Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

Віртуальні виставки

Збирач і сіяч карпатського мелосу

2017-10-22
до 105-річчя від дня народження музикознавця, фольклориста, заслуженого діяча мистецтв України Дезидерія Євгеновича Задора
 
З  плином часу приходить чітке розуміння особливої ролі творчої постаті Дезидерія Євгеновича Задора у розвитку професійної музичної культури Закарпаття та України. Д. Задор – визначний музичний діяч, концертний піаніст і видатний композитор, талановитий педагог і відомий фольклорист. Разом із Іштваном Мартоном заснував закарпатську професійну композиторську школу. Д.Є.Задор залишив творчу спадщину, яка вивчається і надихає наступні покоління музикантів. 
У середині ХХ століття Д.Задор був найфаховішим музикантом краю. Він – перший закарпатець з аспірантською музичною освітою, піаніст європейської величини, продовжувач багатих традицій органної і хорової школи Закарпаття, один із перших професійних композиторів краю, провідний музикознавець-фольклорист і композитор «Подкарпатского Общества наук». Він народився 20 жовтня 1912 року в Ужгороді. Початкове музичне виховання Дезидерій Задор отримав від своїх музично-освічених батьків. Закінчивши угорську народну школу (1919-1924), навчання продовжував у реальній гімназії. Після закінчення реальної гімназії восени 1932 р. Д.Задор поступив до Празької консерваторії по класу фортепіано, яку закінчив у червні 1936 р. З великим успіхом у стислий термін – Д.Задор на «відмінно» закінчує одразу три факультети Празької консерваторії – фортепіанний, органний, диригентсько-хоровий, і його призвіще викарбуване на консерваторській дошці кращих випускників.
В 1937 році на міжнародному радіоконкурсі ім. Ф.Шопена Д.Задор серед 67 претендентів виборює почесне ІІ місце і звання лауреата, як піаніст успішно виступає в різних містах. 
Дезидерій продовжує вивчати місцевий фольклор та популяризує його композиторською творчістю, листується з Б.Бартоком. Утверджуючи розвиток місцевого виконавства, Дезидерій Євгенович багато концертує як піаніст і неодноразово виступає у престижних програмах Будапештської музичної академії, Будапештського та Кошицького радіо, диригує хором жіночої учительської семінарії, успішно виступає в дуетах.
У 1946 році в Закарпатті було відкрито Ужгородське музичне училище – перший професійний музичний заклад в області. Першим директором училища був призначений Дезидерій Євгенович Задор (1912-1985) – фундатор практично усіх основних напрямів професійного музичного мистецтва повоєнного Закарпаття. 
У 1946 році Д. Задора приймають до Спілки композиторів УРСР. Це зобов'язувало до активізації композиторської діяльності. На жаль, в цей час йому довелося повністю припинити фольклористичну діяльність. Однак, все рівно у 1949 році за недоліки ідеологічної роботи (тобто за захоплення музикою європейських композиторів!) Дезидерія Євгеновича знімають з поста директора училища. А з «хрущовською відлигою» у 1953 році призначають керівником Закарпатського народного хору, а вже у 1954 році художнім керівником Закарпатської філармонії.
На Закарпатті Д.Задор інтенсивно працював і творив до 1963 року, і практично в кожному напрямку музичного мистецтва Закарпаття залишив глибокий слід. Останній період його життя (1963-1985) був пов'язаний зі Львовом, де паралельно на двох кафедрах: спеціального фортепіано та композиції Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка, у Львівському відділенні Спілки композиторів СРСР його дуже поважали, любили, він мав численних учнів і шанувальників. Але творчих зв'язків з Закарпаттям Д.Задор не переривав, при найменшій можливості зустрічався і спілкувався з музикантами Закарпаття, давав поради, підтримував, надихав.
Композитор писав багато, у різних жанрах, загальна кількість творів перевищує 300.  Серед визначних творів Д.Задора – Концерт для фортепіано з оркестром, Концерт для цимбал з оркестром, кантата «Карпати» на сл. Ю. Гойди для солістів, мішаного хору та симфонічного оркестру, фантазія «Тиса» для оркестру народних інструментів, симфонічна поема «Верховина», «Біля колиски» для мецо-сопрано, баритону і струнного оркестру, сюїта «Полонинські картинки» в 4-х ч. для струнного тріо, фантазія «Карпатська веселка» для фортепіано і камерного оркестру, фортепіанна соната, численні майстерні обробки закарпатських народних пісень для голосу з супроводом та різних складів хорів. 
В останні роки життя прийшло визнання і нагороди. Д.Задору було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв України (1972), обрано у члени правління Львівської обласної організації СКУ, а з 1980 р. – у члени правління СКУ, нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора, «Пошани».
Помер Дезидерій Євгенович 16 вересня 1985 року. По його останній волі похований на рідній землі в Ужгороді, на Кальварії.

