. В. Бєлінського, керував обласною літературною студією «Джерела», став заввідділу найбільшої в області молодіжної газети «Ленінське плем’я». Працював кореспондентом газети, завідуючим відділу в газетах «Ленінське плем’я», «Радянське Прибужжя», «Рідне Прибужжя». З 1993 року – керівник обласної молодіжної літературної студії «Борвій».
Кіноакторка епохи німого кіно
2023-08-045 серпня – минає 130 років від дня народження Віри Холодної (1893-1919), кіноактриси епохи німого кіно.
Ім’я Віри Холодної багатьом, особливо молодим людям, практично ні про що не говорить. Хіба що десь щось чули. Однак коли дивишся на старовинну фотокартку 20-х років, виникає непереборне бажання поринути вглиб цього клаптика історії. Адже оте десятиліття між революцією і 30-ми було чи не єдиним моментом спокою у швидкоплині ХХ сторіччя. То був час міжвоєння, неспокійного, але перепочинку душі, витончених танців та дивовижної моди. Втіленням краси 20-х, її застиглою на плівці душею стала Віра Холодна, 130-ліття якої відзначається у серпні цього року. Її великі, сповнені невловимої печалі, очі немов хочуть сказати щось глядачеві, але мовчать. Напевно, в цьому і полягають акторські чари цієї жінки, адже її слава зуміла пройти стежками одного з найбуремніших століть і не згаснути.
Містична, незалежна, самодостатня
2023-07-19Його музика – на віки
2023-07-12ЛІДІЯ ГОЛОМБ: ЛЮДИНА І ВЧЕНИЙ
2023-06-07ЛІДІЯ ГОЛОМБ – ЯСКРАВА ПРЕДСТАВНИЦЯ ЕЛІТИ УжНУ
У плеяді обдарованих учених України своє почесне місце займає яскрава представниця наукової еліти УжНУ Лідія Григорівна Голомб. Її постать заслуговує на особливу увагу і шану, бо це людина, свідомість якої рухалася назустріч новим віянням доби, людина високої ерудиції, літературознавець-філософ, тонкий психолог, викладач академічного зразка, яка, попри свій незаперечний авторитет у науковому світі, зуміла залишитися скромною та відданою справі свого життя.
Різні релігії на одній полиці
2023-05-23Гетьман Павло Скоропадський: історичний портрет на тлі епохи
2023-05-11Музикознавець, фольклорист
2023-05-03Квітуча полиця
2023-04-17Безцінні скарби рідної культури
2023-04-13Щорічно 18 квітня світ відзначає Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Цей День встановлений у 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників та визначних місць, створеної при ЮНЕСКО. Головним поштовхом до цього стала необхідність збереження від модернізаційних віянь сучасної цивілізації видатних архітектурних, фортифікаційних, садово-паркових надбань світової культури. У 1999 році за підтримки вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам'яток історії і культури було ухвалено встановити в Україні День пам'яток історії і культури і відзначати його щорічно 18 квітня. Указ президента України.
Заморська квітка з українською душею
2023-04-02
"Я всім говорила, що українська музика дуже гарна, мелодійна і що народ такий співучий.
А мені відповідали: якщо так, то заграй мені щось, заспівай мені щось… То є сумно, але ми не мали жодної платівки на професійному рівні. Бо то є дорога річ і забирає багато часу. Я зрозуміла, що мушу її зробити. І не тільки для своїх приятелів, а й для всіх українців. Бо я не могла, не мала змоги щось зробити для нашого суспільства, але тільки це. То був би такий дарунок. І я мріяла, що в Україні мене почують". Квітка Цісик
Напевне, немає в Україні, та й за її межами людини, яка, хоча б раз почувши спів незабутньої співачки Квітки Цісик, залишилася до нього байдужою. Цей неповторний голос проникає у саму душу, полонить, заворожує і залишає свій слід на багато років уперед. Записи пісень співачки з Америки українського походження з’явилися ще наприкінці 80-х на підпільних платівках, головним чином долучившись до того українського пробудження й розвою, що призвів зрештою до здобуття Україною незалежності.
|
Золотого слова пектораль
2023-03-31Маестро художнього скла
2023-03-17The Power of a woman's voice=Голос жінки має силу
2023-03-17
There cannot be true democracy unless women's voices are heard.
Новини
Шановні користувачі, для вас нові книги у Відділі художньої літератури.
Шановні користувачі, для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за вересень 2024 р.".
До 115-річчя від дня народження видатного українського поета Богдана-Ігоря Антонича пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Небуденний талант".
Шановні користувачі, до вашої щоквартальник "Закарпаття на сторінках преси за ІІ кв. 2024 р.".