“У кожного є своя планета...».  Це частина фрази з уст героя оповідання Ф. Кривіна «Пам`яті Екзюпері», головна думка якого — про сенс і ціну життя. Фелікс Кривін свою планету створив словом, і вона цілком придатна для життя і автора, і його читачів, незалежно від віку. На тій планеті — і густонаселена твердь, і мінлива атмосфера, і зоряне небо, і непримітне, але насичене подіями життя  як мудрих речей, так і несерйозних Архімедів та Ньютонів.

   Одвічне прагнення людини до духовного відродження вживається в ідею необхідності спілкування з Богом. Духовне життя України завжди поєднувалося з релігійними традиціями.
   Відомо, що найціннішим скарбом храму душі людської завжди була віра. Тож звернімо свій погляд у сиву давнину, коли 1025 років тому рівноапостольний князь Володимир Великий започаткував нову добу в історії Київської Русі, здійснивши священне хрещення.

7 чудесних замків, фортець та палаців

Мова – душа кожної національності, її святощі,

її найцінніший скарб. В мові наша стара й нова

культура, ознака нашого національного визнання…

І поки живе мова – житиме й народ, як національність.

Не стане мови – не стане й національності: вона геть

розпорошиться поміж дужчим народом…

Іван Огієнко

Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає як нація так і держава.

Рідною мовою належить уважати мову своєї нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їх духовними надбаннями. “До основних кваліфікаційних якостей громадянина входить активне володіння рідною мовою” (У.Аммон).

 Закарпаття – справжня криниця цілющих вод. Тут зосереджена більшість видів мінеральних вод України, представлені практично всі її типи.  Це край із всесвітньовідомими мінеральними джерелами, край садівництва й виноградарства. Мінеральними водами зазвичай називаються, які вільно виливаються чи здобуті із земних надр води, що демонструють свій лікувальний і тонізуючий ефект при внутрішньому або зовнішньому вживанні. Крім того вони є і надзвичайно чистими продуктами, бо поки що не знайдено засобу очищення більш ефективного ніж природній фільтр грунту. Вживання мінеральної води дозволяє в багатьох випадках замінити медикаментозне лікування. До найбільш відомих мінеральних вод Закарпаття відносять: «Поляна квасова», «Поляна купель», «Лужанська», «Лужанська-7», «Свалява», «Поляна Неліпінская», «Шаянська», «Плосківська», «Драгівська», «Сойминське », « Келечинська », « Олегівська », « Боржавська », « Іршавська ».

...Ми ще повернемось,
обов’язково повернемось,
бодай – ногами вперед,
але: не мертві,
але: не переможені,
але: безсмертні…

                      Василь Стус

6 січня 2013 року виповнюється 75 років з дня народження видатного українського поета, літературознавця, політв'язня, правозахисника, Героя України Василя Стуса.

Кожному гарантується право

 знати свої права та обов’язки…

Ст. 57 Конституції України

Погані закони в руках гарних виконавців – хороші,

найкращі закони в руках поганих виконавців – шкідливі.
Фрідріх Великий

Новітня епоха – це і епоха права. Ним урегульовуються складні соціальні відносини, задаються мінімальні нормативи суспільного життя, забезпечується сталість суспільного розвитку, виховується нове покоління, твориться добро та справедливість. Для втілення цього в життя необхідно, аби не лише фахівці-юристи, але й кожна людина була освічена в праві, щоб кожний не лише знав, але й умів застосовувати правові знання. Задля цього і реалізується Національна програма правової освіти населення в Україні.

Щороку наприкінці листопада весь народ України низько схиляє голову в знак жалоби перед пам’яттю невинних жертв далеких 1932-1933-х років.

Мільйони українців померли від голоду. Десятки мільйонів не народилися. Покалічені людські долі. Сироти. Каліки. Пригнічена воля, виснажена душа українського народу. Немислимий масштаб цієї трагедії.

Ця трагедія українського народу називається Голодомор.

Суть трагедії – Геноцид.

Час дедалі більше віддаляє нас від тих страшних подій.

Але пам’ять жива.

Пам’ять священна.

Пам’ять – вічна…

   Вікентія Шандора справедливо називають останнім із могікан Карпатської України. З усіх лідерів цієї маленької української держави йому судилося найдовше прожити – аби донести до нас правду про ті вікопомні події.

Ти не зникни під камінним градом
у щебінку строщених століть…
Ти проснися, древній Унґограде,
і побачиш: Ужгород стоїть.
                                     П. Скунць

    Ужгород – особливе місто. Це – домівка наших сердець. Старовинний Ужгород – дивовижне місто-музей. Оповитий легендами, він зберігає таємниці. Кожна його частина має власну неповторність : вузенькі вулиці, кам`яна бруківка, липові та платанові алеї, сплетіння площ і прадавні замкові стіни…
    Поети і письменники Закарпаття з великою любов`ю лірично,    мелодійно, документально оспівують своє рідне місто, намагаються передати його красу і щедроти, того клаптика дорогої серцю рідної землі, де переплелись часи, культура, епохи…
І у кожного з митців Ужгород – неповторний, свій…

Далеко-далеко за горами Карпатами притулився край, овіяний легендами та населений міфічними істотами. Чарівний край – Закарпаття: куточок чудової природи з незайманими лісами, величними горами та стрімкими ріками. Цей куточок України багатий на мальовничу природу і культурні пам’ятки, там ріки течуть в інший бік, а небо, здається, так близько, що верхівки смерек лоскочуть небосхил. Закарпаття – єдина область в Україні область, яка за міжнародною шкалою оцінки сприятливих можливостей для туризму визнана “найкращою”. Подорож  Закарпатським краєм – це мандрівка не лише в просторі, а й у часі.

20 серпня виповнюється 150 років від дня народження Іштвана Лаудона, педагога та видатного засновника ужгородського дендрарію.

Іштван Лаудон доклав безліч зусиль, аби зробити зі свого рідного міста екзотичний сад.

Любов і повага доктора Лаудона до природи, потяг до її дослідження, а також створення дендропарку дають можливість ставити цю людину в приклад сьогоднішнім і майбутнім поколінням.

За великий ентузіазм у дослідженні довкілля рідного краю, а також ознайомлення населення Ужгорода з природним середовищем і культурою багатьох країн вчителя гімназії Іштвана Лаудона слід вважати діячем культури і науки нашого краю.