Останній могікан - Д-р Вікентій Шандор

2017-10-10
(до 110-річчя від дня народження)

Окупанти подавали історію нашого народу невірно, 
подібно як і в інших українських землях, з очевидною метою викреслити його
український національний організм з історії та затерти в ньому свідомість
його власного історичного минулого.
Тільки завдяки великій життєвій силі, релігії та плеканню своїх традицій зберіг
наш нарід на всіх українських землях національний характер
та відчуття своєї соборно-державної приналежності.

Вікентій Шандор

Вікентій Шандор визначний представник уряду Карпатської України, відомий культурно-громадський діяч серед української діаспори США. Вікентій Шандор народився 12 жовтня 1907 року в с. Баранинці біля Ужгорода в родині Івана Шандора та Марії Петрус.
Перші дванадцять років життя В. Шандора припали на час жорсткої мадяризації, однак він був вихований на традиціях і вірі предків, материнській мові, історичній пам’яті, які оберігали в сім’ї Шандорів.
Після навчання у початковій і горожанській школах юнак у 1923 році поступив в Ужгородську торговельну академію, що згодом була перенесена в Мукачево, яку закінчив 1927 року. Навчання в академії стало дуже важливим етапом у формуванні його національної свідомості.

 

Музичний світ Євгена Станковича

2017-09-14
до 75-річчя від дня народження композитора

Я не боюсь того, що мені скажуть інші. Боятися треба того, що сам собі говориш… Є. Станкович

Роль і місце Євгена Федоровича Станковича в історії української музичної культури добре усвідомлені у вітчизняному музикознавстві. Видатний композитор, музично-громадський діяч, професор, академік Національної академії мистецтв України, лауреат численних вітчизняних і міжнародних премій і нагород, народний артист України, Герой України – усі ці характеристики і звання набувають особливої ваги, коли поряд з ними – ім’я Євгена Станковича. 

 

Вишиванка – генетичний код нації

2017-05-15
до Всесвітнього дня вишиванки

Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне – то любов, а чорне – то журба.

Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.

Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш горточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.

Д. Павличко

 

У розмаїтті українського декоративного мистецтва художнє вишивання посідає одне з провідних місць. Це улюблений і здавна поширений різновид народної творчості. Колись за кількістю й довершеністю вишитих рушників, сорочок, скатерок, які дівчина підготувала до свого весілля, судили про її працелюбність.

 

Світовий книжковий простір

2017-04-26

  У письменника тільки і є один учитель: самі читачі.

     М. Гоголь

Сучасна світова література, як і класична, утверджує вічні цінності, правду, якою б гіркою вона не була, моральність, які б «свободи» їй не протиставляли. Відомо, що література зосереджує свою увагу передусім на людині, її особистому, громадському житті, ставить і розв’язує кардинальні питання буття; що є добро, а що — зло? У чому сенс життя?

Критика виділяє літературу елітну, маргінальну (тобто призначену для вузького читацького кола). Ця література вирізняється інтелектуальною й естетичною ускладненістю, наявністю багатого підтексту та зашифрованої образності; часто суттєву роль у них відіграють літературний і культурний контексти. Такі твори потребують активного, освіченого й розвиненого читача, який би, ознайомлюючись із текстом, залучався до «співтворчості». Їм притаманне поєднання і взаємодія різних стилів,напрямів,течій; перевага постмодернізму; тяжіння до художнього осмислення сучасності.

На противагу такій літературі визначають також так звану масову. Це розважальна й дидактична белетристика, що друкується великими накладами і є складовою «індустрії культури». Твори являють собою спрощене, «комфортне» читання. їх типові ознаки — пригодницький або романтичний сюжет, що має зовнішню напружену динаміку й часто щасливий фінал.

Наша виставка не пропонує цілісної каритини літературного процесу за останні десятиліття, бо за його межами пролягає добрий десяток імен письменників, творчість котрих потребує глибинного осмислення. Ми представляємо вам  письменників нового століття, твори яких, на наш погляд, – вагомий  здобуток у сучасній світовій літературі.  Звісно, вибір імен суб`єктивний, але він відображає певні читацькі інтереси,  уподобання користувачів нашої бібліотеки.  

Почнемо з інтелектуальної літератури.

Ференц Семан: живопис як автобіографія

2017-03-24
(до 80-річчя від Дня народження)

Художник Ференц Яношович Семан відомий ужгородцям під мистецьким ім’ям Ечі (Öcsi). Народився 27 березня 1937 р. в м.Ужгород (тоді Чехословаччина).В історію образотворчого мистецтва України Ференц Семан увійшов як живописець, портретист, майстер жанрової картини. Представник андеґраунду у 60-80 роках минулого століття, один із найяскравіших бунтівників українського авангарду 60-х років. Працював також у безпредметному мистецтві.

У 1953-1958 рр. навчався в Ужгородському училищі декоративно-прикладного мистецтва у А.Ерделі, Й.Бокшая, Ф.Манайла, А.Шепи. Протягом 1958-1960 рр. був вільним слухачем Талліннського художнього інституту.Ференц Семан був активним учасником Першої республіканської виставки молодих митців (м.Київ, 1966 р.). В рідному Ужгороді персональна виставка творів митця тривала аж два дні і була закрита чиновниками в 1968 р. З того часу – ще понад 20 років ігнорування особи автора владною верхівкою і критиками. 

Роки замовчування та глухоти офіційних установ закінчилися в 1990-му. Тоді тріумфально пройшла перша персональна ретроспективна виставка художника з приватних збірок у залах Закарпатського обласного художнього музею. Друзі та знайомі, просто поціновувачі мистецтва художника продемонстрували збережені ними самобутні та неповторні живописні полотна земляка. Ця виставка була подібна своїм впливом на суспільство та громаду Ужгорода до екзотичного, феєричного, довгоочікуваного свята свободи: свободи творчості і людини.

Ференц Семан був одним із засновників Товариства угорських художників ім.Імре Ревеса. У 1991 р. удостоєний звання лауреата Міжнародної премії ім.Шимона Голлоші для художників – угорців, які мешкають за кордоном. 26 серпня 2004 р. Ференц Семан помер в Ужгороді, похований на кладовищі Кальварія.

Твори митця зберігаються в Закарпатському обласному художньому музеї ім.Й.Бокшая, приватних зібраннях України, Росії, Естонії, Вірменії, Словаччини, Чехії, Угорщини, Ізраїлю, Німеччини, Канади, США.

Життя заради нової України

2017-02-15
до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні

Небесна сотня дивиться із неба
На кожного із нас і на Майдан,
Там, біля Бога, вже щитів не треба,
І не тече гаряча кров із ран…
Відважні мужні хлопці українські
Боронять, певно, з янголами рай…
Тепер вони усі – Господнє військо
І моляться за отчий… рідний край…
Небесна сотня мирних демонстрантів
Співає нині гімни для Творця…
Влучити ж можуть кулі автоматів
Не в чисті душі, тільки у серця…
Десь плаче зараз мати чи дружина…
Тут барикада, наче аналой…
Цей не забуде подвиг Батьківщина,
Бо не вмирає в пам’яті герой!

 

Його жалі і світлі мрії

2017-02-13
до 100-річчя від дня народження Андрія Патруса-Карпатського

 

Усе, що в серці найсвятіше,
Я присвятив землі моїй,
Де ранок соснами колише
У млі казково-голубій...
 
 

Майстер дерев’яної скульптури

2017-01-12
До 70-річчя від дня народження Василя Сідака

Василь Сідак народився 10 січня 1947 року у Закарпатському краї на Воловеччині – в мальовничому гірському селі – Жденієво. Першими студіями для майбутнього скульптора стало навчання обробці деревини у батька, який передав синові уміння відчувати тепло дерева, справно тримати в руках інструмент, своєю працею бути корисним людям.  Роки навчання в Ужгородському училищі прикладного мистецтва (закінчив 1968 року) розвинули творчі здібності майстра. Його наставником був Василь Свида, а навчав його Іван Гарапко – учень славетного Огюста Родена.  У 1970-1980-х роках він працював у Художньому фонді Спілки художників України, де виготовляв сувенірну декоративну пластику. Василь Сідак одразу обрав не найлегшу дорогу у мистецтві. Основа творчості митця базується на традиціях, звичаях, обрядах, людській моралі. Він створив розлогу галерею художніх образів у скульптурі малих форм, сюжетних композицій, виконаних у техніці круглого, горельєфного і барельєфного різьблення. Теми робіт Василя Сідака доволі розмаїті й означені яскравим регіональним забарвленням. Це і сцени місцевого побуту, праця й відпочинок односельців, мистецькі сюжети, зображення тварин. Особливо високою майстерністю виконання позначені твори В. Сідака на релігійну тематику, які стали для митця новим простором з погляду художнього осмислення земного буття, розуміння психології людських почуттів, пізнання духовних цінностей. Як самобутній скульптор Василь Сідак посів чільне місце серед майстрів народного мистецтва. Він на національній основі дав нове життя і нове мистецьке спрямування сучасній дерев’яній скульптурі, підніс українське різьбярство на новий рівень. Твори майстра виставлялись на міжнародних виставках у Польщі, Словаччині, Угорщині, Росії, зберігаються у музеях Києва, Москви, Ужгорода та приватних колекціях. На підставі подання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Указом Президента України Віктора Ющенка Василю Сідаку присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка 2008 року за серію дерев’яної скульптури. 

Краще гір бувають тільки гори...

2016-12-09
до Міжнародного дня гір

У горах світ відкривається значно ширше
й багатше, тут душа сповнюється радістю буття.

 

Карпатська гірська система розташована в центрі Європи і належить до північної гілки Альпійського складчастого поясу. Дуга Карпатських гір загальною протяжністю 1500 кілометрів перетинає територію Румунії, України, Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини і сягає аж Сербії та Чорногорії. У ній виділяють три основні частини – Західні, Східні та Південні Карпати. Найвища вершина Карпат – гора Герлаховскі Штіт (2655 м) – знаходиться у Татрах на території Словаччини.

 

Кримський період у творчості Федора Манайла

2016-11-10

“Радив би: жити широким
світом культури…
цілого світу людства”.
Федір Манайло

Народився Федір Федорович Манайло 19 жовтня 1910 р. у с. Іванівці Мукачівського району Закарпатської області.
З 1928 р. навчається у вищій художньо - промисловій школі у Празі. У 1930 р. – відвідує Францію. Як здібний та талановитий митець експонує свої роботи на виставці закарпатських художників у Празі в 1932 р., серед них виділяється робота “Дідо-Бідняк”. У 1934 р. закінчив Вищу художньо-промислову школу у Празі. Вчитель з фаху - Зд. Кротохвіл. Працював у галузі монументально-декоративного живопису. Фор-ескізи для мозаїчних панно, мозаїки для фасадів та фойє клубів, кінотеатрів, залів ресторанів, готелів, турбаз, автобусних зупинок. А проекти ресторанів-колиб залишаються незвичним явищем в художній біографії митця. 

 

Стихія музики – могутня сила

2016-09-30
(до Міжнародного дня музики)

Слухаю не музику, слухаю свою душу. Марина Цвєтаєва

Музика – єдина безгрішна чуттєва насолода. Семюель Джонсон

 

Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
Чому ж різним людям подобається різна музика і як вона впливає на наше життя? Музика будує особливу субкультуру, змінює погляди людей на багато речей, формує стиль одягу, стиль спілкування, стиль всього життя.
Різна музика має різний вплив на людину. Адже деякі мелодії здатні навіть покращувати людську пам'ять, вони також допомагають вибудовувати асоціативний ряд певних подій і моментів життя. 

 

Феномен Закарпатської школи живопису

2016-09-27
до 125-річчя від дня народження Йосипа Бокшая
Йосип Йосипович Бокшай народився 2 жовтня 1891 року у родині греко-католицького священика, у с. Кобилецька Поляна Рахівського району. У сім'ї всі захоплювалися мистецтвом (музикою і живописом).
Середню освіту Йосип Бокшай здобував у Мукачівській гімназії, де малюнок викладав Тібор Калмар. Протягом 1910-1914 років він навчався на педагогічному відділенні Будапештської академії мистецтв. Викладачем з фахових дисциплін у Йосипа Бокшая був відомий угорський живописець Імре Ревес.
У 1915-1918 рр. – військовополонений в Росії. Тільки у 1918 році він повернувся на батьківщину. З 1919 –1945рр. викладач малювання та креслення в Ужгородській гімназії, де його дуже любили і шанували учні. У 1927 р. Й.Бокшай разом з А.Ерделі організовує в Ужгороді публічну школу малювання. На цей час припадають його творчі поїздки за кордон, де знайомиться з шедеврами живопису, а також до Києва та Москви. 

 

“На його ниві – завжди рясні врожаї”

2016-09-19
(до 75-річчя від дня народження вченого-карпатознавця, доктора історичних наук, професора УжНУ Дмитра Дмитровича Данилюка)

Народився Дмитро Дмитрович Данилюк 19 вересня 1941 р. в с. Тересва Тячівського району Закарпатської області в сім’ї робітника. Після закінчення середньої школи працював на підприємствах у рідному селищі. У 1960-1965 рр. навчався на історичному факультеті Ужгородського державного університету. Після закінчення аспірантури Дмитра Данилюка в 1971 р. за конкурсом обирають на посаду старшого викладача підготовчого відділення УжДУ. З 1975 р. працював на кафедрі історії СРСР, а після утворення кафедри історії України переходить до цієї наукової ланки. У 1982-1987 рр. – завідувач підготовчого відділення УжДУ.

У 1975 р. успішно захистив на засіданні спеціалізованої вченої ради при Львівському університеті ім. І. Франка кандидатську дисертацію на тему “Історія Закарпаття 1917-1945 рр. у радянській історіографії”. Після чого продовжує працювати в архівах та бібліотеках Ужгорода, Мукачева, Берегова, Львова, Києва, Москви, Санкт-Петербурга, де виявляє і опрацьовує рукописні твори, рідкісні публікації кінця ХVШ-ХІХ ст.

Наукові здобутки вченого узагальнено в докторській дисертації “Розвиток історичної науки в Закарпатті (з кінця XVIII – до середини ХХ)”, яку успішно захистив у грудні 1994 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Ужгородського університету. За плідну науково-дослідну та багаторічну науково-методичну роботу ВАК України в 1996 р. присвоїв Дмитру Данилюку вчене звання професора.

Вагомим підсумком наукової роботи професора Дмитра Данилюка є вихід у світ 10 монографій і більше 200 наукових статей. Зусиллям Дмитра Дмитровича наукова спадщина закарпатських вчених XIX ст. виведена на загальноукраїнський рівень.

Наукові здобутки дослідника у галузі біографістики визнані тим, що Управлінська рада редакторів і Дослідницького бюро радників Американського біографічного Інституту нагородила його дипломом. 28 листопада 2006 року був удостоєний високої державної нагороди – ордена “За заслуги” ІІІ ступеня.

“Є така країна – Франкіана…”

2016-07-17
до 160-ої річниці від дня народження та 100-річчя від дня смерті письменника, літературного критика, громадського та політичного діяча Івана Франка (1856–1916)

                                                              2016 рік в Україні оголошено роком Івана Франка – видатного українського письменника, поета, мислителя, публіциста, краєзнавця, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча. 

 

Новини

2023-09-26
Капуркова книжка повертається!!! Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка запрошує дати новий подих своїй домашній бібліотеці, адже книга не повинна припадати пилом, її потрібно читати. У п’ятницю, 29 вересня, з 11:00 до 16:30 пропонуємо всім охочим завітати у вуличну книжкову ятку, що розташується біля воріт заднього дворику бібліотеки (пр.Свободи, 16), та безкоштовно обміняти будь-яку зі своїх прочитаних книг на нову! Прохання: приносити книги у хорошому стані, тільки художню літературу (бажано видання після 2000-х років) та виключно українською мовою! 
2023-09-25
Друзі, відзначайте Всеукраїнський день бібліотек разом з нами!   Ми з нашими партнерами підготували для вас насичену програму 29 вересня!!!  ⚡️11:00 - 16:30 - ваша улюблена акція з буккросингу "Капуркова книжка" та фотозона у дворику бібліотеки (пр.Свободи,16)  ⚡️ 12:00 - 15:00 - Літературне бібліокафе (вул.Капітульна,10)  ⚡️ 14:00 - Майстер-клас "Гачкуємо закладки в книжку"  за сприяння Карпатський Фонд / Carpathian Foundation (пр.Свободи, 16)  ⚡️День відкритих дверей в Tatohub.Ужгород (пр.Свободи,16) :      👉 11:00 - 16:30 - вулична презентація проєкту жителям міста      👉 17:30 - інтерактивна лекція про стосунки      👉 18:00 - розвантажувальний захід для всіх "Молодіжні вечорниці"  з Ужгородською молодіжною радою  🍩🍬☕️А ще ми будемо пригощати вас кавою та смаколиками увесь день!!!  ✅ Про кожен захід будемо писати детальніше окремими дописами. Тому стежте за оновленнями на нашій стрічці!!!
2023-09-21

26 вересня, о 17:00, в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Ф. Потушняка відбудеться презентація нових книжок Дмитра Кременя та видань про Шевченківського лауреата. 70-річчя від дня народження відомого поета, публіциста, перекладача, який сформувався як особистість на Закарпатті, а прожив більшу частину життя у Миколаєві, відзначається на державному рівні. У ювілейний рік вийшло шість різнопланових видань, які й будуть представлені в Ужгороді.
Під час вечора заплановане і відкриття виставки картин Дмитра Кременя, які він малював в ужгородський період життя у мистецькій студії Золтана Баконія.

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день